ТВОРЕННЯ I ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛIВ

 

Прочитати. Яким способом утворене кожне зі слiв?

 

ООН, США, КНР, КДУ, ВНЗ, завуч, самбо, ощадкаса, профспiлка, медсестра, санпункт, виконком.

 

Вибiрковий диктант. Виписати складноскороченi слова.

 

Неодмiнною умовою громадянства в Нiмеччинi чи у Францiї, в Аргентинi чи в США є знання мови. (З журн.) На другому з’їздi ТУМ (Товариства української мови) iм. Тараса Шевченка цю громадську органiзацiю було перейменовано на "Просвiту". (З газ.) Чимало зробив УФК (Український Фонд культури) для об’єднання творчих сил України, створивши СКУ (Спiлку кобзарiв України), ВСК (Всеукраїнську спiлку краєзнавцiв), МАНМ (Малу академiю народного мистецтва). (З журн.) Сестра із санбату дітей загублених знайшла у лісочку (Т.Майданович). Сiлькор Око написав до райгазети, що темпи хлiбозаготiвель спадають. (О.Гончар.)

 

Утворити складноскороченi слова, обгрунтувати їхнє написання.

 

o Фонд сприяння розвитку мистецтв України

o Паливно-енергетичний комплекс України

o Нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка

o Театр юного глядача

o Центр запобiгання алкоголiзмовi й наркоманiї

o Синдром набутого iмуно-дефiциту

o Мiнiстерство сiльського господарства України

o Районний вiддiл народної освiти

 

Для самоконтролю.ФСРМ України, ПЕК України, НУ iменi Тараса Шевченка, ТЮГ, ЦЗВН, СНIД, Мiнсiльгосп України, райво.

 

Словниковий диктант.

 

МАУ (Мiжнародна асоцiацiя українiстiв), МIМ (Мiжнародний iнститут менеджменту), МФ (Мiжнародний фонд) "Вiдродження", СНД, ЦУМ, енергоблок, комбат, юннат, спортзал, хiмчистка, ЖЕК, УТОС, грамзапис, МВС, управлiння "Кременчукдержбуд", Мiнводгосп.

 

Пояснювальний диктант.

 

НАТО є вiйськовим блоком прогресивних економiчно розвинених i демократичних країн свiту. (З журн.) Пiд тиском громадськостi будiвництво Кримської та Чигиринської АЕС припинено. (З газ.) Найбiльша теплоелектроцентраль України - Київська ТЕЦ-5. Першi ЛЕП були спорудженi у Донбасi. (З посiбника.) I непогасна слава МХАТу, як наша молодiсть, жива. (М.Рильський.)

Для довiдок.ЛЕП - лiнiї електропередачi.

 

Диктант з коментуванням.

 

ЧАЕС було збудовано всупереч усiм мiжнародним нормам МАГАТЕ.(З пiдр.) За iнiцiативою ФМЗ України майже 900 дiтей iз Рiвненської, Волинської, Житомирської, Чернiгiвської та iнших областей були оздоровленi в Нiмеччинi, Швейцарiї, країнах Прибалтики. (З журн.)

 

Для довiдок.ФМЗ України - Фонд милосердя i здоров’я України.

 

Тексти для контрольного диктанту

 

  1. Українська гостиннiсть

 

Гостиннiсть українцiв вiдбилась у численних приказках та прислiв’ях. Вважалося, що гiсть приносить у дiм добробут i щастя.

Якщо гiсть нагодився пiд час обiду, його обов’язково саджали за стiл. Вiн мусив покуштувати кожної страви, а на закiнчення подякувати за хлiб-сiль. Якщо гiсть з’являвся в iнший час, його пригощали кращим, що було в хатi. До гостя хазяйка повинна улла пiдiйти з припросинами.

За гостиною завжди спiлкувалися, а у свята спiвали за- стiльних пiсень. Поважали гостей, якi любили i вмiли добре поїсти. Зневажали тих, котрi їли мало й погано, бо як хто їсть, так i робить. ( З етнографiчн. Довiдника; 95 сл.)

Гутництво

 

Виготовлення скла набуло розвитку ще з часiв Київської Русi. Великого поширення гутництво набуло на Чернiгiвщинi, на Київщинi та на Волинi.

З шiстнадцятого столiття на Слобожанщинi, Подiллi, Буковинi з’явилися гути. Це були пiдприємства, на яких виробляли вiконне та лампове скло, а також скляний посуд. Деякi вироби розписували олiйними фарбами.

Пiзнiше почали вiдкриватися помiщицькi заводи, поширилася технологiя дуття. Склодуви прикрашали свої вироби, розмальовували золотом. Скляний посуд продавався у крамницях мiст i мiстечок та набув широкого вжитку.

Нинi гутництво iснує як вид народного прикладного мистец- тва. Традицiї виготовлення художнього скла зберiгаються у багатьох мiстах України. (З етнографiчн. довiдника; 92 сл.)

 

Гончарi

 

Земля годувала людину i давала їй все для того, щоб приго- тувати їжу i влаштувати побут. Мiсця на берегах рiчок, де добували глину, в Українi здавна називали глинищами.

Знайти якiсну, справдi придатну для гончарства глину могли тiль- ки люди досвiдченi. Розрiзняли глину вогнетривку, крупнозернисту, жовтувату та чорну. Якщо глина була масною, її розмiшували з пiс- ком. Для звiльнення глини вiд домiшок її розбовтували з водою.

Звичайно глину зберiгали на подвiр’ї. Її били веслами, колотили дерев’яними молотками. Пiсля цього розкачували. Гончар вiдщипував шматки й обробляв на гончарному крузi. Пiсля цього вироби сушили. Остання операцiя - випалення. Його здiйснювали в гончарнiй печi. ( За В.Супруненком; 97 сл.)

Останнiй кошовий

 

У козацьких списках вiн значиться як Петро Калниш. В iсторiю ж увiйшов як останнiй кошовий отаман Запорозької Сiчi Петро Калнишевський.

Долю свою з козацтвом вiн пов’язав з молодих лiт. Кошовим його обрали людиною вже похилого вiку.

Калнишевський очолював вiйну Росiї з турками й татарами. Його було нагороджено медаллю, вiн вiдзначився мудрим керiвництвом i мужнiстю.

Пiсля зруйнування Сiчi кошового заарештували й перевезли на далекi Соловки.Там його сховали вiд України, вiд усього свiту.

У народi довго ходили легенди, що кошовий з iншими козаками втiк до Туреччини. Насправдi вiн помер в ув’язненнi. (За М.Слабошпицьким; 92 сл.)

ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ

 

Варто повторити повторити все засвоєне п’ятикласниками про:

· Речення, члени речення. Речення з однорідними членами.

· Складні речення.

· Звертання. Вставні слова.

· Пряма мова. Діалог.

· Спрощення в групах приголосних. Правила вживання апострофа та м’якого знака.

· Вимова й написання префіксів з- (зі-: с-), роз-, без-, пре-, при-, прі-.

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

 

СПIЛКУВАННЯ I МОВЛЕННЯ. ОСНОВНI ПРАВИЛА СПIЛКУВАННЯ

 

Прослухати. Навiщо Бог позбавив людей можливостi спiлкуватися за допомогою мовлення? Чи можуть iншi засоби спiлкування (жести, мiмiка тощо) замiнити мовлення? Чи можливе спiлкування за допомогою мовлення без володiння мовою? Що таке мова i що таке мовлення?

 

Нащадки Ноя почали будувати в долинi велике мiсто, а в ньому високу башту. Будiвничi хотiли налякати сусiдiв i прославити себе.

Розгнiвавшись на людей за їхню зарозумiлiсть, Бог змiшав мову будiвничих. Не маючи змоги розумiти одне одного, люди змушенi були припинити будiвництво та вiдмовитись вiд свого намiру. Вони порозходились у рiзнi краї, тому й виникли рiзнi народи, що говорять рiзними мовами.

Мiсто, в якому було зроблено спробу вибудувати вежу, пiзнiше назвали Вавилон, що означає "змiшання".

З Бiблiйної енциклопедiї.

 

Прослухати. Дати вiдповiдi на запитання: яка роль мови в людському суспiльствi? Чому для успiшного спiлкування необхiдно добре знати мову? Що таке мовлення? Якими двома формами мовлення користуються люди? У яких випадках користуються писемним мовленням, а в яких - усним?

 

Мова - це засоби спiлкування (слова, словосполучення, речення, тексти тощо). Мовлення - це застосування цих засобiв з метою спiлкування.

Мова слугує для пiзнання, нагромадження i збирання знань, колективного досвiду. Мова є основою мислення. Мова забезпечує спiлкування. Однак мова виявляє себе тiльки в мовленнi.

Завдяки мовленню мова розвивається i збагачується.

Мовлення неможливе без мови.

Мовлення iснує в двох формах: дiалога та монолога. Дiалогiчне мовлення - розмова двох або кiлькох осiб. Монологiчне мовлення - це мовлення для самого себе або для слухачiв.

Мовлення буває усним та писемним. Писемне мовлення характеризується вiдсутнiстю безпосереднього спiлкування iз спiврозмовником (адресатом мовлення). Для писемного мовлення використовують графiчнi знаки.

З посiбника.

 

Прочитати. Що це - дiалог чи монолог? Чому ви так думаєте? Прочитати за особами. Що мав на увазi дядько, радячи небожевi сказати "кругленьке" слово?

 

- Дядьку, допоможiть! Я надумав женитися. Будьте, прошу вас, за старосту!

- Гаразд, поможу тобi. Оце як увiйдем у хату, поздоровкайся з людьми чемно, словечко їм скажи гарненьке, кругленьке.

- Ну, спасибi, дядьку, за науку! Так i зроблю.

Пiшли вони. Хазяїн попросив їх у хату, посадив за стiл. Молодий подумав, та як крикне на все горло:

-Обруч! Обруч! Обруч!

-Де це ти бачиш обруча?

-Еге, що ж, що нема обруча? Мене дядько так учив, щоб я сказав словечко кругленьке, гарненьке: ну, я i сказав кругленьке. Якого ще круглiшого треба, як обруч?

Народна творчiсть.

 

Прочитати народнi прислiв’я. Якi правила спiлкування можна скласти на їх пiдставi?

 

Слово чемне кожному приємне. Спершу слово зваж, а тодi скаж. Лагiднi слова роблять приятелiв, а гострi слова - завзятих ворогiв. Де сила не може, там слово допоможе. Менше говори - бiльше вчуєш.

Народна творчiсть.

 

Ознайомитись iз поданими в таблицi правилами спiлкування.Чому їх необхiдно дотримуватись?

 

Основнi правила спiлкування   1. Якнайменше говори про себе. 2. Говори про те, що цiкаво твоєму спiврозмовниковi. Ураховуй його вiк, характер, iнтереси. 3. Будь уважним, ввiчливим, доброзичливим. 4. Нiколи не перебивай спiврозмовника. 5. Пiд час розмови дивись спiврозмовниковi у вiчi. 6. Не вживай грубих слiв. Не говори надто голосно.  

 

МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

На наше мовлення впливають умови, за яких вiдбувається спiлкування. Необхiдно навчитися орiєнтуватися в цих умовах.

По-перше, слiд усвiдомити, в офiцiйнiй чи неофiцiйнiй ситуацiї вiдбуватиметься спiлкування. По-друге, з’ясувати, хто адресат мовлення. По-третє, визначити мету спiлкування (повiдомлення, з’ясування, спонукання). Зорiєнтувавшись у ситуацiї спiлкування, необхiдно визначити тему (про що говорити?) та основну думку майбутнього висловлювання, вибрати форму висловлювання (дiалогiчну чи монологiчну, усну чи писемну).

 

Уявивши, що ви прийшли до вчителя на консультацiю (скажiмо, пiсля хвороби), зорiєнтуватися в умовах спiлкування. Для цього ви маєте замислитись:

o Офiцiйною чи неофiцiйною є ситуацiя спiлкування?

o Хто адресат вашого мовлення?

o Яка мета спiлкування?

Визначивши тему й основну думку можливого висловлювання, придумати й розіграти за особами (удвох з однокласником) дiалог, який мiг би вiдбутися мiж вами та вчителем.

 

Зорiєнтувавшись в умовах спiлкування, визначивши тему та основну думку можливих висловлювань, скласти й "проговорити" за особами один з таких дiалогiв:

§ мiж школярем та бiблiотекарем;

§ мiж старостою класу й черговим;

§ мiж п’ятикласником та його меншою сестричкою;

§ мiж класним керiвником та учнем, що спiзнився на урок.

 

 

ТЕКСТ. ПОДIЛ ТЕКСТУ НА АБЗАЦИ. ПЛАН ГОТОВОГО ТЕКСТУ (ПРОСТИЙ). ПОНЯТТЯ ПРО"ВIДОМЕ" I "НОВЕ"

 

Прослухати. Про що розповiдається в текстi? Визначити тему тексту.

 

Українцi дуже люблять васильки. Цi невеликi скромнi квiти є дуже гарними. В засушеному виглядi вони мають сильний стiйкий запах.

Цiлющi властивостi василькiв вiдомi здавна. Їх використовують як лiкувальний засiб при високiй температурi. З василькiв роблять купель для дiтей при багатьох хворобах.

Васильки є уособленням чистоти й прязностi. Вони згадуються в багатьох народних пiснях.

З журналу.

МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Текст - це група речень, об’єднаних спiльним змiстом (темою) та основною думкою.

Тема - це те, про що йдеться у текстi. Основна думка - те, до чого текст закликає, чого навчає, що стверджує.

Якщо речення тiльки висловлює якусь думку, то текст забезпечує розвиток думки за рахунок того, що кожне наступне речення до вже вiдомого додає щось нове.

Речення в текстi розташованi у послiдовностi, необхiднiй для розкриття теми.

Заголовок тексту виражає його тему або його основну думку.

 

Прочитати. У якiй з колонок подано окремi речення, а в якiй - текст? З чого ви зробили такий висновок? Визначити тему тексту, його основну думку. Дiбрати до тексту заголовок, який вiдбивав би його тему.

 

Українська мова - це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пiсня. Врештi-решт - це ми. Зникає мова – зникає народ. Добре тому жити, хто вмiє гарно говорити. Мова - неоцiненний скарб народу. Кожен народ повинен берегти i розвивати свою мову.

 

 

Поданi речення прочитати в такiй послiдовностi, щоб вони утворили текст. Визначити тему й основну думку тексту. Дiбрати два варiанти заголовка: перший, що вiдбиває тему тексту, другий - спiввiдносний з його основною думкою.

 

А лисичка побачили слiди лише тих, хто заходив до печери, а слiдiв тих, хто вийшов, не видно. Пустив вiн чутку, що дуже занемiг. I лисичка майнула хвостом. Сам лiг у печерi та й лежить. Та здолала його старiсть, повипадали зуби й пазурi. Думав-думав старий вовк, як зарадити лиховi, та й надумав. Почула лисичка й собi прибiгла одвiдати старого знайомого. Був собi могутнiй вовк. Дичина тепер тiкала вiд нього. Вовк здивувався, чому лисичка стоїть на порозi. Стали приходити звiдусiль звiрi провiдати хворого. Зупинилася на порозi печери, а далi не йде.

 

МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Розвиваючи тему тексту, його автор переходить вiд однiєї частини теми до iншої. Частина однiєї загальної теми називається пiдтемою. Пiдтема розкривається у кiлькох реченнях.

Частина тексту, об’єднана пiдтемою, називається абзацом. Чiтко сформульованi та пронумерованi пiдтеми тексту становлять його план.

 

 

Поданi в попереднiй вправi речення записати в такiй послiдовностi, щоб вони утворили текст. Записуючи текст, почленувати його на абзаци. Сформулювавши пiдтеми тексту, скласти й записати його план.

 

 

Прослухати початок тексту. Скласти та записати план прослуханого. Якби ви були автором тексту, як би ви його продовжили? Скласти й записати план продовження (колективно). Усно продовжити текст за складеним планом. Визначити тему та основну думку завершеного тексту, дiбрати заголовок.

 

У лузi, пiд гiллястим дубом, була криниця. Одного разу прийшов до криницi хлопчик. Вiн любив пустувати. Пiдняв камiнь, кинув у криницю.

Камiнь упав на дно криницi, закрив джерело. Криниця засохла. Висохла трава навколо дуба, дуб засох. На дубi перестав мостити гнiздо соловейко, вiн полетiв собi кудись.

Минули роки. Хлопчик став дорослим. Прийшов вiн якось на те мiсце...

 

МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Розгортання змiсту та розвиток думки в текстi вiдбувається завдяки тому, що до того, що вже вiдоме з попереднього речення, кожне наступне речення додає щось нове. З огляду на це кожне речення тексту подiляється на двi частини. Перша - це висхiдний пункт висловлювання, вона вбирає в себе iнформацiю з попереднього речення. Висхiдну частину називають темою ("вiдомим","даним"). Друга частина речення повiдомляє щось про першу i несе в собi основну iнформацiю. Це - рема ("нове").

"Відоме" розташовується на початку речення, "нове" - в кiнцi. Так буває завжди, крiм випадкiв свiдомого застосування iнверсiї.

Наприклад: в н

За зовнiшнiм виглядом пiхта нагадує ялину. Як i в

в н в

ялини, в неї густа крона. Обриси крони нагадують

н в

конус. Чере з конусоподiбну форму крони пiхту легко

н

сплутати з ялиною.

 

Прочитати. У кожному з речень тексту вказати "вiдоме" (його частину, яка ввiбрала iнформацiю з попереднього речення) та "нове", тобто новi вiдомостi, якi цим реченням додано.

 

Борсук - звiр нiчний. Лише у сутiнки вилазить вiн з нори у пошуках їжi. Комахи, жаби, ящiрки - улюблена пожива тварини.

Борсук руйнує гнiзда джмелiв. Розлюченi комахи його кусають. Вiд болючих укусiв тварина рятується, качаючись по землi i давлячи джмелiв. Розправившись з бiдолахами, борсук поспiшає з’їсти мед.

За I.Акiмушкiним.