Етапи становлення деревного розсадництва 1 страница

В. М. МАУРЕР

 

ДЕКОРАТИВНЕ РОЗСАДНИЦТВО

З ОСНОВАМИ НАСІННИЦТВА

Навчальний посібник

Допущено Міністерством аграрної політики України

як навчальний посібник для підготовки бакалаврів

з спеціальності 6.130400 „Садово – паркове господарство”

(напрям 1304 „Лісове та садово – паркове господарство”)

в аграрних вищих навчальних закладах ІІ – ІУ рівнів акредитації

 

Київ

Видавництво

УДК : 630*27:630*232.31/325

ББК ..........................

 

 

Допущено Міністерством аграрної політики України

як навчальний посібник для підготовки бакалаврів

з спеціальності 6.130400 „Садово – паркове господарство”

(напрям 1304 „Лісове та садово – паркове господарство”)

в аграрних вищих навчальних закладах ІІ – ІУ рівнів акредитації

(лист №..........від.............2005 р.)

 

 

Рецензенти:

А.В. Цилюрик, доктор біол. наук, професор, член – кореспондент УААН, академік ЛАНУ, Національний аграрний університет;

С.І. Кузнєцов, доктор біол. наук, професор, Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка АН України.

 

Маурер В. М.

Декоративне розсадництво з основами насінництва: Посібник. – К.: .................2006. - 273с.

ISBN ...........................

 

У навчальному посібнику викладено загальні положення насінництва та основи агротехніки розмноження і виробництва садивного матеріалу деревних рослин в декоративних розсадниках, приведено біологічні та технологічні особливості вирощування сіянців у відкритому і закритому ґрунті та саджанців з відкритою і закритою кореневою системою.

Розглянуто і розкрито шляхи вдосконалення та підвищення рентабельності декоративного розсадництва в Україні.

Призначено для студентів, які навчаються за спеціальностями напряму 1304 „Лісове та садово – паркове господарство” та інших (агрономічних, біологічних і технічних) спеціальностей. Посібник може бути корисним фахівцям і керівникам садово – паркового та лісового господарства, слухачам курсів підвищення кваліфікації і широкому загалу любителів природи.

 

УДК : 630*27:630*232.31/325

ББК ..........................

О В.М. Маурер, 2006

 

ISBN ...........................

 
 

 


Присвячується світлій пам’яті Вчителя,

видатного вченого – педагога, класика вітчизняного розсадництва,

доктора сільськогосподарських наук, професора,

КАЛЬНОГО Прокопа Григоровича

 

Передмова

Завдання пов’язані з інтеграцією в європейську спільноту, які особливо гостро постали перед Україною наприкінці минулого століття, обумовили особливу актуальність питань з покращення екології довкілля. У вирішенні їх значна роль належить роботам з озеленення населених місць, промислових підприємств, установ і садиб та садово – паркового будівництва, які покликані забезпечити громадянам держави та гостям країни необхідні екологічні і санітарно – гігієнічні умови та у повній мірі задовольнити їх естетичні вимоги. Розв’язання цих завдань відбувається в час зростання швидкими темпами обсягів садово – паркового будівництва і обумовленого ним суттєвого збільшення потреби в декоративному садивному матеріалі деревних рослин, виробництво якого сконцентровано на розсадниках різних форм власності та підпорядкування. Різке зростання потреби в декоративних деревних рослинах для озеленення в останні роки, зумовило в Україні стійку тенденцію організації нових та збільшення площі існуючих розсадників, розширення асортименту вирощуваних порід і сортименту садивного матеріалу, вдосконалення традиційних і широкого запровадження нових, сучасних технологій його виробництва. Водночас з цим в обсязі вирощуваних в розсадниках декоративних рослин постійно зростає питома вага нових видів садивного матеріалу: саджанців із закритою кореневою системою, рослин – регенерантів тощо.

Однією з проблем, яка гальмує розвиток сучасного квітково-декоративного розсадництва є недостатнє науково - методичне та кадрове забезпечення досить складного і специфічного виробництва, внаслідок чого слабо враховуються грунтово-кліматичні особливості України, що не рідко призводить, у окремих випадках, до «сліпого» копіювання зарубіжного досвіду і не сприяє максимально можливому використанню місцевих резервів та специфічних умов держави. Для покращення кадрового забезпечення декоративного розсадництва спеціалістами відповідного рівня, вкрай актуальним є підготовка в рамках напрямку «Лісове і садово-паркове господарство» бакалаврів садово – паркового господарства та магістрів - фахівців з проблем новітніх технологій виробництва сучасних видів садивного матеріалу квітково – декоративних рослин, становлення яких неможливе без опанування навчальної дисципліни «Декоративне розсадництво з основами насінництва». Дисципліни розробленої з врахуванням системного принципу вивчення та належного ступеню деталізації матеріалу на рівні ОКР «Бакалавр» і орієнтованої на найновіші досягнення науки та практичний досвід вітчизняних і зарубіжних підприємств.


Основними завданнями навчальної дисципліни «Декоративне розсадництво з основами насінництва» є:

- формування у студентів міцних теоретичних знань і відповідних практичних навичок заготівлі та переробки насіннєвої сировини, організації декоративних розсадників, розмноження і вирощування різних видів садивного матеріалу декоративних деревних рослин;

- набуття студентами необхідних для фахівця вмінь використовувати отримані знання і навички для вирішення конкретних практичних завдань пов’язаних з розсадництвом.

У результаті вивчення дисципліни майбутній фахівець повинен знати:

- основні теоретичні положення з квітково – декоративного насінництва та розсадництва;

- основи організації насіннєвої справи та декоративних розсадників;

- основи агротехніки вирощування садивного матеріалу (науково – обґрунтовані сівозміни, зональні системи обробітку грунту, раціональні системи внесення добрив);

- технологію виробництва різних видів садивного матеріалу декоративних деревних рослин;

- особливості розмноження і вирощування садивного матеріалу основних деревних рослин.

Внаслідок опанування змістом основних теоретичних положень і виконання передбачених програмою дисципліни практичних завдань спеціаліст повинен вміти:

- організовувати та забезпечувати базові технологічні процеси, впливати на їх ефективність і здійснювати фаховий контроль робіт з вирощування садивного матеріалу;

- виконувати базові експериментальні роботи, узагальнювати та систематизувати їх результати, розробляти заходи з вдосконалення і підвищення рентабельності розсадництва та впроваджувати їх у виробництво.

Навчальний посібник підготовлено відповідно до програми навчальної дисципліни «Декоративне розсадництво з основами насінництва» (2004), яка передбачає підготовку бакалаврів у вищих навчальних закладах 11 -1У рівнів акредитації з напряму 1304 «Лісове і садово – паркове господарство» за спеціальністю 6.130400 «Садово – паркове господарство».

Автор висловлює щиру вдячність науково – педагогічним працівникам кафедри лісових культур і науково – методичного центру аграрної освіти за технічну допомогу з підготовки та видання посібника.

Зауваження та пропозиції щодо покращення даного видання просимо надсилати на адресу: м. Київ, вул. Героїв Оборони,15; НАУ, навчальний корпус 1, кафедра лісових культур

 

 

1. Загальні відомості та основи організації розсадника

1.1. Становлення розсадництва, сучасний стан та

перспективи його розвитку

 

За сучасною термінологією розсадником називають підприємство або його спеціалізовану частину, призначену для вирощування садивного матеріалу деревних та чагарникових порід, який в подальшому використовують для озеленення та садово – паркового будівництва, лісорозведення і штучного лісовідновлення, створення лісомеліоративних насаджень та закладання плодових садів.

З глибокого минулого людей цікавили питання про розмноження і вирощування дерев і чагарників. Культура таких рослин як олив, фінікових пальм, шовковиці та інших плодових і ягідних рослин має, очевидно, такий же вік, як і історія людства. Перші мотивовані посадки дерев і чагарників почали проводитись з часів переходу кочівників до осілого способу життя. Здавен відомо, що дерево можна виростити з насінини, відводка або живця. Ще за часів древніх римлян були розроблені поради з розмноження та пересаджування дерев. Г. І. Редько (1983) цитує такі рекомендації Марка Порція Катона (ІІІ – ІІ ст. до н.е.): „Якщо хочеш посіяти насіння кипарису, то спочатку перекопай землю. Посів проведи на початку весни. Підготуй ділянку шириною у п’ять ступнів, візьми подрібнений гній і перемішай його із землею”. Вперше про штучне розселення листяних деревних порід згадується у 1231 році в газетіSachsenspiegel. В середині ХІУ століття поблизу Нюрнберга і Франкфурта розпочато сіяння насіння шпилькових для заліснення не зайнятих лісом площ. На необхідність створення деревних розсадників вказувалось в лісових інструкціях Німеччини ще в ХУІ столітті. З давніх часів штучне вирощування та садіння дерев знайоме і людям, які жили на території нинішньої Україні. Відомості про перші роботи з створення плодових садів та садіння дерев з метою захисту житла в Києві датовані ще ХІ століттям. Добре володіли мистецтвом вирощування молодих деревних рослин, в тому числі і лісових порід, монахи багатьох монастирів, а також запорізькі козаки, які були піонерами створення садів та гаїв.

Становлення розсадництва тісно пов’язане з початком штучного розселення деревних рослин людиною на площах, які раніше не були або були зайняті ними, наприклад, лісом. В становленні деревного розсадництва можна виділити окремі етапи з характерними ознаками і методами розселення деревних рослин, властивими для них недоліками і перевагами (табл. 1.1.)

 

Таблиця 1.1

Етапи становлення деревного розсадництва

Етап становлення розсадництва Метод розселення деревних рослин та його ознаки Переваги Недоліки
Пряме використання насіння для розселення деревних і трав’янистих рослин Розселення шляхом прямого висіву насіння на засаджувану площу (лісокультурну, присадибну, паркову, тощо) - 1. Значна витрата насіння. 2. Низька ефективність його використання за призначенням.
Використання самосіву (сіянців-дичок) з коренями в грудочці землі Розселення сіянцями-дичками з під намету насаджень та материнських дерев і засаджування ними нових площ 1. Можливість заліснення площ з весни до осені. 2. Більш ефективне викорис- тання садивного матеріалу (СМ). 3. Скорочення термінів досягнення мети садіння 1. Розкиданість місць заготівлі садивного матеріалу (СМ). 2. Трудомісткість методу (викопування, транспортування, садіння).
Використання вирощених в розсадниках сіянців і саджанців Розселення деревних рослин садивним матеріалом (сіянцями, саджанцями), вирощеними на спеціальних площах (розсадниках) 1. Менша вартість СМ 2. Вища якість СМ. 3. Значно менша трудо-місткість робіт.   Менша адапто-ваність СМ при використанні їх на площах з грунтово – кліматичними умовами неадекватними розсаднику

 

 

Сучасний стан виробництва декоративного садивного матеріалу та забезпечення ним потреб озеленення в Україні, в значній мірі, визначається новітньою історією квітково-декоративного розсадництва, яка охоплює період з моменту отримання нею незалежності і до сьогоднішнього дня. Ця історія має свої корені, свої характерні особливості та властиві тільки їй риси, а знання її допомагає правильно оцінити сучасні тенденції і з більшою вірогідністю прогнозувати майбутнє вітчизняного розсадництва.

Принагідно згадати, що наприкінці 80-х на початку 90-х років минулого століття основними виробниками садивного матеріалу квітково - декоративних рослин для потреб озеленення і садово-паркового будівництва України були так звані міські розсадники зеленбудів великих міст, які були підпорядковані Міністерству житлово-комунального господарства. Більшість їх була створена в 50-ті – 60-ті роки у великих містах сходу і півдня України : Запоріжжі, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Миколаєві, Одесі та ін. Загальна площа їх перевищувала 5тис. га, близько половини якої була зайнята декоративними культурами. Площа окремих розсадників сягала понад 450га. Значні обсяги садивного матеріалу для потреб озеленення вирощували постійні розсадники підприємств Міністерства лісового господарства України, ботанічних садів, дендропарків та інших відомств. Загалом функціонувало понад 200 розсадників, які продукували садивний матеріал деревних рослин для озеленення. Приведені дані дозволяють порівняти, в певній мірі, кількісну характеристику розсадників того часу і сьогодення.

Характерними рисами розсадництва того періоду були:

· розгалуженість мережі державних розсадників, яка охоплювала усі, без винятку, регіони країни;

· сувора вертикальна підпорядкованість підприємств (розсадників);

· плановість ведення господарства;

· орієнтація на відносно достатнє бюджетне фінансування діяльності розсадників.

До цієї характеристики необхідно додати відносно бідний асортимент вирощуваних деревних порід і, як правило, одноманітний вид (сортимент) вирощуваного садивного матеріалу, головним чином, саджанці (насіннєві і живцеві) з відкритою кореневою системою.

Щодо новітньої історії, яка, в значній мірі, визначає сучасний стан розсадництва необхідно відзначити наступне. Суспільно-економічні зміни, які відбулися після проголошення незалежності України, перехід від планового господарювання до переважання ринкових відносин, спад виробництва майже всіх без винятку галузей народного господарства, обмежене фінансування робіт з державного бюджету, в т.ч. і робіт з озеленення, призвели до зменшення потреби у садивному матеріалі і аж ніяк не сприяли розвитку декоративного розсадництва, яке сформувалось на інших засадах, а навпаки, обумовили суттєве зменшення обсягів його виробництва, послаблення матеріально-технічної бази розсадників, їх переорієнтації та втрати значної армії кваліфікованих фахівців .

В той же час слід згадати, що і в цей непростий для розсадництва період в його історії мали місце і світлі сторінки. Зокрема , на початку і в середині 90-х років минулого століття окремі розсадники Міністерства лісового господарства України та інших відомств частку своєї продукції експортували в Італію, Францію, Німеччину та ряд інших країн, що дозволяло їм не тільки підтримувати задовільний стан свого виробництва, а і запозичити передовий зарубіжний досвід.

Відносно різке зростання потреби у садивному матеріалі квітково-декоративних рослин з середини 90-х років, яке було обумовлене збільшенням обсягів робіт з озеленення в Києві, його околицях та інших великих містах країни, а також переорієнтація розсадництва на європейські вимоги до якості садивного матеріалу, його асортименту, застали зненацька більшість діючих на той час розсадників і призвело, з одного боку, до формування нового бізнесового напрямку , пов’язаного з імпортуванням квітково-декоративної продукції з Голландії, Німеччини, Польщі та інших країн заходу, а з іншого - до появи перших приватних підприємств, ініціаторами створення яких були, як правило, не прямі фахівці, а енергійні, ділові, переважно молоді громадяни, які швидше інших оцінили високу рентабельність і перспективність цього виду діяльності та зуміли побачити сприятливі умови для запровадження власного бізнесу.

Імпорт квітково-декоративної продукції особливо бурхливо розвивався упродовж 1993-2005рр. Обсяг імпортованої продукції подвоювався майже кожен рік, сягнувши за даними Держкомстату та митної служби у 2002р. понад 15 млн. доларів. За цей період значно збільшилась кількість країн імпортерів та фірм, задіяних у цьому бізнесі. Цей напрямок діяльності мав як позитивні, так і негативні сторони. До позитивних сторінцього напрямку діяльності, окрім забезпечення потреб садово – паркового будівництва у садивному матеріалі, належать:

· розширення асортименту порід за рахунок імпортованої продукції та

· ввезення нових для держави видів садивного матеріалу і сучасних технологій його вирощування.

До негативних наслідків імпорту квітково – декоративної продукціїнеобхідно віднести:

· непоодиноке імпортування садивного матеріалу рослин не районованих до більш жорстких, у порівнянні з західноєвропейськими, кліматичних умов України, використання яких призводило до їх відпаду та втрати ними декоративності;

· певне стримування розвитку власного виробництва сучасних видів садивного матеріалу внаслідок значних обсягів імпорту.

Постійно зростаюча потреба у саджанцях, розсаді та квітах і висока рентабельність розсадництва, обумовили не тільки появу нових підприємств – виробників квітково-декоративної продукції, а і сприяли відродженню вирощування садивного матеріалу декоративних рослин на діючих розсадниках. Особливо характерною ця тенденція була для розсадників Держкомлісгоспу України та деяких інших відомств.

Характерними рисами сучасного вітчизняного квітково-декоративного розсадництва є:

· значне розширення асортименту вирощуваних порід і видів продукції;

· активне опанування сучасних технологій вирощування нових видів садивного матеріалу;

· певна стихійність формування окремих елементів розсадництва внаслідок розрізненості виробників, відсутності консолідуючого центру та науково - обґрунтованої концепції його розвитку;

· не завжди достатня увага і допомога виробникам квітково – декоративної продукції з боку держави тощо.

До здобутків і досягнень сучасного декоративного розсадництва можна віднести:

· формування мережі виробників продукції декоративного розсадництва і, внаслідок цього, відносне зменшення темпів росту імпорту в останні 2-3 роки;

· суттєве вдосконалення існуючих і запровадження європейських, сучасних технологій розмноження та виробництва нових видів садивного матеріалу деревних рослин (із закритою кореневою системою, рослин-регенерантів);

· появу потужних, орієнтованих на промислові методи розмноження і вирощування садивного матеріалу виробників (в Києві, Донецьку та інших містах);

· відродження на новому якісному рівні декоративного розсадництва в державних розсадниках різних відомств;

· запровадження нових виробництв орієнтованих на випуск супутніх і допоміжних товарів розсадництва (субстрату, добрив, контейнерів, знарядь, машин тощо);

· прийняття Законів України « Про насіння і садивний матеріал» і «Про охорону прав на сорти рослин», від реалізації яких, в значній мірі, залежатиме цивілізований розвиток розсадництва та його перспектива.

До однієї з головних проблем, яка гальмує розвиток розсадництва квітково-декоративних рослин в сучасних умовах необхідно віднести розрізненість виробників садивного матеріалу, яка не тільки ускладнює між ними обмін передовим досвідом, а і не дозволяє, в достатній мірі, лобіювати інтереси підприємців і захищати їх права перед центральними органами законодавчої та виконавчої влади і більш повно забезпечувати нагальні потреби виробництва декоративного садивного матеріалу з боку держави.

Розв’язанню цієї проблеми, на нашу думку, сприяло б створення Всеукраїнського фахового громадського об’єднання виробників та імпортерів квітково-декоративної продукції. Створення такої спілки є надзвичайно актуальним не тільки для фахівців і керівників таких підприємств незалежно від форми їх власності, а і в цілому для України як держави.

До проблем сучасного квітково-декоративного розсадництва необхідно віднести і недостатнє фахове науково-методичне та кадрове забезпечення досить складного і специфічного виробництва, внаслідок чого слабо враховуються грунтово-кліматичні особливості України, що призводить у окремих випадках до «сліпого» копіювання зарубіжного досвіду і не сприяє максимально можливому використанню місцевих резервів та специфічних умов. Певні зрушення у цьому напрямку вже є. Держжитлокомунгоспом України ініційовано проведення низки досліджень з метою розробки ряду підзаконних актів та регламентуючих матеріалів, які стосуються виробництва садивного матеріалу і насіння. Зокрема, упродовж найближчих років під патронатом Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції науковими установами буде розроблено нормативний документ – «Система зонального насінництва і розсадництва квітково-декоративних рослин» та ряд інших.

Для покращення кадрового забезпечення декоративного розсадництва фахівцями відповідного рівня, вкрай актуальним є відкриття в рамках напрямку «Лісове і садово-паркове господарство» нових спеціалізації та магістерських програм з проблем новітніх технологій виробництва сучасних видів садивного матеріалу квітково-декоративних рослин.

До сьогоденних проблем розсадництва також належать :

· відсутність дієвого моніторингу виробництва тих, чи інших видів садивного матеріалу і сучасних тенденцій змін ринку продукції розсадництва;

· відсутність вітчизняних, гармонізованих до світових класифікацій садивного матеріалу, галузевих стандартів, атестаційних вимог до об’єктів і суб’єктів декоративного розсадництва;

· необхідність розвитку цивілізованого ринку продукції розсадництва в країні та пошуку шляхів виходу на ринки інших країн.

До проблем становлення новітнього квітково-декоративного розсадництва в Україні необхідно віднести і відсутність в країні дорадчо-консалтингових та проектних установ, які могли б надавати виробникам садивного матеріалу необхідні консультаційні послуги та розробляти науково - обґрунтовуванні проекти організаційно – господарських планів декоративних розсадників, маркетингу їх продукції та спеціального менеджменту. Такі установи безумовно сприяли б підвищенню рентабельності виробництва і вберегли б окремих підприємців від помилок під час прийняття фахових рішень з тих чи інших проблем. У цьому переліку окремо необхідно виділити сучасні проблеми, пов’язані з виробництвом садивного матеріалу із закритою кореневою системою, основними з яких є :

· пошук сучасних, екологічно чистих, придатних для багаторазового використання ємностей для контейнерування рослин;

· покращення якості та спеціалізація субстрату для контейнерної культури окремих видів та етапів виробництва;

· розробка нових способів і методів оптимізації рівня мінерального живлення рослин в контейнерній культурі;

· покращення якості води та розробка нових, більш раціональних способів зрошення контейнерної культури.

Особливої гостроти набувають проблеми обумовлені реалізацією положень вищезазначених Законів України «Про насіння і садивний матеріал» і «Про охорону прав на сорти рослин». Це і підготовка підзаконних актів, необхідних нормативно-регламентуючих матеріалів, які були би державницькими по суті і максимально враховували б інтереси усіх виробників і користувачів продукції розсадництва різних форм власності.

В майбутньому, з врахуванням існуючих тенденцій виробництва і ринку продукції розсадництва в країні, необхідно бути готовими до проблем, що виникають внаслідок загострення конкуренції, як між вітчизняними виробниками, так і пов’язаних з конкуренцію із зарубіжними фірмами. В зв’язку з цим, з великою вірогідністю, можна прогнозувати спеціалізацію розсадників вже в недалекій перспективі. З досвіду зарубіжних країн слід очікувати появу розсадників з таких спеціалізацій:

· розсадники з вирощування садивного матеріалу окремих порід (бузку, троянд, рододендронів, інших видів) з широкою палітрою сортів і форм рослин;

· розсадники з акцентом на окремі види діяльності: розмноження і виробництва маломірного садивного матеріалу, вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, підприємства з вирощування і формування великомірних дерев, живоплотів, окремих форм дерев і чагарників тощо;

· експертно – селекційних;

· інтернет – розсадників і ряду інших.

Не можна оминути і проблеми, які пов’язані з атестацією виробників продукції розсадників і використанням сортів рослин окремими виробниками, розв’язання яких повинно сприяти формуванню цивілізованих відносин між державою і суб’єктами розсадництва. У зв’язку з останнім, знову таки із досвіду зарубіжних країн, не важко передбачити перспективу активізації робіт з розширення асортименту вирощуваних порід, особливо за рахунок власної селекції, з наступним внесенням їх в державний реєстр і отриманням права на їх розмноження та використання.

Вкрай важливим для успішного розвитку вітчизняного квітково-декоративного розсадництва є пошук і розробка власних шляхів його становлення та вдосконалення, які б максимально враховували грунтово – кліматичні особливості України, її забезпеченість природними та енергетичними ресурсами, національні історичні традиції, духовні цінності та менталітет українського народу.

 

1.2. Призначення розсадників та види садивного матеріалу

Основним садивним матеріалом для закладання садів, парків, скверів, озеленення населених місць і садиб є саджанці декоративних дерев і чагарників. Задоволення потреб зеленого будівництв садивним матеріалом деревних рослин і є головною метою діяльності декоративних розсадників. Одночасно з цим необхідно зазначити, що окрім них декоративні саджанці вирощуються розсадниками, які виробляють садивний матеріал для інших цілей: лісокультурних, лісомеліоративних, створення плодових садів. В залежності від цільового призначення розсадники поділяють на:

· лісові та лісомеліоративні;

· плодові (плодово-ягідні);

· декоративні (деревно-чагарникові).

В лісових і лісомеліоративних розсадниках продукують, головним чином, маломірний садивний матеріал – сіянці, які за час їх вирощування не пересаджують з місця на місце (не перешколюють), а реалізують одно-дворічними, інколи трьохрічними для лісорозведення і штучного лісовідновлення - створення лісових культур. В продукції таких розсадників переважають сіянці дерев, а сіянці чагарників займають незначну питому вагу. Асортимент їх, у порівнянні з декоративними, більш обмежений. В таких розсадниках переважають сіянці головних лісоутворювальних і супутніх деревних порід, які нерідко можуть використовуватись для створення лісопарків в зелених зонах міста. Нерідко в структурі сучасних лісових і лісомеліоративних розсадників мають місце деревна і плодова шкілки, а вирощувані в них саджанці відповідають вимогам, які пред’являються до великомірного садивного матеріалу і нарівні з саджанцями декоративних розсадників використовуються для озеленювальних робіт.

В плодових розсадниках вирощують 1 – 3 річні щеплені (сортові) саджанці плодових дерев і ягідні чагарники для створення нових, ремонту та реконструкції існуючих плодових садів і ягідних плантацій. Значне використання, такі саджанці мають і в декоративному садівництві, особливо в озелененні садиб і дач. При цьому плодові саджанці, які використовують для озеленення, вирощують і формують за аналогічними вимогами, що пред’являються до декоративного садивного матеріалу.

В декоративних деревно-чагарникових розсадниках на відміну від лісових, головним чином, вирощують великомірний садивний матеріал - саджанці і дерева. Саджанці та дерева в них вирощуються у спеціальних шкілках (першій, другій, третій), в яких формуються штамб, крона деревних рослин, а під час їх пересаджувань із шкілки в шкілку – і компактна коренева система.

При цьому декоративні розсадники повинні забезпечувати вирощування широкого асортименту саджанців дерев і чагарників у відповідності з вимогами озеленення, серед яких основною є декоративна якість рослин, їх адаптованість до умов садіння, можливість використання упродовж всього року.