Тайна Вечеря. Встановлення Таїнства Причастя.
У п'ятий день після входу Господа в Єрусалим, значить, на наш четвер, (а в п'ятницю ввечері належало їсти пасхальне ягня), учні запитали Іісуса Христа: "Де хочеш, щоб ми приготували Тобі Пасху?" Іісус Христос сказав їм: "Ідіть у місто Єрусалим; там ви зустрінете людину, що несе глечик води, ідіть за ним в будинок і скажіть господареві: Учитель питає: Де світлиця (кімната), в якій Я справлятиму Пасху з Своїми учнями? Він покаже вам велику прибрану світлицю: там приготуйте Пасху ". Сказавши це, Спаситель послав двох учнів Своїх Петра та Іоанна. Вони пішли, і все виповнилося так, як сказав Спаситель; і приготували Пасху. Увечері того дня Іісус Христос, знаючи, що Він буде відданий в цю ніч, прийшов з дванадцятьма апостолами Своїми в приготовану світлицю. Коли всі вони посідали за стіл, Іісус Христос сказав: "Я дуже бажав їсти з вами цю Пасху перш ніж настане час Моїх страждань, тому що, кажу вам, вже не буду їсти її, поки вона не звершиться в Божому Царстві". Потім встав, зняв з Себе верхній одяг, підперезався рушником, налив в умивальницю води і почав умивати ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
Умивши ноги учням, Іісус Христос надів одяг Свій і знову сказав їм: "Чи знаєте, що Я зробив вам? Ось, ви кличете Мене Учителем і Господом і правильно кличете. Отже, якщо Я, Господь і Вчитель ваш, умив ноги вам, то і ви повинні чинити так само. Я дав вам приклад, щоб і ви те чинили, як Я зробив вам ". Цим прикладом Господь показав не тільки Свою любов до учнів, а й навчив їх смиренню, тобто не вважати за приниження для себе служити кому б то не було, хоча б і нижчій себе людині. Після куштування старозавітної Пасхи єврейської, Іісус Христос установив на цій вечері таїнство Святого Причастя. Тому й називається вона "тайною вечерею". Іісус Христос взяв хліб, благословив його, переломив на частини і, подаючи учням, сказав: "Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів", (тобто за вас віддається на страждання і смерть, для прощення гріхів). Потім узяв чашу з виноградним вином, благословив, віддав подяку Богу Отцю за всі Його милості до роду людського, і, подаючи учням, сказав: "Пийте з неї всі, це Моя Кров Нового Завіту, що за вас проливається на відпущення гріхів". Слова ці означають, що під виглядом хліба і вина Спаситель подав Своїм учням те саме Тіло і ту саму Кров, які на другий день після цього Він віддав на страждання і смерть за наші гріхи. Як хліб і вино стали Тілом і Кров'ю Господа, - це таємниця, незбагненна навіть для ангелів, чому і називається таїнством. Причастивши апостолів, Господь дав заповідь завжди чинити це таїнство, Він сказав: "Це чиніть на спомин про Мене". Таїнство це відбувається у нас і тепер і буде відбуватися до кінця віку за богослужінням, званим літургією. Під час таємної вечері Спаситель оголосив апостолам, що один з них зрадить Його. Вони цим дуже засмутились і в подиві, дивлячись один на одного, в страху стали питати один за іншим: "Чи не я то Господи?" Запитав і Іуда: " чи не, я то, Учителю?" Спаситель тихо сказав йому: "ти", та ніхто цього не чув. Іоанн же сидів при столі поруч зі Спасителем. Петро зробив знак йому, щоб він запитав, про кого говорив Господь. Іоанн, припавши до грудей Спасителя, тихо сказав: "Господи, хто це?" Іісус Христос так само тихо відповів: "Це той, кому, умочивши хліб, подам". І, вмочивши шматок хліба в Солило (в блюдо з сіллю), Він подав його Іуді Іскаріотському, сказавши: "що робиш, роби швидше". Але ніхто не зрозумів, для чого це Спаситель сказав йому. А так як у Іуди була скринька з грішми, то учні подумали, що Іісус Христос посилає його купити що-небудь до свята або роздати милостиню жебракам. Іуда, узявши кусок, зараз вийшов. Була вже ніч.
Іісус Христос, продовжуючи розмовляти з учнями Своїми, сказав: "Діти! Вже не довго Мені бути з вами. Заповідь нову даю вам, щоб любили один одного, як Я полюбив вас. По тому пізнають усі, що ви учні Мої, коли будете мати любов між собою. І немає більше тієї любові, як хто душу свою положить(віддасть життя своє) за друзів своїх. Ви - друзі Мої, якщо виконаєте те, що Я заповідаю вам ". Під час цієї бесіди Іісус Христос передбачив учням, що всі вони спокусяться про Нього в цю ніч, - всі розбіжаться, залишивши Його одного. Апостол же Петро сказав: "Якби й усі спокусились, я не спокушуся". Тоді Спаситель сказав йому: "Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перш ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене і скажеш, що не знаєш Мене". Але Петро ще більше, став запевняти, кажучи: "Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе". Те ж говорили і всі інші апостоли. Але все ж слова Спасителя засмутили їх. Втішаючи їх, Господь сказав: "нехай не тривожиться серце ваше (тобто не сумуєте), віруйте в Бога (Отця) і в Мене (Сина Божого) віруйте". Спаситель обіцяв Своїм учням послати від Отця Свого іншого Утішителя і Учителя, замість Себе - Святого Духа. Він сказав: "Я вблагаю Отця, і Він дасть вам іншого Утішителя, Духа правди, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його, Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде ( це означає, що Дух Святий пребуде з усіма істинно віруючими в Іісуса Христа - в Церкві Христовій). Ще трохи і вже світ Мене не побачить а ви побачите Мене; бо Я живу (тобто Я є життя; і смерть не може перемогти Мене), і ви будете жити. Утішитель же Дух Святий, що Його Отець пошле в ім'я Моє, навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я говорив вам ". "Дух Святий - Дух істини, Який від Отця походить, Він свідчитиме про Мене; а також і ви будете свідчити, бо ви спочатку зі Мною» (Ін. 15, 26-27). Іісус Христос передбачив також учням Своїм, що багато зла і бід доведеться їм витерпіти від людей за те, що вони вірують в Нього, "У світі будете мати скорботу; але мужайтеся (кріпіться)", сказав Спаситель; "Я переміг світ" (т . е. переміг зло у світі). Бесіду Свою Ісіус Христос закінчив молитвою про учнів Своїх і про всіх, хто увірує в Нього, щоб Отець Небесний зберіг їх усіх у твердій вірі, в любові і в одностайності (в єдності) між собою. Коли Господь закінчив вечерю, ще під час бесіди встав з одинадцятьма учнями Своїми і, заспівавши псалми, пішов за потік Кедрон, на гору Оливну, в Гефсиманський сад.