Узагальнення інформації про витрати на збут підприємства на рахунках бухгалтерського обліку

Облік витрат, пов’язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг, ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут». Як і загальногосподарські витрати, витрати на збут є витратами періоду. За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, до витрат на збут належать ви трати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних та нематеріальних необоротних активів що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів робіт і послуг.

Більш повний перелік витрат на збут наведено в Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг і у промисловості, затверджених наказом Державного комітету промислової політики України від 09.07.07 № 373.

За суттєвими статтями витрат на рахунку 93 можуть відкриватися субрахунки. Так, витрати на збут можуть вестись за такою номенклатурою:

— витрати на тару і упаковку виробів на складах готової продукції;

— витрати на транспортування продукції;

— комісійні витрати;

— витрати на рекламу і маркетинг;

— інші витрати зі збуту продукції.

Таблиця 2.4

Типові господарські операції за рахунком 93 „Витрати на збут”

Номенклатура витрат на збут може змінюватись підприємством самостійно і залежить від обсягів таких витрат, частки окремих витрат у загальній їх сумі, а також від потреб отримання інформації за окремими статтями витрат. Так, може бути організовано облік витрат на збут окремо за готовою продукцією, товарами, послугами.

На відміну від фінансового обліку, у податкових цілях не всі витрати на збут визнаються при визначенні оподатковуваного прибутку. Зокрема, не включаються до податкових витрат витрати, не пов’язані із здійсненням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків.

Кореспонденція рахунків на ПрАТ «Фабрика Мрія» представлено в таблиці 2.5.

Таюлиця 2.5

Кореспонденція рахунків на ПрАТ «Фабрика Мрія»

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку затрати на збут – продаж, реалізацію – продукції, послуг, товарів формує окрему статтю звітності про фінансові результати, а це означає, що у бухгалтерському обліку має бути передбачено відокремлене формування цих затрат.

До затрат щодо збуту продукції, товарів, послуг належать ті, що пов’язані з відвантаженням та реалізацією продукції, товарів, тобто позавиробничі затрати. А саме:

- затрати на тару та упаковку продукції на складах готової продукції, затрати на ремонт тари;

- транспортні затрати на доставку продукції від станції відправлення (пристань) до станції (пристані) призначення;

- затрати на вантаження у вагони, судна, автомобілі та інші транспортні засоби;

- комісійні збори, що сплачуються різним організаціям відповідно до договорів;

- комісійні винагороди, що сплачуються торговим, постачальним або збутовим організаціям за продаж ними продукції, яка не може бути реалізована підприємством і тому передається для реа­лізації на комісійних засадах;

- затрати на спеціальні аналізи, що виконуються під час відвантаження;

- утримання приміщень для зберігання продукції у місцях її реалізації.

До «Витрат на збут» відносяться також затрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів):

• оплата праці і комісійні продавцям, торговим агентам, пра­цівникам відділу збуту та складів, водіям тощо;

• затрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

• витрати на відрядження;

• оплата послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторгових організацій;

• оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт та утримання основних засобів відділу збуту, складів, транспортних засобів, демонстраційних залів тощо;

• фрахт та інші виплати, пов'язані з транспортуванням продукції;

• надання знижок (дисконту) покупцям;

• гарантійне обслуговування покупців.

До цієї групи належать також затрати на відшкодування затрат за участь у виставках, ярмарках, безкоштовно передані зразки і моделі, на представницькі затрати (організацію прийомів), конференцій та інших офіційних заходів — включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу в розмірі до двох процентів від обсягів реалізації продукції.

Разом з тим до затрат щодо збуту продукції не належать:

— вартість тари, що відшкодовується понад ціну товару;

— затрати на тару та упаковку, якщо прейскурантом (або за умовами договору) передбачається відпуск продукції без тарування;

— затрати на тару, якщо тарування продукції (відповідно до встановлених технологічним процесом) провадиться у цінах до здачі її на склад готової продукції; вартість такої тари включається до виробничої собівартості продукції;

— затрати з упаковування і транспортування продукції, відшко­довувані покупцями;

— знижка цін, наданих торговельним організаціям для відшко­дування їх транспортних витрат.

Облік затрат щодо збуту ведуть на рахунку 93«Витрати на збут». Загальна методика обліку затрат на збут з реалізації за елементами аналогічна методиці обліку затрат виробничої діяльності. Тобто на першому етапі формуються елементи затрат, на другому проводиться їх списування на фінансові результати у внутрішньогосподарському обліку — визначається можливість їх прямого або непрямого віднесення на відповідний вид продукту. Непрямі затрати поділяються між окремими видами продукції.

За контрактом з покупцем окремі затрати по збуту можуть бути відшкодовані продавцю. Залежно від того, за чий рахунок здійснюються затрати, до рахунка «Затрати на збут» доцільно відкрити два субрахунки: за рахунок продавця та за рахунок покупця.

Обороти на дебеті рахунка «Витратии на збут» можливі з кредитом таких рахунків:

Дт 93 «Витратии на збут» Кт 20 «Виробничі запаси», із них:

Дт 93 «Витратии на збут» Кт 201 «Матеріали»,

Дт 93 «Витратии на збут» Кт 207 «Запасні частини»,

Дт 93 «Витратии на збут» Кт 203 «Паливо»,

Дт 93 «Витратии на збут» Кт 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»,

Дт 93 «Витратии на збут» Кт 13 «Знос (амортизація) основних засобів»,

Дт 93 «Витратии на збут» Кт 66 «Розрахунки з оплати праці»,

Дт 93 «Витратии на збут» Кт 65 «Розрахунки зі страхування»,

Дт 93 «Витратии на збут» Кт 675 «Розрахунки з різними кредиторами» та інші.

У зв'язку з тим, що затрати зі збуту є частиною собівартості проданої (реалізованої) продукції та впливають на фінансовий результат, доцільно провадити розподіл цих витрат між окремими видами проданої продукції поза фінансовим обліком.

У цьому випадку затрати щомісячно розподіляються так:

а) затрати загального характеру — між видами реалізованої продукції пропорційно до її виробничої собівартості;

б) транспортні витрати (якщо їх питома вага значна) — за видами реалізованої продукції, їх просто списують наприкінці місяця.

Для розподілу затрат по збуту у бухгалтерії складають довідку-розрахунок або відомість розподілу, де вказують види реалізованої продукції, її виробничу собівартість.

Як правило, загальна сума затрат по збуту повністю списується і включається до собівартості проданої (реалізованої) продукції. При цьому робиться бухгалтерський запис, дебет рахунка «Фінансові результати», кредит — «Затрати зі збуту».

• ⇐ Назад
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8910
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• 17
• Далее ⇒