Рекомендовані теми есеїв, доповідей, рефератів, наукових робіт. 1. Проблема істини в теорії пізнання некласичної філософії
1. Проблема істини в теорії пізнання некласичної філософії.
2. Проблема пізнаваності світу. Гносеологічний оптимізм та релятивізм.
3. Проблема критерію істини в сучасній філософії.
4. Пізнання та розуміння в сучасній філософії.
5. Проблема свідомості в філософії.
6. Відображення та творчість в пізнанні.
Тема 11. Буття та онтологія. Філософське тлумачення феномену свідомості
Питання до самостійного опрацювання теми та семінарського заняття
1. Підходи до розуміння буття, структури та сутності буття в історії філософії (проблема субстанції):
а) елементи структури та їх взаємовідношення.
2. Проблема буття в Новітній філософії:
а) погляд на структуру буття та її елементи в марксизмі та реалізмі Н. Гартмана;
б) екзистенціальна онтологія (М. Гайдеґґер);
в) місце людини в еволюції Всесвіту: онтологічні ідеї В.Вернадського та концепція П. Тейяра де Шардена.
3. Свідомість як відображення і творчість:
а) трактування природи та сутності свідомості в матеріалізмі та прагматизмі.
Ключові поняття
Онтологія, буття, сутність буття, субстанція, структура буття, натуралізм (матеріалізм), спіритуалізм (ідеалізм), дуалізм, паралелістичний монізм, смисл буття, буття–у–світі, тут–буття (буття–ось), ноосфера, відображення, самосвідомість, сутність свідомості, знання.
Першоджерела
1. Вернадський В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.
2. Гусерль Е. Декартові розмірковування // Генеза: філософські студії. – К., 1998. – С. 79–96. Енгельс Ф. Діалектика природи. – К., 1977.
3. Мід Дж. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста. – К., 2000.
4. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.
5. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. Преджизнь, жизнь, мысль, сверхжизнь. – М., 1987.
6. Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.
Література для самостійного опрацювання
1. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен – Львів, 1995. – Розд. 7. – С. 100-112.
2. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М. А. Скринника, З. Е. Скринник – Львів, 2001.
3. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К., 2005.
4. Ярошовець В. І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2008.
Питання для самоконтролю
1. Хто є представниками спіритуалістичного й матеріалістичного монізму.
2. Обґрунтуйте або спростуйте таке твердження: онтологія марксизму є пантеїстичною.
3. Навіщо марксизм вводить поняття «форми руху матерії» та скільки їх? Назвіть.
4. Яким є зміст поняття духовного та ідеального?
5. Що є джерелом розвитку в християнсько-еволюційній онтології П. Тейяра де Шардена.
Тестові завдання
1. До онтологічних концепцій ХХ ст. належать:
а) християнсько-еволюціоністська концепція П. Тейяра де Шардена;
б) персоналістська концепція Е. Муньє;
в) екзистенціалістська концепція М. Гайдеґґера;
г) неореалістична концепція Н. Гартмана;
ґ) інструменталістська концепція Дж. Дьюї.
2. Коло питань некласичної онтології включає:
а) що є світ, яка його основа?
б) структура буття;
в) питання сутності буття;
г) питання матеріальної єдності світу;
ґ) що є центральним елементом в структурі буття?
д) питання смислу буття.
3. У матеріалізмі способом буття матерії є:
а) простір;
б) час;
в) відображення;
г) рух;
ґ) протяжність.
4. У некласичній онтології Н. Гартмана поняття «ідеальне» та «духовне»:
а) тотожні за змістом;
б) ідеальне є прояв духовного;
в) духовне належить до сфери трансцендентного, ідеальне – це спосіб існування реального;
г) ідеальне – це відмінний від духовного спосіб буття і належить до сфери трансцендентного, тоді як духовне є формою існування реальності.
5. Зміст понять «сутність буття» і «смисл буття»:
а) тотожні;
б) питання сутності буття є філософським питанням, а смисл буття – питанням есхатології (релігійного вчення про кінцеву долю людства);
в) питання сутності буття є питанням його субстанції, а смисл буття виражає місце і призначення людини в світі.
6. Які з названих нижче новітніх філософських течій звертаються до пояснення природи свідомості:
а) позитивізм;
б) марксизм;
в) феноменологія;
г) психоаналіз.
7. Відображення – це:
а) властивість людської свідомості;
б) орієнтаційна функція тварини та людини в навколишньому середовищі;
в) властивість речей матеріального світу, що виявляється при їх взаємодії;
г) властивість, що специфічно виражена через взаємодію як неорганічних, так і живих систем.
8. Яка філософія трактує свідомість як найвищу форму відображення?
а) неореалістична філософія Н. Гартмана;
б) прагматистсько-бігевіористська концепція Дж. Міда;
в) марксистська філософія;
г) екзистенціальна філософія М. Гайдеґґера.
Робота зі словником
Встановіть відповідність:
| Поняття | Зміст поняття |
| 1. Буття | а) Для класичної онтології – це субстанції світу, некласична онтологія ставить питання не сутності буття, а питання смислу буття. |
| 2. Структура буття | б) поняття екзистенціальної онтології М. Гайдеґера, яке означає існування співвіднесене зі зручністю. Посутньо це ерзац існування, несправжнє існування. |
| 3. Сутність буття | в) центральне поняття онтології. У філософії склалися такі основні його розуміння: 1) як світ у взаємозв’язках речей і явищ дійсності; б) як усе існуюче; в) ототожнення буття і субстанції. |
| 4. Зручність | г) важливе поняття екзистенціальної онтології М. Гайдеґера, яке вказує, що через значущість речей, явищ світу людина торкається смислу існування як «буття–у–світі». |
| 5. «Буття–у–світі» | ґ) Класична онтологія розрізняла в структурі буття дві складові – матеріальність (тілесність) і духовність (яку розуміла як свідомість, мислення). Некласична онтологія (Н. Гартман) відкидає спрощене розуміння структури і пропонує більш складну структуру, яка включає два основні шари: реальність та ідеальність. Реальність в свою чергу містить: матеріальність, органічність, психічність, духовність. |
| 6. «Тут-буття» | д) вихідне поняття онтології М. Гайдеґера, воно вказує на щомиттєву включеність людини в світ. |
Творчі завдання
1. Які питання складають суть некласичної онтології?
2. Яка різниця між спіритуалістичною та матеріалістичною онтологіями?
3. Що розуміє натуралістичний підхід в онтології під субстанцією?
4. Яка різниця між соціальним буттям і буттям взагалі? Поясніть.
5. Чи тотожні за змістом поняття «ідеальне» та «духовне» в онтології Н.Гартмана?
6. Що спільного між онтологічною концепцією П. Тейяра де Шардена та В. Вернадського?
7. Який зміст понять «сутність буття» і «смисл буття»?
8. У який спосіб поєднуються між собою поняття «знання» і «свідомість»?
9. Яка різниця між чуттєвим образом предмета в людини та в тварини?
10. Чи мислять тварини? Якщо так, то чим це мислення відрізняється від мислення людини?