Та спеціальна обробка людей

Забруднення радіоактивними та зараження отруйними і біологічнонебезпе-чними речовинами під час відповідних НС вимагає проведення комплексу робіт щодо очищення споруд, техніки, товарів, в т.ч. харчових продуктів, обробки за-собів індивідуального захисту, що використовувалися під час ліквідації наслідків аварії. Обеззаражування проводиться за такою послідовністю: 1) обезза-ражування території об'єкту; 2) обеззаражування будинків та приміщень; 3) обеззаражування тари, технологічного устаткування, посуду; 4) обеззаражуван-ня продовольчих товарів, води та непродовольчих товарів. Для обеззараження використовуються технічні засоби для миття та видалення бруду з поверхні предметів, а також для видалення верхнього забрудненого шару: поливо-мийні машини, обприскувачі, пожежні машини; бульдозери, грейдери, спеціальні дорожні машини; гідропульти; ручні обприскувачі; пилососи, щітки, скребки.

Залежно від виду небезпечних речовин, які потрібно видалити та нейтралі-зувати, обеззараження поділяється на дезактивацію, дезінфекцію та дегазацію.

Дезактивація — видалення радіоактивних речовин. Дезактивацію прово-дять, знімаючи верхній забруднений шар поверхні, змітаючи забруднення, при цьому доцільно використовувати пилососи, змиваючи радіоактивні речовини. Для підвищення ефективності змивання використовують кислоти, луги, фосфат натрію, трилон Б, щавелеву та лимонну кислоти, солі цих кислот, аміачну воду (20-24 %), водні розчини мила (50 г мила на 10 л води), водні розчини (0,3 %) синтетичних миючих засобів (пральні порошки). Територію з твердим покрит-тям дезактивують, змітаючи попередньо зволожений радіоактивний пил, після цього миють, як правило, застосовуючи спеціальну техніку. Радіоактивний пил і забруднена вода повинні підлягати переробці на спеціальних комбінатах і по-дальшому захороненню. Територію без твердого покриття дезактивують шля-хом видалення верхнього шару ґрунту товщиною 5-10 см, а взимку верхнього шару снігу 5-20 см. Зрізаний ґрунт чи сніг відвозять в спеціально відведені міс-ця для захоронення. Дезактивацію зовнішніх стін будинків та дахів проводять, змиваючи радіоактивний пил водою або спеціальними розчинами. Для внутрі-шніх приміщень застосовують пилососи, проводять вологе прибирання тощо.

Дегазація — видалення та нейтралізація отруйних та сильнодіючих речо-вин. Дегазація може проводитись хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб передбачає застосування дегазуючих розчинів, механічний — зрізання і

видалення верхнього зараженого шару. До дегазуючих речовин відносяться хі-мічні сполуки, які вступають в реакцію з отруйними речовинами і перетворю-ють їх в нетоксичні сполуки. Для дегазації застосовують речовини окислюваль-но-хлоруючої дії (гіпохлориди, хлораміни) і лужні (їдкі луги, соду, аміак, солі амонію тощо), а також такі спеціальні розчини як: дегазуючий розчин № 1, що містить 5 % розчину гексахлормеламіну або 10% розчину дихлораміну в дихло-ретані, він призначений для дегазації БОР типу іприт і У-газів; дегазуючий роз-чин № 2 - водний розчин 2 % їдкого натру, 5 % моноетамоламіну та 20 % аміа-ку і призначений для дегазації БОР типу Зоман. Територію з твердим покрит-тям дегазують сухим хлорним вапном, згодом поливаючи його водою, ґрунтові площадки після застосування хлорного вапна (0,2-0,3 кг/м²) перекопують на глибину 3-5 см або засипають шаром ґрунту 8-10 см. Зимою знімають верхній шар снігу товщиною 5-20 см. Зовнішню поверхню будинків і споруд дегазують водою або дегазуючим розчином, внутрішні приміщення — шляхом розбризку-вання дегазуючих розчинів з наступним миттям водою і провітрюванням. Обез-зараження транспортних засобів і техніки проводиться на станціях обеззараже-ня транспорту, які, переважно, організуються на базі підприємств автосервісу. На предметах отруйні речовини видаляють тампонами, змоченими в дегазую-чих розчинах. Деколи для дегазації використовують відкритий вогонь. Для де-газації дрібних металевих предметів застосовують кип'ятіння протягом 30-40 хв

Дезінфекція — знищення хвороботворних мікробів та нейтралізація токси-нів. Дезінфекцію проводять хімічним, фізичним, механічним або комбінованим способом. Хімічний спосіб передбачає застосування спеціальних дезінфікую-чих речовин, що знищують хвороботворні мікроорганізми і руйнують біотоксини. Для дезінфекції, а також часто і для дегазації, застосовують такі речовини та їх розчини: хлорне вапно, водний розчин хлорного вапна, їдкий натр (каусти-чна сода), водний розчин їдкого натру (10 %), формальдегід (35-40 % водний розчин), перекис водню, спеціальні препарати. Фізичний спосіб дезінфекції ви-користовується переважно для невеликих предметів, білизни, посуду. Він пере-дбачає застосування тривалої дії високих температур (кип'ятіння, нагрівання в автоклаві, використання перегрітої пари, відкритого вогню) з метою знищення мікроорганізмів та руйнування токсинів. Механічний спосіб передбачає видале-ня мікроорганізмів та токсинів разом з верхнім шаром предметів або їх миття. Цей спосіб потребує утилізації забруднених речовин і води. Для перевірки яко-сті дезінфекції проводять бактеріологічні дослідження. Територію, будинки де-зінфікують 20%-м розчином хлорного вапна та ін. дезінфікуючими речовинами; устаткування та інвентар обробляють 6%-м розчином перекису водню; метале-вий інвентар та посуд — кип'ятять в 2%-му розчині кальцинованої соди протя-гом 1,5 год. після чого промивають водою.

Під час проведення робіт з обеззараження необхідно дотримуватися таких заходів безпеки: всі роботи повинні виконуватися в засобах індивідуа-льного захисту; в зоні РР зараження здійснювати контроль за одержаними доза-ми опромінення; в зоні хімічного зараження уникати застою ОР, в приміщенні працювати з відчиненими дверима та вікнами; в період роботи не пити води, не їсти, не палити і не знімати засобів індивідуального захисту (ЗІЗ); на відкритій місцевості під час проведення робіт знаходитись з навітряної сторони по відно-шенню до зараженого об'єкта (предмета); для уникнення перегріву тіла необхі-дно дотримуватися гранично допустимого часу безперервної роботи в захисному одязі; знімати ЗІЗ тільки у спеціально відведених місцях після спеціальної обробки; після проведення робіт провести обеззараження інструменту, приладів

Санітарна обробка передбачає комплекс заходів щодо знезараження насе-лення та особового складу формувань ЦЗ від радіоактивних, отруйних речовин та хвороботворних мікроорганізмів. За правилами проводять повну та часткову санітарну обробку. Часткова санітарна обробка передбачає механічне очище-ня, миття і обробку засобами, що входять до індивідуальних протихімічних па-кетів відкритих ділянок шкіри, зовнішніх поверхонь одягу, взуття, ЗІЗ. Як пра-вило, часткову обробку проводять в зонах зараження і забруднення. При повній санітарній обробці, крім загального обеззараження і миття тіла, замінюється одяг і білизна. Санітарна обробка особового складу формувань і населення про-водиться в санітарно-обмивних пунктах, що, як правило, формуються на базі бань, санперепускників, душових, можливе влаштування тимчасових пунктів в польових умовах. Взуття, одяг, білизну та засоби захисту обробляють у відділе-нях обеззараження. Станції обеззараження одягу влаштовують на базі хімчис-ток, побутових комбінатів, а деколи підприємств, що мають печі та автоклави.

Зараження та забруднення продовольчих та непродовольчих товарів під час НС відбувається: при зберіганні на відкритому повітрі чи у недостат-ньо загерметизованих приміщеннях; при перевезенні на відкритому, а також на закритому, але зараженому, транспорті; при контакті із зараженим устаткуван-ням, особливо для харчових продуктів; при упаковці продукції в заражену тару; при навмисних діях терористів, психічно неврівноважених людей та під час ди-версійних акцій чи військових дій; у випадку біологічного забруднення — від контакту із комахами, тваринами, людьми, які були зараженими. Основним ме-тодом захисту продовольчих та непродовольчих товарів є максимальна їх ізо-ляція від зовнішнього середовища. Значно зменшує ризик забруднення та зара-ження товарів під час катастроф і стихійних лих: раціональне розміщення скла-дів; розосередження запасів товарів; герметизація складських приміщень; вико-ристання спеціальної тари для зберігання прод- та непродтоварів; широке вико-ристання підвалів, укриттів. Продовольчі товари, що не можуть бути обеззара-жені, знищують або передають на переробку. Основою для утилізації служить акт комісії, до складу якої входять представник адміністрації, матеріально-від-повідальна особа, представник громадськості та лікар санітарно-епідеміологіч-ної служби. Продовольчі товари, забруднені РР передають на технічну перероб-ку на спецкомбінати з подальшим захороненням у спеціальних місцях. Продо-вольство, заражене сильнодіючими ОР, передають на технічну утилізацію та знищення. Біологічно заражені продукти переважно спалюють.

Питання, що виносяться на практичні заняття по БЖД