МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНЕ НАВЧАННЯ
Змістовий модуль 1. Загальні питання мовознавства. Генезис мови. Класифікація мов світу
У цьому змістовному модулі розглядаються предмет, зміст, мета та основні проблеми дисципліни “Вступ до мовознавства”, зокрема, питання про її місце у філології, зв’язок мовознавства із іншими науками, лінгвістичні методи дослідження, природу мови та її основні функції тощо.
Зміст модуля також знайомить студентів із основними концепціями походження мови, закономірностями розвитку та функціонуванням мов у різні історичні епохи; крім того, у ньому розглядаються питання про основні проблеми класифікації мов світу.
Лекція № 1. Загальні питання мовознавства. Мовознавство як наука і навчальна дисципліна. Зміст початкового курсу “Вступ до мовознавства”. Основна мета курсу. Конкретне та загальне мовознавство. Розділи мовознавства. Живі та мертві мови.
Три основні розділи сучасної науки: природознавство, суспільствознавство, філософія. Зв’язок мовознавства з іншими науками. Мовознавство та соціальні науки: історія, психологія, педагогіка. Соціолінгвістика. Психолінгвістика. Стилістика, історія літературної мови. Мовознавство й природничі науки. Фізіологічна основа мовленнєвої діяльності. Зв’язок мовознавства із антропологією. Класифікація мов і рас. Мовознавство й філософія. Діалектика та логіка.
Методологічна основа сучасного вітчизняного мовознавства. Об’єкт дослідження мовознавства та логіки. Синхронія та діахронія. Ф. де Соссюр. Лінгвістичні методи дослідження: описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний (дистрибутивний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками, трансформаційний та компонентний аналізи), статистичний тощо.
Поняття та терміни: мовознавство, лінгвістика; універсальні (спільні, ізоморфні) та специфічні (відмінні, аломорфні) ознаки; метод, індукція, дедукція; описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний методи; дистрибутивний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками, трансформаційний аналіз, компонентний аналіз.
Лекція № 2. Мова, її природа та функції. Основні погляди на природу мови: біологічний, психічний, суспільний. Концепції відомих вчених: А.Шлейхера, В. фон Гумбольдта, Ф. де Соссюра, Д. Шлеймахера, О.О. Потебні, Г. Пауля та ін.
Основні функції мови: комунікативна, мислетворча. Похідні мовні функції: фатична, репрезентативна, прагматична, експресивна, гносеологічна, акумулятивна та ін.
Зв’язок мови і мислення. Мова і суспільство. Знаковий характер мови. Мова і мовлення.
Поняття та терміни: натуралістичний, психологічний, соціологічний напрями пояснення природи мови; функції мови: комунікативна, мислетворча; похідні функції: фатична, репрезентативна, емотивна, експресивна, волюнтативна, прагматична, естетична, метамовна, когнітивна (гносеологічна), акумулятивна, інформативна (референтна); мислення; семіотика, знак; мова; мовлення; синхронія, діахронія.
Лекція № 3. Походження та закономірності розвитку мови. Основні гіпотези походження мови: звуконаслідувальна, ономатопоетична, вигукова, соціального договору, трудових вигуків, жестів. Гіпотеза походження мови Ф. Енгельса. Сучасні гіпотези: теорія божественного (космічного) походження мови; теорії моно- та полігенезу.
Закономірності розвитку мов. Диференціація та інтеграція. Субстрат та суперстрат. Схрещення. Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи. Формування національних мов. Міжнародні мови. Штучні мови.
Поняття та терміни: гіпотези походження мови: звуконаслідувальна, ономатопоетична, вигукова, соціального договору, трудових вигуків, жестів; гіпотеза походження мови Ф.Енгельса; гіпотеза божественного (космічного) походження мови; теорії моно- та полігенезу; диференціація, інтеграція, субстрат, суперстрат; піджин, креольські мови; національна мова; штучні мови.
Лекції № 4-5. Мови світу. Порівняльне вивчення мов. Загальна характеристика мов світу. Відмінності між мовами за структурою, кількістю носіїв, наявністю писемності, ступенем вивчення, функціональним навантаженням.
Основні проблеми класифікації мов світу. Типологічна класифікація мов. Розроблення класифікації Ф. та А. Шлегелями. Класифікація В. фон Гумбольдта. Типи мов: ізолюючі, аглютинативні, інкорпоруючі (полісинтетичні), флективні (синтетичні й аналітичні).
Генеалогічна класифікація. Мовні сім’ї, групи, підгрупи. Ізольовані мови. Найпоширеніші мовні сім’ї. Індоєвропейська сім’я. Слов’янська, романська та германська мовні групи. Макросім’я. Ностратична, алтайська макросім’ї.
Поняття та терміни: генеалогічна класифікація, порівняльно-історичний метод, санскрит, сім’я, група, підгрупа, конкретна мова; германська група (її підгрупи та мови); романська група (її підгрупи та мови); слов’янська група (її підгрупи та мови); макросім’я; типологічна класифікація, морфологічна класифікація; ізолюючі (кореневі), аглютинативні, інкорпоруючі (полісинтетичні) мови; флективні (фузійні) мови та їх типи: синтетичні та аналітичні мови.