Коефіцієнт технічного рівня

Рисунок 6.1. Залежність ціни виробу від коефіцієнта технічного рівня (умовний приклад)

6.5 Визначення мінімального обсягу виробництва продукції. Потенціальні споживачі виробу та можливі обсяги продажу визначаються у розділі

"Аналіз ринку". Проте економічні показники визначають мінімальний обсяг виробництва, за якого випуск продукції стає доцільним. ІДе залежить від співвідношення умовно-змінних, умовно-постійних витрат у складі собівартості продукції та договірної ціни.

Визначення складової умовно-постійних та умовно-змінних витрат потребує спеціальних розрахунків та відповідної інформаційної бази. При виконанні дипломної роботи пропонується спрощений метод визначення цих витрат. Для продукції приладобудівних підприємств можна прийняти, що у складі собівартості продукції умовно-змінні витрати складають 65-75%, а умовно-постійні - 25-35%. Тоді при розрахунковій річній потужності X шт. собівартість річного випуску продукції (С р) складе

С_р=аС_полQ+bC_полХ

де С_пол - повна собівартість одиниці продукції, грн;

a, b - відповідно умовно-змінні та умовно-постійні витрати у складі собівартості одиниці продукції (a=0,65-0,75; b = 0.25-0.35);

X- розрахункова виробнича потужність підприємства з випуску продукції шт/рік. Узгоджується з консультантом економічного розділу;

Q — річний обсяг випуску продукції, шт/рік.

Вартість річного випуску продукції

Q_р=Ц_догQ

Побудуємо графік, на якому визначимо при якому обсязі продукції (Q₁) виторг від реалізації продукції та її собівартість співпадають (прибуток дорівнює 0), що відповідає беззбтиковості виробництва, та визначимо обсяг продукції (Q₂), при якому буде досягнуто запланований рівень рентабельності (рисунок 6.2).

Аналітичне Q₁ та Q₂ можуть бути визначені за формулами

(6.6)

(6.7)

Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе

П=(Ц_ДОГ-С_ПОЛ)Q₂ (6-8)

Рисунок 6.2 - Визначення мінімального обсягу виробництва.

Планування виконання НДР на основі СПУ.

Планування НДР за допомогою СПУ включає етапи:

- виявлення і опис всіх робіт і подій і закріплення за кожною роботою виконавців;

- визначення тривалості і трудомісткості виконання робіт;

- побудова сітьового графіка;

- визначення основних параметрів подій (ранній і пізній строки здійснення подій, резерви часу подій) і робіт (ранні і пізні початок і закінчення, повні резерви робіт);

- аналіз і оптимізація сітьового графіка.

Сітьовий графік являє собою графічну модель процесу виконання комплекса 'робіт. Сукупність робіт і подій подається у таблицях 7.1, 7.2. При цьому робіт повинно бути > 35, подій > 25.

Таблиця 7.1 -Зміст робіт

Таблиця 72 - Перелік подій _

Розрахунки рекомендується представити в таблиці 7.3.

Шифр робіт	дні	дні	дні	дні	Виконавці	Трудомісткість люд.-дні
Посада	Кількість чол..
1.2
...	...	...	...	...	...	...	...	...

Де , , , - відповідно найменша, найбільша, найбільш імовірна і очікувана тривалість робіт,

- дисперсія робіт.

Результати розрахунків параметрів робіт слід представити у вигляді таблиці 7.4.

Шифр робіт
1.2
...	...	...	...	...	...	...

де , , , , , - ранній початок і закінчення роботи, пізній початок і

закінчення роботи, повний резерв роботи.

Основні правила побудови сітьових графіків викладені в [7]. Методика проведення аналізу і оптимізації сітьового графіка щодо тривалості виконання НДР і кількості виконавців наведена в [7].

8. Кошторис витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДЦКР).

Кошторис розробляється виконавцем робіт на основі календарного плана виконання робіт (сітьового графіка) і затверджується замовником або органом, що забезпечує фінансування робіт.

Витрати, що включаються у собівартість НДЦКР, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами.

• ⇐ Назад
• 25
• 26
• 27
• 28
• 29
• 30
• 313233
• 34
• 35
• 36
• 37
• 38
• 39
• 40
• Далее ⇒