Ефективність інноваційної діяльності. Оцінювання науково-технічного, соціального та економічного ефектів

До основних видів ефективності НДДКР, які необхідно визначити з метою цієї оцінки. До них належать [79]:

Науково-технічний ефект, _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

Економічний ефект полягає в отриманні економічних результатів від науково-технічних розробок як в цілому для народного господарства, так і для кожного виробничого суб'єкта. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

Соціальний ефект, що відображає зміни умов діяльності людини в суспільстві. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

Маркетинговий ефект, що відображає потреби ринку в наукових дослідженнях і розробках та можливість їх реалізації.

Напрями оцінювання інноваційної діяльності підприємстває [27]:

1) оцінка реальних інновацій виробничого профілю підприємства. Здійснюють оцінку спроможності дії підприємства на ринку науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) на контрактній основі та на ринку технологічних ліцензій;

2) оцінка інноваційно-інвестиційної привабливості підприємства. Головними показниками, які характеризують інноваційно-інвестиційну привабливість підприємства можуть бути:

по-перше, фінансова стійкість і незалежність (самоокупність чи платоспроможність) підприємства;

по-друге, ліквідність та кредитоспроможність протягом тривалого періоду, високий показник чистого оборотного капіталу;

по-третє, високий рівень ділової активності, що характеризується високим коефіцієнтом оборотності усіх активів підприємства, необоротних та оборотних активів, запасів, дебіторсько-кредиторської заборгованості і відносно невисоким періодом їх обороту;

по-четверте, висока ринкова активність, тобто відносно високі доходи на акцію, рентабельність акцій, коефіцієнт виплат дивідендів тощо; по-п'яте, відносно висока прибутковість, тобто прибутковість основної діяльності, операційної діяльності, продукції, продажу активів, нематеріальних активів, чистих активів, персоналу та власного капіталу;

3) оцінка спроможності підприємства до розвитку інновацій.. На цьому етапі оцінки з'ясовують чисельність та відповідний рівень кваліфікації персоналу, що здійснює науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, наявність належного дослідного виробництва. На наступному етапі оцінки з'ясовують: наявність завершених науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та їх вартість; наявність придбаних ліцензій, що можуть бути впроваджені у виробництво та їх ринкову вартість; спроможність підприємства замінити застарілі технічні засоби, технології, види продукції у найкоротший період і не допустити їх морального старіння;

4) оцінка рівня продукції підприємства. Мова йде про визначення місця продукції на своєму сегментові ринку, тобто про те, який її стан на конкретний момент і якого можна очікувати в перспективі. Рівень продукції визначають за такими показниками, як: - динаміка обсягів продажу; рівень оновлення асортименту продукції; рівень конкурентоспроможності продукції; рівень сертифікованої продукції; частка продукції, що відповідає кращим вітчизняним та зарубіжним аналогам, перевищує їх чи є нижчою від їхнього рівня; частка освоєного ринку; частка експортної продукції;

5) оцінка організаційно-технічного та управлінського рівня підприємства. Це один з найважливіших етапів оцінки інноваційної діяльності підприємства, оскільки дає можливість виявити економічний потенціал підприємства. Моніторинг проводять на основі таких показників:

професійно-кваліфікаційний склад персоналу і рівень організації праці: рівень освіти, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, використання фонду робочого часу, змінність і плинність персоналу чи його стабільність;

техніко-технологічне забезпечення підприємства: рівень автоматизації та механізації виробництва, озброєність нематеріальними активами, коефіцієнти оновлення й вибуття основних засобів, коефіцієнт зносу основних засобів та їх середній вік, частка інноваційних основних засобів та прогресивних технологічних процесів і методів обробки;

організація виробництва на підприємстві: коефіцієнти спеціалізації, кооперування, використання виробничої потужності, наявності вільних потужностей.

організація управління на підприємстві: коефіцієнт ефективності управління, ступінь централізації управлінських функцій, показник економічності апарату управління.

Оцінити економічні ефекти можна використовуючи формули [27]:

Економія заробітної плати Т_е:

Те = (m₁ – m₂)*(1 + d_m)*(1+ d_н) В'

m₁, m₂- розцінки на операцію до і після впровадження інновації, грн.;

d_m - коефіцієнт додаткової заробітної плати, %;

d_н - коефіцієнт нарахувань на заробітну плату;

В' річний обсяг продукції після впровадження інновації.

Економія витрат матеріалів 0_е:

0_е = (о₁ц₁ – о₂ц₂) В'

де о_1,о₂ - питомі витрати сировини і матеріалів на одиницю продукції до і після впровадження інновації, грн.;

ц_1,ц₂-,- ціна одиниці матеріалу до і після впровадження інновації, грн.;

В' - річний обсяг виробництва продукції, грн.

Економія умовно-постійних витрат Ке:

К_е = (к_у- к_у,/(і_к/ і_в)) В'

де к_у - умовно-постійні витрати на одиницю продукції, грн.;

і_к.- індекс зміни умовно-постійних витрат;

і_в- індекс зміни обсягу продажу продукції.

Для оцінки загальної економічної ефективності інновацій застосовується показник інтегрального ефекту (Е_інт) [61]:

,

де Т – розрахунковий рік; Р_t – результат за t-ий рік, грн.; З_t – інноваційні витрати в t-ий рік, грн.; k_t – коефіцієнт дисконтування (дисконтний множник);

t – порядковий номер періоду, який розглядається.

,

де r – ставка дисконтування. Додатку Б представлені чисельні значення коефіцієнта приведення різночасових вартісних оцінок при r = 0,1.

Фактична результативність науково-технісчної діяльності конкретної організації визначається за формулою [119]:

r – коефіцієнт фактичнрї результативністі науково-технісчної діяльності конкретної організації;

åR – самарні витрати за закінченими роботами прийнятими (рекомендованими) для засвоєння в серійному виробництві;

h₁ – витрати за перехідними (незавершеними) роботами на початок періоду часу, що аналізується;

h₂ – витрати за перехідними (незавершеними) роботами на кінець періоду часу, що аналізується;

N – число років періоду, що аналізується;

Q₁ – ризикоінвестиції за i-й рік.

При обчисленні кількісної оцінки ефективності інновацій ( ) користуються наступною схемою [29]:

,

де - відповідно, витрати на одиницю матеріального ефекту (наприклад, продукції) до впровадження інновації і після,

- кількість одиниць цього ефекту на одиницю часу після впровадження інновації,

- вкладений капітал у розробку і впровадження інновації,

- спеціальний галузевий нормативний коефіцієнт необхідної ефективності інновації (він найчастіше коливається в межах 0.12-0.15).

Умова Визначає ефективне нововведення.

Коефіцієнт ефективності інноваційної зміни [29]:

,

де під можна розуміти коефіцієнт ефективності інноваційної зміни;

- відповідно, витрати на одиницю матеріального ефекту (наприклад, продукції) до впровадження інновації і після,

- кількість одиниць цього ефекту на одиницю часу після впровадження інновації,

- вкладений капітал у розробку і впровадження інновації,

- спеціальний галузевий нормативний коефіцієнт необхідної ефективності інновації (він найчастіше коливається в межах 0.12-0.15).

Коефіцієнт порівняння ефективності додаткових інвестицій у проект 1 відносно до проекту 2 може бути обрахований за формулою:

,

де - капітали, які владені, відповідно, у проекти.

- відповідно, витрати на одиницю матеріального ефекту (наприклад, продукції) до впровадження інновації і після,

- кількість одиниць цього ефекту на одиницю часу після впровадження інновації,

- спеціальний галузевий нормативний коефіцієнт необхідної ефективності інновації (він найчастіше коливається в межах 0.12-0.15).

Для машини А коефіцієнт порівняння ефективності ремонту ( ) чи ремонту з модернізацією ( ) з ефективністю купівлі нової машини ( ) буде виглядати наступним чином [29]:

,

де - собівартість одиниці продукції при заміні і,

- продуктивність машини при заміні і,

- капітал, що вкладається при даній заміні,

- тривалість заміни,

- витрати на недоамортизацію.

Ефективінсть сегменту ринку для реалізації нової продукції знаходять за критерієм максимального об’єму продаж:

,

де – збільшення об'єму чистих продаж (потенційних покупців) у відповідному сегменті,

- середній попит,

- зміна долі ринку,

- витрати на проведення інновації.

Ліцензія є однією з важливих форм поширення інновацій та отримання економічної вигоди від її виробничого використання. Мова йде про ефект, який отримає виробник, що придбає ліцензію й оновить виробництво продукції, та ефект, який отримає продавець ліцензії [27]

Оцінка ефективності придбання ліцензії. Сутність ефективності зводиться до розрахунку різниці приведених витрат на виробництво одиниці продукції до і після впровадження інновацій.

де к_t - питомі приведені витрати на виготовлення одиниці продукції за базовим варіантом в 1-му році;

к^{^}_t - питомі приведені витрати на виробництво тієї ж продукції за ліцензією в t-му році;

к^B_t - питомі приведені витрати на виробництво тієї ж продукції за власними розробками в t-му році;

Q_t - фізична кількість продукції за власними розробками, одиниць;

Q_t - фізична кількість продукції за ліцензією, одиниць;

H_t - норма приведення економічного ефекту в 1-му році;

п - період виробництва продукції, років.

Оцінка ефективності продажу ліцензії. Зводиться до розрахунку доходу ліцензіара, який він може отримати від ліцензіата:

де ГД - грошовий дохід ліцензіара, грн.;

Q_t - фізична кількість продукції, реалізованої ліцензіатом, одиниць;

ц_t - ціна одиниці продукції, грн.;

d - ставка дисконту, %;

t - рік розрахунку (кількість років);

d_{t –} частка ліцензіатора в t-му році, %

У відносинах ліцензіара (продавця ліцензії) і ліцензіата (купця ліцензії) основним видом розрахунків за ліцензію є роялті. Ця форма періодичного платежу практично характеризує своєрідну участь ліцензіара у прибутках ліцензіата:

Р_в=Р*В/100

Головним показником у цих відносинах є ставка роялті Р:

Р=100-Р_B/В

Вона залежить від багатьох чинників, пов'язаних із відсутністю чи наявністю патентної охорони новизни. Якщо патентної охорони предмета ліцензії немає, то ціна (ставка роялті) може бути невисокою - 2-3 %. Запатентована новизна матиме вищу ставку, оскільки з ліцензією на використання предмета новизни передаються патентні права, ноу-хау, його технічні характеристики, технічна документація, дані конкурентоспроможності на ринку тощо.

На ринку інновацій, тобто ліцензій, ставки роялті залежать від кон'юнктури інноваційного ринку, економічних характеристик ^; ліцензованої новизни тощо. На величину ставки може мати вплив значущість виду діяльності, чинні ставки протягом певного періоду, але здебільшого вони визначаються емпірично, за згодою ліцензіара і ліцензіата. Наприклад, у галузі хімічної промисловості ставки роялті можуть коливатися у межах 3-5 %, в електротехнічній - 4-7 %, електронній - 8-10, у системі інженерно-конструкторських розробок - 9-15, на торговельну марку з ціни товару - 1-10 % і т.д.

Ліцензіар і ліцензіат узгоджують між собою базу роялті. Най­частіше це може бути обсяг реалізованої ліцензіатом продукції, виробленої на основі впровадженої у виробництво ліцензованої новизни. Використовують також прибуток, податковий прибуток, вартість сировини.

Вартість річної суми роялті із врахуванням узгоджених позицій ліцензіара і ліцензіата розраховують таким чином:

І із врахуванням прибутку ліцензіата:

де Р_П - річна сума роялті, грн.;

П_t. - прибуток ліцензіата від використання предмета ліцензії в і-му році, грн.;

Рі - ставка роялті в і-му році у формі частки прибутку ліцензіара, %;

п - термін дії ліцензійної угоди, років.

Якщо за базу роялті приймається обсяг реалізації ліцензійної продукції, розрахунок ліцензійних платежів здійснюється за формулою [61]:

,

де C_r – ціна ліцензії, розрахована у вигляді роялті, дол. США; V_t – планований обсяг реалізованої продукції в t-му році, од.; Z_t – ціна одиниці реалізованої продукції в t-му році, дол. США; R – ставка роялті; T – термін дії ліцензійного договору, який обчислюється у роках; I_t – індекс зростання цін у t‑му році; t – порядковий номер розглянутого періоду.

,

де i – розрахунковий ріст цін, обумовлений інфляцією.

Приріст прибутку від впровадження технологічних інновацій розраховується за формулою, в якій економічний ефект визначений як різниця між прибутком від реалізації продукції до і після впровадження інновацій з урахуванням прогнозованого обсягу виробництва нової продукції [61]:

,

де Δ П – приріст прибутку від впровадження нововведення, грн.; Ц_б і

Ц_н – віпускна ціна одиниці продукції до і після впровадження інновацій відповідно, руб.; С_б і С_н – собівартість одиниці продукції до і після впровад-ження інновацій відповідно, руб.; О_пр – прогнозований обсяг виробництва нової продукції, од.

Розрахований приріст прибутку приймаємо за річний економічний ефект від реалізації інноваційного проекту і визначаємо рентабельність інвестицій у проект як відношення економічного ефекту до їх об'єму за формулою [61]:

,

де Р_і – рентабельність інвестицій; І – інвестиції в інноваційний проект.

Якщо за базу роялті приймається розмір прибутку, розрахунок ліцензійних платежів здійснюється за формулою [61]:

,

де C_r – ціна ліцензії, розрахована у вигляді роялті, грн.; П_i, П_б – прибуток до і після використання об'єкта промислової власності відповідно, грн.; V_t – планований обсяг реалізованої продукції в t-му році, од.; R – ставка роялті ; T – термін дії ліцензійного договору, який обчислюється у роках; k_t – коефіцієнт дисконтування (дисконтний множник); t – порядковий номер розглянутого періоду.

Ринкова вартість об'єкта інтелектуальної власності (далі – ОІВ) визначається за формулою [61]:

,

де С₁ – приведені витрати на розробку ОІВ (НДДКР), грн.; С₂ – наведені витрати на правову охорону ОІВ, грн.; С₃ – приведені затрати на маркетингові дослідження, грн.; R – ставка роялті; В_t – річний обсяг використання (продажу) ОІВ у вартісному вираженні в t-му році, грн.; Т – термін корисного використання ОІВ, що обчислюється в роках; К_р – коефіцієнт ризику, що враховує ступінь освоєння ОІВ, патентну захищеність і наявність конкуруючих товарів на ринку; k_t – коефіцієнт дисконтування.

РЕКОМЕНДОВАНА ТА ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Андросова О.Ф. Організаційно-економічні аспекти використання трансферу технологій на підприємствах авіаційної промисловості [Текст]: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / О. Ф. Андросова // Національний авіаційний ун-т. — К., 2006. — 20с

2. Анисимов Ю.П. Инновационный менеджмент: учеб. пособие [Текст] /Ю.П. Анисимов, Е.В. Солнцева; под общ. ред. Ю.П. Анисимова. – Воронеж: ГОУВПО «Воронежский государственный технический университет», 2007. – 208 с.

3. Апрышкин М. И. Инновационное развитие: сущность, организационные формы и механизмы управления [Электронный ресурс] / М. И. Апрышкин // Дух времени. – Режим доступа: http://www.spiritoftime.net/Apryshkin-M.htm

4. Аньшина В.М. Инновационный менеджмент. Концепция многоуровневых стратегий и механизмы инновационного развития: Учеб. пособие [Текст] / В.М. Аньшина, A.A. Дагаев – М.: Дело, 2006. – с.

5. Багрова І.В. Національна інноваційна система України: характеристика та проблеми становлення [Текст] / І.В. Багрова, О.Л. Черевко // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії: Економічні науки (Вісник ДДФА: Економічні науки)Науково-теоретичний журнал. – 2010. – №2. – С. 81-90

6. Барютин Л.С. Управление техническими нововведениями в промышленности [Текст] / Л.С. Барютин . – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – 172 с.

7. Беляев Ю.М. Инновационный менеджмент: Учебное пособие [Текст] / Ю.М. Беляев –Краснодар: ЮИМ, 2012. - 232с.

8. Бретт. А. Оценка коммерциализуемости технологий [Текст] /Бретт. А// Коммерциализация технологий. Мировой опыт – российским регионам. М., Moscow News, 1995. – с.

9. Валдайцев С.В. Антикризисное управление на основе инноваций [Текст]: учеб. пособие / С.В. Валайдавцев – СПб.: Из-во С.-Петерб. ун-та, 2001. – 232 с. – ІSBN 5-288-02813-3

10. Василенко В.О. Інноваційний менеджмент [Текст]: навч. посіб. / В.О. Василенко, В.Г. Шматько; за ред. В.О. Василенко. – 3-е вид., вип. та доп. – К: Центр навч. літ–ри, 2005. – 440 с. – ISBN 966-364-139-8

11. Васильков В. Г. Організація виробництва [Текст] навч. посіб. / В. Г. Васильков – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с. – ISBN 966-574-474-7

12. Вертакова Ю. В. Управление инновациями : теория и практика : учеб. пособие [Текст] / Ю. В. Вертакова, Е. С. Симоненко. - М.: Эксмо, 2008. - 432 с. - (Высшее экономическое образование). – ISBN 978-5-699-24242-9

13. Герчикова И.Н. Менеджмент: учебник [Текст] / И.Н. Герчикова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: «Наука», 1998. – 701 с.

14. Гибкое развитие предприятия: Эффективность и бюджетирование [Текст] / [В.Н. Самочкин, Ю.Б. Пронин, Е.Н. Логачева и др]. – М.: Дело, 2000 – 352 с. – ISBN 2-7749-0203-Х

15. Грига В.Ю. Теоретичні та практичні аспекти використання наукових результатів НАН в економіці України (Вид. друге, переробл.). Монографія [Текст] /В.Ю. Грига // Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України. –Київ, 2010. –– 116 с. – ISBN 9778-966-2250-11-4

16. Грицай О. І. Ідентифікація та аналізування витрат на інноваційні процеси машинобудівних підприємств [Текст] / О. І. Грицай // Проблеми економіки та управління: [збірник наукових праць] / відповідальний редактор Й. М. Петрович. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011. – 340 с.: іл. – (Вісник / Національного університету «Львівська політехніка»; № 698). – С. 23-28.

17. Гольдштейн Г.Я. Инновационный менеджмент [Электронный ресурс]: учеб. пособие / Г.Я. Гольдштейн – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1998. – 132с. – Режим доступа: http://www.aup.ru/books/m23/

18. Горовий Д.А. Економічна оцінка інтелектуальних ресурсів підприємства та механізм її реалізації [Текст] / Д.А. Горовий, Л.В. Лебедева // Коммунальное хозяйство городов Научно-технический сборник. – №92. –С. 287-294

19. Господарський кодекс України

20. Губка Н.С. Структуризация информационных потоков на фазах жизненного цикла инновационного проекта [Текст] / Н.С. Губка, О.В. Малеева // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. – 2009. – № 3 (37).– С. 156-160.

21. Дистанційний курс "Інвестиційний менеджмент" [Электронный ресурс] // Технологический парк МОГИЛЕВ. – Режим доступа: http://www.technopark.by/business/

22.Диффузная модель Э. Роджерса [Электронный ресурс] // Компания InTrends. – Режим доступа: http://intrends.me/diffuznaya-model-e-rodzhersa.html

23.Диффузная модель Ф. Басса [Электронный ресурс] // Компания InTrends. – Режим доступа: http://intrends.me/diffuznaya-model-f-bassa.html

24.Дорофеев В.Д. Инновационный менеджмент [Текст]: учеб. пособие / В.Д. Дорофеев, В.А. Дресвянников. – Пенза: Изд-во Пенз. гос. ун-та, 2003. –189с.

25. Дудар Т. Г. Інноваційний менеджмент [Текст]: навч. посіб. / Т. Г. Дудар, В. В. Мельниченко Тернопіль : Економічна думка, 2008. – 250 с. – ISBN 978-966-364-916-0

26. Економіка та організація виробництва [Текст]: підруч. / за ред. В.Г. Герасимчука, А.Е. Розенплентера. – К.: Знання, 2007. – 678 с. – (Вища освіта XXI століття). – ІSBN 966-346-214

27. Заблоцький Б. Ф. Економіка й організація інноваційної діяльності [Текст]: навчальний посібник / Б. Ф. Заблоцький. - Львів: Новий світ - 2000, 2007. - 456 с. - ISBN 966-418-020-3

28. Завлин П. Н. Инновационный менеджмент [Текст]: Справочное пособие / [ П. Н. Завлин, А. К. Казанцев, Л. Э. Миндели та ін] ; П.Н. Завлин (ред.). — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Центр исследований и статистики науки, 1998. — 567с. — ISBN 5-7602-0055-0

29. Загородній Ю. Системи управління інноваціями. Навчально-методичний посібник для студентів факультету кібернетики [Електронний ресурс]/ Ю. Загородній. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2005. – Режим доступу: http://www.satr.unicyb.kiev.ua/innov/golovna.htm

30. Задорожный И.С. Менеджмент научно-исследовательских и опытно-конструкторских проектов [Текст] / И.С. Задорожный, В.И. Задорожный, Н.Л. Казаринова; под. общ ред. И.С. Задорожного. – Черкасы: Восточ. европ. ун–т экономики и менеджмента, 2005. – 290 с. – ISBN 966-7508-81-1.

31. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV [Електронний ресурс] // Оф. Веб-сайт Верховної ради України, сайт «Законодавство України». – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

32. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» N 2519-VI (2519-17) від 09.09.2010. [Електронний ресурс] / Сайт «Законодавство України». – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2623-14

33. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» № 433-IV вiд 08.09.2011 [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3715-17

34. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» [Електронний ресурс]// Законодаство України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/143-16

35.Законодавство з питань інновацій [Електронний ресурс]// Державне агентство України з інвестицій та інновацій. – Режим доступу: http://arch.ukrproject.gov.ua/index.php?get=112

36. Захарченко В. І. Інноваційний менеджмент: теорія і практика в умовах трансформації економіки. Навч. посіб. [Текст] / В.І. Захарченко, Н.М. Корсікова, М.М. Меркулов - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 448 с. – ISBN 978-611-01-0280-3

37. Ілляшенко С.М. Інноваційний менеджмент: Підручник [Текст] / Ілляшенко С.М. – Суми : ВТД ― Університетська книга, 2010. – 334 с. – ISBN 978-966-680-504-4

38. Інвестування: Навч. посіб. [Текст] / Мойсеєнко І.П. – К.: Знання, 2006. – 490 с. – ISBN: 966-346-097-0.

39. Ивченко В.В. Экономика и управление инновациями (Инновационный менеджмент) [Текст]: курс лекций / В.В. Ивченко.– Калининград: Калинингр. ун-т., 1996. – 55 с. – ISBN 5-88-874-019-5.

40. Ильенкова, С.Д. Управление инновационным проектом : учебно-методический комплекс [Текст] / С.Д. Ильенкова, С.Ю. Ягудин, В.В. Гужов / под ред. проф. С.Ю. Ягудина. – М. : Изд. центр ЕАОИ, 2009. – 182 с. ISBN 978-5-374-00267-6

41. Инновационный менеджмент: Концепции, многоуров невые стратегии и механизмы инновационного развития [Текст]: Учеб. пособие / Под ред. В.М. Аньшина, А.А. Дагаева. —3-е изд., перераб., доп. — М.: Дело, 2007. — 584 с. – ISBN: 978-5-7749-0481-5

42. Инновационный менеджмент: метод. указания к выполнению практич. занятий для студ. 3-го курса д/о спец. 080502 «Экономика и управление на предприятии (строительном)» [Текст] / Воронеж. гос. арх.-строит. ун-т; сост.: С.Н. Дьяконова.- Воронеж, 2010.- 26 с.

43. Инновационный менеджмент: Учебник [Текст] / Под ред. С. Д. Ильенковой. — М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997.

44. Инновационный менеджмент [Текст]: метод. пособие. Ч.2 / под руков. Б.Е. Фишмана. – К.: Изд. концерна «РАМО», 1991. – 134 с.

45. Инновационный менеджмент: практикум [Текст] // Региональный финансово-экономический инс-т. – Курск, 2011. – 142 с.

46. Инновационный процесс в странах развитого капитализма [Текст] / Под ред. И. Е. Рудаковой. — М.: Изд-во МГУ, 1991. – с.

47. Ипатов М.И. Экономика, организация и планирование технической підготовки производства [Текст]: учеб. пособ. для студ. маш. и приборостоит. спец.вузов. / М.И. Ипатов, Туровец О.Г. – М.: Высш.шк., 1987. – 319 с.

48. Капица Ю.М. Основные этапы передачи технологий [Электронный ресурс]/ Ю.М. Капица // Международный семинар «Практические вопросы трансфера технологий: опыт организаций государств-членов ЕС и Украины». 30.05.2011. – Режим доступа: http://www.researchclub.com.ua/jornal/174

49. Каплан Р.С. Стратегические карты. Трансформация нематериальных активов в материальные результаты [Текст] / Р. С. Каплан, Дейвид П. Нортон; Пер. с англ. — М.: ЗАО Олимп-Бизнес, 2005. — 512 с. – ISBN 5-901028-96-1

50. Карпенко В. Л. Формування мотивів і стимулів інноваційної діяльності підприємства. автореферат

51. Катешова М. Как продвигать проекты коммерциализации технологий [Электронный ресурс] / М. Катешова, А. Квашнин // Серия методических материалов «Практическое руководство для центров коммерциализации технологий». – 2006. – Режим доступа: http://www.sci-innov.ru/comtech/materials/?page=3

52. Качество в ХХІ веке. Роль качества в обеспечении конкурентоспособности и устойчивого развития [Текст] // Под ред. Т.Конти, Е. Кондо, Г. Ватсона. - М.: РИА «Стандарты и качество», 2005. – 280 с. –ISBN 5-94938-026-6.

53. Классификация инновационных организаций [Электронный ресурс] // Инновационные проекты малого бизнеса. Портал информационной поддержки инновационны проектов. – Режим доступа:http://projects.innovbusiness.ru/content/document_r_D8087730-0CBD-4DCB-AA2B-8C3FE3368363.html

54. Клименко О. М. Методичні підходи до оцінки механізму інвестування інноваційної діяльності в промисловості регіону [Електронний ресурс] / О. М. Клименко // Науковий вісник Академії муніципального управління, серія «Управління». Збірник наукових праць. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_upravl/2009_4/48.pdf

55. Концепція загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості України на період до 2017 року [Електронний ресурс]// Міністерство промислової політики. – Режим доступу: http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=57967&cat_id=57966&search_param=%EF%F0%EE%EC%E8%F1%EB%EE%E2%E0+%EF%EE%EB%B3%F2%E8%EA%E0&searchPublishing=1

56. Кожекин Г.Я. Организация производства [Текст]: учеб. пособие /Г.Я. Кожекин, Л.М. Синица. – Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998. – 334 с. – ІSBN 985-6102-32-4.

57. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібн.[Текст] / Краснокутська Н. В.. — К.: КНЕУ, 2003. — 504 с. – ISBN 966–574–524–7

58. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни [Текст] / Н. В. Краснокутська, С. В. Гарбуз— К.: КНЕУ, 2005. — 276 с. – ISBN 966–574–702–9

59. Крылова И.К. Механизм разработки инновационной стратегии развития промышленного предприятия (на материалах предприятий промышленности строительных материалов Республики Татарстан) [Текст] / И.К. Крылова // Автореферат на соискание канд. экон. наук. – Казань, 2008. – 20 с.

60. Кузьмін О. Є. Проблеми та теоретико-методичні засади управління витратами на машинобудівних підприємствах: моногр. [Текст] / О. Є. Кузьмін, А. М. Дідик, У. Когут, О. Г. Мельник / За заг. ред. д.е.п., проф. О. Є. Кузьміна. - Львів: Тріада - плюс, 2009. – 325 с.

61. Лавриненко А.Р. Экономика и управление инновациями. Учебно-методический материал для самостоятельной практической подготовки для студентов специальности 1-25 01 07 заочной формы обучения [Текст] / А.Р. Лавриненко, Т.С. Климова – Новополоцк : ПГУ, 2013. – 41 с.

62. Лайкер Дж. Система разработки продукции в Toyota: Люди, процессы, технология [Текст] / Дж. Лайкер, Дж. Морган; пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 440 с. – ISBN 978-5-9614-0571-2.

63. Лукичева Л. И. Управление інтелектуальнім капиталом: [учеб. пособие] [Текст] / Л. И. Лукичева. – 2-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2008. – 552 с. – (Высшая школа менеджмента). – ISBN 978-5-365-00922-6.

64. Ландик В. И. Инновационная стратегия предприятия: проблемы и опыт их решения [Текст] / В. И. Ландик — К.: Наук. думка, 2003. – 363 с. – ISBN 966-00-0052-9.

65. Ляшин А. Стратегии коммерциализации инноваций — мост между инноватором и бизнесом [Электронный ресурс] / Ляшин А. // Экономика и жизнь. – 2011, №36 (9402). – URL: http://www.eg-online.ru/

66. Макареня Т.А. Организация и планирование производства [Электронный ресурс] / Т.А. Макареня – Таганрог: ТТИ ЮФУ, 2007. – Режим дступа: http://www.aup.ru/books/m178/

• ⇐ Назад
• 19
• 20
• 21
• 22
• 23
• 24
• 25
• 26
• 27
• 28
• 29
• 30
• 31
• 323334
• Далее ⇒