Облік допомоги з тимчасової втрати працездатності
Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. На підприємстві у листку непрацездатності роблять такі записи:
- особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби;
- у відділі кадрів на підставі трудової книжки зазначається страховий стаж. А для осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджується право на пільгу;
- комісія або уповноважена особа із соціального страхування зазначає розмір належної допомоги (60%, 80%. 100%), а також кількість днів, за які її призначають. Відсоток оплати листка непрацездатності визначають згідно зі статтею 37 Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням.
У яких випадках нараховується допомога з тимчасової непрацездатності?
Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату
заробітної плати (доходу) в таких випадках:
- у разі захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
- у разі хвороби дитини до 14-ти років і необхідності догляду за нею;
- у разі хвороби члена сім'ї і необхідності догляду за ним;
- у разі догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом у віці до 16-ти років у випадку хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає цю дитину;
- у разі карантину, який накладено санітарно-епідеміологічною службою;
- у разі тимчасового переведення застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижчеоплачувану роботу;
- у разі протезування за медичними показаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства;
- у разі санаторно-курортного лікування.
У яких випадках не надається допомога з тимчасової непрацездатності?
Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на випадок тимчасової втрати працездатності допомога не надається, якщо громадянин:
- перебуває у відпустці без збереження заробітної плати:
- захворів або одержав травму під час скоєння злочину;
- навмисно заподіяв шкоду своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи або інших обов'язків або симуляції хвороби;
- перебував під арештом на час проведення судово-медичної експертизи;
- примусово лікувався за постановою суду;
- захворів або одержав травму внаслідок алкогольно-наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з ними;
- перебував у творчій відпустці або додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Застрахованій особі можуть не виплатити допомогу з тимчасової непрацездатності, якщо в період хвороби він порушував режим, встановлений лікарем, або не з'являвся без поважних причин у призначений термін на медичний огляд.
У цьому випадку ця особа втрачає право на допомогу з дня допущення порушення на термін, встановлений комісією або уповноваженою особою із соціального страхування на підприємстві.
Які встановлені розміри допомоги з тимчасової непрацездатності?
Сума допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від середньоденного заробітку і страхового стажу. Страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та сплачує або за неї сплачують страхові внески до Фонду в порядку, встановленому законодавством.
До страхового стажу зараховується період тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами, перебування застрахованої особи у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а також одержання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів.
Крім того, при обчисленні страхового стажу враховують трудовий стаж до 28.02.2001 р. (дата набрання чинності Закону України про страхування у зв'язку з непрацездатністю).