НЕ 2.5. АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
21. Нині аналітична філософія найбільше поширена у:
а) Латинській Америці
б) країнах Південно-Східної Європи
в) англомовних країнах
г) країнах Азії та Близького Сходу
22. Характерною ознакою сучасної аналітичної філософії є:
а) збагачення методу аналізу і його поширення на нові предметні галузі
б) реабілітація метафізики
в) підвищення уваги до сучасних досягнень науки
г) усе вищезазначене
23. Криза аналітичної філософії припадає на такі роки ХХ ст.:
а) 80-і рр.
б)10-20-і рр.
в) 60-70-і рр.
г) 40-і рр.
24. Високий авторитет аналітичної філософії зумовлюється тим, що вона передусім:
а) наслідує традиції раціоналізму
б) сприяє підвищенню методологічної культури досліджень
в) розвивається у тісній єдності з конкретнонауковим пізнанням
г) проявляє підвищений інтерес до проблем політики та моралі
25. Основною функцією сучасної аналітичної філософії є:
а) інтегративна
б) світоглядна
в) пізнавальна
г) прагматична
в) підсумкові (іспитові) питання з курсу
1.Особливості предметного поля аналітичної філософії.
2.Мова як головний об`єкт і засіб аналітичного філософування.
3.Критерії аналітичного стилю мислення.
4.Зв`язок аналітичної філософії з традиціями сцієнтизму та раціоналізму.
5.Основні етапи розвитку аналітичної філософії.
6.Логічний і лінгвістичний напрями аналітичної філософії, їх єдність та відмінність.
7.Зв`язок аналітичної філософії з іншими філософськими течіями сучасності.
8.Передумови виникнення аналітичної філософії.
9.Укоріненість аналітичної філософії в традиціях логічного аналізу та ідеях логіки.
10.Теорія значення Г.Фреге як джерело аналітичної філософії.
11.Б.Рассел як засновник аналітичної філософії.
12.Теорія дескрипції і логічного атомізму Б.Рассела та їх вплив на аналітичну філософію.
13.Дж.Е.Мур як засновник лінгвістичного напряму аналітичної філософії.
14.Логічний та лінгвістичний аналіз мовних висловлювань як завдання філософії.
15.Аналітично-філософські ідеї праці Л.Вітгенштейна “Логіко-філософський трактат”.
16.Л.Вітгенштейн про логічне спввідношення реальності, мови і аналізу.
17.Оцінка Л.Вітгенштейна висловлювань метафізики.
18.Л.Вітгенштейн про філософію як аналітичну діяльність.
19.Смисл “містичної” компоненти “Логіко-філософського трактату” Л.Вітгенштейна.
20.Застосування ідеї Вітгенштейнівського “Трактату” до проблем моралі та політики.
21.Подальший розвиток основних ідей “Логіко-філософського трактату” Л.Вітгенштейна.
22.Основний зміст аналітично-філософської програми Віденського гуртка.
23.Принцип верифікації, його суть і значення.
24.Проблеми емпіричного обгрунтування наукового знання у логічному позитивізмі.
25.Ідея “уніфікованої мови” науки в неопозитивізмі.
26.Розвиток ідей логічного аналізу у Львівсько-Варшавській школі неопозитивізму.
27.Концепція семантичної істини А.Тарського.
28.Аналітично-філософське значення принципу фальсифікаціонізму К.Поппера.
29.Характеристика лінгвістичного напряму аналітичної філософії.
30.Ідеї лінгвістичного аналізу мови у праці Л.Вітгенштейна “Філософські дослідження”.
31.Концепція “мовних ігор” і “сімейних схожостей” Л.Вітгенштейна.
32.Райл Г.: поєднання лінгвістичного аналізу з ідеями біхевіоризму.
33.Теорія мовленнєвих актів Дж.Остіна.
34.Теорія інтенціональних станів свідомості Д.Сьорла.
35.Концепція універсального прескриптивізму Р.Хеара.
36.Загальна характеристика некласичного етапа аналітичної філософії.
37.Холістські і прагматичні тенденції розвитку некласичної аналітичної філософії.
38.Інтерпретація проблеми “аналітичне-синтетичне”, “емпіричне-теоретичне” у некласичній аналітичній філософії.
39.Д.Девідсон: радикальна теорія інтерпретації.
40.Н.Гудмер: плюралізм мовних моделей опису світу.
41.Аналітично-філософський смисл тези Дюгема-Куайна.
42.Аналітично-філософська інтерпретація проблеми співвідношення когнітивне-ціннісне.
43.Причини підвищеного інтересу аналітичної філософії до метафізичних проблем.
44.Проблема істинності та осмисленості метафізики в логічному позитивізмі.
45.Р.Карнап: доведення ненауковості метафізики логічним аналізом мови.
46.Л.Вітгенштейн: причини псевдопроблемності метафізичних концепцій.
47.Реабілітація метафізики у некласичній аналітичній філософії.
48.Концепція “дескриптивної метафізики” П.Стросона.
49.Епістемний потенціал метафізики в інтерпретації аналітичної філософії.
50.Особливості аналітично-філософського дослідження проблем гуманітарного пізнання.
51.Проблема аналітичного осмислення ціннісно-смислової сфери людського буття.
52.Доведення ненауковості гуманітарного знання у логічному позитивізмі.
53.Аналітично-філософське тлумачення співвідношення пояснення і розуміння.
54.Гіпотетико-дедуктивна модель пояснення в історичному пізнанні.
55.Інтенціональне пояснення в гуманітарних науках.
56.Аналітична філософія історії А.Данто.
57.Аналіз мови науки як провідна тема аналітичної філософії науки.
58.Принципи обгрунтування наукового знання в логічному позитивізмі.
59.Особливості постпозитивістсько-аналітичної філософії науки.
60.Проблема емпіричного базису в математиці і природознавстві (Р.Карнап, В.Куайн).
61.Науково-аналітичний реалізм.
62.Концепція реалізму з “людським обличчям” Х.Патнема.
63.Аналітично-філософська інтерпретація проблем наукової раціональності.
64.Особливості розвитку аналітичної філософії в сучасних умовах.
65.Етапи кризи та відродження аналітичної філософії.
66.Універсалізація методу аналізу як епістемного засобу.
67.Діалог аналітичної філософії з іншими філософськими течіями.
68.Аналітично-філософська інтерпретація проблем свідомості.
69.Критична оцінка аналітичної філософії (Н.Решер, Р.Рорті).
70.Інтегративно-методологічні функції сучасної аналітичної філософії.
71.Аналітична філософія як соціокультурний феномен.
72.Місце аналітичної філософії в системі сучасної філософської думки.
ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ
1.Закономірності розвитку аналітичної філософії.
2.Обгрунтування наукового знання як проблема аналітичної філософії.
3.Розвиток ідей аналітичної філософії у праці Л.Вітгенштейна “Логіко-філософський трактат”.
4.Проблеми аналізу мови у праці Л.Вітгенштейна “Філософські дослідження”.
5.Аналітично-філософська інтерпретація метафізики.
6.Гуманітарне пізнання як предмет аналітично-філософських досліджень.
7.Методологічний потенціал аналітичної парадигми філософії.
ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМ
ЗМ 1. Аналітична філософія та її розвиток