Назва самохідного комбайнового агрегату

Обчислення виконати в послідовності.

1. Визначити робочу ширину захвату жатки:

=м

де qв –маса 1м валка, кг.;

V –врожай зерна, ж/га;

бс – соломистість.

2. Визначити швидкість руху комбайнового агрегата, км/год;

км/год

де qф – фактична пропускна здатністьт молотарки, кг/с;

Вк – конструктивна ширина захвату жатки, м;

β – коефіцієнт використання ширини захвату.

Визначити швидкість руху комбайна (км/год) через потужність двигуна:

км/год

де Nеn – номінальна потужність двигуна комбайна, кВт;

Nex – потужність, що витрачається на холостий хід механізмів комбайна, (СК-5-10,5 кВт, СК-6-12 кВт, РСН-10-15 кВт);

Nnum – питома потужність, яка необхідна для обмолоту хлібної маси (СК-5, СК-6-9кВт, Ск-6-12Вт с/кг, РСМ-10-17-18 кВт с/кг);

Ga – загальна вага комбайнового агрегата, кН;

ηмг – к.к.Д. трансмісії комбайна;

fст – коефіцієнт опору кочення комбайна по стерні

(fст= 0,10 0,12);

α – кут підйому, град;

Вага комбайнового агрегата, кН при роботі з копнувачем:

Gа=Gк+0,5Vб × ρз+0,5Vк × ρс = кН

Вага комбайнового агрегата, кН при роботі з подрібненням соломи:

Gа=Gк+0,5Vб βз+ Gn+0,5Vn × ρс = кН

де Gк – конструктивна вага комбайна, кН;

Vб, Vк, Vn – місткість бункера, копнувача, причепа, м3;

3. Визначити відстань заповнення бункера комбайна зерном, м

м

 

4. Визначити час заповнення бункера, год

год

Де Vб- місткість бункера, м3

U- врожайність зерна, т/га

 

5. Визначити відстань заповнення копнувача або причепа подрібненого соломою, м

год

6. Визначити час заповнення копнувача або причепа соломою, год;

год

 

Швидкісні режими роботи МТА

1.Визначити фактичну (робочу) швидкість руху агрегата [1, c.66...68].

Vр = Sp : Tp = км/год

2.Визначити середньотехнічну швидкість руху агрегата без урахування простоїв

Vсер. тех.= (Sp +Sx) : ( Трх ) = км/год

3.Визначити експлуатаційну швидкість руху протягом всього часу зміни з урахуванням простоїв за даний період

Vекс = (Sp +Sx ) : (Трхпр ) = км/год

 

Контрольні запитання

1. Чим відрізняється робоча швидкість руху агрегата від теоретичної? Відповідь:_______________________________________________________

________________________________________________________________

 

2. Назвіть способи визначення кількості машин в агрегаті ? Відповідь:_______________________________________________________________________________________________________________________

 

3. Поясніть, як можна забезпечити середньотехнічну і експлуатаційну швидкості руху агрегата?

Відповідь:_______________________________________________________

________________________________________________________________

 

4. Які основи раціонального комплектування машинно-тракторних агрегатів?

Відповідь:_______________________________________________________

________________________________________________________________

 

5.Як скласти агрегат у натурі?

Відповідь:_______________________________________________________

________________________________________________________________

Висновок:_________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Оцінка___________ Дата______________ Викладач_________________


Технологічна наладка МТА

Практичне заняття 4

Тема. Розрахунок, комплектування та технологічна наладка агрегатів (орних, тягових, тягово-привідних). Складання агрегатів у натурі. Технологічна наладка заданих агрегатів на регулювальному майданчику на дослідному полі. Встановлення вильоту маркерів чи слідопокажчика. Пробний хід агрегата в полі та визначення експлуатаційних режимів роботи агрегата.

Мета.Формування вмінь і практичних навичок комплектування технологічної наладки агрегатів на регулювальному майданчику та дослідницькому полі, і робота на агрегаті та визначення експлуатаційних режимів роботи агрегата.

Обладнання. Інструкційно-технологічна карта, трактор, картопле-саджалка, садивний матеріал і засоби для його завантаження, лінійка, набір ключів, підкладки, індикатор годинникового типу, приладдя КИ-1871.02, шинний манометр, ручний насос або компресор, калькулятор, дослідницьке поле.

Література.3, c. 81...105.

Хід заняття

Ознайомитись і засвоїти завдання інструкційно-технологічної карти та теоретичний матеріал з даної теми [ 3, c.81…105] .

1. Одержати завдання у викладача, вивчити послідовність його виконання. Підготувати необхідні довідкові матеріали.

2. Обгрунтувати вибір трактора і саджалки, розрахувати склад агрегата ( див. практичне заняття 3 ).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3. Підготувати агрегат до роботи: скомплектувати його, перевірити технічний стан усіх механізмів і вузлів, виявлені несправності усунути. Після цього відрегулювати робочі органи картоплесаджалки відповідно до інструкції і залежно від заданої густоти насаджень. Обчислити довжину маркера. Змастити всі точки мащення агрегата відповідно до таблиці мащення.

Визначити виліт маркера [4, c. 190-191].

 

м

м

Визначити виліт слідопокажчика:

м

 

4. Визначити норму садивного матеріалу за формулою:

т/га

 

5. Визначити спосіб руху агрегата, вибрати спосіб завантаження саджалки садивним матеріалом.

6. Визначити кількість транспортних засобів

шт

7. Обгрунтувати місця завантаження саджалок садивним матеріалом. Для цього обчислити довжину робочого ходу саджалки з одного завантаження

 

м

Залежно від довжини гонів і Хз визначити завантажувальні магістралі. Підготувати поле, відбити лінію першого проходу на відстані 1,4 м від краю поля та поворотну смугу завширшки 12,6 м.

8. Виїхати агрегатом у поле, завантажити саджалку бульбами і добривами, розпочати роботу. Під час першого проходу перевірити глибину садіння бульб, якість регулювання робочих органів, стан механізмів і вузлів, а під час другого і третього проходів – ширину стикових міжрядь. Перевірити ширину стикових міжрядь, розкривши гнізда. Перевірити рівномірність розподілу бульб у рядку. Після досягнення бажаної якості садіння продовжити роботу агрегата.

9. Коли садіння буде закінчене на загінці, посадити картоплю на поворотних смугах.

10. Нарисувати схему способу руху садильного агрегата.

 

 

Рис. 7. Схема способу руху садильного агрегату

Контрольні запитання

 

1. Яке призначення маркера ?

Відповідь:______________________________________________________

_______________________________________________________________

 

2. Чим характеризується вибір агрегата для садіння картоплі ?

Відповідь:______________________________________________________

_______________________________________________________________

 

3. Характеристика способів садіння картоплі ?

Відповідь:_____________________________________________________

______________________________________________________________

 

4. Як перевірити ширину стокових міжрядь під час другого і третього проходів агрегата?

Відповідь:_______________________________________________________

________________________________________________________________

 

5. Коли проводиться садіння картоплі на поворотних смугах?

Відповідь:______________________________________________________

_______________________________________________________________

 

Висновок:_____________________________________________________________

__________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Оцінка___________ Дата______________ Викладач_________________