Крок 2 Фармація Токсикологічна хімія Модуль 1
| № | ItemText | DistrA | DistrB | DistrC | DistrD | DistrE |
| Спеціалісту судово-токсикологічної лабораторії необхідно провести визначення хлороформу. До якої групи слід віднести цю отруту, якщо скористатися класифікацією за методом ізолювання? | “Леткі” отрути | “Металеві” отрути | Пестициди | “Лікарські” отрути | Речовини, що не потребують ізолювання | |
| У другому дистиляті було виявлено отруту. Яка з речовин заважає виявленню метанолу в дистиляті хімічним методом? | Формальдегід | Ацетон | Етанол | Хлоралгідрат | Ізопентанол | |
| Органи трупа мають запах гіркого мигдалю. На наявність якої леткої отрути необхідно виконати хіміко-токсикологічний аналіз? | Ціановоднева кислота | Фенол | Ацетон | Оцтова кислота | Хлороформ | |
| Необхідно провести направлене судово-хімічне обстеження вмісту шлунку на етиленгліколь. Який із методів виділення використовується для цього? | Перегонка з водяною парою із біологічного матеріалу підкисленого мінеральною кислотою | Фракційна перегонка | Мікродифузія | Перегонка з водяною парою із підлужненого біологічного матеріалу | Перегонка з носієм | |
| Одержаний дистилят дає позитивну реакцію з розчином хлориду заліза (ІІІ) і утворюється фіолетового кольору сполука. Цією реакцією підтверджують наявність у дистиляті: | Фенолу | Етилового спирту | Ацетону | Аніліну | Оцтової кислоти | |
| При проведенні судово-хімічного аналізу дистиляту проводять реакцію з реактивом Фелінга. Вказати сполуку, яка реагує з цим реактивом: | Формальдегід | Метиловий спирт | Анілін | Фенол | Хлороформ | |
| На хіміко-токсикологічне дослідження прислані внутрішні органи з отруєнням хлоралгідратом. Яким методом треба ізолювати дану отруту? | перегонкою з водяною парою | настоюванням з підкисленим спиртом | настоюванням з підкисленою водою | мінералізацією | екстракцією органічними розчинниками | |
| Відбулося отруєння хлорованим вуглеводнем. За допомогою якої реакції можна відрізнити хлороформ від чотирихлористого вуглецю у досліджуваному дистиляті? | З реактивом Фелінга | Утворення ізонітрилу | З резорцином. | Відщеплення хлору | Фудживара | |
| Деякі “леткі” отрути мають характерні особливості ізолювання з об’єктів біологічного походження. Під час дистиляції метанолу з водяною парою необхідно проводити: | Збір дистиляту в охолоджений приймач | Збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду | Перегонка з селективним носієм - бензолом | Концентруванняшляхом екстракції речовини з дистилятів етером | Підкислення біологічного об’екту сірчаною чи фосфорною кислотою | |
| Деякі “леткі” отрути мають характерні особливості ізолювання з об’єктів біологічного походження. Під час дистиляції оцтової кислоти з водяною парою необхідно проводити: | Підкислення біологічного об’екту сірчаною чи фосфорною кислотою | Збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду | Перегонка з селективним носієм - бензолом | Збір дистиляту в охолоджений приймач | Концентруванняшляхом екстракції речовини з дистилятів етером | |
| З метою виявлення оцтової кислоти в об’єкті дослідження провели її виділення шляхом дистиляції. Наявність оцтової кислоти в дистиляті можна виявити реакцією: | З заліза (III) хлоридом. | З реактивом Фелінга. | З резорцином. | Утворення ізонітрилу | З бензальдегідом | |
| Метод газо-рідинної хроматографії використовується для ідентифікації речовин. Ідентифікація речовин у методі газо-рідинної хроматографії проводиться за: | Параметрами утримування. | Площею піка. | Характером нульової лінії. | Висотою піка. | Шириною піка на половині його висоти. | |
| Хлоралгідрат, який у малих дозах здійснює заспокійливу та снодійну дію, при передозуванні може викликати отруєння. Його виявлення за допомогою реакції з реактивом Несслера може бути помилковим у разі наявності в біоматеріалі: | Альдегідів | Хлороформу | Тетрахлорометану | Дихлороетану | Хлористого етилену | |
| При необхідності відрізнити хлороформ і чотирихлористий вуглець у хіміко-токсикологічному дослідженні можна застосувати: | Реакцію Фелінга | Реакцію утворення ізонітрилу | Реакцію Фудживара | Реакцію відщеплення хлору | Реакцію з резорцином | |
| Трапилося отруєння ацетатною кислотою. Яку кислоту використовують для підкислення об’єкта при направленому дослідженні на ацетатну кислоту. | сульфатну | щавлеву | хлоридну | нітратну | винну | |
| Яка реакція виявлення фенолу основана на утворенні індофенолу? | реакція Лібермана | реакція з бромною водою | реакція з хлоридом заліза (III) | реакція з реактивом Міллона | реакція з бензальдегідом | |
| Вкажіть реакцію, що використовується для попереднього виявлення галагенопохідних вуглеводнів : | З реактивом Фудживара | Утворення ацетиленіду міді | З хіноліном | З нітратом срібла | Утворення формальдегіду | |
| При проведенні дослідження на етиленгліколь його ізолюють із біологічного матеріалу методом перегонки з водяною парою. У цьому методі селективним переносником етиленгліколю є: | бензол | етиловий спирт | гептан | бензол | хлороформ | |
| Проводиться аналіз дистиляту з використанням реакції утворення йодоформу, що характеризується специфічним запахом. Дана реакція характерна для: | Етанолу. | Метанолу. | Хлороформу. | Дихлоретану. | Ізоамілового спирту. | |
| Ксенобіотики метаболізують в організмі. Основним метаболітом оцтової кислоти є: | Ацетальдегід | Метиловий спирт | Ізопентиловий спирт | Мурашина кислота | Валер’янова кислота | |
| Відбулося отруєння 1,2-дихлоретаном. Якою реакцією при дослідженні дистиляту, його можна відрізнити від інших хлорпохідних вуглеводнів? | Реакція утворення етиленгліколю та виявлення його після переведення в формальдегід | Реакція Фудживара | Реакція утворення ізонітрилу | Реакція відщеплення хлору | Реакція з спиртовим розчином срібла нітрату | |
| Для кількісного визначення етилового спирту в крові або сечі застосовують метод | Хроматографії | Поляриметрії | Кондуктометрії | Полярографії | Рефрактометрії | |
| Трапилося отруєння тетраетилсвинцем. Тетраетилсвинець під час дистиляції з водяною парою збирають в колбу, що містить: | Спиртовий розчин йоду | Кислоту хлористоводневу | Натрію гідроксид | Дистильовану воду | У порожню колбу | |
| Перегонкою з водяною парою з біологічного матеріалу ізолюється: | Фенол | Натрій нітрит | Барбітурова кислота | Хінін | Карбон (IV) оксид | |
| Реакція Лібермана, що використовується для виявлення фенолу, ґрунтується на утворенні: | Індофенолу | Трибромфенолу | 1,2-хінонмонооксиму | Індиго | Йодоформу | |
| Реакція відщеплення хлору використовується для виявлення: | Хлороформу | Етилового спирту | Фенолу | Ацетону | Формальдегіду | |
| Метаболітом фенолу на I фазі метаболізму є: | Гідрохінон | Нітрофенол | Трибромфенол | Бензойна кислота | Саліцилова кислота | |
| За методами хіміко- токсикологічної класифікації токсикологічні сполуки поділяють на групи за способом ізолювання з біологічного матеріалу. Перегонкою з водяною парою можна виділити таку сполуку: | Хлоралгідрат | Атропін | Арсен | Анальгін | Діазепам | |
| Саліцилова кислота та її похідні можуть бути причиною гострих інтоксикацій. При дослідженні саліцилатів методом ТШХ хроматографічну пластинку обприскують | Розчином заліза (ІІІ) хлориду | Реактивом Драгендорфа | Реактивом Фореста (ФНП) | Розчином ртуті (ІІ) сульфату і хлороформним розчином дифенілкарбазону | Реактивом Маркі | |
| Під час перегонки “летких” отрут з водяною парою першу порцію дистиляту збирають у приймач з 2%-ним розчином гідроксиду натрію і використовують його для виявлення: | Ціанідів; | Етанолу; | Формальдегіду; | Фенолу; | Ацетатів. | |
| В реанімацію поступив чоловік з болю у шлунку, кровавим проносом, сеча – оливкового кольору. Витяг, одержаний при аналізі сечі, дає позитивний результат реакції Лібермана, з реактивом Мілона. Це свідчить про підозру отруєння | Фенолом | Формальдегідом | Оцтової кислотою | Хлоралгідратом | Етиленгліколем | |
| Під час перегонки з водяною парою у першій фракції дистиляту визначають | Синильну кислоту | Ацетон | Метиловий спирт | Фенол | Оцтову кислоту | |
| Синильна кислота та її солі належать до надзвичайно токсичних речовин. В організмі людини вони частково знешкоджуються шляхом ферментативного перетворення на: | Тіоціанат; | Карбон (IV) оксид; | Нітроген (ІІ) оксид; | Етанол; | Оцтову кислоту. | |
| Вкажіть, які речовини є кінцевими продуктами денітрації кислоти нітратної формальдегідом: | нітроген и карбон (IV) оксид | кислоти нітратна та нітритна | нітроген (ІІ) оксид та карбон (ІІ) оксид | амоній нітрит та карбон (ІІ) оксид | нітроген (ІV) оксид та вода | |
| В хіміко-токсикологічній лабораторії проводять ізолювання “металевих” отрут з наступною денітрацією. Який реактив необхідно використати для перевірки повноти денітрації? | Дифеніламін | Тіосечовину | Формальдегід | Сульфатну кислоту | Нітратну кислоту | |
| Спеціаліст судово-токсикологічної лабораторії проводить кількісне визначення “металевих” отрут, використовуючи реакцію утворення дитизонатів. Який інструментальний метод кількісного визначення застосовується в даному випадку? | Фотоколориметрія | УФ-спектрофотометрія | Газова хроматографія | Іонна хроматографія | Полярографія | |
| Особі, що отруїлася важкими металами, ввели антидот. Який антидот зв’язує важкі метали в неактивні комплекси? | Унітіол | Метиленовий синій | Атропін | Натрію гідрокарбонат | Етанол | |
| Для денітрації мінералізату застосовують різні відновники. Який реактив найчастіше застосовують для денітрації мінералізату? | Розчин формальдегіду | Тіосечовину | Натрію сульфіт | Сечовину | Натрію тіосульфат | |
| Трапилося отруєння неорганічними сполуками меркурію. Післе деструкції біологічного об’єкту денітрацію проводят за допомогою: | сучовини | формаліну | натрію сульфиту | натрію тіосульфату | натрію сульфіду | |
| У попередніх пробах використовують реакцію комплексоутворення. Яку реакцію застосовують для виявлення іонів талію в мінералізаті? | з дитизоном | з родизонатом натрію | з тіосечовиною | з дифенілкарбазидом | з сірчаною кислотою | |
| Під час дослідження мінералізату на наявність іонів барію застосували реакцію з родизонатом натрію. Яким є колір продукту реакції? | червоний | жовтій | бурий | фіолетовий | синій | |
| Необхідно довести наявність у мінералізаті іонів вісмуту. Яка попередня реакція використовується для цього? | з 8-оксихіноліном | з ацетатом міді | з хроматом калію | з дитизоном | з родизонатом натрію | |
| Проводять попереднє дослідження мінералізату на наявність іонів марганцю. Який для цього використовують реактив? | перйодат калію | тіосечовина | ацетат міді | сірчана кислота | дитизон | |
| Необхідно виявити та кількісно визначити іони ртуті в мінералізаті. Яка реакція використовується для цього? | з дитизоном | з родизонатом натрію | з дифенілкарбазидом | з тіосечовиною | с персульфатом амонія | |
| Проба біологічного матеріалу містить ртуть. Яким методом проводять ізолювання ртуті? | деструкцією | мінералізацією | перегонкою з водяною парою | органічними розчинниками | підкисленим спиртом | |
| Мінералізат аналізують на наявність іонів стибію. З цією метою застосовують якісну реакцію з: | малахітовим зеленим | сульфатом свинцю та тетрайодомеркуратом амонію | дифенілкарбазидом | дитизоном | родизонатом натрію | |
| Трапилося отруєння сполуками свинцю. Який метод кількісного аналізу іонів свинцю є найчутливішим? | Атомно-абсорбційна спектрометрія | Гравіметрія | Комплексонометрія | Дихромато-йодометрія | Фотометрія | |
| Під час спрямованого дослідження на наявність сполук арсену проводять попередню пробу. Аналіз починають з: | Проби Зангер-Блека | Реакції з (ДДТК)Ag в піридині | Дослідження в апараті Марша | Реакції з дитизоном | Реакції з тіосечовиною | |
| При описанні внутрішніх органів у вмісті шлунку виявлено речовину синьо-зеленого кольору. На яку речовину треба провести хіміко-токсикологічне дослідження? | солі купруму | солі барію | калію нітрату | натрію хлориду | амонію оксалату | |
| Після ізолювання металевих отрут методом мінералізації проводять денітрацію. Назвіть найшвидший метод денітрації, який найчастіше використовується в хіміко-токсикологічному аналізі? | з формаліном | гідролізний | з сечовиною | з сульфатом натрію | дистиляційний | |
| Людина отруїлася солями мангану. В мінералізаті виявляють йони мангану. Які реакції лежать в основі хімічних процесів виявлення його? | окисно-відновні реакції; | реакції гідролізу; | реакції дисоціації; | реакції нейтралізації; | реакції обміну. | |
| В процесі виділення "металевих" отрут із біологічного матеріалу проводиться денітрація мінералізату. Для перевірки повноти денітрації використовують: | Дифеніламін | Сечовину | Дифенілдитіокарбазон | Диетилдитіокарбамат свинцю | Гліцерин | |
| У хіміко-токсикологічному аналізі для кількісного визначення ртуті в біологічному матеріалі рекомендовано екстракційно-фотометричний метод, який базується на реакції з: | дитизоном | сульфідом натрію | дифенілкарбазидом | тіосульфатом натрію | тіосечовиною | |
| В хіміко-токсикологічному аналізі “металевих” отрут використовують реакцію Марша. За допомогою цієї реакції в мінералізаті можна виявити: | Арсен і стибій. | Арсен і кадмій | Олово і стибій. | Барій і марганець. | Вісмут і свинець | |
| Виділення отрут із об’єктів біологічного походження проводять за допомогою різних методів. Для виділення ртуті використовують метод: | Деструкції | Мінералізації | Перегонки з водяною парою | Настоювання водою підкисленою сульфатноюкислотою | Настоювання спиртом підкисленим щавлевою кислотою | |
| Яка з реакцій виявлення іонів бісмуту в мінералізаті є і попередньою, і підтверджуючою: | з тіосечовиною | з калій йодидом і 8-оксихіноліном | з цезій хлоридом і калій йодидом | з бруцином і калій бромідом | з діетилдитіокарбаматом натрію | |
| Застосування деструкції біологічного матеріалу при ізолюванні ртуті дозволяє: | Попередити великі втрати сполук ртуті в умовах жорсткого термічного режиму | Зменшити тривалість деградації біологічного матеріалу | Замаскувати вплив інших “металевих” отрут | Збільшити чутливість методів виявлення ртуті в біологічному матеріалі | Знизити чутливість методів виявлення ртуті в біологічному матеріалі | |
| При дослідженні мінералізату на наявність цинку як попередня використовується реакція з: | Дитизоном | Дифенілкарбазидом | Родизонатом натрію | Тіосечовиною | Діетилдитіокарбаматом | |
| Трапилося отруєння важкими металами. Під час аналізу яких отрут використовують попередню пробу з дитизоном? | цинку і аргентуму | купруму і кадмію | арсену и стибію | мангану і хрому | бісмуту і купруму | |
| Для маскування яких іонів у мінералізаті застосовують фториди, щоб дробним методом виявити іони кобальту за реакцією з амонію роданідом? | іонів заліза (III) | іонів міді (II) | іонів кадмію | іонів свинцю | іонів бісмуту | |
| При проведенні реакції з перйодатом калію проба набула фіолетового забарвлення. Це свідчить про наявність у мінералізаті іонів: | Мангану | Цинку | Кадмію | Арсену | Стибію | |
| Специфічною реакцією при дослідженні біологічного матеріалу на наявність сполук арсену вважається: | Реакція Марша | Реакція Зангера-Блека | Реакція з розчином діетилдитіокарбамату срібла в піридині | Реакція з дитизоном | Реакція з діетилдитіокарбаматом натрію | |
| Вкажіть, для маскування яких іонів при аналізі мінералізату дробним методом використовують фосфати? | Заліза | Міді | Цинку | Кадмію | Марганцю | |
| Хімік-токсиколог досліджує мінералізат, одержаний з біологічного матеріалу. Для перевірки повноти денітрації мінералізату проводить реакцію з: | Розчином дифеніламіну в концентрованій сульфатній кислоті. | Розчином дифенілбензидину. | Розчином аніліну. | Розчином дитизону. | Розчином (-нафтолу. | |
| За методом ізолювання з біологічного матеріалу токсичні речовини поділяють на групи. Вкажіть яким з наведених методів виділяють “металічні отрути”: | Речовини що ізолюються мінералізацією біологічного матеріалу | Речовини які ізолюють з біологічного матеріалу перегонкою з водяною парою | Речовини які ізолюються з біологічного матеріалу настоюванням його з підкисленим етиловим спиртом, або підкисленою водою | Речовини які ізолюють з біологічного матеріалу органічним розчинником що не змішується з водою | Речовини які ізолюють з біологічного матеріалу водою без підкислення | |
| При мінералізації біологічного матеріалу використовують суміш азотної та сірчаної кислот. Який з наведених катіонів металів утворює нерозчинні сульфати: | Барій | Мідь | Срібло | Марганець | Цинк | |
| При дослідженні на "металеві" отрути кінець процесу мінералізації сумішшю сульфатної та азотної кислот визначають: | за виділенням важких білих парів та за забарвленням розчину, яке не змінюється без додавання азотної кислоти | за рудим забарвленням рідини | за жовтим забарвленням рідини | за забарвленням рідини, яке не змінюється від додавання азотної кислоти | за витіканням визначеного часу | |
| Для маскування яких іонів в дробному аналізі застосовують фосфати? | іонів заліза (III) | іонів цинку | іонів свинцю | іонів кадмію | іонів міді | |
| Хто з вчених є основоположником дробного методу аналізу? | М.О. Тананаєв | О.М. Крилова | Каан | А. Щербак | А.П. Нелюбін | |
| При отруєнні солями барію використовують специфічний хімічний антидот: | Натрію сульфат | Натрію хлорид | Калію йодид | Натрію карбонат | Міді ацетат | |
| Хіміко-токсикологічному дослідженню на вміст „металевих” отрут передує обов’язковий етап мінералізації біологічного матеріалу. Мінералізація органічних речовин шляхом їх нагрівання у тиглях до високої температури при доступі повітря називається: | Сухе озолення | Сплавляння | Мокре озолення | Екстракція | Перегонка | |
| Відбулося отруєння солями цинку. Якісне дослідження базується на виділенні його з мінералізату у вигляді якої сполуки? | Диетилдитіокарбамату цинку | Дитизонату цинку | Пікрату цинку | Фосфату цинку | Цитрату цинку | |
| Перевірка повноти денітрації мінералізатів проводиться реакцією з: | діфеніламіном, безкольорове забарвлення | діфеніламіном, сине забарвлення | дитизоном, оранжеве забарвлення | дифенілкарбазоном, червоне забарвлення | ДДТК, безкольорове забарвлення | |
| При проведенні попередніх випробувань біологічного об’єкту під час хіміко-токсикологічного аналізу використали індикаторний папір, оброблений плюмбума ацетатом. На наявність якої отруйної речовини вказує почорніння цього індикаторного паперу ? | Сірководню | Хлору | Кислоти сульфатної | Натрію гідроксиду | Амонію гідроксиду | |
| Кожна з двух фаз метаболізму в організмі характеризується певними процесами, що протікають під впливом різних ферментативних систем. Процеси другої фази метаболізму зменшують: | Токсичність речовин | Розчинність речовин | Полярність речовин | Швидкість виведення речовин | Швидкість детоксикації організму | |
| Робота і обов’язки судово-медичного експерта-токсиколога регламентуються нормативними актами ( кримінально-процесуальним кодексом – КПК). Згідно цього акту судово-медичний експерт-токсиколог має право: | Знайомитися з матеріалами справи, яка стосується експертизи. | Проводити допити. | Не давати експертного висновку, якщо поставлені складні питання. | Не проводити складних експертиз. | При відсутності реактивів і методик давати заключення (експертний висновок) на підставі однієї реакції чи одного методу. | |
| Проходячи фазу метаболізму молекули ксенобіотиків стають: | більш полярними | полярність не змінюється | більш леткими | менш розчинними | менш полярними | |
| Консервування об’єктів хіміко-токсикологічного аналізу будь-якими речовинами забороняється. Проте у виключних випадках допускається їх консервування за допомогою: | Етилового спирту | Формаліну | Фенолу | Хлораміну | Метилового спирту | |
| Токсичні речовини в організмі людини піддаються знешкодженню шляхом біотрансформації. Провідним механізмом детоксикації складних ефірів вважається: | Гідроліз | Десульфування | Відновлення | Окислення | Гідроксилування | |
| Метод розділення суміші, який заснований на різному розподіленні речовин між двома рідкими фазами, що не змішуються між собою, називається: | Екстракцією | Хроматографією | Адсорбцією | Діалізом | Десорбцією |