II. Практико - перетворювальний блок. 1. Розкрийте основні поняття з досліджуваної теми: естетика, естетичне виховання, художнє виховання
1. Розкрийте основні поняття з досліджуваної теми: естетика, естетичне виховання, художнє виховання, естетична культура, рівні естетичної вихованості.
2. Конкретизуйте завдання естетичного виховання. Подумайте, які конкретні завдання естетичного виховання можуть бути поставлені в класі.
3. Обговорите шляхи естетичного виховання в школі:
- створення естетичної обстановки;
- вплив естетичної культури вчителя на рівень естетичної вихованості школярів;
- використання засобів мистецтва в навчально-виховному процесі;
- активізація художньо-творчої діяльності учнів у навчально-виховному процесі.
4. Доберіть теми бесід і диспутів з питань естетики та мистецтва.
5. Складіть короткий сценарій бесіди або диспуту з питань мистецтва і естетики з методичним обґрунтуванням. Підготуйте повідомлення на цю тему.
ІII. Рефлексивний блок
1. На сторінках преси дискутувалося питання: “Що важливіше фізика чи лірика?”
У суперечці розглядалися дві точки зору.
Одні затверджували, що ніякі зміни в науці й техніці не можуть зменшити значущості мистецтва в духовному житті особистості. “Людині й у космосі потрібна буде гілка бузку”.
Прихильники протилежної точки зору стверджують, що мистецтво сьогодні не грає тієї ролі, що в минулому столітті. Часи Пушкіна і Лермонтова пройшли. Всі помисли людини повинні бути спрямовані на технічний прогрес.
Яку б Ви зайняли позицію в цій суперечці? Аргументуйте свою відповідь.
1. Яким повинне бути емоційний стан учителя й учнів, вихователя і вихованця в педагогічному процесі? Які фактори впливають на нього? Чи можуть мати місце негативні емоції в роботі вчителя?
2. Які кошти естетичного виховання Ви вважаєте найбільш ефективними у формуванні естетичної культури учнів?
3. Охарактеризуйте форми естетичного виховання і педагогічні умови, що впливають на їх ефективність.
4. Естетична вихованість як показник естетичної культури – у чому вона проявляється?
IV. Блок вільного обміну інформацією
1. Якої основної інформації Ви придбали в ході заняття?
2. На скільки переконливе вираження “Краса врятує світ”? Яку б відповідь на це питання Ви назвали б кращою?
3. Які положення досліджуваної теми, на ваш погляд, розкриті недостатньо повно і ясно? Що б Ви запропонували для ефективності заняття?
V. Блок самоосвіти
1. Бездверна-Хомерікі О. Тенденції розвитку естетичної культури молоді засобами соціально-культурної діяльності// Рідна школа. - 2004. - №7-8. - С. 19-22.
2. Козяр К. Формування естетичних потреб в учнів 5-11 класів// Рідна школа. – 2005. - №3.‑С. 29-30.
3. Рагозіна В. Осоюистісно-зорієнтований підхід до діагностики розвитку учнів у процесі художньо-естетичного виховання// Рідна школа.- 2001. - №1. – С. 25-29.
4. Семашко О. Соціологія естетичного виховання// Мистецтво та освіта. – 2003. - №3. – С. 7-12.
5. Сметанкіна І. Про естетичне виховання школярів// Початкова школа. – 2003. - №9. – С.48-51.
6. Хомутський Р. Відношення до художньо-естетичного виховання у світлі гуманістичної концепції утворення// Питання гуманітарних наук. – 2004. - №4. – С. 302-305.
Заняття 7.
Тема: Контрольна робота
Мета: перевірити рівень засвоєних знань студентів з розділу «Теорія виховання».
Завдання1. Розкрийте сутність, закономірності і протиріччя виховання як частини цілісного педагогічного процесу.
Завдання2. Охарактеризуйте загальні методи, засоби, і форми виховання.
Завдання3. Наведіть приклад програми дій учителя (класного керівника) над формуванням розумової культури учнів.
Завдання4. Сплануйте роботу класного керівника, спрямовану на формування моральної та естетичної культури учнів.
Завдання5.Охарактеризуйте мету, завдання та зміст роботи класного керівника з активом класу.
Завдання6. Покажіть роль класного колективу у формуванні творчої індивідуальності школяра.
Заняття 8.
Тема: Урок як основна форма співробітництва вчителі і учнів у процесі навчання.
Мета: засвоїти поняття: “урок – основна форма організація навчального процесу”, “тип уроку”, “структура уроку”; усвідомити вимоги до сучасного уроку; розглянути способи взаємодії вчителя й учнів у ході уроку та умови, як стимулюють характер їхньої творчої взаємодії.
I. Інформаційно-дискусійний блок
Які рекомендації Я.А.Каменського і С.Т.Шацького під час організації навчального процесу не втратили своєї актуальності до наших днів?
Я.A. Каменський
1. Скільки класів, стільки ж повинно бути навчальних кімнат, щоб кожний курс займався окремо і ніколи не відволікався (від занять) стороннім шумом.
2. Кожна навчальна кімната повинна бути оснащена кафедрою і достатньою кількістю лав; останні повинні бути розставлені таким чином, щоб учитель постійно мав перед очами всіх учнів.
3. Кафедра повинна перебувати не біля вікна або між вікнами, з протилежного боку, так, щоб світло, що падає на учнів ззаду, робило видимим учителя разом з усім, що він робить (особливо якщо він пише на дошці).
4. У класних кімнатах все повинне бути охайним, де можливо - навіть витонченим, щоб учні всюди, куди вони не повернуться, мали можливість виховати в собі любов до чистоти згодом тримати подібним чином свої власні житла.
5. Дуже корисно, якщо курс кожного класу буде розписаний на стінах, дверях, вікнах, колонах навчальної кімнати (у формі виразів, або коротких речень, в картинах і емблемах), для того щоб постійно впливати на почуття, уяву і пам'ять.
6. Для суспільних актів, будуть то святкові збори чи театральні вистави, повинен існувати особливий зал, що вміщає всю школу, але він не повинен бути прикрашений картинами.
7. Коли щогодини повинен бути закінчений певний урок, то останній повинен бути розподілений таким чином, щоб протягом 1/16 години предмет був розглянутий, протягом 3/16 години предмет був пояснений і сприйнятий у тому вигляді у якому звичайно він виникає, і щоб залишок години (3/4) був відведений на наслідування або на вправи і виправлення помилок, без яких при навчанні справа ніколи не обходиться.
8. Учитель випробує щогодини усіх своїх учнів (хоча не кожного окремо, якщо їх багато), частково спостерігаючи очима, чи уважні вони, частково випитуючи (наприклад: той або той, повтори це. Що я тільки що сказав? Як ти це розумієш? і т. ін.) (Закони добре організованої школи).
С.Т. Шацький
Власне кажучи, величезна кількість причин, що призводять до порушення дисципліни в дитячому середовищу, з’являється від відсутності в дітей цікавої справи. Якщо вчитель зуміє налагодити, організувати цікаву для дітей роботу, то, зазвичай, йому досить легко буде впоратися з дисципліною. Якщо ж цього немає, якщо в шкільній практиці чергуються, як це буває, моменти зайнятості з моментами неробства, то за таких умов дисципліна неодмінно розладжується...
Думка, на якій варто було б зупинитися, – це наш звичайний спосіб установлення дисципліни. Ми звертаємося до дитячого інтелекту і починаємо соромити дитину, говорячи: “Ну, як тобі не соромно, ти такий великий, ну, скажемо, розумний, а пустуєш, як маленький хлопчик”.
У той же самий час ми не усвідомлюємо, який механізм життєвих рухів, життєвих, упорядкованих рухів уже є в розпорядженні дітей.
Багато чого у випадках порушення дисципліни відбувається не тому, що діти мають злу волю, не хочуть доладно, з інтересом працювати, а тому, що вони не вміють. Величезна кількість випадків порушення порядку відбувається тому, що діти мають незграбні рухи. Наприклад, ми бачимо, що дитина проходить повз стіл, зачіпає скатертину і деякі речі, що стоять на столі, зіштовхує на підлогу. Звичайно, це відбувається тільки тому, що вона не вміє ходити, вона не виробила у собі звички ходити так, щоб не зачіпати при цьому предмети, які перебувають поруч.
Коли ми говоримо з дітьми про порушення ними дисципліни, ми завжди мимоволі даємо їм зрозуміти, що вони або кандидати в злочинці, або вже є такими. Правду кажучи, тут уся провина або величезна її частина покладається на нас, тому що ми не виробили у дітей відповідного життєвого механізму поведінки (Треба навчати дітей умінню працювати).
ІІ. Практико – перетворювальний блок
1. Що розуміють під основною формою організації навчального процесу і які вимоги висуваються до неї сьогодні?
2. Які функції виконує урок? Охарактеризуйте навчально-освітню, інтегруючо-диференційовану, систематизуючу, додаткову й координаційну функції.
3. Охарактеризуйте типологію сучасного уроку. Чим обумовлюється тип уроку? Використовуючи структурні елементи уроку, визначите їх послідовність для різних типів уроків за дидактичною метою. Допишіть таблицю:
Вимоги до уроку
| Дидактичні | Виховні і розвивальні | Організаційні |
| 1. Чітке визначення місця уроку і завдань даного уроку в системі уроків | 1. Формування різних видів мислення, пам'яті, уваги | 1. Наявність продуманого плану проведення уроку |
| 2. Визначення оптимального змісту уроку відповідно до навчальної програми, з урахуванням підготовки учнів | 2. Виховання моральних якостей, естетичного сприйняття світу | 2. Організаційна чіткість проведення уроку: висока насиченість уроку, оптимальний темп навчання, логічна послідовність і завершеність |
| Треба назвати ще не менше 4 вимог | Треба назвати ще не менше 7 вимог | Треба назвати ще не менше 4 вимог |
4. Викресліть поняття, які не належать до форм організації цілісного педагогічного процесу.
Урок, диспут, семінар, екскурсія, вправа, домашня робота, консультації, спостереження, факультативи, додаткові заняття, конференції, ярмарок, розповідь, фестиваль, вечорниці, музична вітальня, демонстрації, збори, лінійки, вогнище, вікторина, практикуми.
5. Доберіть матеріал і підготуйте короткі повідомлення з усіх форм організації навчання, які існували в історії розвитку освіти.
Індивідуальне навчання, індивідуально-групове, лекційно-семінарське. Класно-урочна система, мангеймськая система, дальтон-план. Бригадно-лабораторна система, метод проектів.
(Треба відповісти, коли з'явилася така форма навчання, де; навести приклади, що ілюструють; назвати (якщо відомі) імена авторів цієї форми)
6. Для організації якого виду роботи з вихованцями характерні наступні принципи?
- Добровільність і свобода у виборі форм і напрямків.
- Розмаїтість форм роботи.
- Демократичність і відкритість.
- Активність, ініціативність і самодіяльність вихованців.
- Широке залучення всіх учнів.
- Принцип романтики, гри й інтересу.
ІІІ. Рефлексивний блок
1. Доведіть, наскільки виправдане твердження, що урок - основна форма організації навчального процесу в школі.
2. Порівняєте наведені нижче класифікації типів уроку Типологія уроків С.В.Іванова:
- вступні уроки;
- уроки первинного ознайомлення з матеріалом;
- уроки утворення понять, установлення законів, правил;
- уроки застосування отриманих знань на практиці;
- уроки навичок;
- уроки повторення й узагальнення;
- контрольні уроки;
- змішані, або комбіновані уроки.
Типологія уроків И.Н.Казанцева:
− уроки з різноманітними видами занять;
− уроки у вигляді лекцій;
− уроки у вигляді бесід;
− уроки-екскурсії;
− кіноуроки;
− уроки самостійної роботи учнів у класі;
− лабораторні й інші практичні заняття.
Типологія уроків В.А.Онищука:
− урок засвоєння нових знань;
− урок засвоєння навичок і вмінь;
− урок комплексного застосування знань;
− урок узагальнення і систематизації знань;
− урок перевірки, оцінки і корекції знань, умінь і навичок;
− урок комбінований.
Типологія уроків Н.П.Гузика:
– уроки загального розбору теми і методики її вивчення (умовно вони називаються лекціями);
– комбіновані семінарські заняття (де здійснюється індивідуальна робота над навчальним матеріалом);
– уроки узагальнення і систематизації знань (так називані тематичні заліки);
– уроки міжпредметного узагальнення матеріалу (вони названі уроками захисту тематичних завдань);
– уроки-практикуми.
Обґрунтуйте, чим різняться пропоновані підходи до типології уроків. За якими показниками визначається тип уроку? Яку типологію Ви вважаєте найбільш оптимальною? Які типи уроків використовували під час Вашого навчання в школі?
1. К. Роджерс виділяє два види навчання: інформаційне, що забезпечує просте знання фактів, і значиме навчання, що дає школярам знання, необхідні їм для самозміни і саморозвитку. Завдяки такому поділу в гуманістичній педагогіці діяльність навчання визначилася як певним чином організована робота учня, а урок трактується, як форма взаємодії вчителі й учня під час вирішення дидактичних завдань.
У чому суть педагогічної взаємодії на уроці? Назвіть умови її проектування..
2. Наведіть приклади організації колективної, фронтальної, групової, парної й індивідуальної роботи учнів з уроків, які Ви спостерігали в період педагогічної практики.
3. Яку роль відводять вчителеві в педагогічній взаємодії з учнями на уроці? Від чого залежить ефективність педагогічної взаємодії в системі “учитель - учень”, ефективність уроку.
IV. Блок вільного обміну інформацією
1. Чи можна побудувати урок на умовах педагогічній взаємодії, цілком виключивши з його структури педагогічний вплив?
2. Чи можуть брати участь школярі в проектуванні мети, змісту, самостійної роботи на уроці?
3. Якому типу уроку Ви віддали б перевагу у власній педагогічній практиці і чому?
V. Блок самоосвіти
1. Актуальна готовність учителя до взаємодії з учнями// Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – №2. – С. 4-17.
2. Александрова Є. Сучасний урок: Яким його бачить вчитель та учні?// Директор школи. – 2002. - №8. – С. 34-42.
3. Буряк В., Беришвили Д. Урок у старших класах. – Тбілісі, 1990. – 158 с.
4. Зимова І.А. Навчально – педагогічне співробітництво і спілкування в освітньому процесі// Зимова І.А. Педагогічна психологія. – Ростов на Дону, 1997. – С. 397-472.
5. Кондратьєв С. Типові особливості педагогічної взаємодії на уроці// Питання психології. – 2004. - №4. – C. 130-137.
6. Коряцька Г. Підвищення якості навчання учнів засобами навчального діалогу// Педагогіка вищої та середньої школи. – Кривий Ріг, 2003. – вип.5. – С.146-153.
7. Онищук В. Урок у сучасній школі: Посібник для вчителя. – М.: Освіта, 1988. – 160 с.
8. Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчої особистості до нових технологій навчання: Урок-діалог// Рідна школа. – 1998. - №*. – С.52‑62.
9. Підласий І. Як підготувати ефективний урок. – К.: Радянська школа, 1989. – 204 с.
10. Потіна І Міжособистісна взаємодія вчителя та учня// Рідна школа. – 2005. - №3. – С. 31-33.
11. Сивак О., Жеревньова Л. Алгоритм – модель діалогічного уроку// Психолог. – 2002. - №38-39.
12. Урок як діалог вчителя з учнями в процесі навчання// Педагогічна майстерність/ За ред. І.Зязюна. – ДО., 1997. – С. 268-287.
Заняття 9.
Тема: Активні форми організації навчання
Мета: виявити специфічні особливості різних форм організації навчального процесу; усвідомити особливості активних форм організації навчання та їхня відмінність від традиційно сформованих; засвоїти прийоми і методи активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні.
І. Інформаційно - дискусійний блок
Проаналізуйте нижче запропонований текст із роботи В.П.Стрезикозина і визначите наскільки запропоновані ним форми організації навчання є ефективними в розвитку самостійності й активності учнів у навчанні.
В.П. Стрезикозин
Семінарські, навчально-практичні заняття й екскурсії в школі
У практиці роботи передових учительських колективів уже зложилися такі організаційні форми педагогічного процесу, як навчально-практичні заняття різних видів, семінарські заняття, навчальні екскурсії. Одні з них запозичені з досвіду середніх спеціальних і професійно-технічних закладів (практичні заняття) або вищих навчальних закладів (семінарські заняття); інші (наприклад, навчальні екскурсії, лабораторні заняття) і раніше застосовувалися в школі, але розглядалися як методи навчання.Одержавши подальший розвиток в умовах перебудови школи, вони набули тепер статус самостійних форм організації навчального процесу. Будучи запозичені з досвіду інших навчальних закладів, семінарські і практичні заняття також зазнали серйозних змін, без яких вони були б неприйнятні в середній школі.
Деякі дидакти, наприклад Е.Я.Голаят, виділяють як особливу форму організації навчальної роботи навчальні конференції. Однак при детальному розгляді змісту, методів і організації навчальних конференцій, які застосовуються у практиці шкіл, неважко переконатися, що це лише один з різновидів семінарських занять.
Як практичні і семінарські заняття, так і навчальні екскурсії своєю організацією суттєво відрізняються від уроку. Головна відмінність полягає в тому, що в цих формах організації навчального процесу основним є самостійна робота учнів за завданням учителя (практичні заняття й екскурсії) або узагальнення результатів попередньої самостійної роботи (семінарські заняття). У зв'язку з цим змінюється і роль учителя. На семінарах і практичних заняттях, під час навчальної екскурсії вчитель не передавач знань, а організатор самостійної роботи учнів. Ні практичні, ні семінарські заняття, ні навчальна екскурсія не вкладаються у звичайно виділений час для уроку; для їх проведення виділяється не менш двох годин, а час для навчальних екскурсій взагалі не завжди піддається точному дозуванню.
Необхідність безпосереднього керівництва вчителем роботою кожного учня приводить до розподілу класу на навчальні групи. У ряді випадків на практичних заняттях (наприклад, при виконанні лабораторних робіт) доцільно створювати невеликі навчальні бригади або ланки, що виконують одне загальне навчальне завдання.
Усі ці форми організації навчального процесу забезпечують максимальні умови для розвитку самостійності й активності учнів у придбанні знань, умінь і навичок. (Організація процесу навчання в школі).