Напрями товарно-інноваційної політики підприємств ресторанного господарства
Інновації – це знову створені і (або) удосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, які істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери.
В основу інноваційної діяльності покладена реалізація конкретних проектів, кожен із яких складається з декількох фаз (підготовка проекту, фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, дослідно-конструкторські роботи, серійний випуск продукції, комерційна реалізація, повернення інвестованих коштів), сукупність яких являє собою інноваційний цикл.
Інноваційна діяльність - це діяльність, спрямована на використання та комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок, що зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг.
Інноваційний продукт - це результат науково-дослідної та (або) конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Інноваційна продукція – являє собою нові конкурентоспроможні товари або послуги, що відповідають вимогам, установленим законодавством;
Інноваційний проект – це комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) зі створення і реалізації інноваційного продукту та (або) інноваційної продукції.
Пріоритетний інноваційний проект - інноваційний проект, що відноситься до одного із пріоритетних напрямків інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України.
Інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор і т.п.) - підприємство (об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє й реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію або послуги, обсяги яких у грошовому вимірі перевищують 70 відсотків загального обсягу продукції та (або) послуг.
Товарна політика підприємства містить у собі кілька напрямків:
- індивідуалізацію продукції, що відрізняє даний товар від товарів-аналогів, що випускаються конкурентами;
- постійну модернізацію та модифікацію продукції (послуги, виходячи з мінливих смаків споживачів);
- розробку нових видів виробів, поява яких обумовлюється зміною потреб.
Ключовим моментом товарної політики є знання поведінки споживача, яка визначається багатьма обставинами: переконаннями, відчуттями, різними соціальними аспектами.
Переконання є суб'єктивними судженнями відносно характеристик товару. Переконання може формуватися також на основі судження про корисність товару. На основі переконань покупець здійснює свій вибір між аналогічними товарами, послугами різних фірм або серед багатьох варіантів споживання. Таким чином, знаючи погляди споживача відносно продукції, виробленої підприємством, можна маніпулювати її властивостями для того, щоб впливати на переконання покупця.
Важливо також при вивченні споживача враховувати його емоційну реакцію на товари, пропоновані підприємством. Знання почуттів покупця до товарів і товарів конкурентів має відображатися на дизайні товару, упакуванні, рекламній політиці, прогнозуванні, цінах.
Разом з тим, необхідно враховувати, що навіть у дуже успішному бізнесі фірма не може базуватися на одному традиційному продукті. Потрібно постійно обновляти продукт. Для цього необхідно постійно задаватися такого типу стимулюючими питаннями.
§ Чи можна знайти інші області застосування існуючого продукту?
§ Чи можна додати додаткові корисні властивості існуючому продукту?
§ Що буде, якщо виключити деякі компоненти продукції?
§ Яка ще продукція виготовляється за аналогічною технологією?
§ Чи існує схожа продукція? Чи можна перейняти які-небудь ідеї конкурентів?
§ Будь продукт дешевше, викликав би він великий інтерес?
§ Яку сировину в продукті можна замінити?
§ Чи є краща альтернатива окремої стадії технологічного процесу?
§ У якому продукті або послузі зацікавлені споживачі, що використовують продукт?
§ Хто ще може бути зацікавлений у продукції, що випускається, і послугах, окрім сформованого кола споживачів?
§ Чи існують ще організації, подібні сформованим колам споживачів?
§ Чи можливі інші шляхи реалізації продукції?
Відомо, що всяка інновація пов'язана із ризиком. Оцінюючи ризики можливих інновацій, реалізація яких потребує тих або інших ресурсів, варто розрізняти «нове для компанії» і «нове для світової практики», «новий продукт» і «новий ринок». У наданій нижче матриці, побудованої за даними численних досліджень, ступені ризику розподіляються у такий спосіб:
Таблиця 3.1. Матриця ризиків інновацій
| Традиційний ринок | Новий ринок (для компанії) | Новий ринок (для світової практики) | |
| Новий продукт (для світової практики) | Помірний ризик | Високий ризик | Дуже високий ризик |
| Новий продукт (для компанії) | Низький ризик – помірний ризик | Помірний ризик - високий ризик | Високий ризик |
| Поліпшений традиційний продукт | Низький ризик | Помірний ризик | Помірний ризик – високий ризик |
Як видно, робота на новому для компанії ринку супроводжується більшим ризиком, чим робота з новим продуктом на відомому ринку, але в цілому, рівень ризику росте у напрямку «поліпшений традиційний продукт на відомому ринку» до «нового продукту на відомому ринку» і далі до «нового продукту на новому ринку».
Якщо з'ясується, що серед інноваційних можливостей є пов'язані з високим ступенем ризику, це зовсім не означає необхідність припинити роботу. Однак, потрібно спробувати уникнути одночасного здійснення декількох проектів, пов'язаних із високим ризиком, підтримуючи необхідний баланс ризиків і відповідний розподіл ресурсів. Важливо також переконатися, що нова ідея, продукт, технологія, крім ризику, мають необхідний комерційний потенціал, що виправдує майбутні інвестиції і для цього на попередньому етапі ефективним використання вищенаведених оцінок, після чого необхідна підготовка повноцінного бізнес-плану. Варто підкреслити, що бізнес-план необхідний і в тому випадку, якщо компанія не збирається залучати зовнішні інвестиції. Цей документ корисний, насамперед, їй самій як підстава для прийняття стратегічних рішень, як базовий сценарій, з яким періодично порівнюють реальні досягнення інноваційних фірм.
Розробляючи інноваційні проекти, варто мати на увазі, що всяка інновація повинна мати комерційний характер, тобто повинна бути затребувана і забезпечена платоспроможним попитом.