Висловлювати, вимовляти та виговорювати

«Присутні виговорили свої думки». Що ж це означає? Знову-таки, калькування з російської слова «высказали». Необхідно розрізняти за значенням слова висловлювати, вимовляти і виговорювати.

• Висловлювати — «передавати словами думки, почуття тощо; виражати тим або іншим способом» (наприклад, «висловити погляди, думку»);

• вимовляти — це «передавати голосом звуки, слова; говорити певним чином (наприклад: «Кожне слово він вимовляв повільно»);

• виговорювати — «дорікати комусь, говорячи, домагатися одержання чогось тощо» (наприклад, «виговорювати за провину»).

У реченні, наведеному на початку, необхідно було вжити слово «висловили».

 

Вислів і вираз.

(«Крилатий вираз» — вислів). Вислів — це думка, подана небагатьма словами; словосполучення, яке характеризується завершеною думкою («За висловом Т.Шевченка, в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля»). Слово ж вираз — багатозначне: вираз обличчя, у цифровому виразі, читати без виразу, невиразно

Відбуватися, ставатися

(«Якщо цього не відбудеться» — не станеться). Із займ. «цього» — не станеться, а із займ. «це» — відбудеться. Крім того, розрізняються стилістичним відтінком: відбуватися — діятися в часі (засідання відбудеться в залі Верховної Ради), а ставатися — близьке до траплятися — про біду, горе, нагоду (Як це сталося?). Відбуватися — рос. «довершаться», «происходить»; ставатися — рос. «случаться».

Відказувати і відмовляти.

Чи можна «відказати в проханні»? Необхідно з'ясувати значення слів «відказувати» і «відмовляти», щоб правильно їх вживати, адже лише в деяких значеннях вони збігаються.

Слово «відказувати» означає:

• Говорити у відповідь. Наприклад: відказувати на запитання.

• Відповідати на запитання письмово. Наприклад: одказувати на листи.

• Заповідати комусь щось перед смертю, залишати у спадок. Наприклад: відказати майно.

• Переставати діяти. Наприклад: відказав двигун; відказало серце.

• І лише діалектне — відмовляти комусь в чому-небудь. Наприклад: не відкажи в просьбі.

Слово «відмовляти» має значення:

• Давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ. Наприклад: не одмовте помогти в справі.

• Говорити у відповідь. Наприклад: колега на ці слова відмовив таке...

• Переконувати когось не робити чого-небудь. Наприклад: відмовляти друга кудись їхати.

• Переставати діяти внаслідок несправності (про механізм) або перевтоми тощо (про людський організм). Відмовило сверло; відмовили ноги.

Тому літературним є вислів: «Відмовити в проханні».

Відносини і стосунки.

Відносини — зв'язки між державами, соціальними групами (українсько-російські відносини, виробничі відносини), а стосунки (або взаємини) — між людьми. Неправильним є вживання в цьому значенні слів взаємовідносини, відношення

Відносно, стосовно, щодо.

Унаслідок калькування з російської постійно трапляються вислови, подібні до: «Відносно цього питання я маю таку думку...». Але слово «відносно» в українській мові має значення «порівняно», наприклад: відносно недалека відстань; відносно дешевий товар.

Слово «стосовно» в літературній мові вживається з прийменником «до» і означає «відповідно до чогось», «у застосуванні до чогось, кого-небудь». Наприклад: «І.Франко вивчав історію не побіжно, стосовно тільки до своїх художніх творів, а спеціально, — і тому його вважають істориком-професіоналом».

Слово «щодо» має ширше значення, а саме:

• 3 приводу чого-небудь. Наприклад: Обіцяли допомогти щодо перекладу. Щодо цього наші погляди збігаються.

• Про, за когось, щось (якщо говорити про кого-, що-небудь, мати на увазі кого-, що-небудь). Наприклад: Говорити щодо проблем. Щодо Лук'яненка я маю хорошу думку.

• Уживається для вираження особливостей, властивостей, якості кого-, чого-небудь, які характеризуються з боку тих чи інших ознак, зв'язків, стосунків і под. Наприклад: Доповідь була хорошою і щодо форми, і щодо змісту.

Зважаючи на все викладене вище, правильним є вислів: «Щодо цього питання я маю таку думку...».

Відношення і ставлення.

«Треба змінити відношення до культури як до менш важливої справи, ніж екокономіка», «Ціню твоє відношення» — уживання першого слова в значенні ставлення неправильне, це не синонім, а звичайна рос. калька; відношення має в укр. мові інші значення: 1) математичний термін (геометричне відношення); 2) стосунок, причетність (наша комісія не мала до цього ніякого відношення); 3) аспект якоїсь справи (у фінансовому відношенні). Можна сказати у всіх відношеннях, хоча природніше для української з усіх боків (зусібіч)