ЗМ 1. АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ ТА ЇЇ РОЗВИТОК. 1.Специфіка проблемного поля аналітичної філософії

А) тематика рефератів

1.Специфіка проблемного поля аналітичної філософії.

2.Аналітична філософія як стиль мислення.

3.Аналітична філософія і мова.

4.Передумови виникнення аналітичної філософії.

5.Тенднції розвитку аналітичної філософії.

6.Особливості аналітично-філософського методу аналізу.

7.Місце аналітичної філософії в системі філософського знання.

8.Основні ознаки логічного напряму аналітичної філософії.

9.Принципи концепції логічного атомізму Б.Рассела.

10.Проблема логічного аналізу мови науки у неопозитивізмі.

11.Неопозитивістська еволюція логічного аналізу.

12.Аналітичні ідеї праці Л.Вітгенштейна “Логіко-філософський трактат”.

13.Характеристика лінгвістичного напряму аналітичної філософії.

14.Аналітична концепція Дж.Мура – джерело аналітичної філософії.

15.Методологія лінгвістичного аналізу у праці Л.Вітгенштейна “Філософські дослідження”.

Б) теми ессе

 

1.Аналітична філософія і лінгвістичний поворот у філософії ХХ ст.

2.Аналітична філософія як соціокультурний феномен.

3.Мова як предмет аналітичної філософії.

4.Традиції логічного аналізу в історії філософії.

5.Типологічні ознаки аналітично-філософського стилю мислення.

6.Основні парадигми аналітично-філософських досліджень.

7.Аналітичні ідеї у праці Л.Вітгенштейна “Логіко-філософський трактат”.

8.Смисл “містичної” частини “Трактату” Л.Вітгенштейна.

9.Принципи логічного аналізу мови науки у неопозитивізмі.

10.Ідея “уніфікованої мови” науки Р.Карнапа.

 

В) творчі завдання

 

1.Розкрити укоріненість аналітичної філософії в сцієнтистсько-раціоналістичних традиціях.

2.З`ясувати спільне та відмінне в логічному та лінгвістичному напрямах аналітичної філософії.

3.Охарактеризувати особливості процедур аналізу як засобу аналітичного філософування.

4.Виокремити основні проблемні вузли в розвитку аналітичної філософії.

5.З`ясувати, чому саме потенціал математичної логіки виявився придатним для аналітичної філософії.

6.Проаналізувати сумірність та відмінність дослідницьких настанов у працях Л.Вітгенштейна “Логіко-філософський трактат” і “Філософські дослідження”.

7.Довести обмеженість логіко-аналітичної програми неопозитивізму.

Г) тематика науково-дослідних робіт

 

1.Передумови виникнення аналітичної філософії.

2.Закономірності розвитку аналітичної філософії.

3.Ідеї логічного аналізу в контексті філософії неопозитивізму.

4.Концепція логічного аналізу мови Л.Вітгеншейна за працею “Логіко-філософський трактат”.

5.Концепція “мовних ігор” і “сімейних схожостей” у праці Л.Вітгенштейна “Філософські дослідження”.

6.Достовірність як філософська проблема у працях Л.Вітгенштейна.

7.Семантична теорія істини А.Тарського.

 

ЗМ 2. НЕКЛАСИЧНА АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

 

А) тематика рефератів

 

1.Зміст і основні тенденції некласичного етапу розвитку аналітичної філософії.

2.Співвідношення емпіричного і теоретичного як проблема некласичної аналітичної філософії.

3.Плюралізація методів аналізу мови у некласичній аналітичній філософії.

4.Історична еволюція аналітично-філософського осмислення метафізики.

5.Аналітично-філософська оцінка евристичного потенціалу метафізики.

6.Аналіз концепції “дескриптивної метафізики” П.Стросона.

7.Особливості аналітично-філософського осмислення проблем гуманітарного пізнання.

8.Нормативізм аналітичної філософії і ціннісно-смислова природа гуманітарного пізнання.

9.Аналітично-філософська інтерпретація проблеми “пояснення – розуміння” гуманітарного пізнання.

10.Проблема реалізації в історичному пізнанні гіпотетико-дедуктивної моделі пояснення.

11.Теоретичні засади аналітичної філософії науки.

12.Основні дослідницькі програми аналітичної філософії науки.

13.Інтерпретація проблеми наукової раціональності в аналітичній філософії науки.

14.Криза і відродження аналітичної філософії.

15.Інтегративна роль аналітичної філософії в сучасній науці.

Б) теми ессе

1.Аналітичні ідеї представників Оксфордсько-Кембріджзької школи неопозитивізму.

2.Розвиток аналітичних ідей у Львівсько-Варшавській школі неопозитивізму.

3.Праця Л.Вітгенштейна “Філософські дослідження” як фундамент лінгвістичного напряму аналітичної філософії.

4.Логічний та лінгвістичний аналіз: єдність та відмінність.

5.Основні ознаки некласичної аналітичної філософії.

6.Значення мовних висловлювань як проблема аналітичних досліджень.

7.Аналітично-філософська оцінка метафізики.

8.Холістичні та прагматистські тенденції в сучасній аналітичній філософії.

9.Особливості аналітичної філософії науки.

10.Інтегративні функції аналітичної філософії в системі філософського знання.

В) творчі завдання

1.Застосувати принцип логічного аналізу до розв`язання тих чи інших проблем.

2.Проаналізувати причини виникнення в лоні аналітичної філософії її лінгвістичного напряму.

3.Прослідкувати логіку ставлення аналітичної філософії до метафізики.

4.Виокремити основні ознаки некласичної аналітичної філософії.

5.Розкрити специфіку аналітичної філософії науки.

6.Показати відмінність в аналізі мови герменевтики і аналітичної філософії.

7.З`ясувати, якою мірою засоби аналітичної філософії адекватні специфіці розв`язання проблем гуманітарного пізнання.

8.Розкрити основні зміни аналітичної філософії в процесі її діалогу з іншими філософськими течіями.