Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
За рішенням КМУ, Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в Україні або у межах конкретної її території тимчасово вводиться: режим підвищеної готовності (у разі загрози виникне-ня НС залежно від прогнозованих наслідків та можливого рівня НС); режим надзвичайної ситуації (у разі виникнення НС з тяжкими наслідками).
Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС у мирний час та в особливий період здійснюється безоплатно й включає: 1) організацію та управління аварійно-рятувальними та ін. невідкладними роботами; 2) розвідку районів, зон, ділянок, об’єктів проведення робіт з ліквідації наслідків НС; 3) визначення та локалізацію зони НС; 4) вияв-лення та позначення районів, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднен-ня чи біологічного зараження (крім районів бойових дій); 5) прогнозування зо-ни можливого поширення НС та масштабів можливих наслідків; 6) ліквідацію або мінімізацію впливу небезпечних чинників, які виникли внаслідок НС; 7) по-шук та рятування постраждалих, надання їм екстреної медичної допомоги і тра-нспортування до закладів охорони здоров’я; 8) евакуацію або відселення пост-раждалих; 9) виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів; 10) санітарну обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій, які зазнали радіоактивного, хіміч-ного забруднення чи біологічного зараження; 11) надання медичної допомоги постраждалим, здійснення санітарно-протиепідемічних заходів, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення в районі виникнення НС та місцях тимчасового розміщення постраждалих; 12) запровадження обмежу-вальних заходів, обсервації та карантину; 13) надання психологічної та матеріа-
льної допомоги постраждалим, проведення їх медико-психологічної реабіліта-ції; 14) забезпечення громадського порядку в зоні НС; 15) проведення першо-чергового ремонту та відновлення роботи пошкоджених об’єктів життєзабезпе-чення населення, транспорту і зв’язку; 16) здійснення заходів соціального захи-сту постраждалих внаслідок НС; 17) проведення інших робіт та заходів залежно від характеру та виду надзвичайної ситуації.
Аварійно-рятувальні та ін. невідкладні роботи, гасіння пожеж прово-дяться в максимально стислі строки, безперервно до їх повного завершення, з найбільш повним використанням можливостей сил і засобів, неухильним дот-риманням вимог встановлених режимів робіт та правил безпеки. В окремих ви-падках для ліквідації наслідків НС можуть залучатися особи, які навчаються у навчальних закладах ЦЗ. Матеріальні збитки, завдані внаслідок пошкодження майна під час проведення аварійно-рятувальних та ін. невідкладних робіт з лік-відації наслідків НС, органами управління та силами ЦЗ не відшкодовуються. Транспортні засоби аварійно-рятувальних служб, які мають кольорово-гра-фічні позначення встановленого зразка, спеціальні звукові та світлові сигнали, під час прямування до зони НС мають право безперешкодного проїзду, позачер-гового придбання пального та мастильних матеріалів. Пересування автомобіль-ними дорогами великогабаритних і великовагових транспортних засобів до міс-ця проведення аварійно-рятувальних та ін. невідкладних робіт з ліквідації нас-лідків НС та у зворотному напрямку здійснюється на підставі дозволу відповід-ного підрозділу МВС України, що видається невідкладно, протягом 1 години, згідно з поданою заявкою, без проведення додаткових процедур погодження.
Гасіння пожеж здійснюється безоплатно. У пожежно-рятувальних части-нах і підрозділах встановлюється цілодобове чергування у порядку, визначено-му ДСНС. Пожежно-рятувальні підрозділи виїжджають для гасіння будь-яких пожеж, за винятком пожеж на підземних спорудах (крім діючих станцій метрополітену). Організацію гасіння пожежі та керівництво силами, які залучаються для цього, здійснює керівник гасіння пожежі. Керівництво гасінням пожежі здійснює старша за посадою особа ДСНС, яка прибула до місця пожежі. Усі пожежно-рятувальні підрозділи і частини, що залучаються до гасіння пожежі, підпорядковуються керівникові гасіння пожежі. Під час гасіння пожежі праців-ник пожежно-рятувального підрозділу має право на безперешкодний доступ до всіх житлових, виробничих та інших приміщень, а також на застосування будь-яких заходів, спрямованих на рятування населення, запобігання поширенню во-гню та ліквідацію пожежі. Для гасіння пожежі Рада міністрів АРК, місцеві дер-жавні адміністрації, органи місцевого самоврядування і суб’єкти господарюван-ня на вимогу керівника гасіння пожежі зобов’язані надавати безоплатно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, пально-мастильні матеріали, об-ладнання, засоби зв’язку, а під час пожежі, що триває понад три години, — ха-рчування, приміщення для відпочинку і реабілітації осіб, залучених до гасіння пожежі. Матеріальні збитки, пов’язані з пошкодженням майна під час гасіння пожежі, пожежно-рятувальні підрозділи не відшкодовують.
Заходи життєзабезпечення постраждалих здійснюються під час НС, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій. Життєза-безпечення постраждалих полягає у створенні і підтриманні умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров’я населення в зонах НС, на маршру-тах евакуації і в місцях розміщення евакуйованого населення, за встановленими нормами і нормативами та включає забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, місцем для тимчасового прожи-вання, виробами медичного призначення, лікарськими засобами та комунально-побутовими послугами, а також транспортне та інформаційне забезпечення. Організація життєзабезпечення постраждалих покладається: 1) в АРК — на Ра-
ду міністрів АРК; 2) в областях, містах Києві та Севастополі — на обласні, Ки-ївську та Севастопольську міські державні адміністрації; 3) у районах — на ра-йонні державні адміністрації; 4) у містах (крім міст Києва та Севастополя), се-лищах та селах — на органи місцевого самоврядування. Безпосереднє життєза-безпечення постраждалих здійснюється силами і засобами відповідних спеціа-лізованих служб ЦЗ АРК, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст обласного значення. До здійснення заходів щодо життєзабезпечення постраждалих залучаються сили та засоби центральних органів виконавчої влади, аварійно-рятувальні служби.
З метою ліквідації НС техногенного або природного характеру державного рівня та їх наслідків може проводитися цільова мобілізація у порядку, визначеному Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану" та іншими нормативно-правовими актами. Організаційні, фінансові, правові та інші заходи, необхідні для забезпечення функціонування сил ЦЗ в період цільової мобілізації, здійснюються на основі плану проведення цільової мобілізації та відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням особливостей, визначених Кодексом цивільного захисту України.