ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ КУРСУ

Методика викладання шкільного курсу "Основи правознавства" як педагогічна навчальна дисциплі­на та практика роботи вчителя. Предмет "Методики викладання шкільного курсу "Основи правознавства" як педагогічної науки. Щоб успішно навчати дітей курсу "Основи право­знавства" у школі, майбутньому вчителю треба вмі­ти: по-перше, визначати зміст навчання; по-друге, мати матеріали для роботи з учнями; по-третє, розро­бити методи та прийоми викладання предмета.

Зміст навчання дітей правознавства визначається програмою курсу "Основи правознавства", в якій по­дано перелік того, чому слід навчати учнів 9-го класу і якого результату треба досягти. Учитель курсу "Ос­нови правознавства" на цей аспект мусить звернути особливу увагу. Він повинен навчати того, що вима­гає програма предмета. Прослухавши курс "Основи правознавства", учні 9-го класу повинні орієнтува­тися в системі законодавства, користуватися джере-7 лами права під керівництвом учителя, аналізувати зміст правових документів; володіти елементарною правовою термінологією; зв'язно й логічно виклада­ти матеріал із правових проблем; використовувати правову літературу, складати тези, конспекти, готу­вати короткі доповіді та виступати з ними, рецензу­вати, доповнювати інших учнів; брати участь в обго­воренні, дискусії,аргументовано висловлювати свою думку, робити висновки; застосовувати правові знан­ня для пояснення фактів навколишнього життя, ке­руватися у своїй поведінці вимогами моральних та правових норм. Наповненнязмісту навчання конкретними ма­теріалами подано у підручнику з курсу "Основи пра­вознавства", правових джерелах, хрестоматії, посіб­никах. Рекомендації і вказівки щодо того, як працювати на уроках правознавства з різноманітними правови­ми джерелами, навчально-методичною літературою, які методи та прийоми доцільно використовувати в навчальному процесі для досягнення освітньої і ви­ховної мети, викладаються у цьому та інших посіб­никах для вчителів. Усе це, а саме зміст навчання, втілення його у під­ручниках і форми організації навчального процесу з курсу "Основи правознавства" у 9-му класі, дослі­джує навчальна дисципліна, яка викладається у ви­щих педагогічних навчальних закладах України, — "Методика викладання шкільного курсу "Основи правознавства". Слід зазначити, що навчальну дисципліну "Мето­дика викладання шкільного курсу "Основи право­знавства" насамперед треба розглядати як педагогіч­ну, оскільки предметом її дослідження є процес оволодіння правовими знаннями в умовах навчання дітей у школі. Це означає, що в центрі її уваги є на-8 вчання (процес оволодіння), яке разом із вихованням становить зміст педагогіки. Але оскільки йдеться про процес оволодіння правовими знаннями, то на­вчальна дисципліна "Методика викладання шкіль­ного курсу "Основи правознавства", будучи педаго­гічною наукою, розробляє теорію викладання саме правознавства (тобто процес навчання правознав­ства). Теорія викладанняправознавства формується на основі дослідження закономірностей навчального процесу, його місця у навчанні дітей, застосування організаційних форм (методів, прийомів) у викла­данні. Узагальнені дані про способи навчання дітей правознавства є теоретичною базою методики. Ґрун­туючись на теоретичних засадах, навчальна дис­ципліна "Методика викладання шкільного курсу "Основи правознавства" висуває вимоги до того,чим повиненкеруватисявчителькурсу"Основиправознав-ства", що йому брати з методичного арсеналу для практичного здійснення пізнавальної діяльності уч­нів і досягнення виховної мети навчання. Саме тому можна констатувати, що навчальна дисципліна "Методика викладання шкільного курсу "Основи правознавства" складається з двох частин. Перша — теоретична — встановлює місце і завдан­ня викладання правознавства у школі, формулює наукові основи методики, розглядає еволюцію ви­никнення і розвитку правових методів навчання, визначає структуру і форми організації навчального процесу зі шкільного курсу "Основи правознавства" за відповідною програмою, опрацьовує наукові ви­моги до підручників і навчальних посібників зі шкільного курсу правознавства. Друга частина — практична — пропонує кон­кретні методи, прийоми навчання правознавства і розкриває "механіку" впровадження їх у життя шко-9 ли, тобто становить "технологію" вчительської пра­ці. Зазначимо, що обидві частини складають єдине ціле, вони невід'ємні одна від одної. Теоретичні засади методики і конкретні способи викладання формуються у шкільній практиці. На ній вони перевіряються й апробуються, тобто схва­люються. Методика спирається на перевірений до­свід, бере на озброєння позитивне, враховує негатив­не, адже воно теж повчальне. Зрозуміло, методика залучає до свого арсеналу лише найдоцільніші методи і прийоми навчання, за потреби вносячи коректи­ви в свою теорію. Отже, "Методика викладання шкільного курсу "Основи правознавства" — це педагогічна наука, що визначає теоретичні засади навчання правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи І—III сту­пенів і рекомендує вчителям найефективніші методи і прийоми вдосконалення навчання правознавства, формує в учнів наукове уявлення про право. У формуванні наукової бази дисципліни беруть участь не тільки науковці, активними дослідникаминезвіданих стежин, дієвими помічниками вчених у перевірці нових ідей є вчителі, їхня навчальна ро­бота.

Мета, завдання, особливості курсу. Мета на­вчальної дисципліни "Методика викладання шкіль­

ного курсу "Основи правознавства" полягає не тіль­ки в сприянні поглибленню знань майбутнього вчителя з теорії цієї науки, ай в ознайомленні з най­ефективнішими формами організації навчального процесу з правознавства, найдоцільнішими метода­ми та прийомами навчання школярів правознавства на сучасному етапі розвитку школи. Перед студентами, які вивчають "Методику

викладання шкільного курсу "Основи правознав­ства", постає низка завдань, які слід реалізувати в 10 процесі навчання, а саме: 1) усвідомити вимоги шкільної програми з курсу "Основи правознавства"; 2) зрозуміти структуру шкільних підручників з пра­вознавства; 3) засвоїти теоретичні основи методики в обсязі запропонованого курсу; 4) ознайомитися з практикою роботи вчителів правознавства, звернути увагу на передовий досвід учителів країни; 5) навчи­тися добирати конкретні методи та прийоми навчан­ня, дидактичний матеріал до кожного розділу шкіль­ного курсу; 6) уміти формувати навчально-методичну базу з предмета, правову бібліотеку та навчальний

клас, а також використовувати нормативно-правові акти та кодекси на уроках правознавства; 7) добира­ти наочність та ТЗН (технічні засоби навчання) у процесі підготовки до уроків; 8) засвоїти теоретичні основи сучасного уроку та методику проведення не­традиційних уроків правознавства тощо. Реалізацію завдань цього курсу регламентує про­грама, яка містить такі розділи: "Сучасна система шкільної правничої освіти в Україні", "Форми ор­ганізації навчання учнів правознавства", "Методи навчання", "Етапи навчання учнів у школі право­знавства", "Використання нормативно-правових актів та кодексів на уроках правознавства", "Форму­вання у школярів знань, навичок та умінь на уроках правознавства", "Наочність на уроках правознав­ства", "ТЗН на уроках правознавства", "Урок пра­вознавства в сучасній школі та методика його прове­дення", "Міжпредметні зв'язки на уроках право­знавства", "Правове виховання учнів у процесі навчання", "Навчально-методична база вчителя пра­вознавства", "Шкільна правова бібліотека", "Пере­вірка й оцінювання знань та вмінь учнів на уроках правознавства" тощо. Особливість цього курсу полягає в тому, що його предметом є методика викладання правознавства.