Умовна схема платіжного балансу

 

І. Рахунок поточних операцій
1. Експорт товарів 1. Імпорт товарів
Сальдо балансу зовнішньої торгівлі (торговельний баланс)
3. Експорт послуг 4. Імпорт послуг
5. Доходи від іноземних інвестицій 6. Трансферти
Сальдо балансу за поточними операціями
И Рахунок руху капіталу і фінансових операцій
7. Приплив капіталу 8. Відплив капіталу
9. Помилки та недогляди  
Сальдо балансу руху капіталу і фінансових операцій
Сальдо балансу за поточними операціями, капітальними та фінансовими операціями
Ш. Зміна офіційних резервів

Чистий експорт NX визначає сальдо рахунку поточних операцій.

На стан платіжного балансу впливає макроекономічна політика Центрального банку, яка здійснюється шляхом купівлі та продажу іноземної валюти з офіційних валютних резервів.

Дефіцит платіжного балансу може бути профінансований за раху­нок зменшення офіційних резервів Національного банку. Активне сальдо платіжного балансу збільшує офіційні валютні резерви Націо­нального банку.

12.3. Валютний курс

Валютний (обмінний) курс— це співвідношення між валютами двох країн.

Розрізняють номінальний і реальний обмінні курси.

Номінальний валютний курс— це відносна ціна однієї валюти, виражена в іншій валюті.


Зростання експорту товарів та послуг з даної країни збільшує по­пит на національну валюту за кордоном. Зростання імпорту товарів і послуг в дану країну збільшує попит на іноземну валюту в цій країні.

За системою гнучких (плаваючих) валютних курсівобмінний курс встановлюється в результаті вільних коливань попиту та пропозиції як рівноважна ціна валюти на валютному ринку (рис. 12.4).


Валютний курс, долар за гривню '

б

І


Пропозиція гривні, S

Попит на гривню, D


0 100 200 млрдгрн

Рис. 12.4. Гнучкий валютний курс

Система фіксованих курсівнаціональної валюти встановлюється Центральним банком країни, який бере на себе зобов'язання купува­ти і продавати будь-яку кількість іноземної валюти за встановленим курсом.

З метою макроекономічної стабілізації Центральний банк країни встановлює межі вільних коливань курсу національної валюти. Якщо ціна валюти наближається до верхньої або нижньої межі, то Центральний банк країни проводить інтервенцію: при наближенні до нижньої межі купує національну валюту в обмін на іноземну, а при наближенні до верхньої — продає національну валюту (рис. 12.5).

При плаваючому валютному курсі зниження ціни рівноваги нази­вають знеціненням валюти, підвищення — подорожчанням валюти. За фіксованого валютного курсу зниження ціни називають девальва­цією, підвищення —ревальвацією.

Реальний валютний курспоказує, у якому співвідношенні товари однієї країни обмінюються на товари іншої країни.


Реальний валютний курс показує пропорцію обміну вітчизняних товарів на іноземні і розраховується за формулою

де Ег — реальний валютний курс, Е — номінальний валютний курс, Р — індекс внутрішніх цін, які виражені в національний валюті, Р — індекс цін за кордоном, які виражені в іноземній валюті.

Індекси (рівні) цін в обох країнах співвіднесені до одного й того самого базового року.

Зростання (спадання) реального валютного курсу свідчить про зниження (підвищення) конкурентоспроможності товарів даної краї­ни на світовому ринку.

Реальний валютний курс пов'язаний із динамікою платіжного ба­лансу (рис. 12.6).


Валютний курс, долар за гривню
6,4 6,0

 

 

 

  Пропозиція гривні ,s
   
\  
  N. Попит на і ■ри -►

0 100 200 млрдгрн

Рис. 12.5. Фіксований валютний курс


S — I

Реальний валютний курс, Er

0 Чистий експорт, NX

Рис. 12.6. Реальний валютний курс і рахунки платіжного балансу



Точка А — рівноважне значення реального валютного курсу. Пряма S — / відображає рахунок руху капіталу і не залежить від ре­ального валютного курсу. Пряма NX відображає поточний рахунок платіжного балансу. Від'ємний нахил прямої чистого експорту пояс­нюється обернено пропорційною залежністю між чистим експортом і реальним валютним курсом.

Теорія паритету купівельної спроможності:існує закон єдиної ціни, який в умовах досконалої конкуренції означає, що один і той самий товар не може продаватись у різних країнах за різними цінами.

Основні терміни

меркантилізм демпінг

теорія абсолютної переваги квотування

теорія порівняльної переваги торговельне ембарго
крива виробничих можливостей політика протекціонізму

відносні ціни платіжний баланс

торговельна політика рахунок поточних операцій

тарифні методи рахунок руху капіталу і
нетарифні методи фінансових операцій

експортне мито офіційні резерви

адвалерне мито номінальний валютний курс

специфічне мито реальний валютний курс
комбіноване мито

Тести

1. Відповісти "так" чи "ні".

Торгівля є вигідною навіть тоді, коли країна не має абсолютної переваги.

2. Відповісти "так" чи "ні".

За теорією паритету купівельної спроможності в умовах доскона­лої конкуренції один і той самий товар не може продаватись у різних країнах за різними цінами.

3. Теорія, згідно з якою багатство країни визначалось володінням зо­
лотом, — це теорія:


а) абсолютної переваги;

б) відносної переваги;

в) меркантилізму;

г) паритету купівельної спроможності.

4. Природні переваги зумовлені:

а) кліматичними умовами;

б) розвитком технології;

в) удосконаленням організації виробництва;

г) підвищенням кваліфікації працівників.

5. Торгівля є взаємовигідною, якщо ціна товару на зовнішньому рин­
ку:

а) вища, ніж внутрішня ціна того самого товару в країні-експор-
тері, і вища, ніж у країні-імпортері;

б) вища, ніж внутрішня ціна того самого товару в країні-експор-
тері, і нижча, ніж у країні-імпортері;

в) нижча, ніж внутрішня ціна того самого товару в країні-експор-
тері, і вища, ніж у країні-імпортері;

г) нижча, ніж внутрішня ціна того самого товару в країні-експор-
тері, і нижча, ніж у країні-імпортері.

6. До тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі належать:

а) демпінг;

б) торговельне ембарго;

в) квотування;

г) експортне мито.

7. Приплив коштів у дану країну, з якою 'президенти повинні незабаром
сплачувати, — це стаття платіжного балансу, яка має назву:

а) дебет;

б) кредит.

8. До рахунків платіжного балансу не належить рахунок:

а) поточних операцій;

б) руху капіталу та фінансових операцій;

в) обов'язкових резервів;

г) зміни офіційних резервів.

9. Дефіцит платіжного балансу може бути профінансований за ра­
хунок:


а) збільшення офіційних резервів Центрального банку;

б) скорочення офіційних резервів Центрального банку;

в) випуску державних облігацій;

г) монетизації економіки.

10. У режимі плаваючих курсів зниження ціни рівноваги називають:

а) девальвацією;

б) ревальвацією;

в) знеціненням валюти;

г) подорожчанням валюти.

Приклади розв'язування задач

1. Експорт країни становить 40 млрд евро, імпорт— 38 млрд
евро. Визначити сальдо рахунку поточних операцій платіжного ба­
лансу.

Розв'язок. Сальдо рахунку визначається як різниця між експортом та імпортом:

NX = Е - М = 40 - 38 = 2 > 0.

Профіцит рахунку.

Відповідь. Сальдо рахунку поточних операцій платіжного балан­су має профіцит і дорівнює 2 млрд евро.

2. Економіка країни характеризується такими даними (млрд гр. од.):
Дохід — 162. Інвестиції — 60. Споживчі витрати — 75. Державні

витрати — 17. Розрахувати національні заощадження та сальдо ра­хунку руху капіталу і фінансових операцій платіжного балансу.

Розв 'язок. Національні заощадження визначаються за такою фор­мулою:

Sn = Y- С- G = 162 - 75 - 17 = 70 млрд гр. од.

Сальдо рахунку руху капіталу і фінансових операцій / - Sn = 60 -- 70 = - 10 < 0. Дефіцит рахунку.

Відповідь. Національні заощадження дорівнюють 70 млрд гр. од. Сальдо рахунку руху капіталу і фінансових операцій платіжного ба­лансу має дефіцит і становить 10 млрд гр. од.


3. Економіка країни характеризується такими даними (млрд гр. од.):
Експорт — 20. Імпорт — 25. Інвестиції — 52. Національні заощад­
ження — 50. Визначити сальдо платіжного балансу.

Розв'язок. Сальдо рахунку за поточними операціями визначається як різниця між експортом та імпортом

NX = Е- М = 20 - 25 = - 5 < 0.

Дефіцит рахунку. Країна-імпортер.

Сальдо рахунку руху капіталу і фінансових операцій / - Sn = 52 -

- 50 = 2 > 0. Профіцит рахунку.

Сальдо платіжного балансу визначається за формулою NX + (І -

- 5*п) = -5 + 2 = -3<0. Дефіцит платіжного балансу.

Відповідь. Дефіцитне сальдо платіжного балансу дорівнює 3 млрд гр. од. Дефіцит платіжного балансу може бути профінансований за рахунок зменшення офіційних резервів Центрального банку на З млрд гр. од.

4. У країні А один працівник може виробити за годину 4 стільці та
2 столи. У країні В один працівник може виробити за годину 3 стільці
та 1 стіл. Якими є відносні ціни в країнах за відсутності торгівлі? Що
вивозитимуть країни після встановлення торговельних відносин? У
яких межах можуть коливатися світові ціни після встановлення тор­
говельних відносин між країнами?

Розв 'язок. За відсутності торгівлі відносні ціни будуть такими.

У країні А: 1 стілець = 2/4= 1/2 стола або 1 стіл = 4/2 = 2 стільці.

У країні В: 1 стілець = 1/3 стола або 1 стіл = 3 стільці.

1 стілець відносно дешевший у країні 5(1/3 проти 1/2). Тому його вигідно вивозити з країни В та продавати в країні А.

1 стіл відносно дешевший у країні А (2 проти 3). Тому його вигід­но вивозити з країни А та продавати в країні В.

Після встановлення між країнами торговельних відносин світова ціна повинна бути вищою, ніж внутрішня ціна на товар у країні екс­портері та нижчою за ціну на товар у країні-імпортері. Світова ціна на стілець повинна перебувати у межах: 1/3 стола < 1 стілець < 1 / 2 стола. Світова ціна на стіл повинна перебувати у межах: 2 стільці < < 1 стіл < 3 стільці.

Відповідь. Стільці вигідно вивозити з країни В та продавати в країні А. Столи вигідно вивозити з країни А та продавати в країні В.


Після встановлення між країнами торговельних відносин світова ціна на стілець повинна перебувати у межах

1/3 стола < 1 стілець < 1 / 2 стола. Світова ціна на стіл повинна перебувати у межах 2 стільці < 1 стіл < 3 стільці.

5. Номінальний курс обміну гривні на євро впав з 6 гривень за
1 євро до 5 гривень за 1 євро. Як і на скільки змінився курс обміну
євро на гривню?

Розв 'язок. Визначимо вартість 1 гривні до зменшення курсу євро та після зменшення. 1 гривня = 1/6 євро у першому випадку та 1 / 5 євро у другому випадку.

Тобто курс гривні зріс з 1 / 6 євро до 1 / 5 євро, або на 1/5-1/6 = = 1/30 євро.

Відповідь. Курс гривні зріс на 1 / 30 євро.

6. Гранична схильність до споживання МРС дорівнює 0,75. Гра­
нична ставка оподаткування t становить 0,2. Гранична схильність до
імпортування МРМ дорівнює 0,3. Розрахувати величину мульти­
плікатора сукупних витрат.

Розв'язок. З урахуванням даних мультиплікатор витрат обчис­люється за формулою

mE=------------------------------- =------------------------------ = 1,43.

E \-MPC(\-t) + MPM 1-0,75(1-0,2)4-0,3

Відповідь. Мультиплікатор витрат дорівнює 1,43.

7. Економіка країни характеризується такими рівняннями: функція споживання С = 21 + 0,8(7- Т+ TR),

інвестиції/ = 23, податки Т= 15, трансферти TR = 10, державні ви­датки G = 18, експорт Е = 4, імпорт М = 2.

Розрахувати рівноважний рівень доходу.

Розв'язок. Рівноважний рівень доходу визначаємо за основною макроекономічною тотожністю: Y=C + I+G + NX для відкритої економіки.


7=21+ 0,8(7- 15 + 10) + 23 + 18 + (4 - 2) = 0,8 7 + 60. 0,27=60. 7=300.

Відповідь. Рівноважний рівень доходу дорівнює 300 млрд гр. од.

Задачі для самостійної роботи

1. Експорт країни становить 14 млрд евро; імпорт— 16 млрд
евро. Визначити сальдо рахунку поточних операцій платіжного ба­
лансу.

2. Економіка країни характеризується такими даними (млрд гр. од.):
Дохід - 130. Інвестиції — 40. Споживчі витрати — 60. Державні

витрати — 20. Розрахувати національні заощадження та сальдо ра­хунку руху капіталу і фінансових операцій платіжного балансу.

3. Економіка країни характеризується такими даними (млрдгр. од.):
Експорт — 10. Імпорт — 15. Інвестиції — 30. Національні заощад­
ження — 40. Визначити сальдо платіжного балансу.

4. У країні А за добу виробляється 50 телефонів та 2 ксерокси. У
країні В за добу виробляється 20 телефонів та 5 ксероксів. Якими є
відносні ціни в країнах за відсутності торгівлі? Що вивозитимуть
країни після встановлення торговельних відносин? У яких межах мо­
жуть коливатися світові ціни після встановлення торговельних відно­
син між країнами?

5. Номінальний курс обміну гривні на рубль упав з 0,3 гривні за
1 рубль до 0,2 гривні за 1 рубль. Як і на скільки змінився курс обміну
рубля на гривню?

6. Гранична схильність до споживання МРС дорівнює 0,8. Гра­
нична ставка оподаткування t становить 0,25. Гранична схильність
до імпортування МРМ дорівнює 0,2. Розрахувати величину мульти­
плікатора витрат.

7. Економіка країни характеризується такими рівняннями:
функція споживання С = 11 + 0,8(7- Т+ 77?), інвестиції7 = 32, подат­
ки Т = 25, трансферти 77? = 10, державні видатки G = 21, експорт
Е = 5, імпорт М =7.

Розрахувати рівноважний рівень доходу (млрд гр. од.).


Список використаної та рекомендованої літератури

1. Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика: Учебник / Под
общ. ред. А. В. Сидоровича. — М.: Дело и сервис, 2000. — Гл. 13,
14, 15, 16.

2. Долан Э. Док., Линдсей Д. Макроэкономика. — СПб.: Литера-
плюс, 1994.— Гл. 16.

3. Манків Н. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. — К.:
Основи, 2000. — Розд. 8.

4. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Буда-
говської. — К.: Основи, 1998. — Ч. 2. — Т. 13.

5. Панчишин С. Макроэкономика. — К.: Либідь, 2001. — Т. 13, 14.

6. Семюелъсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. — К.: Основи,
1997.— Розд. 17, 18, 19.


Відповіді до задач для самостійної роботи

Розділ 2.

1. 170 млрд гр. од.

2. 5000 гр. од. на душу населення.

3. -8,3%, 91,7%.

4. а) 65; 64,8; б) 58; в) 111,7%.

5. 166,6 млрд грн.

6. 106,6%.

7. 370 млрд гр. од.

Розділ 3.

1. Збільшився на 1 %.

2. 5624,32 грн.

3. Зменшиться на 187 дол.

4. 8 %.

5. 45,5 млрд гр. од.

6. 0,8 млн чол.
7.-8,33.

Розділ 4.

1. 3,94.

2. 75 млрд гр. од.

3. Збільшився на 4,76 %.

Розділ 5.

1. С = 8 + 0,87.

2. R= 11-100P.

3. 0,75.

4. С = 2 + 0,67.

5. 2,5.


С, S


Функція споживання


 


2


Функція заощадження


 


5



Розділ 6.

1. 74 млрд евро.

2. 20 млрд гр. од.; та = 2,86.

3. 30 млрд гр. од. Незаплановане зменшення.

4. 40 млрд гр. од.

5. 0,5 млрд гр. од.

Розділ 7.

1. збільшиться на 0,8 млрд гр. од.

2. Зменшиться на 60 млн евро.
3.-4,7.

 

4. 218 млрд гр. од.

5. 4,44.

6. Зменшиться на 64 млрд евро. Стримуюча фіскальна політика.

7. Збільшиться на 148 млрд гр. од. Стимулююча фіскальна полі­
тика.

Розділ 8.

1. Mj = 95,5; М2 = 214; М3 = 314.

2. а) 0,22; б) 216; в) 40.

3. 312,5.

4. 250 тис. гр. од.

5. 10; 4.

6. Зросте на 30 %.

7. D = 80 + 2000 г.

Розділ 9.

1. 7= 1040-80 г.

2. 7= 1600 + 2000 г.

3. 5 %; 655.

Розділ 10. 1. 3,4%.

Розділ 11. 1. 1,3.

О о/ . О /О.

3. 3,375.

4. 4.

5. 16.


Розділ 12.

1.-2. Дефіцит.

2. - 10,

3. -15.

4. Для країни^: 1 телефон = 0,04 ксерокса або 1 ксерокс = 25 теле­
фонів.

Для країни В: 1 телефон = 0,25 ксерокса або 1 ксерокс = 4 теле­фони.

Країна А вивозитиме телефони, країна В— ксерокси. Світова ціна на ксерокс: 4 телефони < 1 ксерокс < 25 телефонів. Світова ціна на телефон: 0,04 ксерокса < 1 телефон < 0,25 ксе­рокса.

5. Курс зріс на 1,67 рубля.

6. 1,66.

7. 250 млрд гр. од.


ЗМІСТ

Вступ.......................................................................................................................... З

Розділ 1. МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА............................................................ 4

1.1.Предмет і метод.......................................................................................... 4

1.2. Історія розвитку.......................................................................................... 6

Тести..................................................................................................................... 9

Список використаної та рекомендованої літератури.......................... 11