ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА
Автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) є частиною нервової системи (systema nervosum), який здійснює іннервацію:
- серця (cor);
- кровоносних судин (vasa sanguinea);
- лімфатичних судин (vasa lymphatica);
- внутрішніх органів (viscera),що мають у своєму складі гладку м’язову тканину(textus muscularisglaber) i залозистий епітелій (epithelium glandulare).
-
Об’єктом іннервації автономної частини периферичної нервової системи (pars autunomica systematis nervosi peripherici) є:
- гладка м’язова тканина (textusmuscularisglaber);
- серцевам’язоватканина(textus muscularis cardiacus);
- залози (glandulae).
Автономний; вегетативний відділ (divisio autonomica):
- координує роботу всіх внутрішніх органів;
- регулює обмінні i трофічні процеси в ycix органах i тканинах тіла людини;
- підтримує гомеостаз організму.
Функція автономного; вегетативного відділу (divisio autonomica) координується вищимиавтономними (вегетативними) центрами, якімістятьсяв:
- спинному мозку (medulla spinalis);
- мозочку (cerebellum);
- гіпоталамусі (hypothalamus);
- основних ядрах кінцевого мозку (nuclei basales telencephali);
- корі великого мозку (cortex cerebri).
Автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) поділяється на:
- парасимпатичну частину (pars sympathica);
- симпатичну частину (pars parasympathica).
ПАРАСИМПАТИЧНА ЧАСТИНА(pars parasympathica)
Вона має черепну частину (parscranialis) iтазову частину (parspelvica), які поділяються на:
- центральний відділ парасимпатичної частини автономного відділу(divisiocentralispartisparasympathicaedivisionisautonomicae);
- периферійний відділ парасимпатичної частини автономного відділу(divisioperiphericapartisparasympathicaedivisionisautonomicae).
До черепної частини центрального відділу парасимпатичної частини (parscranialisdivisioniscentralispartisparasympathicae) належать:
- додаткове ядро окорухового нерва (nucleusaccessoriusnervioculomotorii)–ядро Якубовича;
- верхнєслиновидільнеядро(nucleus salivatorius superior);
- нижнєслиновидільнеядро(nucleus salivatorius inferior);
- заднєядроблукаючогонерва(nucleus posterior nervi vagi).
Дочерепноїчастинипериферійноговідділупарасимпатичноїчастини (pars cranialis divisionis periphericae partis parasympathicae) належатьтакіпарасимпатичніволокнаускладі:
- окоруховогонерва(nervus oculomotorius), IIIчерепнийнерв;
- лицевого нерва (nervusfacialis), VIIчерепний нерв;
- язико-глоткового нерва (nervusglossopharyngeus), IXчерепний нерв;
- блукаючого нерва (nervusvagus), Xчерепний нерв.
Черепній частині периферійного відділу парасимпатичної частини належать такі парасимпатичнівузли:
- війковий вузол (ganglionciliare),що належить доIIIчерепного нерва;
- крило-піднебінний вузол (ganglionpterygopalatinum),що належить доVIIчерепного нерва;
- піднижньощелепний вузол (ganglionsubmandibulare),належить доVIIчерепного нерва;
- під’язиковий вузол (ganglionsublinguale),що належить доVIIчерепного нерва;
- вушний вузол (ganglionoticum),який належить доIXчерепного нерва.
Піднижньощелепнийвузол (ganglionsubmandibulare)лежить на присередній поверхніоднойменної слинної залози (faciesmedialisglandulaesubmandibularis).
До піднижньощелепного вузла (ganglionsubmandibulare) підходять парасимпатичніпередвузлові нервові волокна (neorofibraepreganglionicae)від верхнього слиновидільного ядра(nucleus salivatoriussuperior) у складі барабанної струни; парасимпатичного корінцяпіднижньощелепного вузла (chordatympani; radixparasympathicagangliisubmandibularis).
Барабанна струна (chordatympani) приєднується до язикового нерва (n. lingualis) i у складі чутливого корінця –вузлових гілок піднижньощелепного нерва(radixsensoria; rr. ganglionaresnervimandibularis) – доходить до піднижньощелепного вузла (ganglionsubmandibulare), де їхпарасимпатичні волокна утворюють синаптичний зв’язок з тілами других нейронів.
Завузлові нервові волокна (neurofibraepostganglionicae)від цього вузла(аксони других нейронів)разом з волокнами язикового нерва (n. lingualis) i симпатичними завузловими нервовими волокнамисимпатичного корінця (neurofibraepostganglionicaeradicissympathicae) від лицевого сплетення (plexusfacialis) іннервують піднижньощелепну залозу (glandulasubmandibularis) – передається команда навиділення змішаного (серозного) секрету слини.
Під’язиковий вузол (ganglionsublinguale)непостійний,лежить на зовнішній поверхні під’язиковоїзалози (faciesexternaglandulaesublingualis).До нього підходять такі самі гілки, як і до парасимпатичного піднижньощелепного вузла(ganglionsubmandibulare), по яких стимулюється виділення слизового секрету слини.
Вушний вузол (ganglionoticum)прилягає до присередньої поверхні нижньощелепного нерва(faciesmedialisnervimandibularis) під овальним отвором (foramenovale). В ньому розміщені тіла других нейронів.
Парасимпатичначастинаблукаючогонерва(parsparasympathicanervivagi)складається з заднього ядра блукаючого нерва (nucleusposteriornervivagi) iчисленних внутрішньостінкових(інтрамуральних) вузлів, щоєскладовимибіляорганнихiвнутрішньоорганнихсплетень.Ці вузли входять до складу серцевого, стравохідного, легеневого, шлункового, кишкового,передшлункового та інших нутрощевих автономних сплетень (вегетативних сплетень – plexusautonomici), які іннервують гладку м’язову тканину (textusmuscularisglaber), серцеву м’язову тканину (textusmusculariscardiacus) та залози внутрішніх органів шиї, грудей i живота.
До тазової частини центрального відділу парасимпатичної частини (parspelvicadivisioniscentralispartisparasympathicae) належать крижові парасимпатичні ядра (nucleiparasympathicisacrales),До тазової частини периферійного відділу парасимпатичної частини (parspelvicadivisionisperiphericaepartisparasympathicae) належать тазові вузли (gangliapelvica), де розміщені тіла другихнейронів.
Нутрощеві сплетення (plexusviscerales)розміщуються:
- переважно попереду аорти та її гілок;
- навколо судин та внутрішніх органів (позаорганні сплетення);
- у стінці внутрішніх органів (внутрішньоорганні сплетення).
Ці сплетення складаються з:
- вузлів автономного відділу (вегетативних вузлів);
- нервових волокон.
Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли (plexusvisceralesetgangliavisceralia) топографічно поділяються на такі частини:
- черепно-шийну частину (parscraniocervicalis);
- грудну частину (pars thoracica);
- черевну частину (pars abdominalis);
- тазову частину (pars pelvica).
Артерії нижньої кінцівки
АРТЕРІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ (arteriaemembriinferioris)
Стегнова артерія (a. femoralis)Стегнова артерія (a. femoralis)є продовженням зовнішньої клубової артерії(a. iliacaexterna),проходить під пахвинною зв’язкою (lig. inguinale) через судинну затоку (lacunavasorum), збоку від стегновоївени (v. femoralis).
Далі стегнова артерія (a. femoralis) лягає в клубо-во–гребінну борозну (sulcusiliopectineus), проходитьвниз по передній стегновій ділянці (regiofemorisanterior) в стегновій борозні (sulcusfemoralis) і захо-дить у привідний канал (canalisadductorius), через який проникає в підколінну ямку (fossapoplitea), де продовжується в підколінну артерію(a. poplitea).
Від стегнової артерії (a. femoralis) відходять:
- поверхнева надчеревна артерія (a. epigastricasuperficialis),яка проходить на передню стінку
живо-та (paries anterior abdiminis) ікровопостачає:
- нижній відділ апоневроза зовнішнього косогоа живота;
- шкіру над апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота;
- поверхнева огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexailiisuperficialis)йде вбік і
розгалужу-ється:
- у м’язах (musculi) та шкірі (cutis) біля верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior);
- поверхнева зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa superficialis);
- глибока зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa profunda);
Підколінна артерія (arteria poplitea)
Підколінна артерія є продовженням стегнової ар-терії (a. femoralis), проходить попереду великогомілкового нерва (n. tibialis) та підколінної вени (v. poplitea) і на рівні нижнього краю підколінного м’яза (margoinferiormusculipoplitei) розгалужується на:
- передню великогомілкову артерію (a. tibialisanterior);
- задню великогомілкову артерію (a. tibialisposterior).
Від підколінної артерії відходять такі гілки:
- бічнаверхняколіннаартерія(a. superior lateralis genus);
- присередняверхняколіннаартерія(a. superior medialis genus);
- середня колінна артерія (a. mediagenus);
- бічнанижняколіннаартерія(a. inferior lateralis genus);
- присереднянижняколіннаартерія(a. inferior medialis genus);
- литкові артерії (aa. surales).
Усі ці артерії беруть участь у кровопостачанні ко-лінного суглоба (art. genus) та м’язів (musculi) на-вколо нього.Вониберутьучастьвутворенні:
- суглобовоїколінноїсітки (rete articulare genus);
- наколінкової сітки (rete patellare).
АРТЕРІЇ ГОМІЛКИ ТА СТОПИ Заднявеликогомілковаартерія(arteria tibialis posterior)
Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior)є продовженням підколінної артерії(a. poplitea),проходить у гомілково-підколінному ка-налі (canalis cruropopliteus) і виходить з-під присере-днього краю камбалоподібного м’яза (margo medialis musculi solei) позаду присередньої кісточки (malleolus medialis), проходить в окремому фіброз-ному каналі під тримачем м’язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum) на підошву (planta), де розгалужується на:
- присередню підошвову артерію (a. plantarismedialis);
- бічнупідошвовуартерію(a. plantaris lateralis).
Гілкамизадньоївеликогомілковоїартерії (a. tibialis posterior) є:
1 Малогомілкова огинальна гілка (ramuscircumflexusfibularis; ramuscircumflexusperonealis),щовідходить від початку задньої великогомілкової артерії (a. tibialisposterior) і, огинаючи головку малогомілкової кістки (caputfibulae), приєднується до суглобової колінної сітки (retearticularegenus).
2 Mалогомілкова артерія (a. fibularis; a. peronea),що проходить у нижньому м’язово–
малогомілковому каналі (canalismusculoperoneusinferior), кровопостачає малогомілкові м’язи (musculifibulares; musculiperonei) і позаду бічної кісточки (malleoluslateralis) розгалужується на:
- бічні кісточкові гілки (rr. malleolareslaterales),які беруть участь в утворенні бічної кісточкової сітки
(rete malleolare laterale);
- п’яткові гілки (rr. calcanei),приймають участь в утворенні п’яткової сітки(rete calcaneum);
- сполучну гілку (r. communicans),яка сполучає малогомілкову артерію(a. fibularis)із задньою вели-
когомілковоюартерією (a. tibialis posterior).
3 Присереднікісточковігілки(rr. malleolares mediales),щоберутьучастьвутворенніприсеред-ньоїкісточковоїсітки (rete malleolare mediale).
4 М’язовігілки(rr. musculares)кровопостачають:
- глибокі м’язи та поверхневі м’язи заднього від-ділу гомілки (musculiprofundietsuperficialescompartimenticrurisposterioris).
5 Живильна артерія великогомілкової кістки (a. nutriciatibiae; a. nutrienstibiae);
6 Бічна підошвова артерія (a. plantarislateralis),що є однією з кінцевих гілок задньої великогомілко-
вої артерії (a. tibialisposterior), лежить в бічній пі-дошвовій борозні (sulcusplantarislateralis), прямує присередньо і, анастомозуючи з глибокою підошво-вою артерією (a. plantarisprofunda), яка відходить від тильної артерії стопи (a. dorsalispedis), утворює глибоку підошвову дугу (arcusplantarisprofundus).
Бічна підошвова артерія (a. plantarislateralis)віддає чотири підошвові плеснові артерії (aa.metatarsalesplantares), які переходять у загаль-ні підошвові пальцеві артерії (aa. digitalesplantarescommunes)ожна з цих артерій (aa. digitalesplantarescommunes) розгалужується на дві власніпідошвові пальцеві артерії (aa. digitalesplantarespropriae),які кровопостачають на підошві(planta)шкіру з обох боків відповідних пальців стопи (cutisdigitorumpedis).
7 Присередня підошвова артерія (a. plantarismedialis),що є однією з кінцевих гілок задньої великогомілкової артерії (a. tibialisposterior), має глибо-ку гілку (ramusprofundus) і поверхневу гілку(ramussuperficialis), лягає у присередню підошвову борозну (sulcusplantarismedialis) та кровопостачаєприсе-редні м’язи підошви (musculimedialesplantae), ана-стомозуючи з першою тильною плесновоюартерією (a. metatarsalisdorsalisprima).
8 Передня великогомілкова артерія (a. tibialisanterior),що відходить від підколінної артерії(a.poplitea) в підколінній ямці (fossapoplitea), захо-дить в гомілково–підколінний канал (canaliscruropopliteus) і відразу виходить з нього через вер-хній отвір міжкісткової перетинки (membranainterossea).
Від передньої великогомілкової артерії (a. tibialisanterior) відходять наступні гілки:
- задня поворотна великогомілкова артерія (a. recurrenstibialisposterior),що бере участь в
утворенні суглобової колінної сітки (retearticularegenus);
- передня поворотна великогомілкова артерія (a. recurrenstibialisanterior),що бере участь в
утво-ренні суглобової колінної сітки (retearticularegenus);
- м’язові гілки (rr. musculares),які кровопоста-чають м’язи(musculi)переднього відділу гомілки
(compartimentum cruris anterius);
- передня бічна кісточкова артерія (a. malleolarisanteriorlateralis),що бере участь в утворенні
бічноїкісточковоїсітки (rete malleolare laterale);
- передня присередня кісточкова артерія (a. malleolarisanteriormedialis),що бере участь в
утворенні присередньої кісточкової сітки (retemalleolaremediale).
Тильнаартеріястопи (arteriadorsalispedis)
Тильнаартеріястопи(a. dorsalispedis)єпро-довженнямпередньоївеликогомілковоїартерії(a.tibialisanterior), проходитьупершомуміжкістко-вомупроміжку (spatiuminterosseumprimum), дерозгалужуєтьсяна:
- першутильнуплесновуартерію (a. metatarsalis dorsalis prima);
- глибокупідошвовуартерію (a. plantaris profunda).
Першатильнаплесноваартерія(a. metatarsalis dorsalis prima)розгалужуєтьсянатритильніпальцевіартерії (aa. digitales dorsales), якійдутьзбоківтиль-ноїповерхнівеликогопальцястопи
(facies dorsalis hallucis) іприсередньогобокудругогопальця (facies medialis digiti secundi).
Глибокапідошвоваартерія(a. plantaris profunda)
АНАСТОМОЗИ між ГІЛКАМИ АРТЕРІЙ ТАЗАта НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
У системі артерій таза та нижньої кінцівки утво-рюються анастомози (anastomoses) між гілками:
- клубових артерій (aa. iliacae);
- стегнової артерії (a. femoralis);
- підколінної артерії (a. poplitea);
великогомілкових артерій (aa. tibiales), які за-безпечують
Білет 31
М’язи спини поділяються на:
- поверхневі мязи (musculi superficiales);
- власні м’язи спини (musculi proprii dorsi) або глибокі м’язи (musculi profundi).
До поверхневих м’язів спини (musculi superficiales dorsi) належать:
1. Трапецієподібний м’яз (musculus trapezius), має
2. Найширший м’яз спини (musculus latissimus dorsi).
Функція:
- приводить плече (adductio brachii);
- розгинає плече (extensio brachii);
- привертає плече (pronatio brachii);
- при фіксованому плечі (brachium) підтягує до нього тулуб (truncus).
3. Великий ромбоподібний м’яз (musculus rhomboideus major) і малий
ромбоподібний м’яз (musculus rhomboideus minor).
Функція:6
- підіймають лопатку (scapula);
- наближають лопатку до хребтового стовпа (columna vertebralis), фіксуючи її в даному положенні.
4. М’яз – підіймач лопатки (musculus levator scapulae).
Функція: підіймає верхній кут лопатки (angulus superior scapulae).
5. Верхнійзаднійзубчастийм’яз (musculus serratus posterior superior).
Функція: піднімає II–V ребра (costae secundae–quintae [II–V]) ієдопоміжнимм’язомвдиху.
6. Нижнійзаднійзубчастийм’яз (musculus serratus posterior inferior):
Функція: опускаєІХ–ХІІребра (costae ІХ–ХІІ) ієдопоміжнимм’язом видиху.
Довласнихм’язівспини (musculi proprii dorsi) - глибокихм’язів (musculi profundi)
Власнім’язиспини (musculi proprii dorsi) поділяютьсянакороткітадовгім’язи, до якихналежать:
1. Остьово–поперечні м’язи (musculi spinotransversales), до них належить ремінний
м’яз (m. splenius) голови та шиї:
2. М’я-випрямлячхребта (musculus erector spinae).
Отже, вм’язі–випрямлячіхребта (musculus erector spinae) розрізняютьтри
частини:
- клубово–ребровийм’яз (musculus iliocostalis);
- найдовшийм’яз (musculus longissimus);
- остьовийм’яз (musculus spinalis).9
1). Клубово–ребровийм’язпопереку (musculus iliocostalis lumborum), якиймає:.
Функція: опускає ребра (costae).
2). Клубово–ребровийм’язшиї (musculus iliocostalis cervicis).
Б. Найдовшийм’яз (musculus longissimus).
1. Найдовшийм’язгрудноїклітки (musculus longissimus thoracis), якиймає:
2. Найдовшийм’язшиї (musculus longissimus cervicis);
3. Найдовшийм’язголови (musculus longissimus capitis).
В. Остьовийм’яз (musculus spinalis).
3. Поперечно–остьові м’язи (musculi transversospinales
А. Півостьовий м’яз (musculus semispinalis) представлений довгими косо
орієнтованими м’язовими пучками, які перекидаються через 4–6 хребців. Він складається з
трьох м’язів (півостьових м’язів грудної клітки, шиї та голови).
Функція: розгинання грудного і шийного відділів хребтового стовпа.
- півостьовий м’яз грудної клітки (musculus semispinalis thoracis);
Б. Багатороздільнім’язи (musculimultifidi)
В. М’язи–обертачі (musculi rotatores) є найглибшим шаром поперечно–остьового
м’яза (m. transversospinalis).
- м’язи–обертачі попереку (musculi rotatores lumborum);
- м’язи–обертачі грудної клітки (musculi rotatores thoracis);
- м’язи–обертачішиї (musculi rotatores cervicis; mm. rotatores colli).
4. Міжостьовім’язи (musculi interspinales cervicis; mm. іnterspinales colli) належать
5. Міжпоперечнім’язи (musculi intertransversarii) єкороткимиіз’єднуютьпоперечні
6. Підпотилична група м’язів
2 підшлункова
ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА(pancreas)
Підшлункова залоза в еволюції хребетних розвивається порівняно пізно. У нижчих форм (риби, амфібії) — це лише невеликий зачаток. У дорослої людини залоза має форму довгастого тіла 16 — 20 см завдовжки, 4 см завширшки і 2 — 3 см завтовшки. Масаїї — 70 —80 г.
Це друга за величиною залоза травної системи. За функцією це змішана залоза: має екзокринну і ендокринну частини, тобто є залозою зовнішньої та внутрішньої секреції.
Топографія:
- розташована в надчеревній ділянці (regio epigastrica), частково у лівому підребер’ї (hypochondrium sinistrum) на рівні І–II поперекових хребців (vertebrae lumbales [І–II]) і має видовжену трикутну форму;
- головка підшлункової залози (caput pancreatis) оточена дванадцятипалою кишкою (duodenum);
- до передньонижньої поверхні тіла підшлункової залози(facies anteroinferior corporis pancreatis) дещо справаприлягає права нирка (ren dexter) з наднирковою залозою (glandula suprarenalis);
- до передньоверхньої поверхні тіла підшлункової залози(facies anterosuperior corporis pancreatis) прилягає шлунок (gaster);
- до задньої поверхні тіла підшлункової залози(facies posterior corporis pancreatis) прилягає нижня порожниста вена (v. cava inferior), черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) і нервове черевне сплетення (plexus coeliacus) автономної частини периферійної нервової системи (pars autonomica systematis nervosi peripherici).
- хвіст підшлункової залози (cauda pancreatis) торкається селезінкових воріт (hilum splenicum).
Підшлункова залоза (pancreas) вкрита очеревиною (peritoneum) тільки спереду (екстраперитонеально).
Екзокринна частина підшлункової залози, яка виробляє підшлунковий сік, є складною альвеолярно–трубчастою залозою, поділеною на часточки перегородками, що відходять від капсули.
Підшлункова залоза відіграє велику роль у травленні й загальному обміні речовин. Як залоза зовнішньої секреції вона виділяє в просвіт дванадцятипалої кишки панкреатичний сік, який містить дуже важливі ферменти: трипсин, амілазу, ліпазу, мальтазу, що розщеплюють білки (до амінокислот), жири та вуглеводи.
Крім секреторних залозистих елементів підшлункова залоза має клітинні скупчення {панкреатичні острівці) внутрішньо-секреторного типу.
Підшлунковий сік, у складі якого є фермент соматостатин, потрапляє у низхідну частину дванадцятипалої кишки (pars descendens duodeni) через протоку підшлункової залози (ductus pancreaticus).
Підшлункова залоза (pancreas) може мати ще й додаткову протоку підшлункової залози (ductus pancreaticus accessorius), яка відкривається на малому сосочку дванадцятипалої кишки (papilla duodeni minor).
Крім м’яза–замикача ампули (m. sphincter ampullae), протока підшлункової залози (ductus pancreaticus) має і свій власний м’яз–замикач протоки підшлункової залози (m. sphincter ductus pancreatici).
Ендокринна частина підшлункової залози утворена підшлунковими острівцями (insulae pancreaticae) – острівцями Лангерганса, що розміщені переважно у хвості підшлункової залози (cauda pancreatis) і виробляють гормони, що поступають безпосередньо у кров і регулюють вуглеводний обмін в організмі:
- інсулін;
- глюкагон.
Кровопостачання: гілки селезінкової артерії (тіло, хвіст), верхні й нижні підшлунково-дванадцятипалі артерії (головка). Венозний відтік здійснюється однойменними венами.
Лімфа відтікає в печінкові, підшлунково-селезінкові, черевні та інші лімфатичні вузли. Лімфатігчні капіляри і судини затягають тільки в проміжній сполучнійтканині, а всередині острівців їх немає.
Іннервація: гілки черевного, печінкового та верхнього брижового сплетень.