Мал. 1. Електронна установка для дослідження процесу сприйняття.

Лабораторний експеримент забезпечує глибоке й всебічне вивчання психічної діяльності людей. Успіхи сучасної наукової психології були б неможливі без застосування цього методу. Од­нак поряд з перевагами лабораторний експеримент має і певні недоліки. Найістотніший недолік цього методу —його штуч­ність, яка за певних умов може призвести до порушень природ­ного ходу психічних процесів, а отже, до неправильного виснов­ку. Ось чомулабораторне дослідження психічної діяльності має бути ретельно організовано й по можливості поєднуватися з ін­шими, більш природними методами дослідження.

Природний експеримент поєднує в собі позитивні сторони ме­тоду спостереження і лабораторного експерименту. Тут зберіга­ється природність умов спостереження і вводиться точність експерименту. У природному експерименті, як і в лабораторному, створюють спеціальні умови, але близькі до природних, звичай­них умов поведінки та діяльності людини. За допомогою цих умов довільно викликають і вивчають ті чи інші психічні процеси (пам'ять, увагу, мислення, мову) або індивідуальні особливості особистості (інтереси, характер, темперамент). Такою обста­новкою, навмисно створеною для вивчення психічної діяльності випробуваних, можуть бути спеціально організовані уроки в школі, ігри тощо. Природний експеримент можна проводити і в спеціально обладнаному класі. Можна записувати хід уроку за допомогою системи магнітофонів, які іноді можуть бути за­масковані й зовсім не видні учням. Можлива кінозйомка учнів під час уроку за допомогою спеціально встановлених, але не ви­димих для учнів кіноапаратів.

Відповідно до завдання дослідження експериментатор спо­чатку добирає умови, що забезпечують найбільш яскравий про­яв тих чи інших сторін психічної діяльності. Наприклад, перед експериментатором стоїть завдання — вивчити такі особливості дітей, як кмітливість, винахідливість, сміливість. Організовуючи з цією метою ігру дітей, експериментатор включає в неї таківимоги, правила і створює для дітей такі утруднення, які виявля­ють ступінь розвитку в дітей згаданих психічних якостей. Точно так само, бажаючи з'ясувати вікові особливості мислительної діяльності молодших школярів, експериментатор у процесі уроку створює відповідні умови, добирає певні завдання, за допомогою яких установлює рівні розвитку конкретного й абстрактного мислення, розвиток узагальненого й причинно-наслідкового мис­лення і т. д.

Для правильного й успішного проведення природного експери­менту необхідно дотримувати всіх тих вимог, які ставляться до лабораторного експерименту. Крім того, в процесі експерименту випробувані не повинні знати, що вони є об'єктами спеціального обстеження та вивчення, інакше вони мимовільно змінюють вла­стиву їм поведінку й тим самим порушують природний характер експерименту.

У радянській психології застосовується психолого-педагогічний навчальний експеримент, який є дальшим розвитком при­родного експерименту. Суть психолого-педагогічного експеримен­ту полягає в тому, що спочатку вивчають особливості психічної діяльності дітей, а потім на цій основі організовують спеціальне навчання, щоб просунути їх психічний розвиток на більш високий ступінь. Психолого-педагогічний експеримент не просто встанов­лює рівень розвитку пам'яті та інших сторін психічної діяльності школяра, а й вивчає можливості і шляхи, що забезпечують удос­коналення цієї діяльності. Тут вивчення школярів відбувається в процесі навчання, простежується вплив навчання і виховання на розвиток психічної діяльності учнів, на формування тих чи інших якостей особистості.

Наведемо приклад такого роду експерименту. Під час вивчен­ня особливостей пам'яті молодших школярів було встановлено, що діти чисто механічно завчають матеріал, замість того щоб осмислено запам'ятовувати його. Причиною встановленого фак­ту виявилось незнання дітьми прийомів осмисленого запам'ято­вування, за допомогою яких досягається розуміння матеріалу та його логічне засвоєння. Навчаючи дітей прийомів смислового групування навчального матеріалу, експериментатор домігся того, що школярі стали запам'ятовувати не механічно, а ос­мислено.

Метод бесіди, анкетний метод.Ці методи мають обмежений характер. Вони застосовуються головним чином під час вивчен­ня особистості дитини — її схильностей, інтересів, характеру й деяких сторін пізнавальних процесів: сприйняття, уявлення, уяви та мислення.

Бесіда й анкета дадуть позитивні результати в тому випадку, якщо вони відповідатимуть таким вимогам:

1) накреслені питання повинні всебічно охоплювати пробле­му дослідження;

2) питання мають бути заздалегідь продумані, вони повинні
бути короткі, зрозумілі випробуваному й не наштовхувати його
на якісь певні відповіді (не повинні мати «навіюючого» харак­теру) ;

3) між досліджувачем і випробуваним мають бути встанов­лені довірчі взаємовідносини, при яких випробуваний дає щирі
і правдиві відповіді на поставлені запитання;

4) результати бесіди точно записуються і потім аналізуються
й узагальнюються.

Психологічний аналіз процесу й продуктів діяльності.Коли вивчають ту чи іншу діяльність дитини, дуже важливо з'ясувати й психологічно проаналізувати процес, перебіг цієї діяльності. Важливо також знати, як дитина домоглася певних наслідків, простежити процес створення нею відомого продукту діяльності. Цей метод може бути використаний, наприклад, для вивчення послідовності, побудови креслень, для вивчення інтересів дитини, особливостей її творчої діяльності.

Про психічне життя й особливості людини можна судити та­кож за продуктами її діяльності, тобто за такими матеріа­лами, як малюнки, письмові твори (вірші, проза), технічні ви­роби.

Тести.Широко застосовують у сучасній психології метод тес­тів (англійське слово «тест» означає «проба», «випробування»). Тестом «звичайно називають спеціальне завдання або систему завдань, що дають змогу швидко оцінити відповідне психічне явище й рівень його розвитку у випробуваного. Тести, які засто­совують радянські психологи, групуються на принципах, докорін­но відмінних від принципів буржуазної психології. Важливо, по-перше, щоб тест був справжнім показником виучуваного явища ідавав можливість вивчити саме те, що досліджують, а не бли­зьке або схоже явище. Відповідна помилка називається підміною об'єкта. Наприклад, претендуючи на дослідження здібностей, буржуазні психологи фактично досліджують наявні знання, що не одне й те саме. По-друге, необхідно звертати увагу не тіль­ки на результат розв'язання теста, а й аналізувати і сам про­цес розв'язування, оскільки один і той же результат може бути досягнений різними психологічними шляхами. Наприклад, завдання може бути розв'язане і нераціональним, неекономіч­ним способом, і коротким, оригінальним, нестандартним спо­собом.

Неприйнятними є і спроби за допомогою тестів установити ме­жу, «стелю» можливостей даної людини, проаналізувати рівень її майбутніх успіхів. Украй обережно треба ставитися й до спроб за допомогою тестів математично виразити (виміряти) рівень розвитку тієї чи іншої психічної якості.

Крім згаданих методів у психології використовують і само­спостереження. Це допоміжний прийом, коли людина сама спо­стерігає перебіг у себе тих чи інших психічних процесів (наприклад, розповідає про те, як вона міркувала, розв'язуючи мате­матичну задачу). Результати самоспостереження слід перевіря­ти матеріалами, що одержані об'єктивними методами.

Запитання для повторення

1. Що вивчає психологія? 2. У чому полягає докорінна від­мінність між матеріалістичним і ідеалістичним розумінням пси­хіки? 3. Розкажіть про основні завдання психології. В чому значення психології? 4. Які вимоги ставлять до спостереження як методу вивчення психічного життя людей? 5. Яка сутність та яке значення експерименту в психології?