Ураження рухомих цілей під час стрільби із гармат

До ст. 346

Оскільки курсовий кут руху цілі практично виміряти неможливо, то й напрям руху цілі рекомендується визначати окомірно із співвідношення її видимих розмірів довжини і ширини.

 

Видимі розміри (проекції) сторін цілі дорівнюють:

 

; ,

 

де і – видимі розміри ширини і довжини цілі;

Ш і Дл – відповідно ширина і довжина цілі;

q – курсовий кут цілі.

 

У табл. 62 для прикладу наведені значення проекцій ширини і довжини танка залежно від курсового кута.

 

Таблиця 62

Видимі розміри ширини і довжини танка і їх співвідношення залежно від курсового кута

 

Курсовий кут , м , м :
30° 60° 2,6 1,5 3,3 3,6 1,3 3,7

 

При фронтальному русі (q≤ 30°) танка видима довжина його практично не перевищує ширини.

При напівфронтальному русі (30° < q ≤ 60°) довжина в 1,5-4 рази більше ширини (див. табл. 62). При фланговому русі (q > 60°) практично спостерігається тільки бічна проекція цілі.

До ст. 347 та 348

Призначення рубежів відкриття вогню дає можливість командиру батареї (взводу, гармати) заздалегідь визначити установки для стрільби з урахуванням поправок на відхилення умов стрільби від табличних, а до підходу противника до наміченого рубежу – виміряти величину бічного переміщення цілі за польотний час снаряда і визначити поправку на бічне переміщення цілі.

При стрільбі по рухомих цілях напрям і дальність до них безперервно змінюються. Разом із тим можна прийняти припущення, що за польотний час снаряда (1-2 сек.) швидкість і напрям руху цілі практично не змінюються. Тому можна зміряти кутове переміщення цілі і визначити поправку, що дорівнює кутовому переміщенню цілі за польотний час снаряда .

Для визначення поправки на бічне переміщення цілі навідник виводить вершину косинця сітки панорами (марку оптичного прицілу) вперед за ходом руху цілі і у момент суміщення її з перехрестям (маркою) доповідає: "Є Ціль";командир гармати у цей момент запускає секундомір. Надалі навідник супроводжує ціль за допомогою кутомірного механізму панорами (прицілу). По закінченню 3-5 сек. командир гармати командує: "Стоп"– і вимикає секундомір. Навідник при цьому припиняє супровід цілі і докладає відлік за шкалою кутоміра (бічних поправок) . Поправка на бічне переміщення цілі визначається за формулою:

 

,

 

де tвіід – відлік за секундоміром.

 

Якщо неможливо виміряти бічне переміщення цілі, то його вираховують приблизно, вводячи при напівфронтальному і фланговому русі цілі поправку напряму, що дорівнює 0-05 для гармат і 0-07 для гаубиць.

Зазначені поправки на бічне переміщення цілі прийняті як середні значення поправок для курсових кутів від 30 до 90° при швидкостях руху цілей від 10 до 30 км/год, розраховані за формулою:

 

.

До ст. 350

Унаслідок великих швидкостей польоту снарядів ускладнено вимірювання величини бічного відхилення траси (снаряда) від рухомої цілі. Якщо ж визначений тільки знак (праворуч або ліворуч) відхилення, то, як відомо з теорії стрільби, найвигідніша коректура дорівнює математичному очікуванню відхилення центру розсіювання снарядів від цілі за напрямом, узятому із зворотним знаком. Після отримання першого спостереження доцільно прийняти значення коректури таким, що буде дорівнювати серединній помилці визначення установок для стрільби за напрямом.

При стрільбі на дальності 1000-2000 м серединна помилка визначення установок для стрільби за напрямком складає 0-01...0-02. Отже і коректура напряму після отримання першого спостереження повинна дорівнювати 0-01...0-02, що відповідає 0,2-0,7 величини видимого розміру цілі (фігури цілі). З метою спрощення рекомендується вводити єдину коректуру, що дорівнює 0-02, у бік цілі або змінювати точку прицілювання на половину фігури цілі за напрямом, якщо бічне відхилення снаряда (траси) від цілі не виміряне.

До ст. 351

Як показують розрахунки, при стрільбі прямою наводкою серединна помилка визначення установок для стрільби за дальністю складає близько 100 м, а отже, і коректура дальності при отриманні недольоту (перельоту), якби ціль була нерухомою, повинна дорівнювати приблизно 100 м. За час підготовки чергового пострілу (15-20 сек.) ціль переміститься в середньому на 75-100 м (швидкість руху цілі в середньому складає 5 м/с).

Таким чином, при отриманні перельоту (недольоту) в установку прицілу по цілі, що рухається у бік гармати (від гармати), необхідно ввести коректуру, що дорівнює приблизно 200 м. Тому рекомендується при отриманні перельоту (недольоту), коли ціль рухається на гармату (від гармати), вводити коректуру дальності, що дорівнює 200 м, у бік руху цілі.

Якщо ж під час руху цілі на гармату (від гармати) отриманий недоліт (переліт), то з урахуванням серединної помилки визначення установок і величини переміщення цілі за час підготовки чергового пострілу коректура може виявитися незначною. Тому в таких випадках вводити коректуру не рекомендується.

До ст. 353

При стрільбі по рухомих цілях визначення установок прицілу для кожного пострілу вимагає витрати часу. Відомо, що при стрільбі із гармат на дальностях прямого пострілу висота траєкторії не перевищує висоти цілі. Виходячи з цього, для забезпечення зручності роботи командира гармати і навідника та скорочення часу при підготовці чергового пострілу рекомендується стрільбу на дальностях прямого пострілу і менше вести на постійній установці прицілу.

Якщо при русі цілі на гармату призначити установку прицілу, відповідну табличній дальності прямого пострілу, а за точку прицілювання прийняти середину цілі, то середня траєкторія може проходити вище за ціль. Для того, щоб середня траєкторія при прицілюванні в середину цілі не піднімалася вище за ціль протягом всієї дальності прямого пострілу, рекомендується призначати установку прицілу, що відповідає табличній дальності прямого пострілу, зменшеній на 200 м (для систем типу Т-12 при стрільбі бронебійними снарядами – на 300 м), що приблизно відповідає зміні дальності стрільби при зміні висоти точки прицілювання на половину фігури цілі.