Типологія та бонітування водно-болотних угідь
| Назва видів водно болотних угідь | 1-а екологічна група “справжні” качки | 1-а екологічна група “ниркові” | ||||||
| Кормність | Гніздопридат-ність | Захистність | Клас бонітету | Кормність | Гніздопридат-ність | Захистність | Клас бонітету | |
| Плеса чисті, глибоководні | добрі | погані | погані | добрі | погані | добрі | ||
| Плеса мілководні, чисті | середні | погані | середні | добрі | погані | добрі | ||
| Плеса мілководні, зарослі зануреною і напівзануреною рослинністю | добрі | погані | середні | добрі | погані | добрі | ||
| Плеса глибоководні з заростями надводної рослинності | добрі | середні | добрі | добрі | добрі | добрі | ||
| Зарості очерету | погані | добрі | добрі | погані | середні | добрі | ||
| Зарості осоково-чагарникові | погані | добрі | добрі | погані | середні | добрі | ||
| Зарості прибережі змішані | добрі | добрі | добрі | погані | добрі | добрі | ||
| Русла річок глибоководні | погані | погані | погані | добрі | погані | добрі | ||
| Русла річок мілководні | добрі | середні | добрі | середні | погані | середні | ||
| Болота осокові купинясті з водою | середні | добрі | добрі | погані | добрі | погані | ||
| Болота осоково-чагарникові | середні | добрі | добрі | погані | добрі | погані |
Для гніздування більшості справжніх качок зручні береги, зайняті різнотравними луками з куртинами чагарників. Цінними у відношенні захищеності і кормових властивостей являються водойми без течії, зарослі повністю, за виключенням окремих чистих плес, їжачою голівкою, жабурником, річковим хвощем, частухою, водяним різаком з куртинами рогози, очерету на плесах – рдесниками, ряскою, водоростями.
Таким чином, хороші угіддя для качок мають пологі береги з багатою трав’яною рослинністю і чагарником, цінними у кормовому відношенні рослинами як в зоні підводних так і надводних заростей.
В водних угіддях даного господарства переважають плеса чисті глибоководні, плеса мілководні чисті, зарослі осоково-чагарникові, болота осоковочагарникові. Дані про бонітування водно-болотних угідь наводяться у таблиці 7.2.1.2.
Таблиця 7.2.1.2.
Бонітування водно-болотних угідь
| Назва типів водно-болотних угідь | Перша екологічна група | Друга екологічна група | ||
| Площа, га | Бонітет | Площа, га | Бонітет | |
| Плеса чисті, глибоководні | 1010,0 | 1010,0 | ||
| Плеса мілководні, чисті | 63,4 | 63,4 | ||
| Плеса мілководні, зарослі зануреною і напівзануреною рослинністю | 105,1 | 105,1 | ||
| Зарості очерету, манників, хвоща, осоково-чагарникові | - | - | ||
| Зарості рогози | - | - | ||
| Зарості прибережні змішані | 257,7 | 257,7 | ||
| Русла річок глибоководні | 619,0 | 619,0 | ||
| Русла річок мілководні | 12,7 | 12,7 | ||
| Болота осоково-купинясті з водою | 728,0163 | 728,0163 | ||
| Болота осоково-чагарникові | 601,3 | 601,3 | ||
| Загальна площа, га | 3397,2094 | 3397,2094 |
7.3. Розрахунок середнього показника категорії цінності
(середнього класу попереднього бонітету)
Середній показник категорії цінності (середнього класу попереднього бонітету) визначається для кожного виду мисливських тварин, на які ведеться господарство, в залежності від типу (підтипу, виду) мисливських угідь та площі, яку угіддя відповідного класу бонітету займають у співвідношенні до загальної площі мисливських угідь господарства.
Середній показник цінності розраховується по формулі:
| СПЦ = | I(1)x&(I)+II(2)x&(II)+III(3)x&(III)+IV(4)x&(IV)+V(5)x&(V) |
| &(I)+&(II)+&(III)+&(IV)+&(V) |
де: СПЦ – середній показник цінності (середнього класу попереднього бонітету);
І-V – класи бонітету;
&(1) - &(V) – площа відповідного класу бонітету;
(1)– (5) – цифрове позначення класів бонітету.
Розподіл загальної площі мисливських угідь по категоріях цінності (класах попереднього бонітету) з визначенням по зазначеній вище формулі їх (категорій цінності) середніх показників для основних видів мисливських тварин господарства наводиться у таблиці 7.3.1.
Таблиця 7.3.1.