Політична культура сучасної України. Становлення незалежної правової демократичної держави в Україні пов'язане з формуванням української політичної культури
Становлення незалежної правової демократичної держави в Україні пов'язане з формуванням української політичної культури, яка за своїм змістом є культурою маргінального суспільства, що намагається позбутися тоталітаризму й розбудувати правову, демократичну державу. Це позначається на всіх структурних компонентах державного устрою і політичної системи. Одночасно з цим, використовуючи термінологію відомого американського дослідника Г.Алмонда, тип політичної культури України можна також визначити як континентально-європейський, найбільш яскравою особливістю якого є висока фрагментарність, що зумовлена насамперед неоднаковим рівнем політичного розвитку окремих регіонів країни. Утворення і функціонування регіональних політичних культур зумовлено об'єктивними факторами: соціально-економічними, історичними, духовними, конфесійними, психологічними, мовними особливостями регіонів. Регіональність політичної культури українського суспільства особливо помітною стала у перехідний період, коли руйнуються звичні стереотипи, уявлення та установки щодо політичної системи та взаємодії між різними суб'єктами політики. Політична культура східного регіону України є більш реалістичною і прагматичною, з виразною перевагою універсалістських критеріїв, колективістських орієнтацій, егалітаризму та етатизму. Політична культура західноукраїнського регіону позначена пріоритетом духовних засад, відчуттям свободи як найвищої цінності людини і суспільства, самоорганізацією на основі індивідуалізму, елітизмом. Такі відмінності українських регіонів на рівні політичних орієнтацій підтримуються й відповідними, вже традиційними, системами політичних цінностей.
Зазаначене дає підстави стверджувати, що потрібна творча робота, спрямована на створення демократичної політичної культури, яка б передбачала:
– утвердження української національної ідеї, обґрунтування національних інтересів України, чітке визначення змісту і шляхів та способів державотворення;
– утвердження у суспільстві, у політичній діяльності орієнтацій на повагу до людини як найвищої цінності, підвищення дійовості інститутів, що забезпечують реалізацію цієї цінності;
– узгодження політичних цінностей, орієнтацій та традицій, якими оперують носії існуючих регіональних політичних культур;
– орієнтацію не тільки на державу, а й на громадянське суспільство; створення передумов для верховенства права й закону;
– утвердження у політичних відносинах толерантності, політичного плюралізму;
– широке використання зарубіжного досвіду у формуванні політичної культури, зокрема у справі досягнення громадянської злагоди, політичного консенсусу, компромісів, діяльності політичної опозиції, способів розв'язання різних конфліктів, організації електорального процесу, функціонування урядових і неурядових організацій.
Сучасні процеси формування демократичної політичної культури є складовою частиною національного відродження України. Існує двосторонній взаємозв'язок між зростанням національної та історичної свідомості і політичної культури народу. Національна свідомість, так само, як і національний характер, значною мірою формуються під впливом політичних відносин минулого. Довге перебування під колоніальним гнітом спричинилось до формування у частини народу зневіри в можливості розвитку самостійної України. Тривале панування тоталітаризму настільки деформувало уявлення про демократію, що часто виникає загроза виникнення нового тоталітаризму, поставленого вже на службу національній ідеї. Необхідний довготривалий досвід успішної діяльності демократичних інститутів, щоб у національному характері утвердились такі риси демократії, як терпимість, готовність до співробітництва з людьми, що мають інші політичні та ідейні погляди, повага прав особи і меншин.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:
1. Що таке політична культура? Які елементи вона включає?
2. Охарактеризуйте структуру політичної культури, її основні компоненти.
3. Яку роль відіграє політична культура в житті суспільства та особистості? Наведіть конкретні приклади
4. Чи є можливим за допомогою поняття політичної культури пояснити відмінності в політичному устрої, організації влади в конкретних країнах? Аргументуйте свою відповідь.
5. Які типи політичних культур вирізняють в політології? Охарактеризуйте їх.
6. Які фактори і яким чином впливають на процес формування сучасної політичної культури населення України?
7. Як можна охарактеризувати стан політичної культури в Україні?
8. Хто бере участь у формуванні політичної культури в Україні, які інститути визначають її форму і зміст?
9. Що таке культура політичності і що – культура громадянськості?
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ, доповідей І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
1. Структура політичної культури.
2. Функції політичної культури.
3. Концепції політичної культури.
4. Демократична політична культура.
5. Автократична політична культура.
6. Співвідношення політики і культури.
7. Рівні політичної культури.
8. Становлення політичної культури в Україні.
9. Типологія політичної культури в Україні.
10. Національна політична культура.
11. Політична культура як засіб легітимації і підвищення ефективності влади.
12. Порівняльний аналіз політичних культур: Захід – Схід – Україна.
13. Радянська політична культура: сутність і особливості.
14. Політична культура як фактор модернізації суспільства.
15. Феномен політичного абсентеїзму.
16. Особливості електоральної поведінки в Україні.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гаджиев К.С.Политическая наука.- М. ,1995.
2. Молчанов М. Політична культура України: радянська чи пострадянська //Сучасність. – 1995. - №10
3. Григор’єв В. Вітчизняна політична культура і культура підприємницької діяльності //Нова політика. –2000. -№1
4. Бэкхерст Д. Культура, нормативность и жизнь разума //Вопросы философии. – 1999. -№9.
5. Политология: Учеб. пособие для вузов / Сост. и ред. Н.Сазонова. – Харьков: Фолио, 2001. – 831 с.
6. Стегній О.Г. Регіональні особливості політичних орієнтацій населення України// Українське суспільство. Моніторінг соціальних змін (1994-1999). Інформаційно-аналітичні матеріали. - К.: Ін-т соціології ПАН України, 1999.
7. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза, 1997. – 400 с.
8. Татаренко Т.М. Регіоналізм і його інтеграційний потенціал // Нова парадигма. Альманах наукових праць. Вип. 25. – Запоріжжя. – 2002. С.73-80.
9. Туровский Р.Ф. Основы и перспективы региональных политических исследований // ПОЛИС. - 2001.№1.–С.138-156.
10. Щедрова Г.П. Особливості формування регіональної політики на сучасному етапі // Регіональна політика в Україні: стан та перспективи розвитку. Г.І.Мостовий, Харків, 2000.–с.160.
11. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку /За ред. Ф.М.Рудича: Навч. посібник. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – 327 с.
12. Регіональна політика в країнах Європи. Уроки для України (Проект Київського центру Ін-ту Схід–Захід) / С.Максименко, Є Кім.–К.: Логос, 2000.–321 с.
13. Политология. Учеб. пособие для техн. вузов / М.П.Василик, И.П.Вишнякова-Вишневецкая и др., Под ред. М.А.Василика. – 4-е изд., перераб. и доп. – Спб.: ООО «Издательство «Пионер»; М.: ООО «Издательство Астрель»: «Издательство АСТ», 2002. – 400 с.
14. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / А.Колодій, Л.Климанська, Я. Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.: ил.
15. Самыгин С.И., Самыгин П.С. Политология для технических вузов. Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 384 с.
16. Додонов А.Ф. Политология. Учебное пособие для вузов. – Запорожье: Просвіта, 2005. – 428 с.
17. Политология: Учебное пособие / Под ред. С.А.Матвеева. – Х.: «Одиссей», 2002. – 336 с.
18. Проскуріна О.О. Політична культура та політична поведінка соціальних суб'єктів з огляду політичного процесу в Україні // Держава і право: Зб. наукових праць. -К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. -Вип. 10.-С.495-499.
19. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В. П. Горбатенко; За ред. Ю. С. Шумшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. – 2-ге вид. доп. і перероб.– К.: Генеза, 2004. – 736 с.
20. Політологія: Підручн. для вищ. навч. закладів / За заг. ред. канд. філос. наук Ю. І. Кулагіна, д-ра іст. наук, проф. В. І. Полуріза.– К.: Альтерпрес, 2002. – 612 с.
21. Ходаківський М. Громадянське суспільство і національна держава // Віче. – 1998. - № 9. – С. 34 - 46.
22. Говоруха С. Теоретико-методологічні засади вивчення феномену політичної культури: у пошуках холістичного підходу // Людина і політика. – 2003. - №4 (28). – С. 135.
23.Головаха Е., Пухляк В. Политическая социализация в посткоммунистической Украине // Политическая мысль. – 2002. - №2. – С. 29 - 32.
24. Стегній О. Регіональний чинник розвитку політичної культури населення України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. - № 3. - С. 94 – 122.
25. Галактіонов В. І. Фактори впливу на формування політичної культури молоді України, 90-ті роки ХХ ст. // Політична культура: теорія, проблеми, перспективи. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2004.
Тема 15
ПОЛІТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Зміст:
15.1 Політична діяльність: стратегія і тактика.
15.2 Політичний маркетинг як засіб організації політичної діяльності.
15.3 Лоббізм як політична технологія.
15.4 Виборчі технології