Методи психопатологічної діагностики і діагностичні категорії:симптом,синдром,нозологічний діагноз
Епідеміологічний метод . Цей метод застосовують для дослідження закономірностей виникнення , перебігу, закінчення захворювання не в поодиноких випадках, а у великій кількості. За його допомогою вивчають усю популя цію або репрезентативну групу. При цьому визначають захворюваність, хворобливість і ризик захворюваності на психічні розлади. При психічній патології, я к і при інших видах патології, клінічні вия ви розподіляються на симптом и, синдром и та нозологічні форми (одиниці). Психопатологічний симптом розум іється я к одинична, окремо взя та ознака психічної хвороби (наприклад, безсоння , тривога , страх , ілюзія , галюцинаціятощо), однак факт ично усі симптом и мають складний генез і в картині хвороби перебувають у взаємозв’я зку один з одним. Психопатологічний синдром – сукупність взаємопов’я заних симптом ів, що визначає клінічну форму вия ву хвороби і поведінку хворого, я ка має єдиний складний патогенетичний механізм. Діагностик а психопатологічного синдром у відіграє першочергову роль у призначенні необхідної невідкладної терапії, а в подальшому і основного лікування . Діагноз синдром у певною мірою може передбачити і діагноз нозологічної форми (хвороби чи стану), але слід пам’я тати, що специфічних для конкретних хвороб психопатологічних синдром ів практ ично не існує, тобто я кийсь синдром може частіше трапля тися саме при даному захворюванні, але можливий і за інших. Нозологічний діагнозприпускає встановлення характер ної клінічної картини хвороби і можливого прогнозу її перебігу, знання етіології, патогенезу та патологоанатомічних змін в організмі, призначення найадекватніших методів етіологічного і патогенетичного лікування . У класифікації психічної патології використовують нозологічний і синдромологічний принципи . Нозологічний принцип передбачає розподіл патологічних проя вів на окремі хвороби і патологічні стани з урахування м характер них особливостей клініки і перебігу порушень психіки, етіології, патогенезу, анатомо-фізіологічного субстрату і важкості його ураження ..
Методи дослідженя:
-обстеження
-клінічний аналіз-систематезація симптомів
-гносеологічний діагноз-завершальний єтап діагностичного процесу який дозволяє виявити конкретну психічну хворобу у конкретного хворого
Класи типи види психічних захворювань
КЛАССИФИКАЦИЯ
Все психические расстройства принято разделять на два больших класса:
Так называемые ЭКЗОГЕННЫЕ И ЭНДОГЕННЫЕ.
1.Эндогенные психические заболевания.Эти заболевания преимущественно обусловлены внутренними патогенньvи факторами, в том числе наследственным предрасположением, при определенном участии в их возникновении различных внешних вредностей.
Включаются: Шизофрения.Маниакально-депрессивный психоз.
2.Єкзогеннівозникла из-за внешней вредности,например, из-за черепно-мозговой травмы, или из-за воспалительного заболевания мозга, или в связи с психической травмой.
3.Психогенные расстройства.
Это расстройства, возникающие в результате воздействия на личность и телесную сферу стрессовых ситуаций.
Включаются: Реактивные психозы. Неврозы.Психосоматические (соматоформные) расстройства.
4.Патология развития личности.
В данную группу входят патологические психические состояния, обусловленные аномальным формированием личности.Включаются:Психопатии (расстройства личности).Олигофрении (состояния психического недоразвития).Другие задержки и искажения психического развития.
5.Соматогенныепсихические расстройства, обусловленные соматическими заболеваниями и разнообразными внешними биологическими вредностями внемозговой локализации
во-вторых,психические расстройства, основой которых становятся неблагоприятные экзогенные воздействия, приводящие к церебрально-органическому поражению. В развитии психических расстройств этой группы определенную, но не ведущую роль играют эндогенные факторы.
Включаются:Психические расстройства при соматических заболеваниях.Экзогенные психические расстройства.Психические расстройства при инфекционных заболеваниях внемозговой локализации.Алкоголизм.Наркомании и токсикомании.Психические расстройства при лекарственных, промышленных и других интоксикациях.
Вид хвороби-окрема хвороба в межах того чи іншого классу захворювання.
Тип хвороби- різновид конкретної хвороби , який виділяєтся за формою перебігу ,за особливістю її структури.
Типи перебігу хвороб:безперервний,приступоподібний
Єтапи псих захв:
-дебют захв
-ініціальний період
-єтап розгорненої клінічної картини
-стабілізація
-результати захв(повне одужання,неповне од,стабілізація стану.глибокий дефект.смерть)
22.Психотичний і непсихотичний рівень психічних розладів.
Все психические расстройства по степени тяжести делятся на психотические и непсихотические.
Психотические расстройства (психозы) характеризуются:
1) грубой дезинтеграцией психики - неадекватностью психических реакций и отражательной деятельности процессам, явлениям, событиям, ситуациям; наиболее грубой дезинтеграции психической деятельности соответствует ряд симптомов - так называемые формальные признаки психоза: галлюцинации, бред, однако разделение на психотические и непсихотические уровни в большей степени имеет четкую синдромальную ориентацию - параноидный, онейроидный и иные синдромы;
2) исчезновением критики (некритичностью) - невозможностью осмыс ления происходящего, реальной ситуации и своего места в ней, прогнозирова ния особенностей ее развития, в том числе в связи с собственными действи ями; больной не осознает свои психические (болезненные) ошибки, накло~ ности, несоответствия;
3) исчезновением способности произвольно руководить собой, своим действиями, памятью, вниманием, мышлением, поведением исходя из лич ностных реальных потребностей, желаний, мотивов, оценки ситуаций, свое морали, жизненных ценностей, направленности личности; возникает неадек ватная реакция на события, факты, ситуации, предметы, людей, а также н самого себя.
Непсихотические расстройства характеризуются:
1) адекватностью психических реакций реальности по содержанию, н часто неакдеватной заостренностью по силе и частоте в связи с тем, что резк изменяется чувствительность, реактивность и поводом для реакции становятс незначащие или малозначащие по силе, частоте и т.д. раздражители и ситуации
2) сохранением критичности (но нередко, однако, утрированной, сенситивно заостренной);
3) ограничением способности регулировать свое поведение в соответствии с законами психологии, общества и природы, ситуационной зависимостью психопатологических проявлений.
К непсихотическим расстройствам относятся:
- позитивные синдромы: эмоционально-гиперестетические, аффектив ные (депрессивные и маниакальные), невротические (навязчивые, истериче ские, деперсонализационные, сенестопатические, ипохондрические);
- негативные синдромы: дебильность, синдромы приобретенного психического дефекта.
К психотическим расстройствам относятся:
- позитивные синдромы: психотические варианты маниакальных и д прессивных синдромов, синдромы - паранойяльные и вербальные галлюци нации, кататонические, парафренные (онейроидные), галлюцинаторно-параноидные (синдром Кандинского), помрачения сознания (делирий, аменция сумерки), парамнезии, судорожные и психоорганические;
- негативные синдромы: имбецильность и идиотия, синдромы психического дефекта при снижении уровня и регресса личности, психический маразм.