Види, форми, способи статистичного спостереження.
В-2
1.Абсолютні статистичні показники.
Показник – це узагальнююча характеристика суспільних явищ і процесів, в якій поєднується кількісна і якісна визначеність їх. Якісна визначеність зумовлена суттю явища і відображається назвою (врожайність пшениці, продуктивність праці).
Абсолютні статистичні показники – це такі величини, які в кількісному виразі характеризують розміри (величину) суспільних явищ у певних умовах місця і часу.
За розмірами кількісної оцінки явища абсолютні показники бувають:
Індивідуальні абсолютні показники -відображають розміри окремих явищ в кількісному виразі (посівна площа фермерського господарства, ціна цукру тощо).
Загальні абсолютні показники- це сумарні показники, які характеризують підсумково ознаку певної сукупності і їх отримують шляхом підсумку індивідуальних значень ознак явища (посівна площа фермерських господарств регіону, середня ціна 1кг хлібних виробів тощо).
За одиницями виміру (за іменованими числами):
· натуральні;
· умовно-натуральні;
· трудові;
· вартісні вимірники.
-комбіновані.
Натуральні абсолютні величини мають одиниці виміру, які відповідають природним (фізичним) властивостям даного предмета
q одиниці рахунку явища (одиницею виробництва тракторів є трактор, чисельність населення – осіб тощо);
q одиниці ваги (кг, цнт, тонна тощо);
q одиниці довжини (м, км тощо);
q одиниці площі (ар, га, км2 тощо);
q одиниці об’єму (см3, м3 тощо);
q одиниці часу (сек., хв., година тощо).
Умовно-натуральні одиниці виміру застосовують для вимірювання розміру однотипних явищ, але які відрізняються своїми якісними ознаками (наприклад, умовна кількість тракторів, надій молока в умовному виразі тощо).
Умовно – натуральний розмір явища визначається за формулою:
k – перерахунковий коефіцієнт; g – розмір явища в натуральному виразі; К – обчислюється які співвідношення фактичних якісних показників явища до відповідних базових показників. Так, перевідний коефіцієнт по молоку:
Вартісні (грошові) одиниці виміру є мірою загального розміру явища (виробництво продукції, товарообіг, фонд зарплати тощо). Одиницею виміру може бути національна валюта (грн., коп.), валюта інших держав (долар, євро тощо).
Трудові одиниці виміру використовуються для вимірювання затрат праці на виробництво продукції або для визначення продуктивності праці (людино-година, людино-день).
Комбінованіодиниці виміру застосовуються для вимірювання розмірів деяких складнихекономічних явищ. До них належать попередньо названі, а також деякі інші (т/км;ліжко-день тощо).
Розрізняють індивідуальні (заробітна плата одного робітника) і сумарні (фонд зарплати) абсолютні величини.
2.Загальні агрегатні індекси, формули обчислення. Навести приклад.
Загальні індекси їх ще називають агрегатні–це такі відносні величини, які характеризують співвідношення в часі (динаміці), просторі (території) чи порівняно з планом, нормою рівнів складних економічних явищ.
Агрегатні індекси відносяться до загальних індексів, які характеризують середню зміну індексованого показника у часі та просторі. В агрегатних індексах у чисельнику та знаменнику знаходяться суми добутків двох взаємопов'язаних показників, один з яких – якісний, а другий – кількісний. Позначаються агрегатні індекси літерою І з підстроковим символом індексованого показника.
В залежності від правил побудови агрегатний індексів розрізняють індексні системи Ласпейреса, Пааше та Фішера. В статистиці України використовується комбінована система агрегатних індексів, яка будується за наступними правилами.
В агрегатних індексах якісних показників індексований показник у чисельнику береться за звітний період, а у знаменнику – за базисний, а співмножник (кількісний показник) у чисельнику і знаменнику фіксується на рівні звітного періоду (метод Пааше). Наприклад,
агрегатний індекс ціни Ір 
, агрегатний індекс собівартостіІz 
,
агрегатний індекс посівної площі Іп 
, агрегатний індекс урожайності Іу 
.
Таким чином, у чисельнику агрегатного індексу якісного показника знаходиться сума значень об'ємного показника за звітний період, а у знаменнику – розрахункові значення об'ємного показника у звітному періоді при умові збереження якісного показника на базисному рівні.
В агрегатний індексах кількісних показників індексований індексований показник у чисельнику береться за звітний період, а у знаменнику за базисний, а співмножник (якісний показник) у чисельнику і знаменнику фіксується, тобто береться однаковим, на рівні базисного періоду (метод Ласпейреса). Наприклад,
індекс фізичного обсягу Іф.о. 
або 
,
Отже, у знаменнику агрегатних індексів кількісних показників знаходиться сума значень об'ємного показника за базисний період, а у чисельнику – розрахункові значення об'ємного показника при умові збереження якісного показника на базисному рівні.
В агрегатних індексах об'ємних показників у чисельнику знаходиться сума добутків якісного і кількісного показників за звітний період, а у знаменнику – за базисний, тобто індексуються обидва показники. Наприклад,
В-3
1.Відносні показники, порядок їх обчислення.
Відносні статистичні показники –це такі узагальнюючі показники, які отримані шляхом порівняння,зіставлення абсолютних, відносних та середніх величин.
Обчислюються вони як співвідношення двох абсолютних чи середніх величин. Показники, що знаходяться в знаменнику, – база порівняння.
Залежно від того, якого буде база порівняння відносні показники можуть бути виражені різними одиницями виміру.
| Базапорівняння | Форми вираження відносної величини (одиницявиміру) |
| Коефіцієнт (раз) | |
| Відсотки (%) | |
| Проміле (‰) | |
| Продецеміле (‰₀) |
Розмаїття співвідношень і пропорцій реального життя для свого відображення потребує різних за змістом і статистичною природою відносних величин. За своєю суттю і призначенням відносні величини поділяють на такі:
* відносна величина структури (ВВС) – характерезує склад сукупності і обчислюється співвідношенням окремих частин до цілого. Форма відображення – частка чи відсоток. Сума відносних величин структуридорівнює одиниці або 100 %. Різницю між відповідними частками двох сукупностей називають відсотковим пунктом;
* відносна величина координації (ВВК) – обчислюється співвідношенням двох різноіменних частин одного цілого. Відображує притаманні об’єктові співвідношення складових частин і пропорції розвитку;
* відносна величина інтенсивності (ВВІ) – характерезує інтенсивність розвитку того чи іншого явища. Обчислюється як співвідношення двох логічно між собою пов’язаних величин. Її використовують для відображення оцінки інтенсивності розвитку явищ, оцінки виконання плану чи дотримання норм та стандартів;
* відносна величина порівняння ВВП – співвідношення двох одноіменних показників, що характеризують різні території чи об’єкти;
* відносна величина динаміки (ВВД) – характеризує інтенсивність розвитку суспільно-економічних явищ в часі:
фактичний рівень звітного (поточного) періоду
ВВД = фактичний рівень базисного періоду
· відносна величина виконання плану (ВВВП) – характеризує ступінь виконання плану:
фактичний рівень звітного періоду
ВВВП = запланований рівень звітного періоду
· відносна величина планового завдання (ВВПЗ):
запланований рівень звітного періоду
ВВПЗ = фактичний рівень базісного періоду
Між наведеними вище трьома відносними величинами існує такий взаємозв’язок:
ВВД = ВВВП . ВВПЗ
2.Середній арифметичний і гармонічний індекси.
За кожним індексом стоїть певне економічне явище, що зумовлює методику його розрахунку та змістовність.
Середній арифметичний індекс:
Індекси з індексованими величинами у вигляді кількісного показника можна перетворити в середньоарифметичний індекс.
Підставляємо нове значення q1 у формулу
Середній гармонічний індекс
Індекси з індексованими у вигляді якісного показника можна перетворити в середньо гармонічний індекс.
Підставляємо нове значення р1 у формулу.
Індекс побудований за методикою середньо гармонічного індексу.
В-4
Види, форми, способи статистичного спостереження.
Статистичне спостереження – це спеціально-організована, спланована, систематична, науково-організована робота спрямована на збирання масових даних про соціально-економічні явища суспільного життя.
Форми статистичного спостереження:
Звітність – це така форма спостереження, коли кожний суб’єкт діяльності регулярно подає свої дані до державних органів статистики у вигляді документів (звітів) за спеціально затвердженими программами.
Спеціально організовані спостереження (перепис, обліки, спеціальні обстеження, опитування) – проводяться в тому випадку, коли шляхом звітності не має можливості вивчити суспільні соціально-економічні явища.
Статистичний реєстр–це список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак (реєстр підприємств та організацій, реєстр платників податку тощо).
Види спостереження:
Спостереження основного масиву – це такий вид несуцільного спостереження, коли з метою характеристики всієї сукупності спостереженню піддається така їх частина, в якої обсяг ознаки, що вивчається, становить переважну частину в загальному його обсязі.
Монографічне спостереження – це детальне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконального вивчення.
Анкетне спостереження – це коли інформацію одержують внаслідок неповного повернення заповнених анкет.
Моніторинг –це спеціально організоване спостереження за станом певного середовища.
Способи статистичного спостереження:
· За способом реєстрації даних:
Безперервне або поточне спостереження – це коли встановлення і реєстрація фактів здійснюється в міру їх виникнення (реєстрація народження і смерті, випуску і реалізації продукції тощо).
Перервне або періодичне – це коли реєстрація фактів здійснюється періодично через певні проміжки часу (місячна, квартальна, піврічна, річна статистична звітність).
Одноразове – це коли реєстрація фактів здійснюється від випадку до випадку, тобто в міру потреби (через не визначені проміжки часу).
· За способом охоплення статистичних сукупностей:
Суцільне спостереження – це коли реєстрації фактів підлягають усі одиниці сукупності.
Несуцільне спостереження– це коли реєстрації фактів підлягають не всі одиниці сукупності, а лише певна їх частина.
· За способом (джерелами) одержання даних:
Документальне спостереження – це коли реєстрація фактів базується на використанні документів первинного обліку.
Безпосереднє спостереження –це коли реєстрація фактів проводиться шляхом безпосереднього особистого перерахунку, вимірювання, оцінювання, огляду представниками органів статистики.
Опитування –це коли реєстрація фактів здійснюється на основі даних від осіб, що опитуються.
§ Усне опитування–це коли спеціально призначена особа (обліковець, реєстратор) опитує людей і з їх слів заповнює бланк обстеження.
§ Самореєстрація – це коли обстеженим особам видають бланки спостереження, які вони заповнюють самостійно.
§ Кореспондентський (експедицинський)вид спостереження, коли статистичні органи розсилають поштою бланки з вказівками щодо їх заповнення і проханням їх заповнити і відправити органам статистики.
2.Індекси змінного та постійного складу структурних зрушень.
Індекси, які обчисленні шляхом співвідношення середніх величин, носять назву індексів змінного складу (індекси із змінними вагами).
До основних індексів із змінною вагою належать:
Звертаємо увагу на дві особливості індексів із змінною вагою:
1. Індекси можуть обчислюватися тільки на основі однорідної сукупності явища. Наприклад, індекс урожайності – тільки на основі зернових культур; ціни – ціни тільки одного продукту; індекс собівартості – тільки собівартість одного товару.
2. Одні і ті ж самі індекси з постійною і змінною вагою за своїми значеннями майже завжди не співпадають.
Вплив зміни структури на динаміку економічних явищ:
Цей індекс урожайності показує на скільки відсотків змінилася середня урожайність у цілому по сукупності культур. Зміни відбулися під впливом двох чинників:
· Безпосередньо самої урожайності;
· Структурних змін (зрушень) посівних площ.
І структурних змін явища = І змінного складу явища : І постійного складу явища
І структурних змін явища показує, на скільки відсотків змінився якісний рівень явища (уро жайності) у звіт ному періоді порівняно з бази сним за рахунок структурних змін в кіль кісному обсязі явища (посівної площі)
І змінного складу явища показує, на скільки відсотків змінився якісний рівень явища (урожайності) у звітному періоді порівняно з базисним у цілому (урожайності і посівної площі)
І постійного складу явища показує, на скільки відсотків змінився якісний рівень явища (урожайність) у звітному періоді порівняно з базисним за рахунок тільки самого якісного рівня явища (урожайності)
Варіант 5
1. Статистичне спостереження, його суть. Основні принципи наукового проведення спостереження.
Статистичне спостереження – це спеціально-організована, спланована, систематична, науково-організована робота спрямована на збирання масових даних про соціально-економічні явища суспільного життя.