Напрямки участі України в Балто-Чорноморській транспортно-логістичній інтеграції
Щодо участі України в процесах здійснення транспортно-логістичної інтеграції між транспортно-логістичними системами Балтійського моря (що вже практично сформована) та Чорного моря (що знаходиться в стані формування), слід виділити такі напрями:
1. Участь в розбудові ПЄК, що пов’язують Україну з регіоном Балтійського моря.
2. Участь в розбудові ТКТК, що пов’язують Україну з регіоном Балтійського моря.
3. Участь в річкових коридорах, що пов’язують Україну з країнами регіону Балтійського моря та надають вихід до Чорного моря.
4. Участь в контрейлерних маршрутах, що пов’язують Україну з країнами Балтійського басейну.
5. Розбудова мережі логістичних центрів в Україні за прикладом Німеччини, Литви, Польщі.
6. Ініціація та підтримка політичних та економічних угод щодо БЧТЛІ.
Три Пан’європейські коридори (№ 3, 7 та 9) безпосередньо пов’язані з БЧТЛІ та Україною. ПЄК № 3 включає залізничний та автомобільний транспорт. Протяжність основного ходу транспортного коридору становить 1640 км, у т.ч. по Україні. На території України цей коридор проходить за маршрутом Краківець - Львів - Рівне - Житомир - Київ. На ділянці Львів - Київ транспортний коридор суміщується з існуючою магістральною автодорогою М-06 Київ - Чоп, на ділянці Краківець - Львів - з існуючою автомагістраллю М-10. Зважаючи на те, що можливий транзит територією України через ПЄК №3 є одним з найбільших (поряд з ТКТК “Європа-Азія”) серед усіх МТК, що проходять через Україну, а реальний обсяг транзиту вантажів майже в 10 разів менший, ніж потенційний, то розбудову української ділянки ПЄК №3, слід вважати пріоритетним напрямком модернізації транспортної мережі та транспортно-логістичної інфраструктури України в контексті її участі в БЧ ТЛІ.
ПЄК №9, який з’єднує Фінляндію, Росію, Україну, Молдову, Румунію, Болгарію та Грецію, визнано ЄС одним з найважливіших. Його поділяють на дві частини: 1) Гельсінкі - Санкт-Петербург (в якій дуже зацікавлені Росія та ЄС); 2) Санкт-Петербург - Київ - Одеса - Бухарест - Александруполіс (яка не є пріоритетною для ЄС, а Росія більше зацікавлена в його продовженні в бік Каспійського моря). Але зацікавленість другим відрізком коридору неодноразово демонструвалася під час українсько-грецьких перемовин, що може бути основою для подальшої спільної співпраці з практичної реалізації цього проекту. До того ж Туреччина виявляє бажання подовжити ПЄК №9 від Одеси до Стамбулу (морська ділянка), що Україна підтримує.
Активно просувається реалізація ПЄК №7 (Дунайського), який передбачає поліпшення використання другої найдовшої річки Європи - Дунаю як транспортного шляху від Чорного до Північного моря (що є сусідом Балтійського). ЄС розглядає Дунайське співробітництво як один з найперспективніших проектів співпраці між країнами Центральної та Південно-Східної Європи (включаючи Україну). В системі БЧТЛІ роль ПЄК №7 полягає в тому, що він з’єднує українську ділянку Дунаю з німецькою, а розвиненість транспортної системи Німеччини дає можливість з’єднати ПЄК №7 з Балтійським морем. З трансконтинентальних (євро-азійських) транспортних коридорів (ТКТК) попередньо були розглянуті (з відображенням участі України) два з трьох, що мають відношення до БЧТЛІ - TRACECA та Чорноморське транспортне кільце (ЧТК). Але для України цікавим є як раз третій - ТКТК “Балтика - Чорне море”. Він проходить територією лише двох країн (Україна та Польща), має маршрут “Гданськ - Варшава - Ягодин - Ковель - Козятин - Жмеринка - Одеса”, безпосередньо з’єднує Чорне та Балтійське моря за найкоротшим шляхом, нарешті має готову інфраструктуру. Але за рівнем оснащення цей МТК поступається іншим коридорам на території України. Наступним напрямком участі України в системі БЧТЛІ є участь в розбудові річкових коридорів (РК). До них належать “Дніпро”, “Дніпровсько-Бузький канал”, “Одра”, “Дніпро-Даугава” (або “Херсон-Рига”). Річковий коридор “Дніпро”, який проходить територією України, Білорусі та Росії, Україна пропонує включити в перелік ПЄК. В контексті зростання транзитного потенціалу України варто згадати про проекти створення річкового коридору “Дніпро - Даугава” (або “Херсон - Рига”), який теж може з’єднати Чорне і Балтійське моря напряму відповідним каналом, який має пройти на території Білорусі через міста Вітебськ та Оршу.
До основних транспортно-логістичних центрів України у системі БЧТЛІ відносяться водні, прикордонні, внутрішні:
а) з водних ТЛЦ: Одеса, Херсон, Ізмаїл, Рені, Іллічівськ;
б) з прикордонних ТЛЦ: Ковель, Мостиська, Рава-Руська;
в) з внутрішніх ТЛЦ: Київ, Львів, Рівне, Житомир, Вінниця.
Особливої уваги при цьому вимагають ті пункти, де спостерігаються найпотужніші вантажопотоки, які входять/виходять з території України або концентруються всередині країни. Тут вже зараз слід споруджувати потужні сучасні транспортно-складські комплекси, що відповідають європейським та світовим стандартам. Це, насамперед, відноситься до Києва, Одеси, Іллічівська, Львова, Ковеля. При цьому доцільно залучати державний, приватний, іноземний капітал, а також професійних виконавців. При здійсненні проектів БЧТЛІ Україні в першу чергу слід розвивати співробітництво з Польщею, Туреччиною, Росією, Китаєм та іншими країнами Європи та Азії.
Проблема формування БЧТЛІ та участі в ній України є дуже актуальною для нашої незалежної держави і має і геополітичний вимір. Нині зусиллями країн в басейні Балтійського моря вже створена і діє інтегрована транспортно-логістична система, яка передбачає подальшу її модернізацію та перетворення морських портів у сучасні мультимодальні логістичні вузли та центри. В басейні Чорного моря, країни якого відносяться до Організації Чорноморського економічного співробітництва, частково ЄС та СНД, а також формують Пан’європейську транспортну зону, що визнана ЄС в якості пріоритетної, така робота тільки починається. Єдиним загально регіональним проектом є Чорноморське транспортне кільце, а більшість портів – застарілі та потребують термінової модернізації то логістизації. З іншого боку як до Балтійського, так і до Чорноморського басейнів виходять численні Пан’європейські та трансконтинентальні (євроазійські) транспортні коридори, більшість з яких проходять територією України. Отже, Україна, яка разом з Польщею та Литвою складає групу держав-учасниць БЧТЛІ першого порядку, повинна взяти на себе функцію центральної ланки БЧТЛІ з метою створення сучасної транспортно-логістичної системи Чорноморського басейну та її інтеграції з подібною системою Балтики. Це відповідає як геополітичним, так і геоекономічним інтересам України як незалежної європейської держави.