Аналіз зон стратегічного господарювання
Стратегічна зона господарювання (СЗГ) – це окремий сегмент ринку, на якому підприємство діє або на який прагне вийти. Головними чинниками, що визначають СЗГ,є потреби та продукти, які задовольняють ці потреби. Крім того, стратегічна зона господарювання має певні кількісні та якісні характеристики:-місткість СЗГ, що обмежується обсягами поточного попиту;-динамічні характеристики ринку (стабільний, зростаючий тощо);-конкурентна позиція підприємства в сегменті;-очікуваний обсяг продажу в поточному та перспективному періоді;-особливості розподілу та продажу;-фактичні (для діючих) та прогнозні величини прибутків, рентабельності тощо.Для виділення СЗГ застосовують такі параметри:перспективи зростання в даній СЗГ;перспективи рентабельності виробництва продукції в даній СЗГ;очікуваний рівень нестабільності зовнішнього середовища.
Шляхом аналізу зазначених чинників визначають, які з них можуть забезпечити успіх підприємства в даній СЗГ. В ході аналізу досліджують чинники, які безпосередньо впливають на конкретні значення кожного параметру СЗГ. Ключовою задачею стратегічного аналізу є внесення до набору СЗГ нових зон, і відокремлення тих, які більше не відповідають завданням розвитку підприємства.
Далі за результатами аналізу для кожної обраної СЗГ формулюються стратегії, які випливають із характеристик СЗГ та можливостей підприємства діяти в той чи інший спосіб на цьому ринку. У тому числі враховуються особливості середовища та прихильність керівників до певного порядку дій.
Таким чином, аналіз стратегічних зон господарювання дозволяє вирішити завдання:визначення набору СЗГ, в яких підприємство буде діяти в перспективі; визначення шляхів взаємодії між СЗГ, включених в перспективний набір; визначення засобів захисту стратегічного перспективного набору від руйнівного впливу несподіваних подій; визначення напрямків діяльності по підготовці до використання перспективних технологічних нововведень тощо
5. Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування компанії.Оскільки компанія є відкритою системою елементів, на її розвиток впливають фактори зовнішнього середовища, яке впливає опосередковано.Існують різні підходи до класифікації факторів, що формують групу чинників зовнішнього впливу.Котлер вважає, що існує 6 основних факторів зовнішнього середовища: 1) демографічні 2) економічні; 3) природні; 4) науково-технічні; 5) політичні; 6) культурні.Виханський пропонує до вищезазначених додати ще чинники міжнародного і правового середовища.Найбільш вичерпну характеристику стану ЗС можна дати за такими групами показників:
1) стан економіки і ринків; 2) діяльність уряду; 3) структурні тенденції (зміни у структурі галузей економіки); 4) науково-технічні тенденції;5) природно-екологічні тенденції; 6) тенденції ресурсного забезпечення;7) демографічні тенденції; 8) соціально-культурна складова;9) міжнародне середовище;10) несподіванки стратегічного характеру і можливі перспективи стратегічного розвитку компанії.
Для аналізу внутрішнього середовища використовують такі показники: 1) загальні характеристики підприємства;2) пок-ки конкурентоспроможності (сфера маркетингу);3) пок-ки, що характеризують процвітання виробництва ( техніка, технології);4) пок-ки, пов’язані з фінансовою сферою ( розмір власного капіталу, пок-ки ліквідності, джерела фінансування, обсяги запасів, готівка, прибутковість, рентабельність);5) пок-ки сфери науково-дослідницьких розробок, проектно-конструкторських робіт;6) пок-ки, що характеризують рівень організації та стилі управління;7)пок-, що стосуються персоналу;8) пок-ки, що характеризують організаційну культуру.
Запропоновані показники не є вичерпними для здійснення аналізу ВС, однак навіть перелік запропонованих є надто громіздким для врахуванні при аналізі ВС. Це пов’язано з відсутністю відповідного інформаційного забезпечення для аналізу та оцінки впливу цієї сукупності факторів.