Проблеми становлення національної еліти в сучасній Україні

Формування і розвиток української національної еліти завжди було важливою проблемою державотворення в Україні. Відсутність стабільної, збудованої на історичній традиції, достатньо кваліфікованої політичної еліти визнається однією з найголовніших причин поразки національно-визвольної боротьби, загибелі створених українським народом в попередні часи держав. Дослідники відзначають, що історія української національної еліти, проходячи певні стадії (XII, XIII- XVI століття, ХVІ-ХУШ століття, XIX ст.-20-і роки XX століття, 20-90-і роки XX століття), характеризується звуженням часового відрізка, на якому розгорталася діяльність кожного з наступних історичних типів еліти (300 років, 150 років, 75 років, 70 років), їх несприйнятливістю до соціокультурних надбань попередніх еліт і, як наслідок, розривами політичної традиції, що негативно позначилося на утвердженні незалежної держави.

Професійні якості і політичні орієнтації сучасної (перехідної і ще не до кінця сформованої) політичної еліти України визначаються станом політичної (і загальної) культури і свідомості суспільства загалом, а також її структурою та джерелами формування. Серед останніх головними є такі:

– колишня комуністична "номенклатура" (власне політична, господарська, військова);

– колишня політична контреліта ("дисиденти", що займалися політичною діяльністю);

– опозиційна до колишньої влади і заангажована в політику з часів перебудови творча інтелігенція;

– люди, професійна діяльність яких близька до потреб сучасної політичної сфери, — економісти, юристи, невеликий прошарок дослідників політики.

Межі впливу кожної з цих частин на політику є нестійкими, переходи з контреліти в еліту, з опозиційної еліти в еліту влади часто несподівані, а сама політична еліта скоріше є конгломератом політичних угруповань, ніж соціальною верствою з усталеними функціями державного управління Тобто, якщо під політичною елітою ми розуміємо не просто людей при владі чи тих, хто за неї бореться, а певну соціальну верству, яка кваліфіковано, компетентно і протягом тривалого часу здійснює функцію управління суспільством, то така вества в Україні перебуває на початкових стадіях свого формування, і те, що суспільною свідомістю негативно сприймаються ті чи інші її структурні елементи (чи то колишні партійці, чи навпаки — поети і режисери), не може змінити ситуацію на краще.

Формування і діяльність політичної еліти України безпосередньо пов'язані з проблемою поділеності українського суспільства і його сегментизації за територіальними, мовними, конфесійними та іншими ознаками. Якщо еліти не зможуть досягти компромісу, це може загрожувати єдності та існуванню держави.

Ефективність діяльності політичної еліти України буде забезпечена, якщо сформується повноцінна і стабільна провідна верства, що відзначатиметься професіоналізмом, високим інтелектуальним рівнем, відданістю загальнолюдським і національним ідеалам, активною участю у розбудові незалежної держави. Ці риси дають змогу політичній еліті стати чинником національної консолідації, політичної стабільності, здійснення економічної реформи та утвердження демократії.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:

1. Визначте основні тенденції формування політичних еліт в сучасній Україні.

2. Якими якостями, на ваш погляд, має володіти сучасна політична еліта?

2. Які функції в суспільстві виконує еліта?

3. Як формується еліта? Яким чином змінюються критерії відбору?

4. Яким чином здійснюється зміна (циркуляція) еліт?

5. Яке співвідношення між поняттями «пануючий клас» і «правляча еліта»?

6. Які критерії покладено в основу формування сучасних еліт: походження, багатство, освіта?

7. До якого типу еліт можна віднести сучасну українську еліту?

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ, доповідей І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Ф.Ніцше як фундатор теорії еліт.

2. Західні теорії еліт ( В.Парето, Г.Моска, Р.Міхельс, К.Мангейм, Р.Арон).

3. Відповідальність як принцип буття еліти.

4. Теорії еліт в контексті українського суспільно-політичного буття (Д.Донцов, В.Липинський).

5. Роль еліти в процесі духовного відродження.

6. Правляча еліта і демократія.

7. Місце і завдання правлячої еліти в українському суспільстві.

8. Політико-адміністративна еліта.

9. Регіональні еліти.

10. Політична культура регіональної еліти.

11. Імідж політичної еліти.

12. Професійна культура муніципального депутата.

13. Еліта в тоталітарному суспільстві. Радянська «номенклатура».

 

Література

1. Соловьев А.И. Культура власти российской элиты: искушение конституционализмом? //Полис. – 1999. - №5

2. Гельман В.Я. «Сообщество элит» и пределы демократизации: Нижегородская область //Полис. – 1999. - №1

3. Елизаров В.П. Элистистская теория демократии и современный российский политический процесс. //Полис. –1999. -№1

4. Куприянычева Э.Б. Особенности политической элиты Самарской области //Полис. – 1999. -№3

5. Политология. Учеб. пособие для техн. вузов / М.П.Василик, И.П.Вишнякова-Вишневецкая и др., Под ред. М.А.Василика. – 4-е изд., перераб. и доп. – Спб.: ООО «Издательство «Пионер»; М.: ООО «Издательство Астрель»: «Издательство АСТ», 2002. – 400 с.

6. Політологія. Кн. перша:Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / А.Колодій, Л.Климанська, Я. Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.: ил.

7. Самыгин С.И., Самыгин П.С. Политология для технических вузов. Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 384 с.

8. Додонов А.Ф. Политология. Учебное пособие для вузов. – Запорожье: Просвіта, 2005. – 428 с.

9. Политология: Учебное пособие / Под ред. С.А.Матвеева. – Х.: «Одиссей», 2002. – 336 с.

10. Липинський В. Листи до братів-хліборобів. – К.: Філадельфія, 1995.

11. Гаман-Голутвина О.В. Определение основных понятий элитологии // Полис. – 2000. – №3. – С.97.

12. Лапина Н., Чирикова А. Стратегии региональных элит: экономика, модели власти, политический выбор / РАН. ИНИОН. Центр научн.-информ. исслед. глобальных и региональных проблем. Отд. глобальных проблем.; Отв. ред. Любин В.П. – М., 2000. – 200с.

13. Михальченко М.І. Українська еліта як специфічний феномен // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй – К.: ТОВ УВПК «Екс Об», 2006. – 496с.

14. Кравчук Л.М. Національну еліту треба втрощувати // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй – К.: ТОВ УВПК «Екс Об», 2006. – 496с.

15. Горбатенко В.П., Горбатенко І.А. Основні напрями успішної діяльності еліти в умовах перехідного суспільно-державного розвитку // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй – К.: ТОВ УВПК «Екс Об», 2006. – 496с.

16. Сурмін Ю.П. Концептуально-методологічні аспекти формування і розвитку української політичної еліти // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй – К.: ТОВ УВПК «Екс Об», 2006. – 496 с.

17. Долженков О. Тіньовий аспект політичного процесу в Україні: феномен адміністративно-економічних кланів // Людина і політика – №2. – 2000. –С.44-50.

18. Куценко О. Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні // Політичний менеджмент. – 2005. – №1 (10). – С.78-89.

19. Михальченко М. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? – К.: Институт социологии НАНУ, 2001. – 440 с.

20. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В. П. Горбатенко; За ред. Ю. С. Шумшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. – 2-ге вид. доп. і перероб.– К.: Генеза, 2004. – 736 с.

21. . Політологія: Підручн. для вищ. навч. закладів / За заг. ред. канд. філос. наук Ю. І. Кулагіна, д-ра іст. наук, проф. В. І. Полуріза.– К.: Альтерпрес, 2002. – 612 с.

22. Траверсе О. Політичне лідерство, національна еліта і практика модернізації суспільства // Політичний менеджмент. - 2006. - №1. - С. 27 - 36.


Тема 21