ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АІС
Мета. Закріплення студентами теоретичних знань з організації перед проектного обстеження об'єкта автоматизації, засвоєння ними навичок в плануванні робіт на перед-проектній стадії створення АІС на базі сітьових методів планування, освоєння пакету програм MS Project.
Контрольні питання
1. Опишіть організацію перед проектних робіт розробки АІС.
2. На яких етапах розробки АІС приймає безпосередню участь замовник? Які його функції?
3. Перечисліть етапи розробки АІС.
4. Охарактеризуйте метод мережевого планування та управління.
5. Для чого в проектуванні АІС застосовується пакет MS Project?
6. Для чого в проектуванні АІС розробляється технічне завдання?
7. Дайте характеристику технічного завдання на розробку АІС.
8. Охарактеризуйте технічний проект АІС.
9. Охарактеризуйте техноробочий проект АІС.
10. Охарактеризуйте робочий проект АІС.
11. За яких умов створення АІС може не проходити всі етапи?
12. Для чого впроваджуються техноробочі проекти?
13. Яке призначення дослідної експлуатації АІС?
Завдання для лабораторних занять і самостійно/роботи
Завдання. Побудувати сітьовий графік виконання комплексу робіт на стадії передпроектного обстеження об'єкта автоматизації, визначити критичний шлях, розрахувати резерви часу для некритичних робіт і побудувати лінійний графік сітьової моделі. Визначити комплекс перед проектних робіт, проаналізувати його та від коректувати його засобами пакету MS Project.
Для побудови сітьового графіка студент повинен скористатися початковими даними свого варіанту. Далі необхідно розрахувати його параметри.
Початкові дані. Передпроектне обстеження об'єкту для наступного проектування АІС включає роботи, наведені в табл.5. Тут для кожної роботи вказані норми часу на її виконання групою проектувальників та вартість людино/години.
Методичні вказівки
Передпроектне обстеження — один із найважливіших етапів розробки АІС, котрий полягає в вивченні і аналізі існуючої системи управління торговельним об'єктом, виборі напрямів і рекомендацій щодо її покращення. Для забезпечення ефективності функціонування АІС необхідна координація всіх підрозділів торговельного об'єкта.
Найкращим планово-координаційним інструментом аналізу АІС на даний час є мережеві методи планування і управління (МПУ). Система планування, побудована на базі методів МПУ, має можливість оцінювати поточний стан торговельного об'єкта.
В основі методу мережевого моделювання лежить зображення комплексу планових робіт у вигляді графу. Граф — це схема, яка складається з деякої сукупності вершин, з'єднаних відрізками ліній. Відрізки, що з'єднують вершини графа, називаються його дугами. Орієнтованим називається такий граф, всі дуги якого мають напрямки, такі дуги зображаються стрілками.
Мережевий графік — це орієнтований граф без циклів, вершини якого відповідають подіям (етапам розв'язку задач АІС), а дуги — роботам (розв'язкам задач АІС). Кожна пара вершин мережевого графіка може бути з'єднана не більше, ніж однією дугою. Дуги мережевого графіку навантажені тривалістю розв'язку задач (в днях, тижнях, декадах, місяцях).
В мережевому графіку виділяються початкова вершина (без вхідних дуг) і кінцева (без вихідних дуг). Подія, що відповідає початковій вершині, називається початком робіт, а подія, що відповідає кінцевій вершині — завершенням робіт.
Вершини мережевого графіку пронумеруємо натуральними числами: і є \..п, причому будемо вважати, що початкова вершини графіка має номер 1, а кінцевий — номер п. Тоді дуги однозначно представляються парами натуральних чисел: {ij), i,j є 1..я . Позначимо через t(i,j) тривалість розв'язку задачі (ij).
Таблиця 5
гиїЖЖ^Л? ПОБУД.ОВИ КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ-ГРАФІКА ВИКОНАННЯ РОБІТ НА СТАДІЇ ОБСТЕЖЕННЯ ОБ'ЄКТА ПРИ СТВОРЕННІ АІС
| Робота | Код попередньої задачі | Норма затрат часу для виконання робіт, дні | Вартість людино/години, грн | Виконавці | |||
| Варіанти | |||||||
| 1. Фаза попереднього обстеження | |||||||
| 2. Створення експертної групи для попереднього обстеження об'єкта управління | Директор організації замовника | ||||||
| 3. Перевірка готовності об'єкта управління до створення АІС | Керівник експертної групи | ||||||
| 4. Розробка організаційних і фінансових заходів для створення АІС | Керівник експертної групи | ||||||
| 5. Побудова плану-графіка створення | 2-4 | Аналітик організації розробника(ІІ кат) | |||||
| 6. Укладання договору між замовником та розробником АІС | Директори організацій | ||||||
| 7. Аналіз результатів і розробка протоколу попереднього обстеження об'єкта управління | Аналітик організації розробника(Ш кат) | ||||||
| 8. Призначення керівника проекту АІС | Директор організації розробника | ||||||
| 9. Комплектування групи проектування АІС | Керівник проекту - |
To
NO
| 10. Видання наказу на проведення пе-редпроектних робіт АІС | 8-9 | Директор організації замовника | |||||
| 11. Фаза передпроектного обстеження | |||||||
| 12. Розробка програми передпроектного обстеження об'єкта управління | 8,Ю | Керівник проекту | |||||
| 13. Розробка і затвердження плану організаційно-технічних заходів для створення АІС | Керівник проекту, директор організації замовника | ||||||
| 14. Обстеження основних показників торговельно-господарської' діяльності об'єкта управління | Аналітик організації розробника (III кат) | ||||||
| 15. Обстеження матеріальних потоків об'єкта управління | 12,14 | Аналітик організації розробника(ІІ кат) | |||||
| 16. Визначення переліку підрозділів об'єкта управління та їх функцій | 14-15 | ЗО | Аналітик організації розробника(І кат) | ||||
| 17. Обстеження документації і документообігу об'єкта управління | 15-16 | Аналітик організації розробника(І кат) | |||||
| 18. Аналіз торговельно-господарської діяльності об'єкта управління | 14,16 | Аналітик організації розробника(Ш кат) | |||||
| 19. Аналіз матеріальних потоків об'єкта управління | 15-16 | Аналітик організації розробника(ІУ кат) | |||||
| 20. Аналіз технології обліку та планування господарської діяльності об'єкта управління | 16-17 | Аналітик організації розробника(ГУ кат) | |||||
| 21. Аналіз методів і алгоритмів розв'язку задач управлінської діяльності об'єкта управління | 14,20 | Інженер-програміст |
K
Закінчення табл. 5
| Робота | Код попередньої задачі | Норма затрат часу для виконання робіт, дні | Вартість людино/години, грн | Виконавці | |||
| Варіанти | |||||||
| 22. Аналіз ТПР та ППП об'єкта управління | 20-21 | Інженер-програміст | |||||
| 23. Розробка структурної схеми управління персоналом об'єкта управління в АІС | 16,20 | Аналітик організації розробника^ кат) | |||||
| 24. Розробка схеми управління об'єктом в АІС | 20,23 | Аналітик організації розробника(ІУ кат) | |||||
| 25. Вибір підсистем об'єкта управління і задач, які підлягають автоматизації | 16,20 | Аналітик організації розробника(Н кат) | |||||
| 26. Вибір комплексу технічних засобів АІС | 24,25 | Інженер-проектуваль-ник | |||||
| 27. Розробка схем розв'язку задач, які не підлягають автоматизації | 12,23 | Інженер-проектуваль-ник | |||||
| 28. Побудова звіту про передпроектне обстеження об'єкта управління і техніко-економічного завдання на створення АІС | 24-27 | Керівник проекту | |||||
| 29. Фаза технічного завдання | |||||||
| ЗО. Розробка технічного завдання на створення АІС | Інженер-проектувальник, інженер-програміст | ||||||
| 31. Затвердження технічного завдання на створення АІС | Директори організацій |
Для кожної вершини к дуги виду (і, к), називаються вхідними, а їх початкові вершини — попередниками вершини к. Для кожної вершини т дуги виду (m,j), називаються вихідними, а їх кінцеві вершини — наступниками вершини т.
Шляхом до будь-якої вершини і мережевого графіка назвемо неперервну послідовність дуг, яка веде від його початкової вершини до вершини і. Тривалістю реалізації шляху s назвемо суму тривалостей розв'язку його задач і позначимо через t($).
Позначимо час початку реалізації робіт (час виходу з початкової вершини) через Т(1), а час завершення шляху s — через T(s). Тоді, очевидно,
T(s)=T{0) + t{s).
Звичайно приймають Т(\) = 0.
Оскільки в кожну вершину і з початкової можна попасти, взагалі кажучи, декількома шляхами, то найменшу з їх тривалостей назвемо раннім терміном завершення і-ої події, а найбільшу — пізнім.
Ранній термін завершення події/ позначимо через T_{j). T_(j) визначається розглядом та порівнянням всіх дуг, які ведуть до вершини/:
Аналогічно, пізній термін початку події і позначимо Т(і).
Т(і) визначається розглядом та порівнянням всіх дуг, які ведуть з вершини і:
Резерв часу 1-ої події назвемо різницю в часі між пізнім та раннім термінами її завершення. Позначимо через
R( - Тії) - Г(0~ резерв часу г'-ої події.
Шлях від початкової до і-ої вершини, який відповідає пізньому терміну завершення г'-ої події, назвемо критичним.
Шлях від початкової до кінцевої вершини мережевого графіку назвемо повним і позначимо через L. Згідно введених позначень t(L) — це час завершення шляху L. Резервом часу шляху L назвемо різницю між часом завершення критичного шляху Т(п) та часом завершення шляху L:
З!
R{L) = T{n)-t{L).
Таким чином, повний критичний шлях в мережевому графіку
— це шлях від його початкової до кінцевої вершини, який не має резервів. Позначимо критичний шлях через LKp, а його тривалість
— через t . Критичний шлях включає найбільш напружені роботи проектованого комплексу задач.
Розрахунок мережевого графіку полягає у визначенні послідовності розв'язку задач на повному критичному шляху.
Розрізняють два види резервів часу: повний і вільний. Повним резервом часу дуги (i,j) назвемо максимальний час, на який можна відтермінувати початок роботи, що відповідає дузі (i,j), або збільшити її тривалість без зміни загального терміну виконання комплексу робіт. Позначимо повний резерв часу дуги (і,у) через
Для робіт, які лежать на критичному шляху, всі розглянуті ви-щ резервів рівні нулю.
Алгоритм розрахунку критичного шляху в мережевому графі-су розглянемо на прикладі комплексу робіт з реконструкції взуттєвої секції магазину.
Таблиця 6
ПЕРЕЛІК РОБІТ З РЕКОНСТРУКЦІЯ ВЗУТТЄВОЇ СЕКЦІЇ МАГАЗИНУ
| Робота | Зміст роботи | Тривалість |
| 1-2 | Розбір дерев'яних шаф і їх транспортування у підсобне приміщення | |
| 1-3 | Повернення товару на склад | |
| 2-3 | Завезення нового обладнання | |
| 2-4 | Встановлення касових апаратів |
Закінчення табл. 6
| Робота | Зміст роботи | Тривалість |
| 3-4 | Завезення та монтаж вітрин | |
| 3-5 | Завезення товару | |
| 4-5 | Викладка товару на вітрини | |
| 4-6 | Замовлення та установка цінників | |
| 5-6 | Під'єднання кас та перевірка готовності секції до роботи |
Як видно з таблиці, номери робіт вже задають послідовність їх реалізації в заданому комплексі.
Приклад розв'язку задачі