СТРІЛЬБА І УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ

РЕАКТИВНОЇ АРТИЛЕРІЇ

До глави XV

ПІДГОТОВКА СТРІЛЬБИ І УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ

До ст. 378

Серединні помилки розсіювання снарядів реактивної артилерії істотно перевершують аналогічні характеристики для нарізної артилерії, тому реактивну артилерію рекомендується залучати, перш за все, для ураження групових цілей великих розмірів, що складаються з відкрито розташованої живої сили і неброньованої техніки. Реактивна артилерія може залучатися для ураження пускових установок, радіолокаційних станцій, батарей (взводів) РСЗВ, самохідних неброньованих і причіпних гармат. За рахунок високої швидкострільності підрозділи реактивної артилерії здатні створити на площі цілі високу щільність вогню, що забезпечує високу ефективність ураження цілі і здійснює значний морально-психологічний вплив на живу силу. Тому вогонь реактивної артилерії найбільш ефективний при ураженні живої сили, розташованої відкрито і в неброньованій техніці.

Підрозділи реактивної артилерії залучаються також для ураження колон, дистанційного мінування і створення масових пожеж.

До ст. 379

Підготовка стрільби і управління вогнем реактивної артилерії передбачає виконання тих же заходів, що і в підрозділах нарізної артилерії. До деяких з них висуваються додаткові вимоги.

Особливості підготовки стрільби і управління вогнем і вибору способу визначення установок для стрільби реактивної артилерії визначаються впливом балістичних і метеорологічних умов на політ і розсіювання реактивних снарядів, їх конструкцією і характером траєкторії польоту.

1. Траєкторія реактивних снарядів.Траєкторію реактивного снаряда (РС) можна розділити на дві ділянки: активна ділянка траєкторії (АДТ) і пасивна ділянка траєкторії (ПДТ). Активною називають ділянку траєкторії, в межах якої працює реактивний двигун, тобто від точки сходу снаряда з напрямної (точка О на рис. 34) до точки, де закінчується робота реактивного двигуна (точка а з координатами ха і уа).

 
 

Рис. 34. Елементи траєкторії польоту реактивного снаряда

 

Пасивною називають ділянку траєкторії від точки припинення роботи двигуна до точки падіння снаряда (точки С).

Траєкторія активної ділянки близька до прямої, а довжина її значно менше пасивної ділянки. Проте чинники, що впливають на політ реактивного снаряда в межах АДТ, істотно впливають на подальший політ снаряда, визначаючи, зокрема, дальність стрільби (яка залежить від швидкості снаряда і кута нахилу вектора швидкості до площини горизонту в кінці активної ділянки) і напрям польоту снаряда на ПДТ, який залежить від кута між віссю ОХ і проекцією вектора швидкості на площину горизонту.

Пасивна ділянка траєкторії нічим не відрізняється від траєкторії снарядів нарізної артилерії, у її межах реактивний снаряд рухається як звичайний снаряд.

2. Вплив умов стрільби на політ некерованих реактивних снарядів.На пасивній ділянці траєкторії РС рухається під дією двох основних сил: сили тяжіння і повної аеродинамічної сили . Повна аеродинамічна сила залежить від балістичних характеристик снаряда, швидкості його руху щодо атмосфери і метеорологічних умов стрільби.

Тиск і температура повітря, температура порохового заряду, а також вітер у межах пасивної ділянки траєкторії так само впливає на політ реактивного снаряда, як на звичайний артилерійський снаряд або міну.

В межах активної ділянки траєкторії некерований РС рухається під дією трьох основних сил: сили тяжіння, повної аеродинамічної сили і сили тяги реактивного двигуна. Дія сили тяги реактивного двигуна визначає особливості впливу різних чинників на політ реактивного снаряда в межах АДТ і формування значень , і .

Швидкість реактивного снаряда в кінці активної ділянки визначається тягою двигуна і прямопропорційна швидкості витікання газів, яка, у свою чергу, залежить від теплотворної здатності (калорійності) палива. Швидкість реактивного снаряда тим більше, чим вище калорійність палива. Оскільки суміш палива (порохового заряду) практично не може бути витримана суворо постійною (існує розкид характеристик палива як між партіями, так і усередині кожної партії), при стрільбі виникає відхилення тяги двигуна від розрахункового значення, що приводить до відхилення дальності польоту снаряда.

Найважливішою характеристикою реактивного двигуна є величина питомого імпульсу, що дорівнює відношенню сили тяги до вагової секундної витрати палива. При практичних розрахунках траєкторій реактивних снарядів часто користуються середнім значенням питомого імпульсу – одиничним імпульсом , за відхиленням якого від розрахункового значення можна зробити висновок про зміну дальності польоту реактивного снаряда.

Значення швидкості РС в кінці активної ділянки траєкторії залежить також від величини відношення маси палива до пасивної маси снаряда q. Чим більше величина відношення /q, тим більше швидкість і дальність польоту реактивного снаряда, тобто відхилення маси палива або пасивної маси снаряда від табличних значень змінює швидкість РС в кінці АДТ і викликає за рахунок цього відхилення за дальністю польоту снаряда.

Збільшення маси палива завжди збільшує, а зменшення – зменшує дальність польоту снаряда.

Зміна пасивної маси снаряда впливає на дальність його польоту двояким чином, оскільки при зміні пасивної маси снаряда змінюються його балістичний коефіцієнт С і швидкість , а вплив зміни балістичного коефіцієнта і швидкості РС на дальність його польоту може мати протилежну спрямованість, тому сумарна зміна дальності польоту визначиться тим, вплив якого з чинників виявиться вирішальним. Нерідко для одного і того ж відхилення пасивної маси снаряда при збільшенні кута кидання змінюється не тільки значення відхилення за дальністю, але і його знак, що пояснюється неоднаковим впливом зміни , і С на дальність при різних кутах кидання. Зазвичай, чим більше калібр снаряда, менше дальність стрільби і табличне значення швидкості , тим більший вплив на дальність польоту надає зміна швидкості порівняно із зміною балістичного коефіцієнта.

Окрім розглянутих чинників на швидкість РС в кінці АДТ впливає температура порохового заряду , від якої залежить швидкість його горіння (і значення ),а також температура повітря і тиск атмосфери Н, від яких залежить щільність повітря. Вплив , і Н на політ РС аналогічно впливу цих величин на політ снарядів нарізної артилерії.

 

Таким чином, розглянуті чинники впливають на дальність польоту РС через формування значення швидкості в кінці активної ділянки траєкторії.

На формування значень і сильно впливає вітер в межах активної ділянки траєкторії. Вплив вітру на політ некерованого реактивного снаряда в межах АДТ має складний характер: по-перше, під впливом вітру снаряд відноситься убік, куди дме вітер; по-друге, при роботі реактивного двигуна під дією вітру виникають додаткові сили, що викликають відхилення снаряда як за дальністю, так і за напрямком.

Розглянемо вплив бічного і поздовжнього вітру на політ опереного реактивного снаряда в межах активної ділянки траєкторії без урахування обертального руху снаряда навколо подовжньої осі.

На рис. 35, а зображений реактивний оперений снаряд в проекції на горизонтальну площину. На снаряд діє сила , викликана впливом бічного вітру . Ця сила прикладена до центру тиску (ЦТ), який у оперених снарядів знаходиться позаду центру мас (ЦМ). Заміна дії сили дією пари сил і сили , прикладеної в центрі мас, показує, що під дією сили , снаряд буде зноситися перпендикулярно напряму руху у бік дії вітру, а під дією пари сил зміниться напрям вектора швидкості на кут (рис. 35, б)в ту сторону, звідки дме вітер. Зміна напряму вектора швидкості приведе до зміни напряму польоту снаряда – РС почне відхилятися від площини стрільби "на вітер". Вирішальним в цьому складному русі є поворот вектора швидкості, тому для реактивних снарядів поправка напряму на бічний вітер активної ділянки співпадає з напрямом дії вітру щодо напряму стрільби (ліворуч-праворуч) – для компенсації руху снаряда "на вітер".

 

 

 
 

Рис. 35. Дія бічного вітру на оперений реактивний снаряд у межах АДТ

 

На рис. 36 показана дія поздовжнього вітру на РС у межах активної ділянки траєкторії. При зустрічному вітрі сила зносить снаряд вгору (і назад); сила викликає збільшення повної аеродинамічної сили, а пара сил повертає вектор швидкості снаряда вниз. Спільний вплив цих чинників приводить до зменшення дальності польоту реактивного снаряда.

 
 

Рис. 36. Дія подовжнього вітру на оперений

реактивний снаряд в межах АДТ

 

Дія попутного вітру зворотна.

Для оперених реактивних снарядів, що обертаються, вплив вітру у межах активної ділянки траєкторії ще складніший. При цьому виникає перехресний вплив вітру, суть якого полягає в тому, що подовжній вітер приводить і до зміни напряму польоту РС, а бічний вітер – і до зміни дальності стрільби.

3. Розсіювання реактивних снарядів.Характерною особливістю реактивних снарядів є їх велике розсіювання при стрільбі, яке значно перевищує розсіювання артилерійських снарядів і мін. Причини збільшення розсіювання реактивних снарядів пов’язані з дією деяких збурюючих чинників, найважливішими з яких є початкові кутові відхилення подовжньої осі снарядів при сході з напрямних і розкид тягових характеристик двигуна.

На відміну від нарізної артилерії при стрільбі реактивної артилерії поправки на відхилення маси снаряда (заряду) і початкової швидкості не визначаються і не враховуються, оскільки стрільба залпами не дозволяє врахувати індивідуальні для кожного снаряда відхилення цих величин. В результаті ці чинники призводять до збільшення розсіювання снарядів за дальністю.

До ст. 382

Відмічені особливості траєкторії реактивних снарядів і вплив вітру на їх політ в межах АДТ і ПДТ визначають порядок метеорологічної підготовки при стрільбі реактивної артилерії.

Визначення метеорологічних умов стрільби проводять роздільно для пасивної і активної ділянок траєкторії.

Метеорологічні умови на пасивній ділянці траєкторії, а також дані про вітер на ділянці польоту бойових елементів касетних снарядів визначають за бюлетенем «Метеосередній» або наближеним бюлетенем «Метеосередній». Дані про балістичний вітер і балістичне відхилення температури повітря в межах ПДТ визначають з бюлетеня за висотою входу в бюлетень, зазначеної в Таблицях стрільби. Значення швидкості і напрями вітру, необхідні для визначення поправок на ділянці польоту бойових елементів, визначають з бюлетеня за стандартною висотою, найближчої до висоти розкриття касетної бойової частини. Розкладання цього вітру на складові проводиться так само, як і для вітру на ПДТ.

Для визначення даних про вітер в межах активної ділянки траєкторії на вогневих позиціях батарей розгортають метеорологічні пости.

Балістичний вітер в межах активної ділянки траєкторії при стрільбі реактивної артилерії середнього калібру середньої дальності і далекобійною визначають за наслідками зондування приземного шару атмосфери за допомогою ВР-2 або за наслідками наземних вимірювань вітру за допомогою ДМК. При вимірюванні вітру за допомогою ДМК заміряну швидкість вітру збільшують в 1,4 рази, набуте значення використовують для розрахунку поправок на вітер в межах АДТ відповідно до вказівок Таблиць стрільби.

 

У підрозділах реактивної артилерії великого калібру далекобійною балістичний вітер на активній ділянці траєкторії визначають за допомогою ВР-2 або визначають за результатами наземних вимірювань вітру за допомогою ДМК або за даними бюлетеня «Метеосередній» з давністю не більше трьох годин. Порядок визначення балістичного вітру на АДТ за даними наземних вимірювань і метеорологічного бюлетеня наведений в Таблицях стрільби.

У зв’язку з великою мінливістю вітру в приземному шарі атмосфери у часі та відстані і значним впливом його на політ реактивних снарядів в межах активної ділянки траєкторії Правила стрільби рекомендують вимірювати вітер на вогневих позиціях батарей безпосередньо перед стрільбою. При цьому точність визначення балістичного вітру в межах активної ділянки траєкторії характеризується серединною помилкою = = 0,8-0,95 м/с.

 

До ст. 383-385

Через неможливість практичного обліку відхилень одиничного імпульсу, маси снаряда і заряду від табличних значень балістична підготовка в підрозділах реактивної артилерії зводиться до визначення балістичних характеристик снарядів (облік яких передбачений Таблицями стрільби), розподілу снарядів між батареями (бойовими машинами) і визначення відхилення температури заряду.

До балістичних характеристик снарядів, облік яких передбачений Таблицями стрільби, відносяться: вигляд і конструктивні особливості (індекс) снаряда, тип і конструкція (індекс) підривника, балістичний варіант снаряда, його забарвленість.

Визначення балістичних характеристик здійснюють за маркуванням, нанесеним на корпусі снаряда і підривника, гальмівних кільцях і укупорці, а також на вигляд.

Конструкція снаряда і підривника, гальмівні кільця впливають на величину коефіцієнта форми і тим самим – на дальність стрільби.

Залежно від індексів снаряда і підривника, навіть при стрільбі снарядами одного і того ж виду, можуть вводитися додаткові поправки в дальність (наприклад, при стрільбі снарядами М-21ОФ), тому при розподілі снарядів між батареями необхідно, щоб в батареї (на бойовій машині) снаряди даного вигляду були одного індексу з одним типом (індексом) підривника.

Для зменшення розсіювання снарядів в реактивній артилерії застосовують змінні гальмівні кільця, які встановлюють на головній частині снаряда. Застосування гальмівних кілець, крім того, зменшує дальність стрільби. У сучасних системах реактивної артилерії застосовують кільця двох видів: велике гальмівне кільце (ВГК) і мале гальмівне кільце (МГК), тому розрізняють три балістичні варіанти снаряда: без гальмівного кільця, з малим гальмівним кільцем і з великим гальмівним кільцем. У Таблицях стрільби реактивної артилерії рекомендується застосовувати кільця залежно від дальності стрільби.

Відхилення температури заряду від табличного значення приводить до зміни значення одиничного імпульсу і, як наслідок, до зміни швидкості і дальності польоту снаряда. Тому облік відхилення температури заряду при визначенні установок для стрільби обов’язковий.

У реактивній артилерії середнього і великого калібрів температуру заряду визначають, розташовуючи термометр у канал центральної порохової шашки. У реактивній артилерії середнього калібру середньої дальності і далекобійній, а також в реактивній артилерії великого калібру далекобійною температуру заряду визначають або за допомогою приладу-свідка, що встановлюється на бойових і транспортних машинах, або за температурою навколишнього повітря в місці зберігання снарядів, розташування заряджених бойових машин і транспортних машин зі снарядами (за відсутності приладів-свідків) відповідно до вказівок відповідних інструкцій і Таблиць стрільби.

Температуру зарядів вимірюють цілодобово через кожні 2 години, результати вимірювань заносять в спеціальний журнал обліку температури зарядів.

 

 

Серединна помилка визначення температури заряду за допомогою приладів-свідків складає 2°С, рештою вказаних способів – 2,2°С.

 

До ст. 387

Точність визначення установок для стрільби на ураження реактивної артилерії значною мірою залежить від точності визначення складових балістичного вітру в межах активної ділянки траєкторії, а при стрільбі касетними снарядами – і від точності визначення вітру на ділянці польоту бойових елементів.

Внаслідок цього, як показали проведені розрахунки, точність визначення установок для стрільби способами повної і скороченої підготовки приблизно однакова.

Визначення установок для стрільби на ураження пристрілюванням цілі не характерний для тактики дій підрозділів реактивної артилерії, оскільки при цьому втрачається ефект раптовості ураження цілі залпом і розкривається вогнева позиція до початку стрільби на ураження. Крім того, при виконанні вогневого завдання дивізіоном пристрілювання цілі однією батареєю (бойовою машиною) з одночасним введенням коректур батареями, що не проводили пристрілювання, не веде до підвищення точності визначення установок через різні значення швидкості і напряму вітру на АДТ і помилок їх визначення в батареї, що проводила пристрілювання, і в інших батареях.

Тому Правила стрільби рекомендують здійснювати визначення установок для стрільби на ураження реактивною артилерією способом повної або скороченої підготовки, а пристрілюванням цілі – тільки при наближеному врахуванні умов стрільби.

 

До ст. 388

Поправки на відхилення умов стрільби від табличних для побудови графіка розрахованих поправок розраховують тільки для пасивної ділянки траєкторії. При розрахунку поправок враховують: напрямок і швидкість балістичного вітру на ПДТ; балістичне відхилення температури повітря; відхилення тиску атмосфери на рівні вогневої позиції; відхилення температури заряду; систематичні відхилення дальності і напряму; поправку на деривацію (для реактивної артилерії середнього і великого калібрів).

Балістичні варіанти снаряда (зазвичай, не більше двох), для яких розраховують поправки, вибирають відповідно до рекомендацій Таблиць стрільби з таким розрахунком, щоб забезпечити можливість стрільби на найбільшу і найменшу дальності по передбачуваному району цілей.

Для забезпечення безпеки своїх військ керуються вказівками Таблиць стрільби. У разі відсутності необхідних відомостей в Таблицях стрільби стрільба реактивної артилерії допускається по цілях, розташованих не ближче 1000 м від своїх військ.

Якщо балістичний варіант снарядів, завантажених на бойових машинах, забезпечує найбільшу дальність стрільби по району цілей, то для цього варіанту розраховують поправки і будують графік в діапазоні дальностей від ближньої до дальньої межі району цілей.

До ст. 389, 393 та 400

Установки для стрільби на ураження визначають в два етапи. На першому етапі визначають проміжні дані, відповідні топографічним даним з урахуванням поправок дальності і напряму на відхилення умов стрільби від табличних в межах пасивної ділянки траєкторії. На другому етапі з використанням проміжних даних розраховують поправки, що враховують вплив вітру в межах АДТ, і обчислені установки для стрільби.

За результатами розрахунків на першому етапі отримують проміжний приціл (у тисячних) і проміжний кут дирекції напряму стрільби (проміжний доворот від основного напряму стрільби). Після розрахунків на другому етапі отримують обчислений приціл, обчислений доворот від основного напряму стрільби і обчислену установку підривника (трубки) – при стрільбі снарядами з дистанційним підривником (трубкою).

 

 

При підготовці до виконання планових вогневих завдань проміжні дані розраховують заздалегідь, а вирахувані установки – безпосередньо перед стрільбою.

Поправки на вітер в межах активної ділянки траєкторії розраховуються і вводяться старшим офіцером батареї.

Якщо дані про балістичний вітер в межах активної ділянки траєкторії передаються на ПУВД, то розрахунок поправок проводять за допомогою ЕОМ і на ВП батарей передають вирахувані установки.


До глави XVI

СТРІЛЬБА НА УРАЖЕННЯ