Техніка видалення дистального кореня нижнього моляра при відсутності медіального кореня

Матеріальне забезпечення: бокові елеватори, зігнуті під кутом (правий або лівий), гладилка, зуболікарське дзеркало, хірургічна ложка, марлеві тампони.

Вимоги до лікаря:

При видаленні коренів великих корінних зубів зліва лікар стоїть спереду і з права від хворого. При видаленні коренів правих великих корінних зубів лікар стоїть з права і позаду від хворого. Елеватор тримає в правій руці, при цьому другий палець розміщується на проміжній частині елеватора. Ручка елеватора завжди в момент видалення кореня знаходиться з боку щоки. Лівою рукою лікар фіксує нижню щелепу хворого та зуболікарським дзеркалом відводить щоку зовні.

Методика проведення:

1. Лікар вводить щічку елеватора в комірку медіального кореня. Робоча поверхня елеватора повернена в бік міжкореневої перегородки, а випукла його частина повернута і бік стінки альвеоли видаленого кореня. Після опору випуклої частини елеватора об стінку альвеоли лікар виконує ротаційний рух кистю правої руки для видалення міжкореневої перетинки. Після видалення міжкореневої перетинки таким же чином видаляється і дистальний корінь зубу.

2. Після видалення коренів зубу лікар виконує ревізію комірки за допомогою зворотної частини гладилки або хірургічною ложкою. Марлевим шариком репонує комірку. Після контролю гемостазу надає пораду хворому про догляд за порожниною рота у післяопераційний період.

3. При видаленні медіального кореня лівого нижнього моляра, або дистального кореня правого нижнього моляра використовують кутовий елеватор правий (від себе), при видаленні дистального кореня лівого нижнього моляра, або медіального кореня правого нижнього моляра - лівий (на себе).

3 Розділ "Травматологія щелепно-лицевої ділянки"

Техніка вправлення гострого двобічного переднього вивиху нижньої щелепи (за Гіппократом)

Матеріальне забезпечення: марлеві серветки великі або чистий рушник, бинт марлевий середній або широкий нестерильний.

Вимоги до лікаря:

Хворий сидить у кріслі, що максимально опущене, або на низькому стільці, при цьому спина хворого повинна обпиратися о стіну - потилиця хворого повинна мати міцну опору. Голову хворого фіксують вертикально підголівником або її тримає помічник лікаря. Лікар розміщується спереду від постраждалого. Нижня щелепа пацієнта повинна знаходитися декілька нижче (до 10 см), ніж рівень кистей опущених рук лікаря - тоді створюються умови для повного розслаблення жувальних м'язів хворого при мінімальному зусиллі лікаря. Лікар обертає марлевими серветками або рушником великі пальці обох рук для попередження пошкодження їх зубами пацієнта.

Методика проведення:

1. Лікар заводить великі пальці обох рук в порожнину рота пацієнта і розташовує їх на жувальній поверхні нижніх корінних зубів обох сторін, а при їх відсутності - на альвеолярному відростку нижньої щелепи.

2. Пальцями лікар міцно охоплює тіло нижньої щелепи ззовні та з низу.

3. Поступово та обережно натискаючи великими пальцями на моляри до низу, лікар одночасно іншими пальцями натискає на підборіддя з гори до низу, чим втомлює та послаблює скорочені жувальні м'язи пацієнта.

4. Зміщуючи щелепу до низу лікар примусово відтискає суглобові головки нижньої щелепи до низу - декілька нижче рівня суглобових бугорків скроневих кісток.

5. Натисканням долонь спереду назад на підборіддя лікар плавно зміщує нижню щелепу до заду, щоб суглобові головки щелепи занурились в суглобові ямки скроневих кісток. В цей момент лікарю слід швидко змістити великі пальці в присінці рота, щоб не заважати зміщенню щелеп та не пошкодити свої пальці.

6. Вправлення головок суглобових відростків супроводжується характерним звуком і швидким та щільним рефлекторним змиканням щелеп.

7. З метою обмеження рухів в скронево-нижньощелепному суглобі та попередження повторного вивиху лікар фіксує нижню щелепу на 4-5 днів тім'яно-підборідною бинтовою пов'язкою або давлючою пращоподібною пов'язкою.

8. Хворому накладають пращоподібну пов'язку та рекомендують обмежувати відкривання рота, другу щелепну дієту строком на 10-15 діб, прийом анальгетиків.

9. При неможливості розтягнути скорочені жувальні м'язи лікар повинен зробити двобічну анестезію за Берше або за Берше-Дубовим.