Предмет, об'єкт, мета, завдання та функції логістики

Ускладнення виробництва та загострення конкуренції в сучасних економічних умовах вимагають більш чіткого взаємозв'язку логісти­ки із стратегічними цілями фірм, а також активізації ролі логістики у підвищенні гнучкості фірм, їх здатності швидко реагувати на ринкові зміни. Логістика зорієнтована на використання синергічних залеж­ностей та ефектів, передбачає оптимізацію роботи системи, спрямо­вана на мінімізацію сукупних витрат у процесі руху матеріальних та інформаційних ресурсів, починаючи з вибору постачальника і закін­чуючи доставкою та післяпродажним обслуговуванням.

У зв'язку з цим предметом логістики є логістичні процеси, пов'язані зі зміною параметрів розміщення, часу, форми матеріаль­них і супроводжуючих їх потоків на підприємствах (Крикавський, 2004), а об'єктом — логістичні потоки.

Розрізняють загальні і підпорядковані їм локальні завдання ло­гістики.

Головним загальним завданням є досягнення з найменшими ви­тратами максимальної пристосованості фірм до мінливої ринкової ситуації, підвищення на ринку власної частки та одержання переваг перед конкурентами. Одне із загальних завдань логістики полягає


також у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними та інформаційними потоками, які забез­печували б високу якість постачання продукції. З цим завданням тіс­но пов'язані такі проблеми, як забезпечення взаємної відповідності матеріальних та інформаційних потоків, контролювання матеріаль­ного потоку та передача даних до єдиного центру, визначення стра­тегії і технології фізичного переміщення товарів та коригування стратегій розвитку підприємств на необхідність їх функціонування як ланок логістичних ланцюгів, розробка способів управління рухом товарів, встановлення форм стандартизації напівфабрикатів та паку­вання, визначення обсягів виробництва, транспортування і складу­вання, уникнення розбіжностей між потребами та можливими заку­півлями і виробництвом, підпорядкування дій, пов'язаних з логістичними процесами, вимогам забезпечення споживачам пропо­зиції оптимального рівня та якості обслуговування.

Прикладами локальних завдань логістики є: оптимізація вироб­ничих запасів та максимальне скорочення часу на зберігання та транспортування вантажів; своєчасне забезпечення підприємства сировиною, енергоносіями, допоміжними матеріалами; забезпечен­ня цілеспрямованого та своєчасного просування товарів усередині та за межами підприємства з оптимальними витратами.

Відсутність тісного зв'язку логістики з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупівля си­ровини, напівфабрикатів, комплектуючих стає мотивом для випус­ку тієї чи іншої продукції без належного попиту на неї, що у нині­шній ринковій ситуації може призвести до банкрутства фірми.

Цілями сучасної логістики є:

• своєчасне постачання відповідної кількості, якості та асорти­
менту всіх матеріалів до місця їх споживання;

• зміна запасів матеріалів згідно з інформацією про наявну мо­
жливість їх швидкого придбання;

• узгодження політики продажу товарів з політикою їх вироб­
ництва;

• зниження оптимального розміру партії постачань та обробки;

• виконання всіх замовлень з найвищою якістю та у стислі терміни.
Сукупність поставлених цілей є ідеалом, прагненням досягти стра­
тегічної мети, яка дістала назву «Шість правил логістики», а саме:

1. Товар — за потребою.

2. Якість товару — висока.

3. Кількість — достатня.

4. Час доставки — найзручніший.

5. Місце доставки — куди потрібно.

6. Витрати — мінімальні.


Мета логістичної діяльності досягається тоді, коли додержу­ються ці шість правил, тобто коли потрібний товар високої якості, необхідної кількості, у найзручніший для замовника час буде до­ставлено у зазначене ним місце з мінімальними витратами.

У досягненні логістичних цілей провідну роль відіграє розробка стратегії логістики в таких сферах, як проектування виробу, техно­логічних процесів, проектування управління виробництвом, органі­зацією та інформаційною системою (Гончаров, 1997).

Основними функціями логістики є:

1) інтеграційна, що передбачає створення інтегрованих органі­
заційних та інформаційно-регуляційних систем, які гарантують і
стимулюють реалізацію намічених цілей, згладжування поєднання
логістичних дій з іншими функціями підприємства у внутрішніх
сферах діяльності підприємства (у субсистемах постачання, вироб­
ництва, збуту), на рівні суміжних логістичних субсистем (поста­
чання і виробництва, виробництва і збуту, збуту і постачання), у
рамках логістичних процесів і сфер на рівні підприємства, в ієрар­
хічному виконанні (формування логістичного менеджменту), між
підприємствами у формі інтегрованих систем постачальників і
отримувачів (формування комерційних зв'язків підприємства з по­
стачальниками та клієнтами), ланцюгів поставок на мета- і макро-
економічному рівнях;

2) координаційна, яка передбачає узгодження діяльності різних
ланок виробничого і збутового процесів;

3) регулювальна, яка передбачає управління запасами, складсь­
кими процесами, оперативне управління виробництвом і т.д.;

4) контролююча, пов'язана із збиранням, обробкою, вивченням
та оцінюванням інформації про дотримання вимог програм, планів,
договорів, угод з постачальниками матеріальних ресурсів і потреб
кінцевих споживачів;

5) плануюча, спрямована на розробку взаємопов'язаних планів
обробки матеріальних потоків усередині підприємства та за його
межами, визначення обсягів та напрямків матеріальних потоків,
прогноз потреб у матеріальних ресурсах, перевозах і т.п.;

6) обслуговуюча, яка передбачає визначення номенклатури по­
слуг, їх обсягів, оцінку якості наданих послуг тощо.

Реалізація концепції логістики дає відповідь на такі запитання:

• коли і де будуть вироблені ресурси?

• коли і де вони будуть складовані?

• коли і куди вони мають бути доставлені?

Зазначимо, що в даному випадку термін «ресурси» трактується у широкому розумінні цього слова, тобто це матеріали, готові ви­роби, енергія та робоча сила.


Значення логістики

Концепція логістики поряд з концепцією маркетингу набуває все більшого значення для керівників підприємств як засіб забезпе­чення відносно стійкого економічного становища та досягнення успіху в конкурентній боротьбі за ринок (див. приклад 1). Зокрема, значення логістики полягає в тому, що вона (Економічна, 2001):

1) підтримує ринкову орієнтацію підприємства, спрямовує на
пропозицію покупцям оптимального сервісу (рівня та якості обслу­
говування), сприяє збільшенню прозорості ринку, а також еластич­
ності й здатності підприємств пристосовуватися до мінливих ситу­
ацій на ринку;

2) орієнтує на стимулювання продажу та сервісу за одночасної
раціоналізації структури логістичних витрат загалом, тобто поси­
лює усвідомлення значення співвідношення «витрати — корис­
ність» в усіх сферах підприємства і фазах логістичного процесу;

3) спрямовує на використання синергічних залежностей та
ефектів;

4) надає можливість розв'язувати проблеми, які виникають на
стиках (з'єднаннях) переміщень товарів та інформації з іншими
сферами на підприємстві (маркетингом, виробництвом, фінансами,
персоналом та ін.);

5) породжує і стимулює тенденції до інтеграції та ієрархізації
цілей на підприємстві й у зв'язках з його партнерами, підтримує
заходи і компоненти управління, а також довготривалу маркетин­
гову стратегію, детермінуючи їх результативність;

6) орієнтує на раціоналізацію організаційної системи підпри­
ємств і змісту товарних переміщень загалом;

7) стимулює зростання загальної ефективності господарювання.

Приклад 1: За даними (Смехов, 1990), реалізація теоретичних поло­жень логістики в середньому дає можливість скоротити витрати на транспортування і зберігання на 15-20%, зменшити рівень запасів на 50%, знизити тривалість виробничого циклу на 50-70%. Зокрема, на підприємствах "Форд" це дозволило зменшити рівень запасів на 40%. Такий самий відсоток скорочення "непрацюючих ресурсів" спостерігав­ся в корпорації "Дженерал Моторе", яка планувала у перспективі довес­ти значення цього показника до 60%. Поряд із зменшенням витрат, практичне використання логістичних підходів управління забезпечує 100% виконання договірних зобов'язань та високий рівень сервісу (Окландер, 1996).

Розвиток і підсилення значення логістики відбувається в резуль­таті зміни пріоритетів сучасних підприємств, пов'язаних з акценту-


ванням уваги не на виробничому процесі, а на потребах кінцевих споживачів, вимогах функціонування цільових ринків. Крім того, в процесі стрімкого розвитку НТП, результати якого впроваджуються перш за все у безпосереднє виготовлення продукції, спостерігається зменшення «доступності» резервів економічності в логістичних про­цесах, значна частина яких залишилася у транспортно-складських та пакувальних процесах, що зумовлене переважанням ручної праці, значно нижчим рівнем продуктивності праці. Традиційне розуміння критичності ресурсів виробництва, яке передбачало створення до­статніх запасів (матеріалів, сировини, комплектуючих частин, фінан­сових, трудових ресурсів та ін.), трансформувалося, тому в результа­ті суцільної комп'ютеризації економічних процесів, високої швидкості трансакційних процесів, розвинутої транспортної мережі та насиченості цільових ринків повноцінним замінником дорогих за­пасів стають інформаційні ресурси (значно дешевші за критичні ре­сурси), їх управлінням, формуванням інтегрованого інформаційного зв'язку, відкритих інформаційних систем також займається логісти­ка. Формування та посилення мегатрендів (скорочення циклу життя продукції, інтернаціоналізація, глобалізація, екологізація, інформа­тизація) вимагає інтеграції господарських процесів і процесів прийн­яття рішень щодо використання синергічних зв'язків з метою ство­рення синергічного потенціалу, який охоплює зменшення повних витрат, підвищення рівня обслуговування, приріст додаткової варто­сті і корисності.

Таким чином, логістику потрібно розглядати у контексті марке­тингу, вона є частиною маркетингу, оскільки реалізує основний смисл сформульованої Ф. Котлером концепції маркетингу: «Виро­бляти те, що продається, а не продавати те, що виробляється».



ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ