Поняття, види, причини банкрутства 7 страница

Таблиця 8.8

Розрахунок впливу факторів на рівень рентабельності продаж, у %%

Фактор зміни рентабельності	Розрахунок	Рівень впливу
1. Структура продукції	30,48 – 20,10	+10,38
2. Відпускні ціни на продукцію	20,01-30,48	- 10,47
3. Ціни на матеріальні ресурси	29,12-29,01	+0,11
4. Зміна рівня витрат на один виріб	34,80 – 29,12	+5,68
Разом	34,80 –29,10	+5,79

Друга група показників рентабельності формується на основі розрахунку рівнів рентабельності залежно від зміни розміру і характеру авансованих засобів: усі активи підприємства, інвестований капітал (власні засоби плюс довгострокові зобов’язання), акціонерний (власний) капітал.

1. Рентабельність активів: чистий прибуток / всі активи;

2. Рентабельність інвестованого капіталу: чистий прибуток / інвестований капітал;

3. Рентабельність власного капіталу: чистий прибуток / власний капітал

Третя група показників рентабельності формується аналогічно першій і другій групам, однак замість прибутку в розрахунок береться чистий приплив грошових коштів.

1. Рентабельність продаж: чистий приплив грошових коштів / обсяг продаж

2. Рентабельність інвестованого капіталу: чистий приплив грошових коштів / сукупний капітал;

3. Рентабельність власного капіталу: чистий приплив грошових коштів / власний капітал

Тема 9 АНАЛІЗ ЗВІТУ »ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ»

9.1. Зміст, структура і принципи складання “Звіту про рух грошових коштів” згідно П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»

9.2. Основні джерелами для складання Звіту про рух грошових коштів

9.3. Методика аналізу звіту про рух грошових коштів

9.4. Показники, що характеризують якість управління грошовими потоками на підприємстві

9.5 Зміст, структура і принципи складання звіту “Про власний капітал” згідно П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»

9.6 Показники, що характеризують рух капіталу і методика їх аналізу

9.7. Показники ефективності використання капіталу

9.8..Економічна сутність показників «ефект фінансового важеля» і “плече фінансового важеля”. Методика його визначення.

9.9.. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів

9.10 Види ризиків, методи їх аналізу та способи зниження

Звіт про рух грошових коштів – це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді.

Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей Звіту про рух грошових коштів визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”.

Звіт “про рух грошових коштів” складається з метою надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, які відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Під грошовими коштами слід розуміти готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

В міжнародній практиці існує два методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий і непрямий.

При використанні прямого методу розкриваються основні валові надходження і витрати.

З допомогою непрямого методу чистий прибуток або збиток коригується з врахуванням операції не грошового характеру, відстрочення, нарахування минулих років, майбутніх надходжень та платежів, статей доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

П(С)БО 4 передбачає використання непрямого методу складання звіту про рух грошових коштів, в результаті чого чистий прибуток (збиток) трансформується в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів, згідно П(С)БО 4 складається з трьох розділів:

1. Рух коштів в результаті операційної діяльності:

2. Рух коштів в результаті інвестиційної діяльності:

3. Рух коштів в результаті фінансової діяльності.

У звіті не відображають не грошові операції, що не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів -= бартерні операції, фінансовий лізинг, а також не відображають внутрішні зміні у складі грошових коштів та їх еквівалентів.

Не грошові операції, пов’язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю, необхідно розкривати у примітках до фінансових звітів.

Складання Звіту про рух грошових коштів проводиться в наступній послідовності:

1. Збирається та підготовлюється необхідна інформація:

2. Визначається рух грошових коштів в результаті операційної діяльності:

3. Визначається рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності:

4. Визначається рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності:

5. Визначається чистий рух грошових коштів за звітний період та їх залишок на кінець року.

Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до певних принципів, які

викладені у ст. 4 Закону про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, а саме:

- обачливість;

- повне висвітлення – Звіт про рух грошових коштів повинен містити всю інформацію про

фактичні та потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатні вплинути на рішення, які приймаються на її основі;

- автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відділена від

його власників, у зв’язку з чим особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

- послідовність - постійне ( з року в рік) застосування підприємством вибраної облікової

політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і має бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

- безперервність.

9.2. Основні джерелами для складання Звіту про рух грошових коштів

Джерелами інформації для складання Звіту про рух грошових коштів є Баланс, Звіт про фінансові результати, Примітки до фінансових звітів (Балансу і Звіту про фінансові результати)., Головна книга, аналітичні дані окремих рахунків бухгалтерського обліку.

На рух грошових коштів можуть впливати надзвичайні події. Тому у Звіті про рух грошових коштів наводяться дані спочатку без врахування надзвичайних подій, далі рух коштів від надзвичайних подій, потім чистий рух коштів в результаті кожного виду діяльності.

В наявності повинна бути також додаткова аналітична інформація про окремі операції з об’єктами обліку (наприклад, проведення переоцінки необоротних активів) та розшифровки складу статей звітності, до яких входять залишки кількох субрахунків (наприклад, “Інші поточні зобов’язання” в Балансі)

В кінці звіту визначається залишок коштів та їх еквівалентів на кінець звітного періоду.

Звіт про рух грошових коштів є найважчою формою звітності з толоки зору складання, оскільки вимагає багато аналітичних даних.

9.3. Методика аналізу звіту про рух грошових коштів

Аналіз руху грошових коштів здійснюється прямим і непрямим способом.

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” прийнятий непрямий спосіб складання Звіту , тому і аналіз його проводиться за непрямим методом.

Аналіз руху грошових коштів непрямим методом співвідносить величину чистого прибутку з величиною грошових коштів. В діяльності підприємства виникають окремі, нерідко значні за величиною види витрат і доходів, які зменшують або збільшують прибуток підприємства, не зачіпляє величину його грошових коштів. В процесі непрямого аналізу на суму вказаних витрат (доходів) здійснюють корегування величини чистого прибутку таким чином, щоб статті витрат, не пов’язані з відпливом грошових коштів, і статті доходів, що не супроводжуються їх надходженням, не впливали на величину чистого прибутку.

Аналіз руху грошових коштів доцільно починати з оцінки змін у стані оборотних активів підприємства і їх джерел за даними балансу.

Скорегований потік грошових коштів дає можливість побачити за рахунок чого мале місце фактичні розходження у величині отриманого прибутку і наявності грошових коштів у підприємства.

Окрім того аналіз руху грошових коштів дає можливість оцінити:

1.В якому обсязі і з яких джерел були отримані грошові кошти, які їх напрямки використання;

2. Чи достатньо власних коштів підприємства для інвестиційної діяльності;

3. Чи в змозі підприємство розплатитися за своїми поточними зобов’язаннями;

4. Чи достатньо отриманого прибутку для обслуговування поточної діяльності;

5. Чим пояснюється розходження величини отриманого прибутку і наявності грошових коштів.

Аналіз грошових потоків дає можливість оцінити і якість управління грошовими потоками.

9.4. Показники, що характеризують якість управління грошовими потоками на підприємстві

Грошові кошти

Про стан руху грошових коштів можна судити про якість управління підприємством, що є одним із завдань роботи фінансових менеджерів. Цю залежність можна бачити з рис. 1.1.

Таблиця 9. 1

Структура грошових потоків

Вид діяльності	Минулий рік	Звітний рік
Операційна	74,5 (+)	3,4 (+)
Фінансова	36 (-)	100,1 (-)
Інвестиційна	30 (-)	150 (+)
Чистий рух коштів за звітний період	8,5 (+)	53,3 (+)

Показникам, що характеризують якість управління грошовими потоками є:

1. Хороше підприємство, визнається у випадку, якщо за результатами звітного періоду чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності має додатне значення, у результаті інвестиційної та фінансової діяльності від’ємне. Це означає, що в результаті операційної діяльності, зокрема від реалізації продукції, підприємство одержує достатньо коштів, щоб мати можливість інвестувати ці кошти, а також виплачувати відсотки за залученими кредитами. Причому підприємству для здійснення інвестицій вистачає тільки власних коштів. Якщо при цьому чистий рух грошових коштів у результаті всіх видів діяльності за рік має додатне значення, то можна говорити, що керівництво підприємства повністю справляється зі своїми функціями.

2. Нормальне підприємство,, якщо за результатами звітного періоду чистий рух грошових коштів у результаті операційної та фінансової діяльності має додатне значення, а у результаті інвестиційної діяльності - від’ємне. Сутність цієї структури грошових потоків зводиться до такого: підприємство спрямовує грошові кошти, отримані від операційної діяльності, а також кошти, отримані як кредити і додаткові вкладення власників (фінансова діяльність(, на придбання необоротних активів (оновлення основних засобів, вкладення капіталу в нематеріальні активи, здійснення довгострокових інвестицій)

3. Кризове підприємство, визнається у випадку, якщо за результатами звітного періоду чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності має від’ємне значення, а у результаті інвестиційної та фінансової діяльності додатне. Якість управління підприємством не витримує ніякої критики. Сенс цієї структури капіталу зводиться до такого: підприємство фінансує витрати операційної діяльності за рахунок надходжень від інвестиційної та фінансової діяльнос6ті, тобто за рахунок залучених кредитів, додаткової емісії акцій тощо. Така структура грошових коштів прийнятна тільки для новостворених підприємств, які ще не почали працювати на повну потужність і перебувають на початковій стадії розвитку.

Таблиця 9.2

Аналіз руху грошових коштів

Показники	Минулий	Звітний	Відхилення (+,-)	Структура у %	Відхилення (+,-)
Минулий	Звітний
Рух коштів у результаті операційної діяльності
Надходження від:
Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)			-65	-9,6	4,6	2,1	2,5
Цільового фінансування				55,9	87,4	97,7	10,3
Інші Надходження			-1199	-94,7	8,0	0,2
Разом надходжень				50,8	100,0	100,0
Витрачання на оплату:
товарів (робіт, послуг)				21,2	92,4	97,6	5,2
праці			-66	-27,9	1,1	0,7	-0,4
Відрахувань на соціальні заходи			-37	-31,8	0,7	0,4	-0,3
Зобов’язань з податків та зборів			-33	-33,6	0,5	0,3	-0,2
Зобов’язань з податку на додану вартість				20,4	0,3	0,3
Зобов’язань з інших податків і зборів		-	-53	-	0,0
повернення авансів			-1056	-89,2	4,5	0,4	-4,1
Інші витрачання			-45	-47,3	0,5	0,3	-0,2
Разом витрачання				16,8	100,0	100,0
Чистий рух коштів від операційної діяльності	-10968	-2	-10970
ІІ.Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
……..
Чистий рух грошових коштів від інвестиційної діяльності
ІІІ. Рух грошовий коштів від фінансової діяльності
……
Чистий рух грошових коштів від інвестиційної діяльності
Чистий рух грошових коштів за звітний період	-10968	-2	-10970
Залишок коштів на початок року			-10968
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів
Залишок коштів на кінець звітного року			-2	-50,0

9.5. Зміст, структура і принципи складання звіту “Про власний капітал” згідно П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Звіт про власний капітал – це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Зміст і форма Звіту про власний капітал та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 5.

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного року.

Цей звіт містить Дані лише за один звітний період, тому для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства, згідно Положення 5, повинні додавати до річної звітності Звіт про власний капітал за минулий рік.

У звіті подано у розрізі видів власний капітал підприємства та перелік статей за якими протягом звітного періоду (кварталу) можуть відбутися зміни в капіталі. До таких статей належать: зміни облікової політики, виправлення помилок, переоцінка активів, розподіл прибутку. Вилучення капіталу тощо.

Принципи і підходи до складання Звіту про власний капітал

Складання Звіту про власний капітал базується на таких принципах:

1) довгостроково фінансування – знаходиться у розпорядженні підприємства необмежено довго:

2) відповідальності і захисту прав кредиторів – відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачі мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

3) компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

4) кредитоспроможності – при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

5) фінансування ризику – власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

6) самостійності і влади – розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

7) розподілу доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Як правило підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Згідно з фінансовою концепцією збереження капіталу прибуток, який отримує

підприємство ( а, відповідно, зберігається та нарощується його капітал) тільки за умови, якщо сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом цього періоду.

При складанні Звіту про власний капітал треба враховувати організаційну форму підприємства. В залежності від цього і визначається яка інформація повинна бути подана у примітках до фінансової звітності.
Так, акціонерні товариства наводять у примітках інформацію про:

- загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити передплату:

- загальну кількість акцій та номінальну вартість акцій, на які здійснена передплата у порівнянні із непередбаченими величинами:

- загальну суму коштів, одержаних в ході передплати на акції в різних розрізах.

Усі інші підприємства наводять у примітках інформацію про:

розподіл часток статного капіталу між власниками;

права і привілеї або обмеження щодо цих часток;

зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

При визнанні і оцінки власного капіталу слід враховувати його безпосередню залежність від визнання і оцінки його складових –активів і зобов’язань.

При складанні звіту слід враховувати також функції, які виконують статутний і додатковий капітал. А вони різні. Так, статутний капітал – це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин власності і управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму

Додатковий капітал характеризує лише вартість реалізації випущених акцій, яка перевищує їх номінальну вартість.

Звіт про власний капітал складається відповідно до певних принципів, які

викладені у ст. 4 Закону про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, а саме:

- обачливість;

- повне висвітлення – Звіт про рух грошових коштів повинен містити всю інформацію про

- автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відділена від

- послідовність - постійне ( з року в рік) застосування підприємством вибраної облікової

- безперервність.

9.6. Показники, що характеризують рух капіталу і методика їх аналізу

Аналізуючи структуру пасивів балансу, ми вже частково проведи аналіз власного капіталу підприємства. Але у зв’язку з тим, що в балансі відображається інформація станом на певну дату, неможливо простежити, за рахунок яких джерел формувався той чи інший елемент власного капіталу, а також за тим, у якому напряму використано власний капітал. Відповіді на ці запитання можна отримати, читаючи інформацію форми № 4 «Звіт про власний капітал» (Додаток )

Показниками руху власного капіталу є:

1.Темп зростання як відношення залишку на кінець року до залишку на початок року і х на 100;

2. Коефіцієнт надходження, який розраховується відношенням величини капіталу, що надійшла у звітному періоді до залишку капіталу на кінець року

3. Коефіцієнт вибуття, який розраховується відношенням величини капіталу, що вибула до залишку капіталу на початок року.

Методика аналізу полягає в визначенні темпів зростання капіталу за звітний період та визначення коефіцієнтів надходження та вибуття.

Для того щоб проаналізувати стан і рух власного капіталу підприємства, необхідно на підставі даних форми № 4 скласти аналітичну таблицю 9.3

Таблиця 9.3

Аналіз руху власного капіталу:

Показники	Статутний капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток
Залишок на початок року, тис.гр.од.	3600,0	-	-	48,7
Надійшло, тис.гр.од.	-	19,2	20,0	52,6
Використано, тис.гр.од.	-	-	-	20,0
Залишок на кінець року (рядок 300 форми № 4), тис.гр.од.	3600,0	19,2	20,0	81,3
Абсолютна зміна залишку (рядок 290 форми № 4), тис.гр.од.	-	19,2	20,0	32,6
Темп зростання,%		-	-	166,94
Коефіцієнт надходження		1,0	1,0	0,64
Коефіцієнт використання		-	-	0,41

Аналізуючи власний капітал, необхідно звернути увагу на співвідношення коефіцієнтів надходження і вибуття: якщо значення коефіцієнтів надходження перевищують значення коефіцієнтів вибуття, то на підприємстві відбувається процес накопичення власного капіталу, і навпаки.

9.7. Показники ефективності використання капіталу

Показниками оцінки ефективності використання є:

1. Загальна рентабельність інвестованого капіталу (ЕР);

2. Ставка доходності позикового капіталу інвестованого кредиторами (РПК або СП);

3.Рентабельність власного капіталу (РВК).

1. Загальна рентабельність інвестованого капіталу, яка визначається відношенням загальної суми прибутку, тобто суми доходів власників і кредиторів до масі інвестованого ними капіталу. Вона розраховується з урахуванням сплати податків і до сплати податків.

А) до сплати податків:

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування (ЕП)

ЕР1 =------------------------------------------------------------------------------

Власний капітал (ВК) + Позиковий капітал (ПК)

Чистий прибуток (ЧП) + фінансові виплати з обслуговування боргу (ФВ)

Б) після сплати податків =-----------------------------------------------------------------------------------

ВК + ПК

Ставка доходності (рентабельності) позикового капіталу (РПК) розраховується відношенням маси прибутку, котру виплачують власники кредиторам, до суми інвестованого ними капіталу.

Сума виплачених процентів за кредити інвесторам

РПК =--------------------------------------------------------------------------= СП (ставка процента)

Середньорічної суми боргових зобов’язань підприємства

Знаменник цього показника включає не тільки фінансові борги, а й всі останні борги (постачальникам, іншим кредиторам)

Рентабельність позикового капіталу, розрахована таким чином не зовсім реально відображає вартість кредитів підприємства, оскільки не враховує податкову економію, котра скорочує реальну вартість боргів.

Розглянемо це на прикладі, наведеному в табл.. 9.4

Таблиця 9.4

Вихідні дані для розрахунку реальної вартості кредитів

Показники	Підприємства

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тис.гр. од.
Фінансові витрати (проценти за кредити), тис.гр.од.	-	(150)
Оподатковуваний прибуток, тис.гр.од.
Податок на прибуток (19%), тис.гр.од.		85,5
Чистий прибуток, тис.гр.од.		364,5

Податкова економія на підприємстві 2 складає:

Еп = 114,0 – 85,5 = 28,5 тис.гр.од.

Отже, якщо підприємство бере кредит під 10%, то при ставці оподаткування у 19%, реально кредит йому коштує не 10%, а 8,1 [10% (1-0,19]

Рентабельність власного капіталу (РВК) являє собою відношення маси чистого прибутку (ЧП), отриманого за завітний період, до середньорічної вартості власного капіталу (ВК) :

РВК = ЧП/ВК

В свою чергу чистий прибуток може бути представлений наступним чином:

ЧП= Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – Податок - Відсотки, або:

ЧП = ЕР * Загальну суму інвестованого капіталу = ЕР * ∑ К(1-Ко) – СП*ПК,

де Ко.- коефіцієнт оподаткування (відношення суми податку до суми прибутку).

Так як сума ∑К = ВК + ПК, то чистий прибуток може бути виражений наступною формулою:

ЧП= ЕР* ВК(1-Ко) + ЕР*ПК(1-Ко) - СП*ПК

Оскільки рентабельність власного капіталу дорівнює відношенню чистого прибутку до суми власного інвестованого капіталу, то:

ЕР*ВК(1-Ко) +[ (ЕР(1-Ко) –СП)]*ПК ПК

РВК=-------------------------------------------------= ЕР(1-Ко) +[ (ЕР(1-Ко) –СП]--------

ВК ВК

Різниця між рентабельністю власного капіталу і рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податків (ЕР(1-Ко) створюється за рахунок ефекту фінансового важеля (ЕФВ):