Змістовий модуль 3. Граматика мови
Він присвячується питанням граматичної будови мови, лексико-граматичним та граматичним категоріям; розділам граматики, зокрема, морфології та синтаксису; класифікації частин мови; вивчаються також типи словосполучень, природа і сутність речення.
Лекції № 10-11. Морфологія. Частини мови. Предмет граматики. Граматична будова мови. Формальна, контенсивна, синхронічна, діахронічна граматики. Розділи граматики: морфологія і синтаксис. Дериватологія.
Граматичне значення слова. Його відмінності від лексичного. Типи граматичних значень. Способи вираження граматичних значень (синтетичні та аналітичні).
Граматичні категорії: роду, відмінка, числа, ступеня, часу, виду та ін. Відмінність граматичних категорій від лексико-граматичних розрядів (категорій).
Морфеми. Основні типи значень морфем: речове, дериваційне, реляційне. Типи морфем.
Частини мови. Поняття частини мови. Критерії виділення частин мови. Характеристика основних частин мови. Типологія частин мови. Службові частини мови. Модальні слова. Вигуки.
Поняття та терміни: граматика (формальна, контенсивна, синхронічна, діахронічна, функціональна), морфологія, синтаксис, словотвір, дериватологія, граматичне значення, граматична категорія, категорії роду, відмінка, числа, означеності/неозначеності, ступеня якості (порівняння), часу, виду (аспектуальності), стану, способу, особи; лексико-граматичні розряди (категорії); морфема: корінь, афікс, префікс, постфікс, інтерфікс, інфікс, циркумфікс, трансфікс; морфеміка; частини мови.
Лекція № 12. Синтаксис мови. Поняття словосполучення. Валентність слова. Типи словосполучень. Синтаксичні зв’язки слів. Узгодження. Керування. Координація. Прилягання. Тяжіння. Інкорпорація. Замикання. Ізафет.
Речення як основна одиниця синтаксису. Ознаки речення: комунікативність, відносна самостійність, структурна цілісність, предикативність, модальність. Класифікація речень залежно від мети повідомлення: розповідні, питальні, спонукальні. Класифікація речень за структурою: прості, складні.
Актуальне членування речення. Тема і рема. Основні засоби актуального членування речення. Зв’язок речень у тексті.
Поняття та терміни: синтаксис, словосполучення, валентність, синтаксичні зв’язки слів (узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання, ізафет); речення, ознаки речення: предикативність, модальність, інтонація; пропозиція, диктум, модус; актуальне членування речення, тема, рема.
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1. МОВОЗНАВСТВО ЯК НАУКА.
ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА” ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
Питання для обговорення:
1. Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу “Вступ до мовознавства”.
2. Місце мовознавство в системі наук.
3. Методи дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний методи.
Практичні завдання
1. Проаналізуйте підходи авторів різних підручників зі «Вступу до мовознавства» до визначення об’єкта, предмета, завдання мовознавства. Уточніть, що є спільним у постанові цих питань. Назвіть, які розбіжності існують у підході до визначення об’єкта, предмета та мети вивчення мовознавства.
2. Поясніть думку В.М.Русанівського.
“Мова – складний об’єкт пізнання. Щоб вивчити її всебічно, треба використовувати багато методів, створювати багато теорій. Але при цьому повинен зберігатися єдиний підхід до всієї сукупності мовних явищ” [Донець, Мацько 1989, с. 6].
3. Зробіть аналіз речень за безпосередніми складниками. Зверніть увагу на наявність артиклів у мовах германської та романської груп.
Укр. Семирічний хлопчик йде до нової школи.
Рос. Красивая девушка работает в модельном агенстве.
Англ. A little girl runs to her mother.
Нім. Das sechsjährige Mädchen geht langsam in die Schule.
Фр.Un jeune homme n’a pas réussi à son examen.
4. Зробіть компонентний аналіз наступних лексем.
Укр. стілець, крісло, табуретка, диван, ліжко.
Рос. пуф, канапе, кушетка, шезлонг, стул.
Англ. chair, seat, bench, foot-stool, divan.
Нiм. Sofa, Stuhl, Bett, Schemel, Ottomane.
Фр. chaise, lit, fauteuil, fauteuil-lit, escabeau.
Компоненти: 1) предмет меблів, 2) на ніжках, 3) зі спинкою,
4) для сидіння, 5) на 1 персону, 6) для декількох персон, 7) з ручками для спирання ліктів, 8) з м’яким сидінням, 9) може бути використаним для лежання.
Таблиця №1
Українська мова
| № | Лексема | Предмет меблів | На ніжках | Зі cпинкою | Для сидіння | На 1 персону | Для декількох персон | З ручками для ліктів | Для лежання |
| Стілець | |||||||||
| Крісло | |||||||||
| Табуретка | |||||||||
| Диван | |||||||||
| Ліжко |
Таблиця №2
Російська мова
| № | Лексема | Предмет меблів | На ніжках | Зі cпинкою | Для сидіння | На 1 персону | Для декількох персон | З ручками для ліктів | Для лежання |
| Пуф | |||||||||
| Канапе | |||||||||
| Кушетка | |||||||||
| Шезлонг | |||||||||
| Стул | |||||||||
Таблиця №3
Англійська мова
| № | Лексема | Предмет меблів | На ніжках | Зі cпинкою | Для сидіння | На 1 персону | Для декількох персон | З ручками для ліктів | Для лежання |
| Chair | |||||||||
| Seat | |||||||||
| Bench | |||||||||
| Foot-stool | |||||||||
| Divan |
Таблиця №4
Німецька мова
| № | Лексема | Предмет меблів | На ніжках | Зі cпинкою | Для сидіння | На 1 персону | Для декількох персон | З ручками для ліктів | Для лежання |
| Sofa | |||||||||
| Stuhl | |||||||||
| Bett | |||||||||
| Schemel | |||||||||
| Ottomane |
Таблиця №5
Французька мова
| № | Лексема | Предмет меблів | На ніжках | Зі cпинкою | Для сидіння | На 1 персону | Для декількох персон | З ручками для ліктів | Для лежання |
| Chaise | |||||||||
| Lit | |||||||||
| Fauteuil | |||||||||
| Fauteuil-lit | |||||||||
| Escabeau |
5. Перекладіть на українську мову.
“…Итак, метод сравнительной грамматики применим не для восстановления индоевропейского языка в том виде, как на нем говорили, а лишь для установления определенной системы соответствий между исторически засвидетельствованными языками” (А.Мейе) [Звегинцев 1956, с. 388].
Порівняння наступних лексем (укр. город, рос. город, чеськ. hrad, лит. gardas, гот. gards, давньосканд. gerdi, дінд. grhas) дало можливість вченим реконструювати індоєвропейську праформу *gordъ. Назвіть лексеми-кореляти у мовах, які ви вивчаєте.
6. Прокоментуйте думку вченого. Прокоментуйте її. Чи погоджуєтесь Ви з нею.
“Коли тим чи іншим методам починають надавати загально-методологічного, філософського значення, мирному співіснуванню напрямів кладеться кінець, бо інакше наукова терпимість, необхідна для прогресу, обертається на безпринципність, яка може тільки гальмувати розвиток науки” (Ф.П.Філін) [Донець, Мацько 1989, c. 78].