Мінімальна заробітна плата
Вперше у світі закон про мінімальну заробітну плату (МЗП) було прийнято у Новій Зеландії у 1896 р. З 1910 р. МЗП почали встановлювати у всій Австралії та Новій Зеландії. В 1912 році в штаті Масачусетс встановлено мінімальну заробітну плату для жінок і дітей, а обов’язковий національний її рівень у США було запроваджено у 1938 р. У 60-х роках ХХ ст. МЗП було запроваджено у країнах Латинської Америки.
В Конвенціях, Рекомендаціях та інших документах МОП мінімальна заробітна плата (МЗП) трактується як затверджена нижня межа заробітної плати, зафіксована в результаті певного договірного процесу за участю державної влади. Основними документами МОП, які регламентують порядок встановлення мінімальної заробітної плати, є Конвенції: № 26 (1928 р.) про процедуру встановлення МЗП; № 99 (1951 р.) про процедуру встановлення МЗП у сільському господарстві; № 131 (1970 р.) про встановлення мінімальної заробітної плати і відповідні Рекомендації МОП з метою розвитку цих Конвенцій.
За допомогою визначення розміру МЗП держава відповідно до Закону України «Про оплату праці», здійснює переважно пряме регулювання заробітної плати працівників підприємств усіх форм власності. Згідно з цим Законом, мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств всіх форм власності. До мінімальної заробітної плати не входять доплати, надбавки, заохочувальні й компенсаційні виплати.
Законом України «Про оплату праці» проголошено, що мінімальна заробітна плата не повинна бути нижчою від вартісної величини мінімального споживчого бюджету. Таким чином, вона повинна дорівнювати прожитковому мінімуму особи в працездатному віці.
Критеріями визначення мінімальної заробітної плати, відповідно до міжнародних трудових норм, є потреби працівника та його сім’ї з урахуванням загального рівня заробітної плати в країні, соціальних виплат, рівня життя різних соціальних груп; чинники економічного характеру – вимоги економічного розвитку; рівень продуктивності праці, забезпечення і підтримка високого рівня зайнятості тощо.
Обов’язковим критерієм визначення розміру МЗП є прийнятий в економіці розмір середньої заробітної плати (СЗП ). Тільки при забезпеченні оптимальних співвідношень між МЗП і СЗП можливе виконання заробітною платою своїх основних функцій. Відповідно до висновків міжнародної комісії, утвореної у 1988 р. з ініціативи Ради Європи, справедливим вважається рівень мінімальної заробітної плати, який досягає 68% національної СЗП.
В економічній науці немає одностайності щодо впливу МЗП на зайнятість, розподіл доходів та економіку країни загалом. В більшості країн світу (80%) законодавство визначає різні критерії, що їх беруть до уваги при перегляді та регулюванні величини МЗП.
Як свідчить досвід США, під час визначення МЗП необхідно враховувати весь спектр показників, на які зміна її рівня справить найбільший вплив: поточні рівні заробітної плати, витрати на робочу силу, ціни і прибутки, зайнятість, трудові заощадження та виробничі інвестиції, економічний розвиток, а також на відносний доход тих, кому ця зміна була корисною, і тих, на рівень реальних доходів яких вона вплинула негативно.
Можливо виділити дві моделі фіксації конкретного розміру МЗП. В першій встановлюється її рівень для всієї економіки країни з розрахунку за певний період відпрацьованого часу – година, робочий день, робочий місяць. В другій загалом для всієї економіки відсутній єдиний рівень мінімальної заробітної плати, її розмір зафіксовано в окремих галузях, найчастіше під час укладання галузевої колективної угоди між профспілками і роботодавцями. Цей варіант найбільш поширений в Японії, Великобританії, Німеччині, Італії, Австрії, Швейцарії, Данії, Ісландії, Швеції, Норвегії.
Соціальні та економічні критерії перегляду та регулювання величини МЗП
| Критерій | Країни, що використовують даний критерій, % |
| Соціальні критерії | |
| потреби працівників та їхніх сімей | |
| вартість життя | |
| загальний рівень оплати праці | |
| рівень соціальної допомоги | |
| Економічні критерії | |
| економічна ситуація | |
| фінансова спроможність підприємств | |
| зайнятість | |
| продуктивність |
Найважливішим напрямом вдосконалення системи мотивації праці необхідно визнати періодичний перегляд МЗП на основі обґрунтованого розрахунку.
Законом України «Про оплату праці» (ст. 10) передбачено, що розмір МЗП встановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів, як правило, один раз на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених через переговори представників профспілок, власників або уповноважених ними органів, які об’єдналися для ведення колективних переговорів й укладання генеральної угоди.
Мінімальна заробітна плата може встановлюватися в місячному або погодинному обчисленні, але Верховна Рада України встановлює тільки місячну мінімальну зарплату. Погодинний розмір передбачено визначати виходячи з місячного розміру МЗП та середньомісячної тривалості робочого часу. Право вибору залишається за роботодавцями та працівниками.
Відмітимо, що саме погодинна МЗП найбільш повно (порівняно з місячною МЗП) виконує економічну стимулюючу роль.
Завдання 1. Виберіть одну або декілька правильних відповідей.
Мінімальна заробітна плата впроваджується з метою:
а) усунення надмірної експлуатації робітників, які виконують прості роботи;
б) протидія недобросовісній конкуренції, яка досягається за допомогою різкого зниження заробітної плати;
в) підвищення найнижчих рівнів заробітної плати з метою підвищення загального рівня оплати праці;
г) координація заходів соціальної політики щодо перерозподілу національного доходу, а також економічної політики, що пов’язано з розвитком економіки.
Завдання 2. Дайте відповіді на питання.
1. Чи повинна МЗП виконувати ті самі функції, що й заробітна плата? Які саме?
2. Що є критеріями визначення мінімальної заробітної плати, відповідно до міжнародних трудових норм?
3. Чи погоджуєтесь Ви з думкою українського економіста Г. Кулікова, що «будь-яка зарплата, навіть мінімальна, має нести сімейне навантаження», при цьому на дитину мають бути передбачені раціональні норми споживання, які суттєво перевищують мінімальні ? Чому?
4. Чи забезпечується в останні роки в Україні оптимальне співвідношення між МЗП і СЗП?
Завдання 11
(для самостійної роботи)
Прожитковий мінімум (ПМ) – базовий державний соціальний стандарт, що встановлюється законом і на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального обслуговування, освіти і охорони здоров’я. Цей стандарт є основним нормативним та аналітичним інструментом оцінки, прогнозування і регулювання показників рівня життя населення.
Прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
ПМ визначають нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення (дітей віком до 6 років, дітей віком від 6 до 18 років, працездатних осіб та осіб, які втратили працездатність), виходячи з наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та наборів послуг, схвалених науково-громадською експертизою на принципах соціального партнерства. Під час обчислення вартісної величини наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг використовують середні споживчі ціни (тарифи) в країні.
Набори продуктів харчування для відповідних соціальних і демографічних груп населення сформовано за нормативами фізіологічної потреби організму людини в продуктах харчування, виходячи з їхнього хімічного складу та енергетичної цінності з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Продовольчий набір для працездатного населення України розроблено з урахуванням фізіологічних потреб в основних речовинах та енергії для працездатного населення. В наборі продуктів харчування враховано в середньому потреби дорослої людини (залежно від віку, статі, групи інтенсивності праці – енергетичні витрати) в основних харчових речовинах та енергії. Поряд з цим взято до уваги рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо безпечного рівня споживання білка для дорослого населення (жінки – 45 г, чоловіки – 53г/добу) і калорійності (1700 і 2900 ккал відповідно для жінок і чоловіків). Їх розроблено з урахуванням фактичного споживання основних продуктів населенням України, особливостей стану здоров’я різних вікових та професійних груп населення, традицій харчування і доступності продуктів для придбання.
Набори непродовольчих товарів для визначення прожиткового мінімуму сформовано з товарів індивідуального та загальносімейного користування за мінімальними нормативами забезпечення одягом, взуттям, медикаментами, засобами гігієни, захисту організму людини від впливу навколишнього середовища, а також засобами для влаштування побуту окремо для чоловіків і жінок у працездатному віці, чоловіків і жінок, які втратили працездатність, дітей до 6 років, підлітків від 6 до 18 років. Ці набори розраховано з урахуванням помірних природно-кліматичних умов проживання, а також національних особливостей України. Під час розроблення наборів товарів тривалого користування було враховано наукові підходи щодо періоду їхнього споживання, фізичного і морального зносу.
Набір послуг сформовано виходячи з потреби громадян різних соціальних та демографічних груп населення в організації житла і побуту, користуванні транспортом, закладами культуру, освіти, охорони здоров’я, підтриманні зв’язку з навколишнім середовищем. Основними принципами формування набору послуг є задоволення мінімальної потреби громадян у житлі, визначення житлово-комунальних послуг (водопостачання, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, водовідведення, утримання та експлуатації житла і прибудинкових територій, сміттєзбирання, утримання ліфтів), виходячи із соціальної норми житла та нормативів споживання названих послуг.
Крім того, до прожиткового мінімуму для осіб працездатного віку включають вартість транспортних послуг (на відміну від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки вони мають на безплатний проїзд) та витрати на загальнообов’язкове державне страхування.
Прожитковий мінімум щороку, починаючи з 2000 р., затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Зазначені розміри прожиткового мінімуму з 2000 до 2005 р. затверджувалися окремими законами України, а останні роки – законом про державний бюджет на відповідний рік.
Установлений прожитковий мінімум застосовується для загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм, установлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також інших соціальних виплат, визначення державних соціальних гарантій, формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Розміри прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць, грн.
| Соціальні і демографічні групи населення | Роки | ||||
| На одну особу | 362,23 | з 1 січня – 453 з 1 квітня – 465 з 1 жовтня - 472 | з 1 січня – 492 з 1 квітня – 525 з 1 жовтня - 532 | з 1 січня – 564 з 1 квітня – 573 з 1 жовтня - 626 | |
| Для дітей віком до 6 років | 324,49 | з 1 січня – 400 з 1 квітня – 410 з 1 жовтня - 418 | з 1 січня – 434 з 1 квітня – 463 з 1 жовтня - 470 | з 1 січня –508 з 1 квітня – 516 з 1 жовтня - 557 | |
| Для дітей віком від 6 до 18 років | 404,79 | з 1 січня – 514 з 1 квітня – 527 з 1 жовтня - 536 | з 1 січня – 558 з 1 квітня – 595 з 1 жовтня - 604 | з 1 січня – 633 з 1 квітня – 643 з 1 жовтня - 701 | |
| Для працездатних осіб | 386,75 | з 1 січня – 483 з 1 квітня – 496 з 1 жовтня - 505 | з 1 січня – 525 з 1 квітня – 561 з 1 жовтня - 568 | з 1 січня – 602 з 1 квітня – 611 з 1 жовтня - 669 | |
| Для осіб, які втратили працездатність | 284,69 | з 1 січня – 350 з 1 квітня – 359 з 1 жовтня - 366 | з 1 січня – 380 з 1 квітня – 406 з 1 жовтня - 411 | з 1 січня – 446 з 1 квітня – 453 з 1 жовтня - 498 |
Дайте відповіді на питання:
1. Що розуміється під поняттям «прожитковий мінімум»?
2. Чи являється ПМ базовим соціальним державним стандартом?
3. Як визначають прожитковий мінімум?
4. Як формуються набори продуктів харчування для відповідних соціальних і демографічних груп населення ?
5. Як формуються набори непродовольчих товарів для визначення прожиткового мінімуму ?
6. Якою установою затверджується прожитковий мінімум?
7. Для чого застосовується прожитковий мінімум?
Завдання 12
1. Визначте рівень прожиткового мінімуму, який фактично було витрачено у звітному році.
2. Визначте рівень прожиткового мінімуму для працездатної особи (як базового державного соціального стандарту), враховуючи фактичні ціни звітного року.
Всі розрахунки оформити у таблицю, зробить висновки.
Таблиця 1
| Витрати на продукти харчування | ||||
| Найменування продуктів | Середньомісячний рівень споживання (кг, шт.) | Ціна за одиницю продукту, грн. | Всього в місяць, грн. | |
| М'ясо та м’ясопродукти: | ||||
| - | ||||
| - | ||||
| …… | ||||
| Молоко та молокопродукти: | ||||
| - | ||||
| - | ||||
| … | ||||
| Яйця | ||||
| Хліб та хлібопродукти | ||||
| Картопля | ||||
| Овочі | ||||
| Фрукти, ягоди | ||||
| Кондитерські вироби | ||||
| Риба та рибопродукти | ||||
| Рослинна олія | ||||
| …… | ||||
| Всього | ||||
Таблиця 2
| Витрати на непродовольчі товари | ||||||
| Найменування товару | Кількість предметів, шт. | Термін служби предметів, років | Вартість предметів, грн. | Всього в місяць, грн. | ||
| Верхній зимовий одяг: | ||||||
| - | ||||||
| … | ||||||
| Верхній демісезонний одяг: | ||||||
| - | ||||||
| … | ||||||
| Інший одяг: | ||||||
| - Сукні | ||||||
| - Спідниці | ||||||
| - Брюки, джинси | ||||||
| - Спортивний костюм | ||||||
| - ……. | ||||||
| Натільна білизна: | ||||||
| ….. | ||||||
| Панчішно-шкарпеткові вироби: | ||||||
| - ….. | ||||||
| Головні убори: | ||||||
| - …. | ||||||
| Галантерейні вироби (рукавички) | ||||||
| Взуття: | ||||||
| - зимове…. | ||||||
| - демісезонне … | ||||||
| - літнє, спортивне …. | ||||||
| Предмети першої потреби | ||||||
| - миючі та чистячи засоби… | ||||||
| - засоби гігієни … | ||||||
| Предмети санітарії та ліки | ||||||
| - ….. | ||||||
| Посуд | ||||||
| - …. | ||||||
| Побутові прилади | ||||||
| - …. | ||||||
| Меблі | ||||||
| - … | ||||||
| Інші витрати…. | ||||||
| Всього | ||||||
Таблиця 3
| Витрати на необхідні послуги для задоволення основних соціальних і культурних потреб | ||
| Найменування послуг | Обсяг споживання | Всього в місяць, грн. |
| …. | ||
| ….. | ||
| …… | ||
| Всього |
Завдання 13
Підберіть одну або декілька правильних відповідей
1. Оплата праці – це будь який заробіток, обчислений в грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги:
а) так;
б) ні.
2. На розмір заробітної плати впливають такі економічні закони, як зростання продуктивності праці та потреб населення:
а) так;
б) ні.
3. До функцій заробітної плати відносяться:
а) відтворювальна, стимулююча, формування платоспроможного попиту населення;
б) регулююча, соціальна, економічна.
4. Забезпечення працівників та членів їх сімей благами для відновлення сили і поколінь – це функція:
а) соціальна;
б) відтворювальна;
в) стимулююча.
5. Мінімальну заробітну плату встановлює:
а) керівник підприємства;
б) держава;
в) працівник;
г) президент.
6. Встановлення залежності заробітної плати від кількості та якості праці – це функція:
а) стимулююча;
б) регулююча;
в) соціальна.
7. Чи платиться додаткова заробітна плата за особливі умови праці?
а) так;
б) ні.
8. Співвідношення основних складових частин у загальному її обсязі це –
а) структура заробітної плати;
б) кон’юнктура;
в) тенденція.
9. Елементами заробітної плати є:
а) премії;
б) штрафи;
в) санкції.
10. В Україні найпоширенішими на промислових підприємствах є такі системи заробітної плати:
а) похвилина;
б) погодинна і відрядна;
в) потижнева.
11. Система заробітної плати, де мірою праці є вироблена працівником продукція –
а) відрядна;
б) погодинна;
в) похвилина.
12. Чи мають рівні права в демократичному суспільстві робітники і роботодавці:
а) так;
б) ні.
13. У погодинній формі оплати праці мірою праці виступає:
а) вироблена працівником продукція;
б) відпрацьований час.
14. Основна заробітна плата встановлюється у вигляді:
а) тарифних ставок;
б) надбавок;
в) доплат.
15. Вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості - це
а) прожитковий мінімум;
б) мінімальна заробітна плата.
16. Тарифна система включає в себе:
а) тарифні сітки;
б) прибавки;
в) надбавки;
г) штрафи.
17. Виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу це:
а) тарифна ставка;
б) тарифна сітка;
в) надбавка.
18. Обов’язковим критерієм визначення розміру мінімальної заробітної плати є прийнятий в економіці розмір середньої заробітної плати:
а) так;
б) ні.
19.Тарифні ставки бувають:
а) годинні;
б) хвилинні;
в) денні;
г) місячні.
20. Колективний заробіток розподіляється між членами бригади з врахуванням коефіцієнту:
а) виробітку;
б) корисної дії;
в) трудової участі.
21. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією:
а) так;
б) ні.
Модуль 4
Соціальне партнерство
Тема 1. Людський капітал
В темі розглядаються питання:
1. Розвиток концепції людського капіталу.
2. Людський капітал як соціально – економічна категорія.
3. Аналіз зисків та витрат при інвестиціях в освіту.
4. Визначення ефективності інвестування.
Основні терміни і поняття:
Аналіз „витрати – вигоди”, внутрішня норма віддачі, втрачені заробітки, дисконтування вигід, людський капітал, метод внутрішньої норми віддачі, метод приведення до поточної вартості, моральні втрати, моральні зиски, непрямі матеріальні зиски, прямі матеріальні витрати, чиста приведена вартість.
Створення теорії людського капіталу та її влив на розвиток економічної науки порівнюють з революцією в економічній думці. Теорія людського капіталу досліджує залежність доходів працівника, підприємства, суспільства від знань, навичок та природних здібностей людей.
Передвісником цієї теорії стали наукові праці видатного радянського вченого-економіста академіка С.Г. Струміліна (1874-1972), який теоретично обґрунтував значення для народного господарства розвитку освіти і одним з перших спробував дати кількісну оцінку впливу освіти на ефективність праці і виробництва. Офіційною датою народження цієї теорії традиційно вважається жовтень 1962 року, коли була опублікована серія статей, присвячених виключно проблемі людського капіталу. В 1992 р. присуджено Нобелівську премію в галузі економіки професору Чиказького університету (США) Г.С. Беккеру за значний внесок у розробку та популяризацію ідей людського капіталу (ЛК). Ця теорія є обов’язковим предметом вивчення на економічних факультетах університетів зарубіжних країн.
З позицій ЛК доходи людей є закономірним підсумком раніше прийнятих рішень. Таким чином, приймаючи те чи інше рішення людина впливає на розмір своїх майбутніх доходів. Можна значно підвищити майбутні доходи, вкладаючи кошти у свою освіту, професійну підготовку, здоров’я, культуру.
Серед вчених немає єдиної точки зору щодо визначення змісту цієї форми капіталу та шляхів його формування. Окремі дослідники, наприклад, вживають поняття «соціальний капітал», який на їх думку охоплює і поняття людський капітал.
В Україні відома концепція людського капіталу яку запропонував американський економіст Дж. Кендрик у роботі «Сукупний капітал США і його формування» (опублікована 1978 році). На його думку капітал – це «здатність протягом певного періоду створювати певний продукт і доход, включаючи неринкові форми доходу».
Аналіз ефективності інвестицій в людський капітал починається з оцінки витрат на них та очікуваних вигід від їх здійснення. Дослідження доводять високу ефективність інвестицій у ЛК, яка нерідко перевищує ефективність інвестицій у фізичний капітал.
Завдання 1
Дайте відповіді на питання
1. Чим викликано розвиток теорії людського капіталу?
2. Дайте порівняльну характеристику фізичного і людського капіталу.
3. Для чого потрібно оцінювати ефективність інвестицій в людський капітал?
4. Які Ви знаєте методи визначення ефективності інвестування в людський капітал?
5. Кому належить цей вислів: „Людина так само матеріальна, як матеріальні кінь чи бик. Людина може належати іншій особі (у випадку рабства) або ж самій собі. І втому, і в іншому випадку вона корисна своєму власникові”?
6. Який найвідоміший провідник ідей прагматизму оголосив успіх критерієм моральності?
7. На підставі чого продуктивні якості і характеристики людини визнані особливою формою капіталу?
8. Охарактеризуйте теорію «трьох факторів виробництва».
9. Охарактеризуйте «розширюючи» та альтернативні теорії ЛК.
10. На які основні складові частини поділяв Дж. Кендрик людський капітал.
11. Чому продуктивні якості і характеристики людини визнані особливою формою капіталу?
12. В чому полягає аналітична єдність речового та людського капіталу?
13. В чому суть відмінностей між фізичним і людським капіталом?
14. На які основні групи можна поділити витрати, що пов’язані з одержанням освіти?
15. На які основні групи поділяються майбутні доходи що пов’язані з одержанням освіти?
Завдання 2
1. Проаналізуйте витрати на одержання Вами вищої освіти. Як вони поділяються між інвесторами?
2. Проаналізуйте очікувані майбутні доходи від інвестицій на одержання вищої освіти. Від чого вони залежать? Як Ви можете сприяти збільшенню їх вірогідності та розміру?
3. Порівняйте витрати та очікувані майбутні зиски від одержання Вами вищої освіти з урахуванням фактора часу.
4. Всі розрахунки оформити у таблицю, зробити висновки.
Завдання 3
Піклуючись про освіту дитини батьки вирішили заощадити кошти на її навчання, поклавши в банк 1000 євро (дисконтна ставка 12%). Яка сума буде на їх рахунку через 3 роки?
Завдання 4
В таблиці наведені чинники формування і розвитку людського капіталу. Підберіть до кожного чинника в лівому стовпчику вірне значення з правого.
| Чинники | Фактори |
| Демографічні | Домінуючі соціальні цінності та норми поведінки, соціальна цінність знань, спрямованість до самореалізації, визнання |
| Соціально-економічні | Закони і законодавчі акти, які регулюють права людини, людський розвиток і соціально-трудову сферу, державна політика щодо людського і соціального розвитку, забезпеченість рівних прав і можливостей, усунення дискримінації |
| Виробничі | Народжуваність, смертність, статево-вікова структура населення, міграція |
| Інституціональні | Рівень ВВП на душу населення, доходи населення, споживання, рівень життя, рівень захворюваності, розвиток соціальної інфраструктури |
| Соціально-ментальні | Ринок праці, попит на робочу силу, умови використання робочої сили, підвищення кваліфікації, соціальний розвиток персоналу |
Завдання 5
Підберіть одну або декілька правильних відповідей
1. Теорія людського капіталу досліджує залежність доходів працівника, сім’ї, підприємства, суспільства від:
а) знань, навичок і природних здібностей людей;
б) екологічної, політичної та соціальної політики держави.
2. Офіційною датою народження людського капіталу вважається:
а) січень 1927 р.;
б) жовтень 1962 р.
3. Прихильники теорії трьох факторів виробництва беззаперечно відкидають ідею включення самої людини з її природними якостями до категорії капіталу:
а) так;
б) ні.
4. Витрати, пов’язані з отриманням освіти, можна розділити на:
а) прямі матеріальні витрати, втрачені заробітки, моральні втрати;
б) втрачені заробітки, моральні втрати, витрати на харчування.
5. Оцінка інвестицій у людський капітал і доходів від його використання звичайно проводиться:
а) у грошовій формі;
б) за допомогою умовно – трудових показників.
6. Створення фізичного капіталу та його функціонування можливе без участі його власника:
а) так;
б) ні.
7. Вкладення коштів в людський капітал дають значний за обсягом, тривалий за часом і інтегральний за характером:
а) економічний та соціальний ефект;
б) розмір заробітної плати.
8. Нарощення людського капіталу пов’язано із зменшенням одного з найбільших людських благ – вільного часу:
а) так;
б) ні.
9. Економічна мотивація вкладень у речовий і людський капітал принципово:
а) однакова;
б) різна.
10. Сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров’я, навичок, знань, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері суспільного виробництва, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (заробітків) його власника – це:
а) валовий внутрішній продукт;
б) людський капітал;
в) трудовий потенціал.
11.Інвестиційний період у фізичного капіталу значно коротший у порівнянні з людським капіталом:
а) так;
б) ні.
12. Функціонування людського капіталу, віддача від його застосування обумовлені:
а) волею людини, її індивідуальними інтересами, світоглядом і загальним рівнем культури, в тому числі і економічної;
б) політичною ситуацією в країні та інтересами інвестора.
13. Ступінь ризику та невизначеності більший для:
а) інвестицій в людину;
б) інвестицій в речовий капітал.
13. Зміну обсягу людського капіталу залежно від витрат принципово неможливо оцінити з тією ж точністю, що і для фізичного капіталу?
а) так;
б) ні.
14. Речовий капітал, втілений в людях – це:
а) капітал, одержаний шляхом вкладень у формування та виховання людини;
б) це витрати на освіту та професійну підготовку людини, її здоров’я, а також на мобільність трудових ресурсів.
15. Не речовий капітал, втілений в людях – це:
а) капітал, одержаний шляхом вкладень у формування та виховання людини;
б) це витрати на освіту та професійну підготовку людини, її здоров’я, а також на мобільність трудових ресурсів.
16. На Заході для людей працездатного віку «втрачені заробітки» вважаються витратами на:
а) освіту;
б) працю;