Поняття, види, причини банкрутства 5 страница
підприємства є:
1.Коефіцієнт автономії, який визначається відношенням власного капіталу до валюти
балансу.(р.380 + р.430/р.640). Він не повинен бути меншим 0,5. Чим більшим є цей коефіцієнт, тим менше залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Цей коефіцієнт показує питому вагу власних коштів в загальній сумі джерел фінансування
2.Коефіцієнт фінансової стійкості,який визначається відношенням власного капіталу до
валюти балансу (р.380+430+630) / (280), оптимальне значення якого вкладається в діапазон 0,8 – 0,9, але не повинен бути нижчим за 0,75. Він показує, яка частина активу підприємства фінансується за рахунок стійких пасивів
3.Коефіцієнт фінансування, який розраховується відношенням власних коштів до довгострокових і короткострокових зобов’язань (р.380 +р.430) / (р.480 + р.620). Він повинен бути рівним або більшим за 1. Цей коефіцієнт показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних, а яка – за рахунок позикових джерел.
4.Коефіцієнт маневрування,який визначається відношенням власних оборотних коштів
до власного капіталу (р.380-080 /р.380)
5.Коефіцієнт капіталізації,який розраховується відношенням довгострокових ікороткостроковихзобов’язань до власного капіталу (р.480+620 / р.380+ 430). Він повинен бути меншим або дорівнювати 1. Цей коефіцієнт показує, скільки позикових коштів підприємство залучило на 1 грн. вкладених в активи власних коштів.
6.7.Методика аналізу фінансової стійкості
Методика аналізу фінансової стійкості аналогічна методиці, розглянутої в п. 5.3.
Тема 7 АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ
7.1. Поняття ділової активності і роль аналізу в її оцінці
7.2.Внутрішні і зовнішні фактори, що впливають надходження коштів в обороті
7.3.Основні показники ділової активності і методика їх розрахунку
7.4. Методика аналізу оборотності обігових коштів
7.5.Методика визначення вивільнення з обороту або додаткового залучення коштів в оборот
7.6. Поняття виробничо - комерційного фінансового циклу і методика його розрахунку
7.7.Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості та їх з співвідношення
7.1. Поняття ділової активності і роль аналізу в її оцінці
Ділова активність у фінансовому аспекті проявляється перш за все у швидкості обороту
його коштів. Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів показників оборотності. Вони дуже важливі для організація:
По - перше, від швидкості обороту коштів залежить розмір річного обороту;
По-друге, з розмірами обороту пов’язана відносна величина умовно-постійних витрат: чим швидше оборот, тим менше на кожний оборот припадає цих витрат;
По-третє, прискорення обороту на тій чи інший стадії кругообігу коштів веде за собою прискорення обороту на інших стадіях, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші
.
7.2.Внутрішні і зовнішні фактори, що впливають надходження коштів в обороті
До внутрішніх відносяться :
- ефективність стратегії управління активами
- цінова політика організації
- методика оцінки товарно-матеріальних цінностей і запасів
До зовнішніх факторів відносяться:
галузева належність
- сфера діяльності організації
- масштаб діяльності організації
- вплив інфляційних процесів
- характер господарських зв’язків з партнерами.
7.3.Основні показники ділової активності і методика їх розрахунку
Основні показники ділової активності і методика їх розрахунку зведена в табл. 7.1.
Таблиця 7.1.
Основні показники ділової активності і методика їх розрахунку
| № пп | Назва показників | Спосіб розрахунку |
| 1. Загальні показники оборотності | ||
| Коефіцієнт загальної оборотності капіталу (ресурсовіддача) | Виручка від реалізації (форма 2, р.035) D1 =------------------------------------------------------ Валюта балансу (форма 1,р.280) | |
| Оборотність у днях (час повного кругообігу оборотних коштів | Д2= Середні залишки оборотних коштів (р.260)х360 ---------------------------------------------------------- Виручка від реалізації (форма 2, р.035) | |
| Коефіцієнт оборотності мобільних коштів | Виручка від реалізація (форма 2, р.035) D3=------------------------------------------------------- Оборотні активи форма 1,р.260) | |
| Тривалість одного обороту в днях | 360 : Д3 | |
| Коефіцієнт віддачі нематеріальних активів | Виручка від реалізації (форма 2, р.035) D5 =--------------------------------------------------- Нематеріальні активи (форма 1,р.010) | |
| Коефіцієнт віддачі основних засобів (Фондовіддача | Виручка від реалізації (форма 2, р.035) D6=--------------------------------------------------------- Основні засоби (форма 1, р.030) | |
| 2. Показники управління активами | ||
| Коефіцієнт оборотності матеріальних коштів | Виручка від реалізації (форма 2, р.035) D7=------------------------------------------------------- Матеріальні оборотні кошті (ф.1,р.100-140) | |
| Тривалість одного обороту в днях матеріальних коштів | Д8=360:Д7 | |
| Коефіцієнт оборотності грошових коштів та їх еквівалентів | Виручка від реалізації (форма 2, р.035) D9=---------------------------------------------------- Грошові кошти (ф.1,р220 +.230+240) | |
| Тривалість одного обороту в днях грошових коштів | Д10= 360 :Д9 | |
| 11. | Коефіцієнт оборотності засобів у розрахунках | Виручка від реалізації (форма 2, р.035) D11=--------------------------------------------- дебіторська заборгованість (ф.1, р-150-210) |
| Тривалість одного обороту в днях засобів у розрахунках | 360 днів D12 =---------------- D11 | |
| Коефіцієнт оборотності власного капіталу | Виручка від реалізації (форма 2, р.035) D13=------------------------------------------------- Власний капітал (форма 1, р..380+430) | |
| Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | Виручка від реалізації (форма 2, р.035) D14=------------------------------------------------ Поточні зобов’язання (ф.1, р.520-610 | |
| Тривалість одного обороту в днях кредиторської заборгованості | 360 днів D15=--------------- D14 | |
| 3. Показники рентабельності | ||
| Рентабельність підприємства | Чистий прибуток (ф.2, р. 220) D15=----------------------------------- ф.1 (р.080 +260 ): 2 + (080 +260): 2 поч. періоду кін періоду | |
| Рентабельність оборотних активів | Чистий прибуток (ф.2, р. 220) D16=-------------------------------------- Ф.1 (р.260 на поч.пер. +р.260 на кін.пер.) :2 | |
| Рентабельність власного капіталу | Чистий прибуток (ф.2, р. 220) D17=--------------------------------------- Ф.1 (р.380+430 поч.пер. + р.380+430 к.п):2 |
7.4. Методика аналізу оборотності обігових коштів
Методика аналізу оборотності оборотних коштів полягає у порівнянні показників оборотності оборотних коштів підприємства за звітний період з аналогічними показниками за минулий звітний період. У такий спосіб виявляється інформація про поліпшення або погіршення їх використання. Ця інформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців, постачальників та ін.
Аналіз оборотності оборотних коштів підприємства здійснюється за аналітичною табл..
Але для цього нам знадобиться ще один показник: коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз), який розраховується :Кз = [Середні залишки оборотних коштів (р.260): Виручка від реалізації]100
Де 100 –переведення гривнів у коп.. Кз величина обернена до коефіцієнта оборотності оборотних коштів, чим менший коефіцієнт завантаження коштів, тим ефективніше використовуються оборотні кошти.
Таблиця 7.2.
Аналіз оборотності оборотних коштів за звітний період
| Показник | Минулий звітний період | Звітний період | Відхилення |
| 1. Виручка від реалізації, тис. грн. | |||
| 2. Кількість днів періоду, що аналізується | |||
| 3. Одноденна виручка, тис. грн. | 161,11 | 175,00 | 13,89 |
| 4. Середній залишок оборотних коштів, тис. грн.. | |||
| 5. Оборотність оборотних коштів, днів (ряд. 4 х ряд. 2 / ряд. 1) | 31,86 | 29,75 | -2,11 |
| 6. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, кількість оборотів (ряд. 1 / ряд. 4) | 11,30 | 12,10 | 0,80 |
| 7. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті, коп. (ряд. 4 / ряд. 1) | 8,85 | 8,27 | -0,58 |
Виходячи з наведеної табл.., можна сказати, що оборотність оборотних коштів за рік прискорилась на 2, 1 дня (25,75-31.86)= -2,11 дні. Це призвело :
А) до збільшення коефіцієнта оборотності засобів на 0,8 (12,10 -11,30 =0,8);
Б)до зниження коефіцієнт завантаження засобів в обороті на 0,58 коп. (8,27 -8,85 = 0,58)
На зміну оборотності оборотних коштів впливають два фактори: зміна обсягу виручки від реалізації продукції і зміна середнього залишку оборотних коштів.
Вплив першого фактору; визначається так:
Середній залишок оборотних коштів (минулий рік) / на одноденну виручку за звітний рік
за мінусом оборотності оборотних коштів за минулий рік. Одноденна виручка розраховується шляхом ділення виручки від реалізації за звітом на період днів, що аналізується У нашому прикладі оборотність оборотних коштів прискорилась на 2,1 дня.
- зростання виручки від оборотності прискорилося на 2,5 дня (5133/175 – 31,8 =-2,5
- натомість збільшення середнього залишку оборотних коштів на 74 тис.грн. уповільнило оборотність оборотних коштів на 0,4 дня 74/175 -0,4 дня. Разом -2,5 =0,4 = -2,1
7.5.Методика визначення вивільнення з обороту або додаткового залучення коштів в оборот
Метою аналізу оборотності оборотних коштів є також визначення суми грошей, що їх було вивільнено з обороту внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів або додатково залучено в оборот унаслідокуповільнення такої оборотності.
Для визначення вивільнення або додаткового залучення оборотних кошті в оборот
необхідно різницю в оборотності у днях помножити на звітну одноденну виручку (2,11 х 175=369,2). Якщо за даними аналізу є прискорення оборотності оборотних коштів, то отримана величина і буде сумою вивільнення коштів з обороту, якщо за даними аналізу є уповільнення оборотності оборотних коштів, то цю суму необхідно додатково залучати в оборот.
Величину економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів, можна визначити, користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті. Якщ0о, наприклад, торік для одержання однієї гривни виручки було витрачено 8,85 коп. оборотних коштів, то у звітному році – тільки 8,27 коп., тобто менше на 0,58 коп. Отже, загальна сума економії коштів з усього обсягу виручки становить:
(-0,58 х63000) : 100 = -365,4 Різниця у 2,1 тис.грн. – за рахунок округлень при розрахунках.
При аналізі оборотності оборотних коштів особлива увага повинна приділятись
виробничим запасам і дебіторський заборгованості. Чим менше умертвляються фінансові ресурси в цих активах, тим більше ефективно вони використовуються, швидше обертаються, приносять підприємству все нові й нові прибутки.
Оборотність оцінюють, зіставляючи показники середніх залишків оборотних активів й
їхніх оборотів за період, що аналізується. Оборотами при оцінці й аналізі оборотності є:
- для виробничих запасів – витрати на виробництво реалізованої продукції:
- для дебіторської заборгованості – реалізація продукції за безготівковими розрахунком
(оскільки цей показник не відображаються у звітності й може бути виявлений за даними бухгалтерського обліку, на практиці його нерідко замінюють показником виторгу від реалізації)
7.6. Поняття виробничо - комерційного фінансового циклу і методика його розрахунку
Виробничо - комерційний цикл ( ВКЦ)– це загальний час, протягом якого фінансові ресурси нерухомі в запасах і дебіторській заборгованості. ВКЦ = Виробничий процес (ОЗ)+ період обороту дебіторської заборгованості (ОДЗ).
Виробничий процес (ОЗ) складається з декількох етапів:
1) дин характеризує час зберігання виробничих запасів з моменту їх надходження до
моменту відпуску у виробництво (ОВ);
2) час, що характеризує тривалість процесу виробництва;
3) період зберігання готової продукції на складах (ОхГП
Методика розрахунку ВКЦ.
Тривалість ВКЦ = тривалість надходження коштів в авансах постачальника + тривалість
зберігання виробничих запасів + тривалість процесу виробництва + тривалість зберігання готової продукції + період погашення дебіторської заборгованості (все у днях).
- Тривалість надходження коштів в авансах постачальника:
середня величина авансів виданих постачальникам х 360
Т1=------------------------------------------------------------------------------
Надходження ВЗ на умовах передоплати +аванси видані
(р.180,ф.1 на кінець року – на початок року)
ВЗ – виробничі запаси
Причому ця величина визначається з урахуванням суми коштів, яка надійшла на умовах переоплати (відношення суми, яка надійшла на умовах передоплати до загальної величини надходження виробничих запасів х 100% (Т2)
Для визначення тривалості виробничо - комерційного циклу в розрахунок приймається величина перебування коштів в авансах: Т1 х Т2 (у відсотках) : 100%
2. Тривалість зберігання виробничих запасів (Т3)
середня величина ВЗ х 360
Т3 =----------------------------------------------------------
Сума матеріальних витрат, яка віднесена на собівартість
3. Тривалість процесу виробництва (Т4)
середні залишки незавершеного виробництва х 360
Т4 =-------------------------------------------------------------
Фактична собівартість випущеної продукції
4. Тривалість зберігання готової продукції (Т5)
середні залишки готової продукції х 360
Т5=---------------------------------------------------------
Фактична собівартість реалізованої продукції
ОЗ = Т1 +Т2 + Т3 + Т4
5. Період погашення дебіторської заборгованості (ОДЗ):
середня величина залишків дебіторської заборгованості х 360
ОДЗ=----------------------------------------------------------------------------
Виручка від реалізації без ПДВ і інших непрямих податків)
КВЦ = ОЗ+ ОДЗ
Розрив між строком платежу за своїми зобов’язаннями перед постачальниками і отриманням грошей від покупців є фінансовим циклом, протягом якого грошові кошти вилучені з обороту:
ФЦ = КВЦ – ОКЗ = ОЗ +ОДЗ - ОКЗ
ОКЗ – оборотність кредиторської заборгованості.
Середня величина залишків кредиторської заборгованості х 360
ОКЗ = ---------------------------------------------------------------------------------
Виручка від реалізації без ПДВ і інших непрямих податків)
7.7.Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості та їх з співвідношення
Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.
Джерело аналізу – баланс підприємства; для вну3трішнього аналізу застосовуються також дані аналітичного обліку.
У найзагальнішому вигляді зміни в обсязі дебіторської та кредиторської заборгованості за звітний період можуть бути охарактеризовані даними горизонтального та вертикального аналізу балансу.
Особливу роль у процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги”, яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.
Наприклад, якщо за балансом:
- первісна вартість дебіторської заборгованості – 360 тис. грн.;
- резерв сумнівних боргів – 40 тис. грн.;
- чиста реалізаційна вартість – 320 тис.. грн.
З метою аналізу розрахунків з покупцями і замовниками складається аналітична таблиця за
формою табл.8.1..
За даними цієї аналітичної таблиці визначають:
1) загальну суму дебіторської заборгованості (підсумок гр. 3 + гр. 5 – гр. = гр. 9);
2) заборгованість щодо окремих покупців, замовників і строків виникнення
3) заборгованість згідно виправдувальних документів можна віднести позареалізаційних витрат і списати на збитки як дебіторську заборгованість, стосовно якої минув строк позовної давності, або записати (з рішення інвентаризаційної комісії) до резерву сумнівних боргів.
Таблиця 7.3
АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
ЗА ТОВАРИ, РОБОТИ, ПОСЛУГИ
| Покупець (замовник) | Дата утворення | Заборгованість на початок періоду | Відвантажено | Сплачено | Заборгованість на кінець періоду | |||
| дата | Сума | У т.ч. ПДВ | дата | Сума | ||||
За даними відомості обліку розрахунків з покупцями і замовниками (або попередньої
аналітичної таблиці) складається наступна аналітична таблиця (табл. 8.2.), за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за часом виникнення.
Таблиця 7.4
АНАЛІЗ СТАНУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
| Статті дебіторської заборгованості | Усього на кінець звітного періоду | У тому числі за часом виникнення | ||||
| До одного місяця | Від одного до трьох місяців | Від трьох до шести місяців | Від шести місяців до року | Понад один рік | ||
Регулярне ведення такої відомості дає змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську
заборгованість і своєчасно вживати заходів для усунення простроченої заборгованості.
Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, для зовнішніх користувачів інформації також дуже важливий стан дебіторської заборгованості підприємства, бо зростання її завжди свідчить про фінансову нестабільність. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф.2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості.
До цих показників належать:
1Оборотність дебіторської заборгованості:
Од = В : Д,(7.1)
Де Од – оборотність дебіторської заборгованості;
В – виручка від реалізації продукції;
Д – середньорічна дебіторська заборгованість.
2.Період погашення дебіторської заборгованості:
Пд = 360 днів : Од,(7.2)
Де Пд – період погашення дебіторської заборгованості;
Од – Оборотність дебіторської заборгованості.
3.Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів:
Да = (Дз : Па) 100,(7.3)
Де Да – частка дебіторської заборгованості в поточних активах:
Дз – дебіторська заборгованість;
Па – поточні активи (2 + 3 розділ активу балансу).
4.Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою:
Дз = Д : В,(7.4)
Де Д – середня величина дебіторської заборгованості;
В – виручка від реалізації продукції.
5.Частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, %.
Показник сумнівної дебіторської заборгованості може бути взятий з балансу (р. 162, ф.1).
Методика аналізу показників оборотності дебіторської заборгованості: дані за звітний
період порівнюють з даними за минулий рік (або інший звітний період), визначають зміни і вивчають причини цих змін, їхню якісну характеристику. Деякі показники за минулий період (оборотність дебіторської заборгованості, або відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за підсумками минулого року чи іншого виробничого періоду.
Якщо порівняти показники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо
того, поліпшився чи погіршав стан розрахунків з покупцями проти минулого року. Якщо на підприємстві зросла сумнівна дебіторська заборгованість, а також загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, а також, про погіршання фінансового стану підприємства. Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості.
Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди загрожує фінансовій стійкості
підприємства і потребує залучення додаткових джерел фінансування.
Розглядаючи питання аналізу дебіторської заборгованості (розрахунку з покупцями й
замовниками), слід ознайомитися з одним із методів розрахунку з покупцями, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами, - методом надання знижок за дострокової оплати. Відомо, що за умов інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до , що підприємство – виробник реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому підприємству інколи вигідніше збирати знижку на реалізований товар за умови швидкої оплати рахунка ( наприклад у десятиденний строк), ніж втратити більшу суму в результаті інфляції.
Значна питома вага в складі джерел коштів підприємства, як відомо, належить позичковим
коштам, у тому числі й кредиторській заборгованості. Тому необхідно вивчати та аналізувати поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз із дебіторською заборгованістю.
Аналіз кредиторської заборгованості починається з перевірити достовірність інформації щодо видів і строків кредиторської
заборгованості. Для цього користуються прямим підтвердженням контрагентів, вивченням контрактів і договорів, особистими бесідами з працівниками, які мають інформацію про борги і зобов’язання підприємства.
У процесі необхідно дати оцінку умов заборгованості, звернути увагу на строки,
обмеження використання ресурсів, можливості залучення додаткових джерел фінансування.
Аналіз власне кредиторської заборгованості починається з вивчення складу і структури
кредитної заборгованості за даними форми №1 “Баланс”.
Для цього розраховують питому вагу кожного виду кредиторської заборгованості в
загальній сумі. Такі показники розраховуються за звітом і за планом, а порівнюючи їх, визначають відхилення в структурі кредиторської заборгованості, установлюють причини змін її окремих складових і розробляють заходи для регулювання заборгованості, особливо тих її складових, які негативно впливають на діяльність підприємства.
Як правило, основною причиною змін структури кредиторської заборгованості є взаємні
неплатежі. Це може підтвердити порівняльний аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості.
Деталізація аналізу кредиторської заборгованості може проводитись з використанням
запропонованої вище методики аналізу дебіторської заборгованості.
Оборотність кредиторської заборгованості розраховується за тією самою формулою, що й
дебіторська, з тією лише різницею, що в знаменнику відображають суму обороту для закупівлі сировини, матеріалів тощо.
Аналіз стану дебіторської та кредиторської на кінець звітного періоду заборгованості
передбачає також її порівняльний аналіз (табл. 7.4.).
Результатом такого аналізу може бути виявлення:
а) збільшення або зменшення дебіторської заборгованості;
б) збільшення або зменшення кредиторської заборгованості.
Як збільшення, так і зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть
призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства.
Так, зменшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може статися через
погіршення стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції.
Збільшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може бути наслідком
неплатоспроможності покупців.
Таблиця 7.4
Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості
| Показник | Дебіторська заборгованість | Кредиторська заборгованість | Перевищення заборгованості | |
| дебіторської | кредиторської | |||
| 1. Заборгованість за товари, роботи, послуги | - | |||
| 2. за рахунками з бюджетом | - | - | ||
| 3. За розрахунками з авансами | - | |||
| 4. За розрахунками з позабюджетними платежами | - | - | ||
| 5. За розрахунками з оплати праці | - | - | ||
| 6. За розрахунками з учасниками | - | - | ||
| 7. За розрахунками зі страхування | - | - | ||
| 8. Інші види заборгованості | - | |||
| Усього |
У процесі виборчої діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторська заборгованість
значно перевищує дебіторську. Деякі економісти - теоретики вважають, що це свідчить про раціональне використання коштів, оскільки підприємство залучає в оборот більше коштів, ніж відволікає з обороту. Але бухгалтери-практики оцінюють таку ситуацію тільки негативно, оскільки підприємство мусить погашати свої борги незалежно від стану дебіторської заборгованості.
Отже, аналізуючи дані дебіторської і кредиторської заборгованості, необхідно вивчити причини виникнення кожного виду заборгованості, виходячи з конкретної виробничої ситуації на підприємстві.
Тема 8АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ (сукупний дохід) НА ОСНОВІ П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
8.1. Зміст, структура та принципи складання “Звіту про фінансові результати” згідно П(С)БО 3
8.2. Цілі, завдання, інформаційна база та напрямки аналізу фінансових результатів
8.3. Аналіз динаміки прибутку за даними фінансової звітності
8.4.Методика аналізу факторів, що впливають на величину прибутку
8.5. Аналіз інших доходів і витрат від інших видів діяльності
8.6.Аналіз формування і використання прибутку
8.7. Види рентабельності і методика їх розрахунку