Правовий **, банків комерційний

ра^ового статусу комерційних банків в §1. Особливості П

Україні. о.^зункціональна структура банку та

§ 2. ОрганІзаЧІйИ С|укого менеджменту, особливості банків

 

* і правового статусу комер-§ 1. Особ/і^вос' у^раїні ційних баИ^в в ^■~~*'~^^

гій'"' банки складають другий рівень Як відомо, номері банківської системи Уфаїн^д^ чною особою, отже, на нього по-

Комерційний банк є ЮР^О?° Цивільного законодавства щодо
ширюються положеная чтіі\\і% осіб- т°бто, банк як юридична
правового статусу ю{>идичг правоздатністю та дієздатністю,
особа наділяється цивільн<?' ^ідачем в суді. Аналізуючи струк-
може бути позивачем та віД»сИ^, було з'ясовано, що банк, поряд
туру банківських прав°віднс7ію/здатністю, характеризується ще і
із загальною цивільне'0 пр0 Спеціальна правоздатність комер-
спеціальною правоздагн'сті<^йо го внесення до Державного реєст-
ційного банку виникає після ^я отримання відповідної ліцензії
ру комерційних банків та г'іку України на здійснення певних
(дозволу) Національне'"3 б£*
операцій. о^ УкРаїни юридичні особи, в за-

Згідно з Цивільним коде^р^ння, поділяються на юридичних
лежності від порядку їх стег ю^)идичних осіб публічного права,
осіб приватного права та нг» пр ава створюється на підставі уста-
Юридична особа привї'™ога м<огами Цивільного кодексу Украї-
новчих документів згідно з &\Тправа створюється розпорядчим
ни. Юридична особа п/блічН^га ну державної влади, органу влади
актом Президента Укріпи, ор, ^бо органу місцевого самовряду-
Автономної Республік^ Кри^о^ерційні банки в залежності від
вання. Звертаємо уваг/» Що ь- ^ути як юридичними особами
статусу їх засновникіі' мож^У —--—-~~---»»-__»^^й^«^га_, _„.^™»^,

.............. ,„_„,«^ '*""'* /О. В. ВАЩЕНКО

82 .»—_„__------------- —.«™„


приватного права, так і юридичними особами публічного права. До юридичних осіб приватного права відносяться банки, створені юридичними особами приватного права або фізичними особами. Юридичними особами публічного права є державні банки, що ство­рюються за рішенням Кабінету Міністрів України, та комунальні банки, які створюються органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про банки і банківсь­ку діяльність» банки створюються у формі акціонерного товарис­тва, товариства з обмеженою відповідальністю або коопера­тивного банку. Законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частині, що не суперечить цьому За­кону.

Банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності. Держа­ва не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповіда­ють за зобов'язаннями держави, якщо інше не передбачено зако­ном або договором. Національний банк України не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язан­нями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором. Органам державної влади і органам міс­цевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку за виня­тком випадків, передбачених законом. Шкода, заподіяна банку внаслідок такого втручання, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом.

§ 2. Організаційно-функціональна структура банку та особливості банківського менеджменту

Поняття організаційно-функціональної структури банку

Ефективність діяльності банку, як і будь-якої іншої комерційної структури, залежить від його внутрішньої організа­ції, взаємозв'язків між структурними підрозділами та, безумовно, ефективного менеджменту як на вищому рівні, так і на рівні від­повідних підрозділів.

Банківське право


У загальній організаційній структурі банку виділяють два ти­пи відділів: відділи, що виконують лінійні функції, та відділи, що виконують штабні функції. Лінійні відділи безпосередньо зайняті виконанням операційної роботи, наприклад, прийняттям вкладів, наданням кредитів, купівлею цінних паперів тощо. Термін «лі­нійний» відображає характер зв'язків цих відділів з вищими еше­лонами банку. Лінійні функції делегуються з вищих поверхів іє­рархії на нижчі, що створює безперервне «коло команд» або «лінію команд» за вертикаллю, пов'язуючи один рівень з іншим. В свою чергу, штабні відділи займаються обслуговуванням лі­нійних відділів, надають їм допомогу для підвищення ефективно­сті їх діяльності. Прикладом можуть слугувати відділи плануван­ня, кадрів, юридичний, статистики тощо82.

Безумовно, організаційно-функціональна структура кожного банку має певні особливості в залежності від його організаційно-правової форми, спеціалізації тощо. Поряд з цим необхідно вра­ховувати, що банківське законодавство України містить певні вимоги щодо організаційно-функціональної структури комерцій­ного банку. В першу чергу, це вимоги до банківського менедж­менту. Зупинимося на них детальніше.

Вимоги до банківського менеджменту

Органами управління комерційного банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку. Органом контролю банку є ревізійна комісія та внутрішній аудит банку.

Вищий орган управління банку — загальні збори учасників.

До їх компетенції належить прийняття рішень щодо:

1)визначення основних напрямів діяльності банку та затвер­дження звітів про їх виконання;

2) внесення змін та доповнень до статуту банку;

3) зміни розміру статутного капіталу банку;

4) призначення та звільнення голів та членів спостережної ра­
ди банку, ревізійної комісії;

5) затвердження річних результатів діяльності банку, включа­
ючи його дочірні підприємства, затвердження звітів та висновків
ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;

82 Усоскин В.М. Современньш коммерческий банк: управление и операции. С. 80—81.


 

6) розподілу прибутку;

7) припинення діяльності банку.

Зазначені повноваження віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників. Статутом банку загальні збори мо­жуть бути наділені також іншими повноваженнями. Повнова­ження, які не відносяться до виключної компетенції загальних зборів, можуть бути делеговані спостережній раді банку.

Спостережна рада банкуобирається загальними зборами учасників з числа учасників банку або їх представників. Члени спостережної ради банку не можуть входити до складу правління (ради директорів) банку, ревізійної комісії банку.

Спостережна рада банку здійснює такі функції:

1) призначає і звільняє голову та членів правління (ради дире­
кторів) банку;

2) контролює діяльність правління (ради директорів) банку;

3) визначає зовнішнього аудитора;

4) встановлює порядок проведення ревізій та контролю за фі­
нансово-господарською діяльністю банку;

5) приймає рішення щодо покриття збитків;

6) приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквіда­
ції дочірніх підприємств, філій і представництв банку, затвер­
дження їх статутів і положень;

7) затверджує умови оплати праці та матеріального стимулю­
вання членів правління банку;

8) готує пропозиції щодо питань, які виносяться на загальні
збори учасників;

9) здійснює інші повноваження, делеговані загальними збора­
ми учасників банку.

Повноваження і порядок роботи спостережної ради банку ви­значаються статутом банку чи положенням про раду банку, що затверджується загальними зборами учасників банку.

Виконавчим органом банку є правління (рада директорів)банку. Правління (рада директорів) здійснює управління поточ­ною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для ста­тутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спосте­режної ради банку. У межах своєї компетенції правління (рада директорів) діє від імені банку, підзвітне загальним зборам учас­ників та спостережній раді банку. Правління (рада директорів) банку діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами учасників чи спостережною радою банку. Голова прав-


 



Ю. В. ВАЩЕНКО


Банківське право



ління (ради директорів) банку керує роботою виконавчого органу та має право представляти банк без доручення.

Ревізійна комісіяздійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю банку.

Ревізійна комісія:

1) контролює дотримання банком законодавства України і но­
рмативно-правових актів Національного банку України;

2) розглядає звіти внутрішніх і зовнішніх аудиторів та готує
відповідні пропозиції загальним зборам учасників;

3) вносить на загальні збори учасників або спостережній раді
банку пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компе­
тенції ревізійної комісії, які стосуються фінансової безпеки і ста­
більності банку та захисту інтересів клієнтів.

Ревізійна комісія обирається загальними зборами учасників банку з числа учасників або їх представників. Ревізійна комісія підзвітна загальним зборам учасників банку. Членами ревізійної комісії не можуть бути особи, які є працівниками банку. Ревізій­на комісія здійснює перевірку фінансово-господарської діяльнос­ті банку за дорученням загальних зборів учасників, спостережної ради банку або на вимогу учасника (учасників), які володіють у сукупності більше ніж 10 відсотками голосів. Ревізійна комісія має право залучати до ревізій та перевірок зовнішніх та внутрі­шніх експертів і аудиторів. Ревізійна комісія доповідає про ре­зультати ревізій та перевірок загальним зборам учасників чи спо­стережній раді банку. Ревізійна комісія готує висновки до звітів і балансів банку. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників не мають права затверджувати фінансовий звіт банку. Члени ревізійної комісії можуть брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях спостережної ради та правління (ради дирек­торів) банку. Засідання ревізійної комісії проводяться за необхід­ністю, але не рідше одного разу на рік. Позачергові засідання ре­візійної комісії можуть скликатися спостережною радою банку чи за ініціативою акціонерів, які володіють більше ніж 10 відсот­ками голосів. Рішення приймається більшістю голосів членів ре­візійної комісії. Повноваження ревізійної комісії банку визнача­ються статутом банку, а порядок її роботи — положенням про ревізійну комісію, що затверджується загальними зборами учас­ників (акціонерів) банку.

Законом України «Про банки і банківську діяльність» встано­влені вимоги до керівників банку. Керівниками банкує голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління (ради директорів), головний бухгалтер, його

/О. В. ВАЩЕНКО


заступник, керівники відокремлених структурних підрозділів

банку.

Керівниками банку мають бути дієздатні фізичні особи, які

відповідають таким вимогам:

1) наявність вищої економічної, юридичної освіти чи освіти у
галузі управління залежно від займаної посади (ця вимога не за­
стосовується до членів спостережної ради банку);

2) стаж роботи у банківській системі за відповідним фахом не
менше трьох років (ця вимога не застосовується до членів спо­
стережної ради банку);

3) бездоганна ділова репутація.

Голова правління (ради директорів) та головний бухгалтер за­ступають на посаду після надання письмової згоди на це Націо­нальним банком України. Голова правління (ради директорів) банку та головний бухгалтер повинні мати попередній досвід ке­рівної роботи у банках.

При виконанні своїх обов'язків відповідно до вимог цього За­кону керівники банку зобов'язані діяти на користь банку та кліє­нтів і зобов'язані ставити інтереси банку вище власних.

Зокрема, керівники банку зобов'язані:

1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових

обов'язків;

2) приймати рішення в межах наданих повноважень;

3) не використовувати службове становище у власних інтересах.

У Законі України «Про банки і банківську діяльність» міс­тяться спеціальні положення щодо менеджменту державних та кооперативних банків.Відповідно до статті 7 Закону органами управління державного банку є наглядова рада та правління бан­ку. Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, пер­сональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою ра­дою державного банку.

Наглядова рада є вищим органом управління державного бан­ку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам та захисту інтересів держави як акціо­нера державного банку та інші функції, визначені цим Законом. До складу наглядової ради державного банку входять члени на­глядової ради банку, призначені Верховною Радою України та Президентом України. З метою представництва інтересів держа­ви до складу наглядової ради державного банку можуть входити народні депутати України, представники органів виконавчої вла­ди та інші особи, що відповідають вимогам, зазначеним у цій

Банківське право


статті. Строк повноважень членів наглядової ради державного банку — п'ять років. Президент України та Верховна Рада України призначають по сім членів наглядової ради державного банку. Членом наглядової ради державного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, або науковий ступінь у галузі економіки, фінансів та/або права і при цьому має досвід роботи в органах законодавчої вла­ди чи на керівних посадах центральної виконавчої влади України або в банківській установі чи досвід наукової, практичної роботи у галузі економіки, фінансів, права. Члені наглядової ради держав­ного банку виконують свої функції без отримання будь-якої мате­ріальної винагороди. Наглядову раду державного банку очолює голова, який обирається наглядовою радою зі складу її членів. Внутрішні питання організації діяльності наглядової ради держав­ного банку та питання діловодства визначаються положенням про наглядову раду, що приймається на її засіданні. Наглядова рада не має права втручатися в оперативну діяльність державного банку.

Повноваження виконавчого органу державного банку визна­чаються його статутом, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Кандидатури голови та членів виконавчого органу узго­джуються з Національним банком України відповідно до вимог Закону.

Органами управління кооперативних банківє загальні збори учасників (пайовиків), спостережна рада банку та правління бан­ку. Органом контролю є ревізійна комісія банку.

Банк створює постійно діючий підрозділ з питань аналізу та управління ризиками, що має відповідати за встановлення лімітів щодо окремих операцій, лімітів ризиків контрпартнерів, країн контрпартнерів, структури балансу відповідно до рішень прав­ління (ради директорів) з питань політики щодо ризикованості та прибутковості діяльності банку.

Для забезпечення додаткових заходів з метою управління ри­зиками банки створюють постійно діючі комітети,зокрема:

1) кредитний комітет,який щомісячно оцінює якість активів
банку та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття
можливих збитків від їх знецінення;

2) комітет з питань управління активами та пасивами,
який щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість
активів і приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, роз­
глядає питання відповідності строковості активів та пасивів і на­
дає відповідним підрозділам банку рекомендації щодо усунення
розбіжностей у часі, що виникають;

Ю. В. ВАЩЕНКО


3) тарифний комітет,який щомісячно аналізує співвідношен­ня собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності дію­чих тарифів, відповідає за політику банку з питань операційних

доходів.

Банки самостійно вирішують і створюють органи управління фінансовими ризиками з метою забезпечення сприятливих фінан­сових умов захисту інтересів вкладників та інших кредиторів.

Банки також створюють службу внутрішнього аудиту,яка є органом оперативного контролю спостережної ради банку.

Служба внутрішнього аудиту виконує такі функції:

1) наглядає за поточною діяльністю банку;

2) контролює дотримання законів, нормативно-правових актів
Національного банку України та рішень органів управління банку;

3) перевіряє результати поточної фінансової діяльності банку;

 

4) аналізує інформацію та відомості про діяльність банку,
професійну діяльність її працівників, випадки перевищення пов­
новажень посадовими особами банку;

5) надає спостережній раді висновки та пропозиції за резуль­
татами перевірок;

6) інші функції, пов'язані з наглядом та контролем за діяльніс­
тю банку.

Служба внутрішнього аудиту підпорядковується спостережній раді банку та звітує перед нею, діє на підставі положення, затвер­дженого спостережною радою.

Ця служба має право на ознайомлення з усією документацією банку та нагляд за діяльністю будь-якого підрозділу банку. Слу­жба внутрішнього аудиту уповноважена вимагати письмові пояс­нення від окремих посадових осіб банку щодо виявлених недолі­ків у роботі.

Кандидатура керівника служби внутрішнього аудиту пого­джується з Національним банком України.

Служба внутрішнього аудиту не несе відповідальності і не має

владних повноважень щодо операцій, за якими вона здійснює аудит.

Служба внутрішнього аудиту несе відповідальність за обсяги

та достовірність звітів, які подаються спостережній раді щодо

питань, віднесених до її компетенції, визначених Законом.

Працівники служби внутрішнього аудиту при призначенні на посаду дають письмове зобов'язання про нерозголошення інфор­мації щодо діяльності банку та збереження банківської таємниці відповідно до вимог законодавства.

Крім того, банківське законодавство містить додаткові вимоги щодо організаційно-функціональної структури банку в залежнос-

Банківське право


ті від здійснюваних ним банківських операцій. Наприклад, якщо комерційний банк бажає отримати спеціальний дозвіл Націона­льного банку України на здійснення тих чи інших додаткових ба­нківських операцій, він повинен мати відповідні структурні під­розділи, які будуть їх здійснювати.

Поряд з обов'язковими структурними підрозділами, наявність яких у банку вимагається чинним банківським законодавством, за рішенням уповноважених органів управління банку можуть створюватися також і інші структурні підрозділи, діяльність яких сприятиме покращанню рівня банківських послуг. Зокрема, це можуть бути відділи зі зв'язків з різними сегментами громадсь­кості тощо.

Правовий статус філій та представництв банків

Згідно з чинним банківським законодавством банки можуть створювати такі відокремлені структурні підрозділи, як філіїта представництва.

Філія банку— це відокремлений структурний підрозділ бан­ку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську ді­яльність від імені банку. Операції філії банку відображаються на окремому балансі. Філія може самостійно брати участь у системі міжбанківських електронних розрахунків та мати окремий корес­пондентський рахунок або працювати за консолідованим корес­пондентським рахунком банку. Філії банку діють від імені банку на підставі положення про філію. Вони мають право здійснювати банківські та інші операції, передбачені положенням про філію на підставі дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмового дозволу, за винятком опера­цій, для проведення та обліку яких у філії немає належних умов (у тому числі відповідне програмне забезпечення і приміщення, спеціальне банківське обладнання, комп'ютерна техніка, комуні­каційні засоби, спеціалісти відповідної кваліфікації тощо) або щодо яких філії не мають права здійснювати згідно з вимогами чинного законодавства України. Філії банків не мають права від­кривати рахунки банкам та в банках, у тому числі укладати коре­спондентські відносини. Керівник філії діє на підставі довіренос­ті, виданої банком.

На відміну від філій представництвабанків не мають права здійснювати банківську діяльність. Представництва діють на під-

Ю. В. ВАЩЕНКО


ставі окремого положення від імені та за рахунок банку. Банк відкриває представництвам поточні рахунки відповідно до зако­нодавства України. Представництва банків, як правило, займа­ються маркетинговими дослідженнями та створенням умов для просування банківських послуг на відповідних територіях.

Крім того, з метою поліпшення обслуговування клієнтів та виконання функцій, визначених банком, банк може відкривати такі структурні одиниці, як відділеннята обмінні пункти.

В залежності від розміру регулятивного капіталу банку відді­лення можуть відкриватися як на території тієї ж територіальної громади, де зареєстрований банк (або його філія), так і на тери­торії інших територіальних громад.

Відділення може бути підпорядковане банку або його філії. На відміну від філії відділення не мають окремого балансу. В залеж­ності від підпорядкованості відділення операції, які ним здійс­нюються, відображаються або на балансі банку, або на балансі

філії.

Відділення банків виконують функції та операції, передбачені положенням про відділення та на підставі дозволу, наданого компетентним органом банку на право проведення окремих опе­рацій, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмо­вого дозволу (у тому числі в межах отриманого філією, якій під­порядковується відділення, дозволу банку, погодженого Національним банком), за винятком операцій, для проведення та обліку яких у відділення немає належних умов (у тому числі від­повідного програмного забезпечення і приміщення, спеціального обладнання, комп'ютерної техніки, комунікаційних засобів, спе­ціалістів відповідної кваліфікації тощо) або відділення не мають права здійснювати їх згідно з вимогами законодавства України.

РЕЗЮМЕ

1. Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства,
товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.
Законодавство про господарські товариства поширюється на банки у
частині, що не суперечить Закону.

2. Комерційний банк є юридичною особою, отже, на нього поши­
рюються положення чинного цивільного законодавства щодо правового
статусу юридичних осіб.

Банківське право


7