Нормування, кодифікація та стандартизація термінів. Українські електронні термінологічні словники
Термінологія може виконувати свої основні функції - позначати наукові поняття і задовільняти потреби спілкування фахівців - у тому випадку, якщо вона буде загальноприйнята, унормована, відповідатиме вимогам до термінів.
Кодифікаціятермінів - це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.
Стандартизація термінології - це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни (якщо це національний стандарт)або в межах групи країн (якщо це міжнародний стандарт). Стандартизована термінологія є обов'язковою для вживання в офіційних наукових, ділових, виробничих текстах.
Основи стандартизації термінів було закладено в Німеччині в кінці XIX - на початку XX ст., коли в багатьох терміносистемах виникла потреба впорядкувати нагромаджену термінологію, виявити межі галузевих термінологій, уточнити значення кожного терміна. Теоретичні основи стандартизації термінів розробив німецький учений В.Вюстер.
У Радянському Союзі було створено потужну наукову термінологічну школу під керівництвом Д.Лотте, яка займалася, зокрема, проблемами нормування термінології. Цей процес перебував під пильним контролем держави: над виробленням стандартів працювали Комітет науково-технічної термінології (КНТТ), Комітет стандартизації мір і вимірних приладів та Всесоюзний науково-дослідний інститут інформації, класифікації та кодування. Прийняті державні стандарти (ГОСТи) мали силу закону.
Радянська система нормативної документації вилучила українську мову зі сфери науково-технічної діяльності. Понад 20 тис. державних стандартів (ГОСТ), 47 тисяч галузевих стандартів (ОСТ), 80 тис. технічних умов (ТУ) були російськомовні. Навіть 600 республіканських стандартів УРСР, що їх затвердив і видав Держплан УРСР, також були російськомовні.
В українській історії першим нормувальним термінологічним центром можна вважати Наукове товариство імені Т. Шевченка (кінець ХІХ - початок ХХ століття). Саме навколо товариства гуртувалися провідні термінологи того часу, до його ухвал прислухалися автори наукових праць і підручників. Згодом незаперечним авторитетом в українській термінології став Інститут української наукової мови (20-ті - початок 30-х років). Але обидві ці структури не видавали державних стандартів у теперішньому розумінні цього поняття.
Сьогодні в Україні стандартизація термінології стала державною справою. Від розв'язання мовних питань, зокрема термінологічних, як відомо, залежать темпи державотворчих процесів. Освіта, наука, а особливо виробництво потребують єдиної, зручної, логічної української термінології.
Звичайно, такої суворої централізації, як у колишньому СРСР, не спростерігаємо, але необхідність державного підходу до творення єдиної термінології для усієї країни очевидна.
З огляду на ці умови в Держстандарті України розроблено Концепцію державних систем стандартизації, метрології та сертифікації, яку схвалив уряд. У липні 1992 року спільним наказом Міносвіти та Держстандарту України створено Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології.
Для стандартизації термінів у багатьох країнах світу створено відповідні інституції: уСША-Американська асоціація стандартів, у Німеччині - Німецький нормалізаційний комітет, у Франції - Французька асоціація нормалізації тощо. Поряд із загальнонаціональними асоціаціями діють також фірмові стандартизаційні групи та спеціалізовані науково-технічні товариства окремих галузей науки і виробництва.
Національні термінологічні комітети в Європі та Америці - переважно позадержавні структури. Терміни стають нормативними після ухвал термінологічних нарад і конференцій.
На цей час в Україні розроблено понад 600 державних стандартів. Через кожні п’ять років їх переглядають і уточнюють.
Як же створюють термінологічний стандарт?
Термінологічний стандарт укладають за таким алгоритмом:
1) систематизація понять певної галузі науки чи техніки; поділ їх на категорії (предмети, процеси, якості, величини тощо); розмежування родових та видових понять;
2) відбирання усіх термінів галузі, узятої для стандартизації (терміни вибирають зі словників різних років видання, статей, підручників, періодики, рукописів та ін. джерел);
3) поділ термінів на групи:
а) вузькогалузеві терміни;
б) міжгалузеві;
в) загальнонаукові (загальнотехнічні); стандартизації повинні підлягати лише вузькогалузеві терміни);
4) вибирання із групи термінів-синонімів нормативного терміна (інші терміни подають також, але з позначкою «не рекомендований»);
5) підбирання еквівалентів англійською, німецькою, французькою, російською мовами з відповідних міжнародних стандартів;
6) формулювання українською мовою означення (дефініції) поняття;
7) рецензування стандарту фахівцем та мовознавцем.
У готовому вигляді стаття стандарту має таку будову:
1) назва поняття українською мовою;
2) скорочена форма терміна;
3) недозволений (нерекомендований) синонім;
4) родове поняття;
5) видове поняття;
6) еквіваленти англійською, німецькою, російською, французькою мовами;
7) дефініція (означення);
8) формула або схема.
Електрóнний словн́ик - комп'ютерна база даних, що містить особливим чином закодовані словникові статті, що дозволяють здійснювати швидкий пошук потрібних слів, часто з урахуванням морфологічних форм і з можливістю пошуку поєднань слів (прикладів вживання), а також з можливістю зміни напряму перекладу (наприклад, українсько-російський або російсько-український).
Глосарій (від лат. glossarium - словник глос) - словник до тексту, що пояснює маловідомі або застарілі слова. Глосарій - список понять у специфічній області знання з їх визначеннями. Традиційно, глосарій знаходиться в кінці книги і включає терміни в межах цієї книги, які є або недавно введеними, або як мінімум незвичайними.
Двомовний глосарій - список понять однією мовою, який визначається через іншу мову або за допомогою синонімів іншої мови.
У більш загальному розумінні глосарій містить пояснення понять, доречних для певної області вивчення або дії. У цьому сенсі, термін одночасно пов'язаний із онтологією.
Основний глосарій - простий глосарій або термінологічний словник, який пояснює визначення нових понять, особливо для неологізмів.
Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України (ТК СНТТ) є єдиним в Україні держаним органом, який фахово досліджує українську науково-технічну термінологію, організує та координує розроблення, експертування, затвердження та впровадження україномовних термінологічних стандартів, забезпечує міжнародну співпрацю й обмін досвідом у галузі стандартизації науково-технічної термінології, бере участь в діяльності відповідних комісій ISO й IEC. За десять років своєї діяльності (комітет засновано в серпні 1992 р.) працівники ТК СНТТ нагромадили великий досвід у розробленні концептуальних засад і практичних рекомендацій щодо термінотворення та внормування української науково-технічної термінології. Саме цей доробок дав змогу у 2000 р. розпочати масштабний лексикографічний проект − термінографічну серію СловоСвіт. За цей час видано дванадцять праць, зокрема десять термінологічних словників з різних галузей знань: інженерії довкілля, інсталяційних та інженерних технологій, теплотехніки та коксохімії, архітектури й будівництва, інформатики й програмування, медицини тощо.
У процесі укладання, редагування та видання словників опрацьовано багато термінологічного матеріалу − словників, монографій, посібників, наукових статей, термінологічних стандартів тощо. Узагальнюючи цей досвід, можна стверджувати, що паперові версії книжок не дають змоги в повній мірі здійснювати оперативний пошук потрібної інформації (чим докладніший словник, тим він обсяжніший та громіздкіший); паперові версії виходять із часовим запізненням і не можуть оперативно оновлюватися; затрати на видання паперових версій словників досить значні, а вартість поліграфії постійно зростає. У паперових версіях не можна помістити всієї необхідної для користувача інформації (аудіо- та відеоінформації, зображень тощо). Саме ці недоліки відсутні в комп’ютерних словниках. Тому у 2004 р. розпочато новий проект − розроблення системи для укладання комп’ютерних словників та їх видання одночасно з паперовими версіями. Сьогодні розроблено систему для укладання комп’ютерних двомовних тлумачних термінологічних словників PolyDic 1.0. За допомогою цієї системи укладено та видано три комп’ютерних словники, які вийшли в світ одночасно з їх паперовими версіями: «Російсько-український словник будівництва й архітектури» (Термінографічна серія СловоСвіт № 8) «Російсько-український словник з інженерних технологій» (№ 9) та «Російсько-український коксохімічний словник» (№ 12). Систему PolyDic 1.0 розроблено в середовищі CA Visual Object під операційну систему Windows. Для її інсталяції потрібно мінімальні апаратні засоби (16MB RAM, процесор не нижче Pentium-133 MHz, True Color video mode, не менше 20MB вільного жорсткого диску), працює під операційними системами Windows 98SE RUS/ME/2000/XP. Система складається з двох програмних модулів PolyDic Editor − для занесення та редагування словникових баз, та PolyDic Viewer − для відтворення словника на комп’ютерних дисках. Одночасно зі системою інсталюється шрифт PolyDic_SansSerif.TTF, який дає змогу набирати слова з наголосами. Модуль PolyDic Editor виставлено на інтернет-сторінці ТК СНТТ www.lp.edu.ua/tc.terminology для вільного стягнення і використання. До позитивних здатностей системи, окрім невеликих вимог до апаратних та програмних засобів, належать: простота у використанні; зручний пошук (за першими літерами слів та за заданою маскою); можливість одночасного введення декількох окремих баз з подальшим їх злиттям в одну, що значно прискорює роботу з укладання словника; наявність редактора словникових статей; можливість конвертувати словникові бази в текстовий формат RTF, для їх коректування та редагування; можливість створювати спливні інформаційні вікна для тлумачення словникових позначок, зокрема приналежність терміна до певної галузі; компактний обсяг програми та словникових баз; непотрібність встановлення додаткового програмного забезпечення. Серед недоліків системи потрібно вказати на обмеженість кількості мов перекладних словників (дві); вбудований шрифт не підтримує Unicode і не дає змогу вводити літери з діакритичними знаками; система не підтримує мультимедійні об’єкти.
У 2007 р. у термінографічній серії СловоСвіт вийшов друком п’ятимовний словник інсталяційних термінів і заплановано укласти та видати ілюстрований багатомовний словник з будівництва й архітектури. Усе це зумовило розроблення нової системи для укладання багатомовних мультимедійних комп’ютерних словників PolyDic ML 3.0. Система розробляється на мові C-Sharp під Windows XP/Vista. Вона перейняла від попередньої версії системи всі її позитивні риси. Структура словникових баз максимально наближена до вимог міжнародного стандарту ISO 12620 “Computer aplications in terminology – Data categories”. Складається система PolyDic ML 3.0, як і попередня версія, з двох модулів: один для введення та редагування словникових баз, другий − для їх відтворення на комп’ютерних дисках. Основні функції та засоби нової системи: незалежне введення словникових баз на декількох комп’ютерах з подальшим злиттям даних в єдину базу; підтримка кодової таблиці Unicode символів усіх національних алфавітів; експортування введеної словникової інформації у формат RTF; вибір вхідної мови багатомовного словника; вибір мови інтерфейсу програми; можливість відтворення синонімів, антонімів, абревіатур, скорочень, транскрипції, транслітерації, наголосів, морфологічної інформації, позначок (граматичних, стилістичних, спеціальних); відтворення зображень, формул та графіків, звукових файлів, кліпів (для ілюстрації словникової статті); сортування за вибраною вхідною мовою або за заданими розділами; розгорнута та зручна система пошуку (за першими літерами слів чи за поєднанням символів у всіх текстових полях електронного словника); уведення довільної кількості мов, підтримуваних операційною системою Windows (кількість мов словника програмно не обмежена, не потрібно встановлювати додаткові шрифти); у систему можна заносити декілька словників та відтворювати їх спільно або окремо. Розроблено початкову тестову версію системи PolyDic ML 3.0.
Оскільки в Україні не практикується видання словників та іншої літератури разом з електронними версіями на комп’ютерних дисках, то комп’ютерні словники термінографічної серії СловоСвіт певною мірою будуть заповнювати цю прогалину в інформаційному просторі. Комп’ютерні словники, укладені з допомогою PolyDic 1.0, є простими й зручними у використанні і не вимагають потужної комп’ютерної техніки. Нова версія системи PolyDic ML 3.0 надає укладачами словників широкі можливості для укладання багатомовних мультимедійних словників та орієнтована на сучасний рівень як техніки і програмних засобів, так і потреб користувачів програмних продуктів.
Перевірте свої знання
1. Термін – це:
1) основна мовна одиниця, яка служить для найменування предметів, явищ, дій, ознак тощо;
2) слова переважно однієї частини мови, які мають протилежне значення;
3) це слово або словосполучення, що позначає поняття певної галузі науки, техніки тощо.
4) слова, що вживаються групою людей, об'єднаних спільними iнтepecaми, звичками, родом занять.
2. Виберіть найбільш прийнятні рекомендації щодо вживання термінів:
1) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід вживати український варіант;
2) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід уживати кодифікований варіант, що ввійшов до загального вжитку;
3) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід уживати іншомовний варіант.
3. Слова або словосполучення, які вживаються на позначення спеціальних понять у cфepi тiєї чи іншої діяльноcтi, але не мають чіткого наукового визначення i можуть мати емоційне забарвлення, – це:
1) професіналізми;
2) діалектизми;
3) жаргонізми;
4) сленг.
4. Позначте варіант, який, на вашу думку, є неправильним:
1) професіоналізми – це терміни, які широко вживаються при діловому спілкуванні;
2) професіоналізми – це, як правило, звичайні слова, ужиті у незвичнішому значенні;
3) уживання професіоналізмів при діловому спілкуванні небажане, бо такі слова властиві тільки вузькій професійній групі людей.
5. Номенклатурні назви – це:
1) яскраві, образні вирази, які є важливим експресивним засобом мовлення, зокрема професійного;
2) сукупність назв конкретних об’єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва;
3) слова чи словосполучення, які називають явища, предмети спеціальних галузей людської діяльності.
6. Позначте варіант, який, на вашу думку, є неправильним:
1) надмірне вживання вставних слів робить мову беззмістовною;
2) недоречне використання мовних кліше призводить до беззмістовної фрази, до неконкретного змісту;
3) варто переносити в усне мовлення кліше писемного ділового мовлення.
7. Позначте рядок, де всі характеристики фразеологізмів є правильними:
1) окремі слова у фразеологізмів не мають самостійного значення, ось чому вони легко вступають у взаємодію з будь-якими словами в реченні і до них можна додавати нові слова;
2) стійкі словосполучення складаються з одних і тих самих компонентів, проте слова в таких словосполученнях зберігають своє окреме значення;
3) окремі слова у фразеологізмів не мають самостійного значення, а самі фразеологізми складаються з одних і тих самих компонентів і до них не можна додавати нові слова.
8. У якому рядку всі терміни утворені суфіксальним способом:
1) бізнесовий, платоспроможний, демпінговий, лізинговий;
2) валовий, емісійний, фірма-посередник, обіговий;
3) кредитний, консалтинговий, аудиторський, тендерний;
4) обмінний, партнер-візит, експертний, інфляційний.
9. У якому рядку всі терміни утворені префіксальним способом:
1) безлюдний, підпис, відмова,випуск;
2) післяплата, приватизувати, альтернативний, грошовий;
3) надпотужний, переказати, придбати, перейти;
4) бізнес-план, терміновий, захід, експертний.
10. У якому рядку всі терміни утворені способом складання:
1) вартість, дивідент, якість, акциз, порто-франко;
2) обіг грошовий,конкурентоспроможність, видатки, мито;
3) холдинг-компанія, податкові канікули, офшорна зона;
4) лист-вимога, купівля-продаж, соло-вексель, експорт-імпорт.
11. У якому рядку всі терміни утворені з частини першого й цілого другого слова:
1) Агрокомплекс, Держрезерв,КРУ, зарплата;
2) землекористування, ВНЗ, д-р екон.наук, нарсуд ;
3) автотранспорт, держслужбовець, СБУ, ціна-нетто;
4) держмито, госпрозрахунок, бухоблік, фондовіддача.
12. Установити відповідність між парами літер та цифр, узгодивши їх:
1) косинус, суфікс, гіпотенуза, дефіс, діалект;
2) весілля, турбота, юність, портфель, авторитет;
3) отаман, кольчуга, чернь, голота, десниця.;
4) магістраль, футбол, агент, революція, акція.
а) у якому рядку всі слова є історизмами;
б) у якому рядку всі слова є загальновживаними;
в) у якому рядку всі слова є термінами;
г) у якому рядку всі слова є запозиченими.
Контрольний тест
1. Сформулюйте основні рекомендації щодо вживання термінів у практиці професійного спілкування.
2. Джерела, походження, способи творення термінологічної лексики.
3. Сформулюйте основні вимоги до вживання термінологічної та професійної лексики в практиці професійного спілкування.
4. Назвіть основні вимоги до використання професіоналізмів у діловому мовленні.
5. Охарактеризуйте особливості творення професіоналізмів.
6. Схарактеризуйте роль мовних стереотипів, кліше та використання їх у діловому мовленні.