Тема 2. Форми і системи оплати праці
В темі розглядаються питання:
1. Форми і системи оплати праці.
2. Тарифна система оплати праці.
3. Безтарифна модель оплати праці.
Завдання 1
Визначте непряму відрядну розцінку та місячний заробіток робітника –наладчика на основі таких даних
| Показник | Варіант | ||
| Норма виробітку на один обслуговуваний верстат у зміну, шт. | |||
| Кількість обслуговуваних верстатів, шт. | |||
| Денна тарифна ставка наладчика, грн. | 30,2 | 32,5 | 36,5 |
| Виготовлено деталей за місяць на всіх верстатах, шт. |
Непряма відрядна система заробітної плати застосовується для оплати праці допоміжних працівників, зайнятих обслуговуванням основних робітників-відрядників.
Заробіток = Розцінка х Фактичне виконання завдання за об’єктами обслуговування
Розцінка = Денна тарифна ставка допоміжного робітника : [ Кількість робочих місць, які обслуговуються за установленими нормами х Планова норма виробітку для кожного виробничого об’єкту]
Завдання 2
Визначити місячний заробіток робітника, зайнятого на роботах з нормальними умовами праці, за відрядно-преміальною системою оплати праці.
| Показник | Варіант | ||
| Заробіток за відрядними розцінками, грн. | |||
| Норма виробітку деталей за годину, шт. | |||
| Місячна норма роботи за графіком, год. | |||
| Фактичний місячний виробіток деталей, шт. | |||
| Розмір премії за виконання місячного завдання до прямого відрядного заробітку, % | |||
| Розмір премії за кожний процент перевиконання до прямого відрядного заробітку, % | 0,9 | 1,5 | 1,1 |
Місячний заробіток робітника (Зв) =Звр + 
, де
Звр – заробіток за відрядними розцінками;
П1 – процент премії за виконання плану;
П2 – процент премії за кожний процент перевиконання до прямого відрядного заробітку;
Ппл – процент перевиконання плану або норм.
Завдання 3
Розрахувати місячну заробітну плату робітника 6 розряду при погодинно-преміальній системі оплати праці з нормованим завданням.
Погодинна тарифна ставка робітника – 2,97 грн., протягом місяця відпрацьовано 176 годин, рівень виконання нормованого завдання – 100%, доплата за умови праці – 10%, за професійну майстерність – 15%, премія за якісне виконання завдання – 20%. Додаткова оплата за виконання нормованого завдання – 30% до погодинної частини оплати праці.
Рішення.
1. Тарифна частина заробітної плати
З тар = ТС ∙ РЧ
ТС – погодинна тарифна ставка
РЧ – відпрацьовано протягом місяця
2. Розмір доплат (Д)
Д % = Д умови праці + Д майстерність; Д к = Д% : 100
Д грн = З тар ∙ Д к
3. Погодинна частина заробітної плати
З пог = З тар + Д грн
4. Додаткова заробітна плата за виконання нормованого завдання
З дод = З пог ∙ К н
Кн – коефіцієнт виконання нормованого завдання
5. Заробітна плата з додатковою оплатою за виконання нормованого завдання
З п = З пог +З дод
6. Премія
Пр = З п ∙ К п
Кп – коефіцієнт премії за якісне виконання завдання
7. Місячний заробіток
З ппр = З п + Пр
Завдання 4
Побудувати шести розрядну розрахункову тарифну сітку за такими коефіцієнтами
| Тарифні розряди | ||||||
| Тарифні коефіцієнти | 1,0 | 1,08 | 1,204 | 1,350 | 1,531 | 1,800 |
Мінімальна заробітна плата 605 грн. Середньомісячний фонд робочого часу – 169,2 год. На підприємстві виконуються такі види робіт: найскладніші і відповідальні (І) – для них тарифні ставки на 25% (Тк1 = 1,25) перевищують тарифні ставки ІІІ виду робіт; середні за складністю (ІІ) – для них тарифні ставки на 10% (Тк2 = 1,1) перевищують тарифні ставки ІІІ виду робіт. Для всіх видів робіт передбачено, що відрядники тарифікуються на 7% вище порівняно з погодинниками (Ткв)
Рішення
1. Мінімальна погодинна тарифна ставка
ТС пог = ЗП мін : Ф рч міс
Ф рч міс – фонд робочого часу; Зп мін –мінімальна заробітна плата
2. Вертикаль ставок 1 розряду
І вид – найскладніші роботи
- для погодинників ТС пог 1 р (І) = ТС пог ∙ Тк1
- для відрядників ТС від 1 р = ТС пог 1 р (І) ∙ Ткв
ІІ вид – середні за складністю
- для погодинників ТС пог 1 р (ІІ) = ТС пог ∙ Тк2
- для відрядників ТС від 1 р = ТС пог 1 р (ІІ) ∙ Ткв
ІІІ – найпростіші роботи
- для погодинників ТС пог 1 р (ІІІ) = ТС пог
- для відрядників ТС від = ТС пог 1 р (ІІІ) ∙ Ткв
3. Розрахункова тарифна сітка
| Види робіт | Тарифні розряди | |||||
| Найскладніші роботи | ||||||
| погодинники | ||||||
| відрядники | ||||||
| Середні за складністю | ||||||
| погодинники | ||||||
| відрядники | ||||||
| Найпростіші роботи | ||||||
| погодинники | ||||||
| відрядники |
Завдання 5
Відрядний заробіток за єдиним нарядом становить 3,2 тис. грн., премія 1,5 тис. грн. Розподілити колективний заробіток між групою робітників. Застосувати варіант розподілу, коли за КТУ (коефіцієнт трудової участі) розподіляється вся заробітна плата разом з премією.
| Робітник | Розряд робітника | ТС год. грн. | Ф рч, год. | КТУ | ЗП=3∙4∙5 | ЗП=6∙К |
| 3,79 | 1,1 | |||||
| 4,3 | 1,2 | |||||
| 3,79 | 0,9 | |||||
| 3,38 | ||||||
| 3,03 | ||||||
| ∑ | х | х | х | х |
Фрч – відпрацьовано за місяць, год.
ТС – годинна тарифна ставка, грн.
ЗП – заробітна плата, грн.
К – коефіцієнт, що характеризує величину сумарного заробітку на 1 грн. загальної наведеної заробітної плати
К= (3200+1500): ∑к.6
Завдання 6
За даними таблиці визначте середній розряд працівників, середню годинну тарифну ставку та фонд заробітної плати робітників-погодинників (ФЗП).
| Тарифний розряд | Чисельність робітників, осіб | 3=1∙2 | Годинна тарифна ставка, грн. | 5=2∙4 |
| 2,00 | ||||
| 2,38 | ||||
| 2,60 | ||||
| 3,00 | ||||
| 3,40 | ||||
| 3,64 | ||||
| ∑ | х |
Дійсний фонд робочого часу 1 робітника за місяць – 176 годин.
1) Середній розряд = ∑к.3 : ∑к.2
2) Середня погодинна тарифна ставка = ∑к.5 : ∑к.2
3) ФЗП = Чисельність робітників ∙ Дійсний фонд робочого часу 1 робітника за місяць ∙Середньочасова тарифна ставка робітників
Завдання 7
Місячний оклад економіста 1530 грн., тривалість робочого дня 8,2 год. За графіком він повинен відпрацювати 22 дні: з них 1 святковий, що не збігається з вихідним, фактично надано листок непрацездатності на 4 дні, який оплачується в розмірі 100% денного заробітку. З фонду матеріального заохочення економісту нарахована премія – 15% (Пр=0,15) фактичного основного заробітку. Визначте місячний заробіток.
1. Плановий місячний фонд робочого часу
Ф рчп = Д р ∙ Т р
Д р – кількість робочих днів, які повинні відпрацьовуватись за графіком
Т р – тривалість робочого дня, год.
2. Годинна тарифна ставка
ТС год = Місячний оклад : Ф рчп
3. Заробітна плата за фактично відпрацьований робочий час
ЗП фрч = (Д р – Д н) ∙ Т р ∙ ТС год
Д н – кількість днів в листі непрацездатності
4. Оплата за дні непрацездатності
ЗП нп = Д н ∙ Т р ∙ ТС год
5. Оплата за святковий день
ЗП св = Д св ∙ Т р ∙ ТС год
Д св – святкові дні
6.Фонд основної оплати праці
ЗП осн = ЗП фрч + ЗП нп + ЗП св
7. Премія
П = ЗП осн ∙ Пр
8. Місячна заробітна плата ЗП міс = ЗП осн + П
Завдання 8
Відрядний заробіток бригади разом з премією становить 2969 грн. Розподілити колективний заробіток комплексної бригади за даними таблиці.
| 5=3∙4 | 7=5∙6 | 8=7∙Кнч | 9= 5+8 | |||||
| Робітник | Тр | ТС г | Ч | ТЗ | КТУ | ЗП к | Н ч | ЗП міс |
| 2,37 | ||||||||
| 2,37 | ||||||||
| 2,07 | ||||||||
| 2,07 | ||||||||
| 1,86 | ||||||||
| 1,86 | ||||||||
| 1,86 | ||||||||
| ∑ | х | х | х | х | 2969,0 |
Тр – тарифний розряд
ТС г – годинна тарифна ставка, грн.
Ч – відпрацьовано, год.
ТЗ – тарифний заробіток, грн.
ЗП к – заробіток працівників з врахуванням коефіцієнта трудової участі, грн.
Н ч – надтарифна частина, грн.
Кнч (коефіцієнт надтарифної частини) = ∑ Нч (к .8) : ∑ ЗП к (к .7)
Сума надтарифної частини (∑ Нч (к .8) ) = Сума місячного заробітку бригади ∑ ЗП міс (к .9) – Сума тарифного заробітку бригади ∑ ТЗ (к .5)
Завдання 9 ( для самостійної роботи)
Безтарифна модель оплати праці
Спільним для всіх безтарифних систем оплати праці є:
- працівникам гарантується лише мінімальний обов’язковий рівень заробітної плати;
- спочатку визначається загальна сума заробленої колективом заробітної плати;
- потім з неї вираховується сума гарантованої мінімальної оплати всіх працівників підприємства, а залишок (він повинен становити більшу частину) розподіляється між членами колективу за певними встановленими заздалегідь правилами;
- всі (незалежно від категорії і посади) мають рівні можливості впливу на розмір своєї заробітної плати;
Найважливіша проблема – розробка правил розподілу колективного заробітку.
Правила розподілу колективного заробітку складаються так, щоб зацікавлювати кожного працівника в покращенні саме тих показників роботи, які важливі для досягнення бажаного спільного кінцевого результату. Таке покращення в принципі не обмежене – тому і можливості зростання індивідуального заробітку також не обмежені. При тарифній системі оплати праці ці можливості обмежуються досягненням найвищих кваліфікаційних розрядів.
Конкретні методики розробки безтарифних систем оплати праці можуть бути різними. Наводимо методику розробки безтарифної системи організації оплати праці, яка може застосовуватися на будь–якому невеликому підприємстві, передусім у невиробничій сфері.
1. Визначаємо мінімальний обов’язковий рівень заробітної плати, який гарантується працівникам за кожною посадою (ЗГі). Він може бути однаковим для всіх працівників або відрізнятись залежно від їх кваліфікації, в будь якому випадку не може бути нижчим офіційно встановленого мінімального рівня заробітної плати. Слід зазначити, що цей гарантований рівень повинен бути вищим у тих працівників, які мають менше можливості впливати на кінцеві результати роботи. Наприклад, головний бухгалтер має багато відповідальної роботи завжди, навіть коли підприємство не дає хороших кінцевих результатів, але він практично не може вплинути на обсяг виробництва чи реалізації продукції та ін. Тому основна частина заробітку має бути гарантованою. Навпаки, левова частка заробітку менеджерів з реалізації, продавців має залежати від обсягів реалізації.
2. Розробляємо правила розподілу колективного заробітку. Це найвідповідальніший етап роботи. Бажано, щоб його разом із спеціалістом у галузі економіки праці проводила та особа, яка найбільш зацікавлена в досягненні певних кінцевих результатів (власник). Враховуючи місію і цілі підприємства, потрібно стосовно кожної посади розробити систему показників, яка б максимально націлювала працівників на покращення саме тих показників роботи, які важливі для досягнення бажаного спільного кінцевого результату.
3. Визначаємо кількісну залежність між досягненням певних показників роботи кожного конкретного працівника та можливостями зростання його заробітної плати. Оскільки загальний фонд оплати праці у нас непостійний і поки що невідомий, то цю кількісну залежність найзручніше встановлювати в балах.
4. Доводимо до відома і детально роз’яснюємо всім працівникам правила розподілу колективного заробітку до початку періоду, на який вони вводяться. Ці правила відіграють свою мотивуючу роль лише за умови, що вони будуть вірно і однозначно зрозумілі кожному працівнику.
5. По закінченні місяця від заробленого за цей місяць фонду оплати праці (ФОП) віднімаємо суму гарантованої заробітної плати всіх працівників (фонд гарантованої оплати ФГО = ∑ЗГі). Частина, яка залишилася (фонд стимулювання ФС) підлягає розподілу між членами трудового колективу в залежності від тих показників, на досягнення яких націлювали їх умови оплати праці.
6. За результатами праці кожного працівника слід підрахувати суму балів, яку він набрав в минулому місяці ( Бі ).
7. Фонд стимулювання ділимо на суму балів, набраних всіма працівниками підприємства і знаходимо „ціну” кожного балу в гривнях (v)
v = ФС : ∑ Бі
8. Далі розраховуємо заробіток кожного працівника Зі за минулий місяць як суму гарантованої та стимулюючої частини. Стимулюючу частину визначаємо як добуток кількості набраних працівником балів Б та „ціни” балу v Зі = ЗГі + v ∙ Бі
Основна перевага безтарифних систем оплати праці полягає у оптимальному поєднанні індивідуальної і колективної зацікавленості в покращенні результатів роботи.
Спробуйте розробити правила розподілу колективного заробітку за безтарифною моделлю організації оплати праці для невеликого трудового колективу:
1. Перукарня.
2. Ательє по пошиттю одягу.
3. Кафе.
4. Агенція з нерухомості.
5. Ювелірна майстерня.
6. Аптека.
7. Стоматологічний кабінет.
8. Меблевий салон.
9. Агенція по працевлаштуванню.
10. Спорт школа.
11. Майстерня по ремонту побутової техніки.
12. Дитячий садок.
13. Майстерня по ремонту автомобілів.
14. Магазин.
15. Школа бальних танців.
16. Фірма з надання послуг по навчанню іноземним мовам.
17. Рекламна агенція.
Розрахунки оформити в таблицю ( нарахування і зняття балів приблизне, надати свій варіант згідно обраного підприємства ).
Розподіл колективного заробітку
| Показники | Бали +,- | Посада | |||
| Гарантований рівень заробітної плати ( ЗГі ) | |||||
| ∑ ЗГі | |||||
| Нарахування балів: | |||||
| - за реалізацію продукції на кожну 1000 грн. | +1 | ||||
| - за залучення нових клієнтів (за кожного) | +2 | ||||
| - за цінні пропозиції щодо розширення ринків збуту (за кожну) | +3 | ||||
| - за виконання суміжних робіт або особливих доручень (за кожне) | +4 | ||||
| - .... | |||||
| Зняття балів: | |||||
| - за порушення трудової дисципліни | -1 | ||||
| - за порушення договірної дисципліни | - 2 | ||||
| - ... | |||||
| ФОП | |||||
| Фонд стимулювання (ФС) | |||||
| Сума балів (Бі ) | |||||
| ∑ Бі | |||||
| Ціна балу (v ) = ФС : ∑ Бі | |||||
| Стимулююча частина (v ∙ Бі) | |||||
| Зі = ЗГі + v ∙Б |
Розробити кваліфікаційну характеристику для одного із спеціалістів даного підприємства. Кваліфікаційна характеристика роботи і професії робітника складається з трьох розділів:
1. «Характеристика робіт».
2. «Повинен знати».
3. «Приклади робіт».