Становлення та розвиток економічного аналізу
В Україні
Становлення теорії і практики економічного аналізу має Довгий, тернистий історичний шлях. Аналітико-системний процес, який стосується явищ суспільного життя, соціально-еко-
29 Є.В. Мних. Економічний аналіз
номічного укладу, виробництва,,обміну та споживання, допоміг зробити висновок, що саме виробництво, добробут людей, економічне зростання та кризові явища перебувають під впливом неочевидних суспільних факторів, глибинних законів економічного життя. Це вимагало пояснень, адекватних оцінок, що не можна було зробити лише простим описом цих процесів. Спочатку виник у найпростіших формах, а пізніше як система спеціальних знань для дослідження причинно-наслідкових змін економічних явищ і процесів.
Історія становлення та розвитку економічного аналізу в Україні не має однозначної характеристики як у визначенні когорти українських вчених, так і їхнього доробку. Труднощі в оцінках зумовлені тим, що українські вчені-економісти свої праці публікували різними мовами, переважно російською, тому часто їх вважали російськими вченими. Варто погодитись з визначенням І. Ко-ропецького, що українськими економістами треба вважати тих учених, які відповідають одному з двох критеріїв: визнавали себе українцями за національністю без огляду на те, де вони жили та працювали, або були іншої національності, але жили та працювали переважно в Україні.
М.І. Туган-Барановський на початку XX ст. розробив і практично використав у своїх працях принципові положення теорії економічного аналізу. Це стосується таких положень, як знаходження закономірного визначення зв'язку висловлених ідей з об'єктивними економічними умовами, аргументація теоретичних концепцій практичними розрахунками. Для того щоб узагальнити закономірності розвитку споживчої кооперації у 1861-1910 рр. він згрупував відомості про темпи зміни обороту за десятирічними періодами. Крім рядів динаміки, обчислень середніх і відносних величин учений користувався методом статистичних групувань.
М.І. Туган-Барановський описував у своїх працях методику та практику дослідження, рухаючись від цифри, від факту, що дало змогу йому зробити пророчий висновок про те, що "кооперація представляє собою більш високий тип, ніж колективізм", а від з" єднання кооперативу з політичною партією програють обидві сторони, як партія, так і кооператив.
ЗО
Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа
Заслуговує уваги підхід ученого до пізнання економічної системи у динаміці і розвитку з метою виявлення тенденцій та закономірностей. Він пише: " Капіталістичне господарство, яке переважно вивчає політична економія, не є чимось незмінним і нерухомим. Воно перебуває в процесі безперервного розвитку, і виявлення тенденцій цього розвитку видається мені найважливішим завданням економічної науки". Дотепер не втратили актуальність теоретичні основи та методологічні засади дослідження - загальна теорія ринку класичної школи, теорія земельної ренти, теорія ринку Сісмонді, продовольча оренда тощо. Вчений близько підійшов до проблем факторного економічного аналізу.
У XIX ст. представники інтелігенції доходили національної свідомості через дослідження життя народу, його культури, економічних і соціальних проблем. Значний внесок зробили І.Фран-ко, М.Драгоманов та ін. Зокрема, багато праць І.Франка присвячені питанням економіки, статистики, демократії. Він велику увагу приділяв статистичному аналізу, друкуючи низку статей типу статистичної студії, крайової статистики, і зокрема "Статистика яко метода і яко наука" . За результатами аналізу він розробляв проект земельної реформи.
Великий внесок у {Розвиток економічної науки в Україні зробили українські вчені Євген Слуцький, Іван Вернацький, Володимир Левицький, Григорій Цихановський, Олександр Білімо-вич та ін.
До кінця 90-х років XX ст. в умовах будівництва соціалізму і комунізму наука економічного аналізу розвивалась з пріоритетом догматики у тлумаченні економічних явищ і процесів. Економічні науки спрямовували свої зусилля на виправдання життєвості догматів марксизму-ленінізму, волюнтаристських рішень правлячої комуністичної партії. Аналітики "виправдовували" партійну стратегію індустріалізації, колективізації, режиму економії, планових темпів зростання тощо. Це наносило велику шкоду суспільному прогресу, руйнувало цивілізовану природу економічного життя. У 20-30-х роках XX ст. економічний аналіз зводився лише до аналізу бухгалтерського балансу і відображений у працях переважно російських вчених: П. Худякова, А.Усачева, С. Татура. Пізніше, на
Є.В. Мних. Економічний аналіз
початку 40-х років, з'явилися перші наукові праці, що стосувались проблем комплексного економічного аналізу, російських учених: С.К. Татура, Н.Р. Вейцмана, 1.1. Поклада, С.Б. Барнгольц, А.Д. Ше-ремета, В.І. Петрової, Б.Й. Майданчика, А.І. Муравйова та ін. Значний вклад у розвиток науки економічного аналізу зробили українські вчені-аналітики, більшість наукових праць яких опубліковані російською мовою, оскільки складно, а деколи й неможливо було подолати монополію мови, що претендувала на міжнаціональну. Вагомий внесок у розвиток методики комплексного економічного аналізу зробили вчені з Києва В.І. Самборський, 1.1. Ка-ракоз, Г.М. Мельничук; зі Львова Є.В. Мних, М.В. Римар, М.І. Яцків; з Тернополя - СІ. Шкарабан, І.Д. Фаріон, П.Я. Попович, М.Й. Шеремета. Значним є доробок у розвчязанні наукових проблем методології та організації економічного аналізу вчених національної школи бухгалтерського обліку А. М. Кузьмінського, В.В. Сопко, З.В. Гуцайлюка, І.П. Житної, С.Ф. Голова, В.І. Єфімен-ко, М.В. Кужельного та ін.
Тепер склалися сприятливі умови для становлення справді наукової національної школи економічного аналізу. Трансформація суспільства і орієнтація на ринкові відносини передбачає перегляд традиційного розуміння багатьох економічних категорій, переоцінки цінностей і критеріїв економічного життя, формування нового економічного мислення. Новим змістом наповнюється управління господарськими процесами, пріоритетними стають економічні важелі впливу. Це розширює поле наукових досліджень, зону застосування економічного аналізу. З орієнтацією виробничої, посередницької, інвестиційної та інших видів діяльності на вимоги внутрішнього і зовнішнього ринків виникають нові, нетрадиційні для теперішньої господарської практики завдання, які реалізуються в межах маркетингової діяльності, на ринку інформаційних послуг ( аудиту, консалтингу, інжиніриніу), у діловому партнерстві. Потрібні нові наукові розроблення у галузі аналізу інвестиційної діяльності, зовнішньоекономічного партнерства, інноваційних процесів. Наповнюються новим змістом державне регулювання економіки, управління економікою регіонів і галузей, бюджетна і банківська справа тощо. Це вимагає нових досліджень у сфері методології та організації макроекономічного аналізу. Тре-
.
Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа
ба пам'ятати, що аналогів практики формування ринкового середовища для України не існує. Становлення національної моделі економічного прогресу є пріоритетною справою науковців, практиків, народу, його великої політичної волі.
1.8. Трансформації економічного аналізу в сучасних умовах
Трансформація науки, зміна її змісту, предмета, методології -це об'єктивний процес, який зумовлений прогресом пізнання та вимогами практичної діяльності. Розвиток і модернізація економічного аналізу, незважаючи на суперечливість цього процесу, має прогресивну еволюцію та реальне утвердження у діючій практиці. Існуючі протиріччя у підходах до визначення змісту та місця цієї науки в системі економічних наук зумовлені всім ходом сумбурного реформування економічної освіти в Україні. Тут чітко простежуються два підходи. Перший - пов'язаний з гармонізацією економічної освіти в Україні до міжнародних стандартів, другий - у забезпеченні її прогресивної еволюції та адаптації до реальних умов національної економіки. І перший, і другий підходи мають свої позитивні та негативні аспекти, тому досягнення визначеності у трансформації економічного аналізу є надзвичайною актуальною проблемою. Саме ця визначеність є об'єктивною передумовою створення сучасних досить стабільних програм підготовки економічних кадрів.
Представники першого підходу (Білуха М.Т., Пушкар М.С., Гуцайлюк З.В.) вважають що недоцільно зберігати самостійний курс "Економічний аналіз", а залучити його до структури рівнів екаунтінгу за зарубіжними аналогами. Вчені, що дотримуються другого підходу (Чумаченко М.Г., Івахненко В.М., Шкарабан СІ., Мних Є.В.) наполягають на збереженні самостійного курсу нового змісту і структури, зорієнтованого на підготовку керівників всіх рівнів економічної системи. Для рейтингової оцінки цих підходів треба взяти кінцеву результативність, науково-практичну цінність проведення аналітичних досліджень. При розкладенні аналітики за функціональними напрямками менеджменту ( маркетинг, контролінг, калькулювання і т.п.) можна досягнути лише
' 33
Є.В. Мних. Економічний аналіз
його локальної цілі, без синтезу причин зміни економічної системи в цілому. Однак принцип системного підходу у забезпеченні прийняття та оцінках результатів управлінських рішень передбачає синтез всіх аспектів аналітичного дослідження економіки господарюючих систем будь-якого рівня. Для визначення напрямів пріоритетної трансформації економічного аналізу варто визначити загальний та часткові критерії таких змін. Не треба змішувати підходи у визначенні аналізу і синтезу як всезагального методу наукового пізнання й економічного аналізу як самостійної економічної науки.
Загальний критерієй трансформації економічного аналізу -забезпечення його функціональної ролі в обґрунтуванні та оцінках ефективності управлінських рішень. Якщо за міжнародними стандартами в класифікації економічних наук виділяється економіка та менеджмент, то у дослідженнях економічної теорії аналіз і синтез є методом наукового пізнання, а в системі наук менеджменту економічний аналіз це самостійна прикладна наука. Це не тільки не виключає, а навпаки, передбачає широке застосування методів економічного аналізу у реалізації предмета будь-якої економічної науки. Взаємопроникнення наук є об'єктивною реальністю, а пошук чітких меж кожної з них хоч і має певні підстави, визнається всіма вченими, проте не може бути результативним. Щодо прикладних економічних наук вагомішою є їх практична значимість, ніж "чистота" предмету наукових досліджень.
Посилання на зарубіжні стандарти класифікації економічних наук, за якими спеціальний навчальний курс "економічний аналіз" не виділяють і привнесення їх у систему національної економічної освіти є відступом, кроком назад до досягнутого прогресу цієї науки. За цими стандартами економічний аналіз пріоритетно зводиться лише до методу досліджень і "розмивається" в системі багатьох наук насамперед "ас^апсесі ішсгоекопотісз", "асІУапсіЬсІ асоипііп§" тощо.
Особливу претензійність до "розмивання" цілісної науки економічного аналізу мають прикладні економічні науки ( менеджмент, маркетинг, аудит та інші). Зрозуміло, що виконання ними своєї функціональної ролі немислиме без використання прий-
Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа
омів і методів економічного аналізу Такий процес диференціації та інтеграції економічних наук в умовах формування ринкового середовища передбачає розвиток комплексного економічного аналізу, трансформацію його загальної моделі. Саме на аналітичному етапі можна дати якісну оцінку управлінських рішень, визначати вичерпність і достовірність інформаційного забезпечення для їх обґрунтування, виявити можливість та оцінити ризик господарського чи фінансового маневру, дати характеристику стратегії і тактики функціонування економічних систем. У сфері аналітичних досліджень треба виділити: оцінку зміни і розвитку параметрів економічних явищ і процесів, обґрунтування факторних залежностей, побудову інформаційної моделі досліджуваних явищ і процесів, застосування методів дослідження факторних систем, оцінка результатів дослідження, обґрунтування варіантів управлінських рішень тощо. Це значно ширший обсяг роботи, ніж просте застосування методів оцінки чи діагностики.
Характерним є і те, що частка аналітичної роботи у функціональних обов'язках керівників і спеціалістів економічного профілю суттєво збільшується, оскільки пріоритетною стає не форма, а зміст поставленої мети управління та спосіб її досягнення.Отже, можна виділити основні напрями фундаментальних досліджень галузі економічного аналізу:
і аналіз і оцінка трансформації ринкового середовища за об'єктивними та суб'єктивними чинниками економічних змін. Пріоритетним є ступінь визначеності ринкової моделі та державна політика економічних реформ;
' аналіз і оцінка стратегії та тактики економічних перетворень, визначення механізмів попередження кризових явищ в економічних системах різного ієрархічного рівня;
і аналіз резервів стабілізації економічного зростання;
* визначення дієвих важелів прискореного досягнення поставленої мети.
Запорукою успіху таких аналітичних досліджень може стати інформаційне моделювання економічних систем різного рівня, створення достатнього та коректного інформаційного потоку, за яким можна буде однозначно оцінити поведінку економічної системи при зміні її конструктивної будови ( очікуваних та неперед-
Є.В. Мних. Економічний аналіз
бачуваних змін різних економічних параметрів). Тому моделювання факторних систем за різною глибиною можливого управлінського впливу може визначити форму і зміст інформаційної моделі. Саме методика, коло завдань аналізу, а не інформаційні ресурси визначають зміст і структуру інформаційної моделі аналітичних досліджень. Помилковим є зведення предмету економічного аналізу до дослідження інформаційних ресурсів економічної системи. Тому іноді намагаються об'єднати економічний аналіз з бухгалтерським обліком, статистикою, аудитом, акцентуючи увагу на пріоритетність того чи іншого інформаційного потоку. Цілком очевидно, що для напрацювання ефективних управлінських рішень необхідно визначити інформаційну модель досліджуваних явищ і процесів не лише за існуючою інформацією обліку, статистики, а й за всіма її джерелами, враховуючи спеціальні обстеження. Зміна змісту і структури регламентованої облікової звітно-статистичної планової та нормативної інформації лише змінює аналітичні можливості діагностики і пошуку, а не методику й організацію економічного аналізу. Особливо суттєвим у цьому процесі є перехід на національні стандарти обліку та звітності [НП(С)БО].
Розвиток фундаментальної бази економічно пов'язаний з використанням теорії системних досліджень та комплексної оцінки, пізнання взаємозв'язку та взаємозумовленості. Актуальність їх не тільки не зменшилась, а й суттєво збільшилась внаслідок формування економічного середовища ринкового типу. Не втрачає своєї значимості кількісне та якісне вимірювання прямих і непрямих, часткових та всезагальних причинно-наслідкових зв'язків у часі і просторі. Синтез таких багатовекторних досліджень передбачає збереження і розвиток економічного аналізу як цілісної науки. Поглиблення фундаментальних досліджень пов'язане з більшим розповсюдженням у спеціальних методиках аналізу методів теорії ймовірностей, теорії гри, теорії масового обслуговування та дослідження динамічного роду, що зумовлено необхідністю аналізу і оцінки економічних ситуацій у зоні нестабільності, невизначеності, високого ризику прийняття управлінських рішень. Економічний аналіз спрямовується не тільки і не стільки на оцінку динаміки та еластичності змін, скільки а на досягнення високої мане-
Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа
вреності економічної системи для досягнення кінцевої мети її функціонування. Принагідно зазначимо, що нового змісту набуває і макроекономічний аналіз, вийшовши за межі економіко-статис-тичного аналізу та оцінки дії агрегатних факторів. Зменшення частки та зміна форм і методів державного регулювання збільшує потребу аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень на галузевому та регіональному рівнях.
У прикладному аспекті практично втратив своє значення порівняльний аналіз відхилень. Проте все більшого значення набуває трендовии аналіз прогнозування економічних циклів, оцінка діапазону допустимого коливання економічних показників, визначення необхідного та можливого зростання економічного потенціалу в цілому і фінансових результатів зокрема. Застосування в аналізі методів ключової матриці, міжгалузевого балансу, матриці багатокритеріальної оптимізації та інших економіко-матема-тичних методів і моделей, визначення кризових порогів, зони беззбитковості створює зону вибору управлінських рішень, поле маневрування матеріально-технічними ресурсами і капіталом для досягнення максимальних результатів кінцевої мети.
Виділяючи аспекти сучасної трансформації моделі комплексного економічного аналізу, пріоритетним варто визнати актуальність і ефективність (результативність) аналітичних досліджень у стратегічному та поточному управлінні. Саме інтеграція досягнення тактичних цілей і реалізації стратегічної мети не лише змінює критерії оцінки, а й відносну цінність. Тому на перший план виступають аналітичні дослідження за такими напрямами:
—маркетинговий аналіз за дослідженням економічного се
редовища, тенденцій і характеру його зміни (як за метою адаптації
до цього середовища, так і його мотивованої зміни). За результа
тами маркетингових досліджень формуються варіанти уп
равлінських рішень на багатокритеріальній основі з врахуванням
ризику успіху в зоні невизначеності поведінки конкурентів і парт
нерів. Поле маркетингових досліджень суттєво вплинуло на
трансформацію моделі комплексного економічного аналізу діяль
ності підприємств та його цільову орієнтацію;
—аналіз стратегії господарюючого суб'єкта, дослідження
тенденцій і закономірностей зміни явищ і процесів локального чи
Є.В. Мних. Економічний аналіз
глобального рівнів, причин об'єктивного і суб'єктивного характеру, що їх зумовлюють. Аналіз стратегії тісно пов'язаний з плануванням (обґрунтування цільових програм індикативних планів, бізнес-планів), але не як системою показників, які регламентують поведінку господарюючого суб'єкта у плановому періоді, а як інформаційною моделлю його стратегічної поведінки, що мак-симізує успіх у підприємництві. Пріоритетним стає не аналіз відхилень від плану, а оцінка невикористаних можливостей та упущеної вигоди, що практично неможливо було врахувати у плані. Комплекс каркасних параметрів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства може бути виділений для достатньо точної оцінки стратегії і тактики бізнесу;
—аналіз і оцінка еластичності змін економічних показників
в обґрунтуванні стратегії і тактики бізнесу. Практично втратив
своє значення аналіз проміжних результатів, пошук резервів еко
номії тощо. Провідним є визначення позитивної еластичності до
даткових витрат і фінансових результатів, нарощування еко
номічного потенціалу та стратегічна вигода, втрата часткових по
точних успіхів у досягненні стратегічної результативності тощо. В
аналітичних дослідженнях треба виділяти задачі оцінки еластич
ності впливу важелів державного регулювання економічних про
цесів, зміни об'єктів і нормативів оподаткування, обмеження
зовнішньоекономічної діяльності та митної політики, сприяння
підприємництву і забезпечення інвестиційної привабливості, ва
лютного регулювання тощо;
—альтернативна основа аналітичного пошуку, що передба
чає не лише багатокритеріальну оптимізацію та формування зони
прийняття управлінських рішень, а й рейтингову оцінку будь-
якого варіанту змін. Аналітичне забезпечення набирає консалтин
гової основи, де визначальною є економічна вигода. Найбільшою
мірою цьому сприяє нова система обліку, яка адаптована до
міжнародних стандартів. Рейтингова оцінка дає змогу обрати оп
тимальний план управлінських дій при обмежених ресурсних
можливостях. Проблема рейтингової оцінки тісно пов'язана з пи
танням визначення інтегральних показників;
—вагоме місце в аналітичних дослідженнях займає визна
чення і оцінка ризику підприємництва. Зрозуміло, що найсу-
Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа
масніша економетрика не в стані розв'язати цю проблему, проте ступінь готовності у реалізації контрзаходів щодо досягнення очікуваного успіху має вирішальне значення. Оцінка ризику повинна мати паритетну основу, що розширює зону учасників ризи-кових операцій і зменшує ступінь розчарування в разі неуспіху. Необхідна аналітична основа управління ризиками з метою їх мінімізації на стадії формування партнерських відносин, реалізації інвестиційних проектів, заключення договорів і контрактів, тощо.
Вищеназвані напрями трансформації економічного аналізу вичерпують сучасні проблеми розвитку його методології, тому недоцільно виділяти в структурі курсу такі розділи: ситуаційний аналіз, аналіз лівериджу, аналіз витрат і вигод, 5\\ЮТ - аналіз. Названі дослідження або поглинаються у рекомендованій моделі комплексного економічного аналізу ( аналіз лівериджу, аналіз вигод і витрат), або належать до методів управління і менеджменту (ситуаційний аналіз, 8\\ЮТ-аналіз).
Жорстке розмежування та відокремлення економічного аналізу неможливе і недоцільне. Проте збереження комплексності, системності аналітичних досліджень не тільки не втратило своєї значимості, а й набуло більшої актуальності, розширило зону діагностики і пошуку при зростанні ризику підприємництва.
Для результативного управління визначальним є своєчасність прийнятих рішень і їх реалізації. Тому масштаби і глибина аналітичного пошуку лімітується часовими межами, що визначає організаційну систему виконання аналітичних робіт. У цьому аспекті найбільші здобутки, коли значно розширилась аналітична база сучасної системи обліку і статистики. Інформаційна прозорість економічних систем стає дедалі більшою, а це є запорукою довір'я і партнерської привабливості господарюючих суб'єктів. Проте низька облікова дисципліна, ігнорування чи спотворення аудиту, дискредитація контрольних функцій держави призводять до процвітання тіньового сектора економіки. Через брак інформації та її спотворення аналітичні висновки і прийняті контрзаходи є часто запізнілими і малоефективними.
Принциповим стає питання змісту економічних категорій у ''системі обліку і аналізу. Прискорена модернізація економічного
Є.В. Мних. ькономічний аналіз
словника привнесла різнопланове тлумачення змісту багатьох економічних процесів, різні оцінки поведінки керівника, багатовекторне розуміння нормативно-правових положень.
Контрольні питання
1. Вкажіть на зв'язок економічного аналізу з теорією
наукового пізнання.
2. Розкрийте зміст процесу пізнання в економічному аналізі.
3. Розкрийте зміст економічного аналізу як науки.
4. Вкажіть на зв'язок економічного аналізу з управлінням
(менеджментом).
5. Дайте характеристику основних рис економічного аналіз.
6. Розкрийте зв'язок економічного аналізу з іншими
науковими.
7. Дайте характеристику основних принципів економічного
аналізу.
8. Розкрийте зміст предмету економічного аналізу і його
особливостей.
9. Класифікація економічних явищ і процесів.
10. Об'єкти економічного аналізу і їх класифікація.
11. Визначить основні завдання економічного аналізу.
12. Розкрийте особливості економічного аналізу діяльності
підприємств в умовах становлення ринкової економіки в
Україні.
13. Розкрийте історичні етапи становлення економічного
аналізу в Україні.
14. Вклад сучасних вчених-аналітиків у розвиток економіч-
ного аналізу в Україні.
15. Проблеми трансформації економічного аналізу у су
часній системі економічних наук.
16. Сучасна парадигма економічного аналізу.
Розділ 2. Види економічного аналізу
Розділ 2. Види економічного аналізу Ключові терміни і поняття
Макроекономічний аналіз. Мікроекономічний аналіз. Стратегічний (перспективний) аналіз. Поточний (оперативний) аналіз. Підсумковий (ретроспективний) аналіз. Управлінський і фінансовий аналіз. Маркетингові дослідження. Сканування зовнішнього середовища. 8Ж)Т-аналіз. Конкурентний аналіз. Функціонально-вартісний аналіз.
2.1. Класифікація видів економічного аналізу
Класифікація видів економічного аналізу має суттєве значення у визначенні методики досліджень, в його організації. Ця обставина найвагоміша, оскільки забезпечує достатню економічність аналітичного процесу. Враховуючи зміст і предмет дослідження, найсуттєвішим є його поділ на макроекономічний і мікроекономічний. Дослідження економічних систем на рівні національної економіки, її галузевої та регіональної структури охоплює макроекономічний аналіз. Він спрямований на дослідження: темпів економічного зростання та структурної перебудови національної економіки; стану та перспектив розвитку товарного і фінансового ринків, а також ринків праці; виявлення основних макроекономічних пропорцій та індикаторів макроекономічної нестабільності (інфляції і безробіття), стану Державного бюджету і платіжного балансу тощо. Результатом макроекономічного аналізу є: оцінки, висновки та пропозиції щодо змін національної економічної політики; напрацювання механізмів державного регулювання економічних відносин господарюючих суб'єктів на внутрішньому і зовнішньому ринках; розроблення цільових програм стратегічних та індикативних планів економічного зростання та ін. Особливістю макроекономічного аналізу є йо-
41 Є.В. Мних. Економічний аналіз
го економіко-статистичний характер дослідження, виявлення специфіки тенденцій та закономірностей розвитку макроеко-номічних об'єктів на різних етапах становлення ринкових відносин, визначення параметрів економічної безпеки, незалежності та інтегрованості у світовому економічному просторі. Також макроекономічний аналіз можна поділити на: аналіз економіки країни, галузевий економічний аналіз, регіональний (територіальний) і програмно-орієнтований аналіз.
Макроекономічний аналіз має своїм предметом аналіз господарської діяльності первинних ланок національної економіки -підприємств, установ і організацій. Він спрямований на моделювання чи оцінювання результатів діяльності господарюючих суб'єктів за всіма параметрами їх поведінки у внутрішньому та зовнішньому економічних середовищах. Особливістю мікроеко-номічного аналізу є дослідження функціонування підприємства як цілісної системи у взаємозв'язках економічних, технічних, соціальних, екологічних та інших аспектів його життєдіяльності, за специфікою стратегії і тактики розвитку та у причинно-наслідковій підпорядкованості. За результатами мікроеко-номічного аналізу створюється інформаційне забезпечення внутрігосподарської ієрархії управління за всіма часовими формами (у проектуванні стратегічних рішень, оперативному менеджменті та при підведенні підсумків змін в економічній системі).
За основу класифікації видів економічного аналізу прийнята класифікація функцій управління та менеджменту. Основні класифікаційні ознаки виділення різних видів економічного аналізу наведені у таблиці 2.1.
Можна виділити й інші класифікаційні ознаки, однак у методологічному та організаційному аспектах найсуттєвішим є визначення просторових і часових видів економічного аналізу.