В разі виникнення НС та аварій
Згідно Постанови КМУ "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" від 26.06.2013 № 444, навчання населення діям у НС здійснюється: 1) за місцем роботи – працюючого населення; 2) за місцем навчання – дітей дошкільного віку, учнів та студентів; 3) за місцем проживання – непрацюючого населення.
Організація навчання діям у НС покладається: 1) працюючого та непра-цюючого населення – на ДСНС України, Раду міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, які розробляють і затверджу-ють відповідні організаційно-методичні вказівки та програми з підготовки насе-лення до таких дій; 2) дітей дошкільного віку, учнів та студентів – на Міністер-ство освіти і науки України, що розробляє та затверджує навчальні програми з вивчення заходів безпеки, способів захисту від впливу небезпечних факторів, викликаних НС, з надання домедичної допомоги за погодженням з ДСНС. Ста-ндартами професійно-технічної та вищої освіти передбачається набуття знань у сфері ЦЗ. Громадські організації та позашкільні навчальні заклади здійснюють навчання діям у НС відповідно до своїх статутів. Навчання населення склада-ється з: навчання безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях; навчання за межами підприємств, установ та організацій керівного складу і фа-хівців з питань ЦЗ та пожежної безпеки; практичної підготовки під час прове-дення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань ЦЗ; навчання під час здобуття відповідного освітнього рівня у навчальних закладах системи осві-ти; самостійного вивчення інформації про дії в умовах НС.
Навчання працюючого населення діям у НС є обов’язковим і здійснюєть-ся в робочий час безпосередньо на підприємстві, в установі та організації за ра-хунок коштів роботодавця згідно з програмами підготовки працівників до дій у ЦЗ, а також під час проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань ЦЗ. Порядок організації та проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань ЦЗ визначається ДСНС. Для отримання працівниками відо-мостей про конкретні дії у НС з урахуванням особливостей виробничої діяльно-сті суб’єкта господарювання у кожному суб’єкті господарювання обладнується інформаційно-довідковий куточок з питань ЦЗ.
Програми підготовки працівників до дій у НС розробляються і затверд-жуються підприємствами, установами, організаціями на підставі програм та ор-ганізаційно-методичних вказівок з підготовки населення до дій у НС, що роз-робляються і затверджуються ДСНС, Радою міністрів АРК, місцевими держав-ними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються із ДСНС. Підготовка працівників до дій у НС передбачає: 1) за програмою загальної підготовки працівників пі-дприємств, установ та організацій – вивчення інформації, що міститься у планах реагування на НС, про дії в умовах загрози і виникнення НС, а також оволодіння навичками надання першої допомоги потерпілим, користування за-собами індивідуального і колективного захисту; 2) за програмою спеціальної
підготовки працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і фор-мувань ЦЗ, – ознайомлення з обов’язками, навичками користування та матеріа-льною частиною техніки, приладів і табельного майна таких служб і формува-нь, засобами захисту, вивчення порядку приведення їх у готовність, проведення рятувальних та ін. невідкладних робіт; 3) за програмою додаткової підготовки з техногенної безпеки працівників ОПН – поглиблення знань з питань техно-генної безпеки, джерел небезпеки, що за певних обставин можуть спричинити виникнення НС на ОПН, та небезпечних речовин, що виготовляються, перероб-ляються, зберігаються чи транспортуються на його території; 4) за програмою пожежно-технічного мінімуму для працівників, зайнятих на роботах з під-вищеною пожежною небезпекою, – підвищення рівня загальних пожежно-тех-нічних знань, вивчення правил пожежної безпеки з урахуванням особливостей виробництва, ознайомлення з протипожежними заходами та діями у разі вини-кнення пожежі, оволодіння навичками використання наявних засобів пожежогасіння; 5) за програмою прискореної підготовки працівників до дій в особли-вий період – навчання способам захисту від наслідків НС, спричинених засто-суванням засобів ураження в особливий період, що здійснюється підприємства-ми, установами та організаціями, які продовжують роботу у воєнний час, і роз-починається одночасно з уведенням в дію планів ЦЗ на особливий період.
Навчання працівників на підприємстві, в установі та організації здійс-нюється шляхом: курсового навчання, що передбачає формування навчальних груп і здійснюється в навчальних класах або на об’єктах навчально-виробничої бази підприємства, установи та організації; індивідуального навчання, що пере-дбачає вивчення теоретичного матеріалу самостійно та у формі консультацій з керівниками навчальних груп або ін. особами. Навчальні групи комплектують-ся переважно з працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і фор-мувань ЦЗ. На підприємствах, в установах та організаціях із чисельністю пра-цівників 50 і менше осіб навчання може здійснюватися шляхом проведення ін-структажів за програмою загальної підготовки працівників, які проводяться особами з питань ЦЗ, призначеними в межах штатної чисельності.
Особи під час прийняття на роботу та працівники щороку за місцем роботи проходять інструктажз питань ЦЗ, пожежної безпеки та дій у НС. Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, мають попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний міні-мум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з по-жежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і пері-одично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань ЦЗ, зокрема з пожежної безпеки, забороняється.
Навчання учнів, студентів та дітей дошкільного віку діям у НС та пра-вилам пожежної безпеки є обов’язковим і здійснюється під час навчально-ви-ховного процесу за рахунок коштів, передбачених на фінансування навчальних закладів. Підготовка студентів вищих навчальних закладів до дій у НС здійсню-ється за нормативними навчальними дисциплінами "Безпека життєдіяльності" і "Цивільний захист". У вищих навчальних закладах з метою відпрацювання дій у разі виникнення НС з учасниками навчально-виховного процесу проводяться щороку об’єктові тренування з питань ЦЗ. Підготовка учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів до дій у НС здійснюється в рамках вивчення предметів "Основи здоров’я" та "Захист Вітчизни". Практичне закріп-лення теоретичного матеріалу здійснюється шляхом щорічного проведення Дня цивільного захисту. Навчально-виховна робота з дітьми дошкільного віку про-водиться згідно з вимогами базового компонента дошкільної освіти і спрямову-
ється на формування достатнього та необхідного рівня знань і умінь дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі, елементарних норм по-ведінки у НС і запобігання пожежам від дитячих пустощів з вогнем. Для по-ліпшення якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпе-ки, захисту життя та норм поведінки у надзвичайних ситуаціях у дошкільних навчальних закладах проводиться щороку Тиждень безпеки дитини.
Культура безпеки життєдіяльності населення – це сукупність ціннос-тей, стандартів, моральних норм і норм поведінки, спрямованих на підтримання самодисципліни як способу підвищення рівня безпеки. ЇЇ популяризація серед дітей та молоді організовується і здійснюється ДСНС спільно з МОН, громад-ськими організаціями шляхом: 1) проведення шкільних, районних (міських), обласних та всеукраїнських змагань з безпеки життєдіяльності; 2) проведення навчально-тренувальних зборів і польових таборів; 3) участі команд-перемож-ниць у заходах міжнародного рівня з цих питань.
Непрацююче населення самостійно вивчає пам’ятки та ін. інформаційно-довідковий матеріал з питань ЦЗ, правила пожежної безпеки у побуті та гро-мадських місцях та має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, через засоби масової інформації іншу наочну про-дукцію, відомості про НС, у зоні яких або у зоні можливого ураження від яких може опинитися місце проживання непрацюючих громадян, а також про спосо-би захисту від впливу небезпечних факторів, викликаних такими НС. Інформа-ційно-просвітницька робота з питань поведінки в умовах НС організовуєть-ся місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядуван-ня, в тому числі через утворені при них консультаційні пункти. Вона проводи-ться шляхом запровадження постійних рубрик у ЗМІ, зокрема друкованих, а та-кож за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, аудіовізуальних й інтерактивних засобів та соціальної реклами. Для задоволення потреби у самос-тійному вивченні загальної програми навчання населення діям у НС місцеві ор-гани виконавчої влади та органи місцевого самоврядування за методичного су-проводження територіальних курсів, навчально-методичних центрів ЦЗ та без-пеки життєдіяльності видають навчальні, навчально-наочні посібники, брошу-ри, розповсюджують інформаційні матеріали, буклети тощо.
Лекція № 9
Тема: "Управління силами та засобами ОГ під час НС"
ПЛАН
9.1. Сили цивільного захисту.
9.2. Організація робіт з реагування на надзвичайні ситуації.
9.3. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
9.4. Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей.
Сили цивільного захисту
Сили цивільного захисту — аварійно-рятувальні формування, спеціалізо-вані служби та ін. формування ЦЗ, призначені для проведення аварійно-ряту-вальних та ін. невідкладних робіт з ліквідації НС. Аварійно-рятувальні та ін. невідкладні роботи — роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист насе-лення, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників. До сил ЦЗ належать: 1) оп-еративно-рятувальна служба ЦЗ; 2) аварійно-рятувальні служби; 3) формування ЦЗ; 4) спеціалізовані служби ЦЗ; 5) пожежно-рятувальні підрозділи (частини); 6) добровільні формування ЦЗ Засоби ЦЗ — протипожежна, аварійно-рятуваль-на та ін. спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, ви-роби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного й індивіду-ального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань
Основними завданнями сил цивільного захисту є: 1) проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання НС, захисту населення і територій від них; 2) проведення аварійно-рятувальних та ін. невідкладних робіт; 3) гасіння пожеж; 4) ліквідація наслідків НС в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімі-чного забруднення та біологічного зараження, ін. небезпечних проявів; 5) про-ведення піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпа-сів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у те-рористичних цілях), крім територій, які надані для розміщення і постійної дія-льності військових частин, військових навчальних закладів, підприємств і орга-нізацій Збройних Сил України, ін. військових формувань; 6) проведення вибу-хових робіт для запобігання виникненню НС та ліквідації їх наслідків; 7) прове-дення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих; 8) надання екстреної меди-чної допомоги постраждалим у районі НС і транспортування їх до закладів охо-рони здоров’я; 9) здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, приз-начених для проведення аварійно-рятувальних та ін. невідкладних робіт, лікві-дації наслідків НС та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій; 10) надання допомоги іноземним державам щодо проведення аварійно-рятувальних та ін. невідкладних робіт, ліквідації наслідків НС; 11) проведення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення НС. Сили цивільно-го захисту можуть залучатися до проведення відновлювальних робіт.
Аварійно-рятувальна служби — сукупність організаційно об’єднаних ор-ганів управління, сил та засобів, призначених для проведення аварійно-рятува-льних та ін. невідкладних робіт. Аварійно-рятувальне формування — підрозділ аварійно-рятувальної служби, самостійний підрозділ, загін, центр, пожежно-рятувальний підрозділ (частина). Аварійно-рятувальні служби поділяються на: 1) державні, регіональні, комунальні, об’єктові та громадських організацій; 2) спеціалізовані та неспеціалізовані; 3) професійні та непрофесійні.
Аварійно-рятувальні служби утворюються: 1) державні — ДСНС України, іншими центральними органами виконавчої влади; 2) регіональні — Радою міністрів АРК, місцевими державними адміністраціями в АРК, області, містах Києві та Севастополі відповідно; 3) комунальні — органами місцевого самов-рядування у місті, районі міста, селищі, селі; 4) об’єктові — керівником суб’є-кта господарювання, що експлуатує об’єкти підвищеної небезпеки; 5) громад-ських організацій — громадською організацією відповідно до закону.
Професійна аварійно-рятувальна служба — аварійно-рятувальна служба, працівники якої працюють за трудовим договором, а рятувальники, крім того, проходять професійну, спеціальну фізичну, медичну і психологічну підготовку. Непрофесійні об’єктові аварійно-рятувальні служби — служби, що створю-ються з числа інженерно-технічних та інших досвідчених працівників суб’єктів господарювання, які здобули необхідні знання та навички у проведенні аварій-но-рятувальних та інших невідкладних робіт і здатні за станом здоров’я вико-нувати роботи в екстремальних умовах.
Спеціалізована аварійно-рятувальна служба — професійна аварійно-ря-тувальна служба, яка має підготовлених рятувальників та відповідні засоби ЦЗ і призначена для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з особливим ризиком для життя та здоров’я, зокрема для гасіння газових фон-танів, проведення водолазних та гірничорятувальних робіт. Спеціалізовані про-фесійні аварійно-рятувальні служби, діяльність яких пов’язана з організацією та проведенням гірничорятувальних робіт, є воєнізованими.
Неспеціалізована аварійно-рятувальна служба — професійна або непро-фесійна аварійно-рятувальна служба, яка має підготовлених рятувальників і ві-дповідні засоби ЦЗ і призначена для проведення аварійно-рятувальних та ін. невідкладних робіт, які не потребують відповідної спеціалізації.
Особливим видом аварійно-рятувальних служб є служби медицини катастроф, які діють у складі центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф системи екстреної медичної допомоги, що створюються органами влади АРК, областей, міст Києва та Севастополя відповідно до закону.
На аварійно-рятувальні служби покладається виконання таких зав-дань: 1) аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі суб’єктів го-сподарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення НС; 2) подання місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самовряду-вання та суб’єктам господарювання пропозицій щодо поліпшення протиаварій-ного стану суб’єктів господарювання і територій та усунення виявлених пору-шень вимог щодо дотримання техногенної безпеки; 3) невідкладне інформува-ня керівників суб’єктів господарювання, які експлуатують об’єкти підвищеної небезпеки, про виявлення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки на таких суб’єктах господарювання; 4) проведення аварійно-рятувальних та ін. не-відкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків НС у разі їх виникнення; 5) вико-нання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків НС і щодо захи-сту від них населення і територій; 6) захист навколишнього природного середо-вища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виника-ють під час аварій та катастроф; 7) забезпечення готовності своїх органів управ-ління, сил і засобів до дій за призначенням; 8) пошук і рятування людей на уражених об’єктах і територіях, надання у можливих межах невідкладної, у то-му числі медичної, допомоги особам, які перебувають у небезпечному для жит-тя й здоров’я стані, на місці події та під час евакуації до лікувальних закладів; 9) ліквідація особливо небезпечних проявів НС в умовах екстремальних темпе-ратур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріального зараження, ін. небезпечних проявів; 10) контро-ль за готовністю об’єктів і територій, що ними обслуговуються, до проведення
робіт з ліквідації наслідків НС; 11) участь у розробленні та погодження планів локалізації і ліквідації аварій на об’єктах і територіях, що ними обслуговуються 12) організація ремонту і технічного обслуговування аварійно-рятувальних за-собів, розроблення та виробництво їх окремих зразків; 13) участь у підготовці працівників підприємств, установ та організацій і населення до дій в умовах НС
Аварійно-рятувальні служби мають право на: 1) отримання від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів госпо-дарювання інформації, необхідної для виконання покладених на службу зав-дань; 2) безперешкодний доступ на об’єкти суб’єктів господарювання та їх те-риторію для виконання аварійно-рятувальних та ін. невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків НС; 3) встановлення вимог щодо додержання заходів безпе-ки для всіх осіб, які перебувають у зоні НС; 4) проведення під час ліквідації на-слідків НС документування, кіно- і відеозйомки, фотографування та звукозапи-су; 5) тимчасову заборону або обмеження руху транспортних засобів і пішохо-дів поблизу та в межах зони надзвичайної ситуації.
Оперативно-рятувальна служба ЦЗ функціонує в системі ДСНС України і складається з органів управління, аварійно-рятувальних формувань централь-ного підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призна-чення, спеціальних авіаційних, морських та ін. формувань, державних пожеж-но-рятувальних підрозділів (частин), навчальних центрів, формувань та підроз-ділів забезпечення. До повноважень Оперативно-рятувальної служби ЦЗ на-лежить: 1) аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі об’єктів підвищеної небезпеки та окремих територій, що перебувають у власності, воло-дінні або користуванні суб’єктів господарювання, на яких існує небезпека виникнення НС, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; 2) по-дання місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування та суб’єктам господарювання пропозицій щодо поліпшення протиаварійного стану об’єктів підвищеної небезпеки та окремих територій, що перебувають у власності, володінні або користуванні суб’єктів господарювання, та усунення виявлених порушень вимог щодо дотримання техногенної безпеки; 3) невідкла-дне інформування керівників суб’єктів господарювання, що експлуатують об’є-кти підвищеної небезпеки, про виявлення порушень вимог техногенної безпеки; 4) отримання від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самов-рядування та суб’єктів господарювання інформації, необхідної для виконання покладених на службу завдань; 5) безперешкодний доступ на об’єкти суб’єктів господарювання та їх територію для виконання аварійно-рятувальних та ін. не-відкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків НС, гасіння пожеж; 6) право вима-гати від усіх осіб, які перебувають у зоні НС, додержання встановлених заходів безпеки; 7) проведення під час ліквідації наслідків НС документування, кіно- і відеозйомки, фотографування та звукозапису; 8) участь у роботі комісій з розс-лідування причин виникнення НС у суб’єктів господарювання і на територіях, що нею обслуговуються; 9) тимчасова заборона або обмеження руху транспор-тних засобів і пішоходів поблизу та в межах зони НС, місці гасіння пожежі, а також доступу громадян на окремі об’єкти і території; 10) здійснення аварійно-рятувального забезпечення туристичних груп та окремих туристів. Для здійсне-ня заходів з ліквідації наслідків НС органи управління і формування Оператив-но-рятувальної служби ЦЗ використовують спеціальні транспортні засоби. Пе-ревага таких засобів у дорожньому русі, а також правила встановлення спеціа-льних світлових і звукових сигнальних пристроїв та нанесення кольорово-графічних позначень на них визначаються актами законодавства.
Спеціалізовані служби ЦЗ (енергетики, захисту сільськогосподарських тва-рин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, ме-
дичні, зв’язку і оповіщення, протипожежні, торгівлі та харчування, технічні, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку) утворюються для проведення спеціальних робіт і заходів з ЦЗ та їх забезпечення, що потребують залучення фахівців певної спеціальності, техніки і майна спеціального призна-чення: 1) об’єктові — на суб’єкті господарювання (шляхом формування з пра-цівників суб’єкта господарювання ланок, команд, груп, що складають відповід-ні спеціалізовані служби ЦЗ) — керівником суб’єкта господарювання; 2) галузеві — у системі центрального органу виконавчої влади (шляхом зведення об’є-ктових підрозділів у відповідну галузеву спеціалізовану службу ЦЗ) — центра-льним органом виконавчої влади; 3) територіальні (шляхом об’єднання об’єк-тових підрозділів у відповідну територіальну спеціалізовану службу ЦЗ місце-вого рівня або об’єднання територіальних спеціалізованих служб ЦЗ місцевого рівня у регіональну спеціалізовану службу цивільного захисту): а) в АРК — Ра-дою міністрів АРК; б) в області, містах Києві та Севастополі, районі — місце-вою державною адміністрацією; в) у місті обласного значення — органом міс-цевого самоврядування. Спеціалізовані служби ЦЗ мають право на: 1) отри-мання від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядуван-ня та суб’єктів господарювання інформації, необхідної для проведення робіт з ЦЗ; 2) безперешкодний доступ на об’єкти суб’єктів господарювання і їх тери-торію для виконання аварійно-рятувальних та ін. невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків НС; 3) встановлення вимог щодо додержання заходів безпеки для всіх осіб, які перебувають у зоні НС.
Формування цивільного захисту утворюються для проведення великих обсягів робіт з ліквідації наслідків НС, воєнних (бойових) дій чи терористичних актів, а також для проведення відновлювальних робіт, які потребують залучен-ня великої кількості населення і техніки: 1) об’єктові — у суб’єктах господа-рювання, які володіють спеціальною технікою і майном, а працівники підготов-лені до дій в умовах НС — суб’єктом господарювання; 2) територіальні (шля-хом об’єднання об’єктових формувань ЦЗ на відповідній території): а) в АРК — Радою міністрів АРК; б) в області, містах Києві та Севастополі, районі — відповідною місцевою державною адміністрацією; в) у місті обласного значення — міською радою. Формування цивільного захисту користуються правами, визначеними для спеціалізованих служб ЦЗ.
Добровільні формування ЦЗ утворюються під час загрози або виникнення НС для проведення допоміжних робіт із запобігання або ліквідації наслідків та-ких ситуацій за рішенням Ради міністрів АРК, центрального органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування. До-бровільні формування ЦЗ мають право: 1) на отримання від місцевих держав-них адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарюван-ня та аварійно-рятувальних служб, що працюють у зоні НС, інформації, необхідної для проведення заходів і робіт із запобігання та ліквідації наслідків НС; 2) на безперешкодний доступ на об’єкти суб’єктів господарювання і їх терито-рію для виконання аварійно-рятувальних та ін. невідкладних робіт, робіт з лік-відації наслідків НС; 3) вимагати додержання заходів безпеки від усіх осіб, які перебувають у зоні НС. До добровільних формувань ЦЗ включаються громадя-ни на добровільних засадах. Громадяни, які виконують завдання із запобігання або ліквідації наслідків НС у складі добровільного формування ЦЗ, мають пра-во на: 1) отримання інформації про НС та про заходи необхідної безпеки; 2) за-безпечення і використання під час виконання завдань із запобігання та ліквіда-ції наслідків НС засобів індивідуального захисту; 3) відшкодування шкоди, за-подіяної їхньому життю, здоров’ю під час виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків НС; 4) медичну допомогу та медико-психологічну реабілі-тацію у разі отримання фізичних та психологічних травм під час виконання зав-
дань із запобігання та ліквідації наслідків НС. Громадяни, які виконують зав-дання із запобігання та ліквідації наслідків НС у складі добровільного форму-вання ЦЗ, зобов’язані: 1) виконувати завдання та обсяг робіт, визначені залежно від характеру НС; 2) дотримуватися заходів безпеки під час виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків НС, правил поведінки в зоні НС; 3) вивча-ти способи захисту від НС, надання домедичної допомоги, правила користування засобами захисту.
Для ліквідації наслідків НС можуть залучатися Збройні Сили України, інші військові формування та правоохоронні органи спеціального призначення. Умови їх залучення визначаються відповідно до Конституції України, законів України "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про Збройні Сили Укра-їни" та ін. законів. З метою виконання окремих функцій у сфері ЦЗ можуть ут-ворюватися громадські організації, які залучаються на добровільних або дого-вірних засадах до робіт із запобігання та ліквідації наслідків НС за наявності в учасників ліквідації відповідного рівня підготовки.