Вимоги до сучасного уроку правознавства. Підготовка та проведення всіх видів занять. 3 страница

батьків. При цьому важливо формувати у дітей почуття

честі сім'ї, яке відіграє роль морального "гальма" для не­

повнолітнього в ситуації, коли в нього виникає бажання

скоїти негативний вчинок. У хорошій сім'ї є свої традиції,

які надають їй стійкості, прикрашають її і допомагають

виховувати дітей, формувати у них почуття відповідаль­

ності за свої вчинки, почуття сорому за допущений амо­

ральний вчинок чи правопорушення.

Важливим питанням змісту правового виховання учнів

є природоохоронна робота. Передусім учнів слід ознайо­

мити з основами екологічного законодавства, тобто роз­

крити зміст законів про охорону надр, водних ресурсів,

185 повітря, лісу, фауни, флори, а також розкрити роль люди­

ни, у тому числі й школярів, в охороні природи та її збага­

ченні.

Однак від учнів не слід приховувати, що наявна система

природоохоронної діяльності в нашій країні поки недостат­

ньо відповідає вимогам чинного законодавства. Однією з

причин є відсутність комплексної, системно організованої

передпроектної і передпланової оцінки можливих змін

природного середовища. Як наслідок, нерідко в окремих

галузях народного господарства розробляють і реалізують

проекти, що завдають суспільству непоправних економіч­

них, соціальних та екологічних втрат.

Таким чином, реалізуючи зміст правового виховання,

озброюючи учнів знаннями з різних галузей права, які пе­

ретворюються на їхні особисті переконання і на цій основі

формують у них відповідальне ставлення до своєї поведін­

ки, потребу дотримуватись норм моралі і права, активно

використовувати надані їм права і свободи, педагогам по­

трібно вміло дозувати процес набуття навичок і звичок

правомірної поведінки відповідно до вікових та індивіду­

альних особливостей.

Організація правового виховання учнів вимагає дотри­

мання як загальнопедагогічних принципів виховання, так

і специфічних принципів правового виховання.

Реалізація загальнопедагогічних принципів у правово­

му вихованні має особливості. Так, принцип зв'язку пра­

вового виховання з життям вимагає врахування стану дис­

ципліни й порядку в колективі класу і школи, дотримання

правопорядку в селі чи мікрорайоні міста при здійсненні

правовиховної роботи.

Сама специфіка правового виховання вимагає тісного

поєднання його з практичною діяльністю школярів, адже

знання права нерозривно пов'язані з повсякденною діяль­

ністю і поведінкою учнів. Кожен має певні права й обо­

в'язки, про які треба пам'ятати у школі, на вулиці, у гро­

мадських місцях. Усюди школяр вступає в правові

186 відносини з іншими людьми чи установами. Тому роз'яс­

нення конкретних законів повинно завжди пов'язуватися

саме з життєвими інтересами людей, виходити з їхнього

досвіду, брати аргументи з умов, які склалися на даний

момент.

Оскільки життя не стоїть на місці, змінюються соціаль­

ні відносини, вдосконалюється правова наука, прийма­

ються нові законодавчі акти, про все це потрібно своєчасно

інформувати учнів. При цьому слід мати на увазі, що пра­

восвідомість неповнолітніх формується й у процесі стихій­

ного залучення їх до правових знань завдяки спостережен­

ню і досвіду, в ході якого здобувається правова інформація

про правові явища і формується відповідне ставлення до

них.

Реалізація цього принципу має на меті ознайомлення

учнів не тільки з тими правовими актами, які стосуються

школярів, а й з тими, що регулюють життя і діяльність до­

рослих. Цим забезпечується знання учнями сьогоднішніх

вимог суспільства до них і правових норм, якими їм дове­

деться керуватися в майбутньому.

Принцип виховання особистості в колективі вимагає

регулювання складної системи моральних і правових взає­

мин учнів, виконання ними своїх прав і обов'язків на ос­

нові статуту школи, правил поведінки учнів, усунення

причин можливих конфліктів, порушень вимог шкільно­

го режиму.

Використання виховної сили колективу у правовому

вихованні не повинно призводити до зниження особистої

відповідальності учня. Інколи основна відповідальність за

погану поведінку того чи іншого учня повністю покла­

дається на колектив. У правовому вихованні важливо на­

голошувати на особистій відповідальності неповнолітньо­

го за скоєний аморальний вчинок чи правопорушення.

Адже будь-яке правопорушення є вольовим, вибірковим

вчинком особистості, яка саме тому і є повною мірою від­

повідальною за це. „

187 Принцип спирання на позитивне в особистості школя­

ра, на його досвід, має свою специфіку у правовому вихо­

ванні, коли йдеться про учнів, які допускають порушення

дисципліни і порядку. Виховну роботу з такими учнями

нерідко перетворюють на щоденне моралізування, вистав­

ляння недоліків у боротьбі з ними. Таке ставлення, не спо­

нукаючи цих учнів до кращої поведінки, тільки призво­

дить до їх озлоблення.

Кращих результатів домагаються ті педагоги, які на­

віть у порушника дисципліни знаходять позитивні якості,

намагаються спиратися на них у виховній роботі.

Успіх правового виховання залежить від вимогливості

всіх працівників школи. Ретельно продумані, педагогічно

обґрунтовані вимоги повинні бути усвідомлені всіма пра­

цівниками школи, стати життєвим кодексом закладу осві­

ти. Єдність вимог допомагає забезпечити виконання кож­

ним учнем вимог шкільного режиму і встановленого

порядку, контроль за їхньою поведінкою.

Вимога єдності, систематичності та послідовності педа­

гогічних впливів у правовому вихованні зумовлена тим,

що в її здійсненні беруть участь педагогічний колектив,

батьки і самі учні. Всі ці впливи повинні створювати єди­

ну систему, спрямовану на виховання в учнів правової сві­

домості й правомірної поведінки.

Дотримання цього принципу полягає у тому, що, розпо­

чинаючи правове виховання нового учня чи класу, вчи­

тель встановлює рівень їхньої правової культури, ступінь

сформованості тих чи інших якостей, виявляє, що до ньо­

го зроблено іншими педагогами, аби визначити, з чого роз­

починати, на чому зосередити свої виховні зусилля, що

підтримати, продовжити, розвинути.

Успіх правового виховання учнів залежить від ураху­

вання їхніх вікових особливостей, життєвого досвіду. Так,

у молодших класах доцільно враховувати, що діти тільки

починають поступово засвоювати розпорядок дня, прави­

ла поведінки, необхідність виконання доручень учителя.

188 Згодом обсяг обов'язків збільшується, у дітей підвищуєть­

ся інтерес до морально-правових проблем, відповідаль­

ність за свою поведінку перед класом і батьками. Далі

поглиблюється увага до морально-правових проблем, ак­

тивізується участь у шкільному житті, набувається досвід

поведінки.

Таким чином, реалізація цього принципу вимагає, щоб

зміст правового виховання враховував не тільки вік учня,

а й його правовий статус на певному етапі розвитку. Ха­

рактер норм права і глибина їх пізнання зумовлюється не

тільки віком і розвитком учнів, а й необхідністю їх дотри­

мання у повсякденному житті.

Суть системного підходу стосовно правового виховання

учнів полягає в єдності мети, завдань і змісту правового

виховання, єдності методів, прийомів і форм правовихов­

ної роботи, єдності й узгодженості дій усіх зовнішніх ви­

ховних впливів і самовиховання особистості учня, єдності

правової свідомості й поведінки школяра, у врахуванні ві­

кових та індивідуальних особливостей учнів, вивченні,

аналізі рівня вихованості учнів і відповідному коригуван­

ні правовиховної роботи, вивченні, узагальненні й поши­

ренні кращого досвіду правового виховання учнів.

Аналіз педагогічної, психологічної та юридичної літе­

ратури, досвіду роботи школи дає змогу виокремити спе­

цифічні принципи правовиховної роботи школи. Один із

них — єдність правового і морального виховання. Цей

принцип випливає з того, що основу моралі та права стано­

вить єдність, яка виражається в спільності їх основних за­

сад, у тому, що право і мораль є виразниками передової

свідомості та волі народу.

Принципи і норми моралі мають загальний характер,

охоплюють усі сторони суспільного життя і регулюють

взаємовідносини між людьми, їхнє ставлення до суспіль­

ства і до держави. Ці моральні норми лежать в основі пра­

ва і правових відносин. Тільки право і правосвідомість

охоплюють вужче коло відносин між людьми та їхніх взає-

189 мовідносин із суспільством та державою, ніж мораль. Це

також зумовлює тісний зв'язок між правом і моральним

вихованням.

Необхідність поєднання правового і морального вихо­

вання пояснюється й тим, що окремі люди не володіють

усіма моральними нормами, нерідко неправильно ро­

зуміють їх, особливо це стосується молоді, а тому допуска­

ють відхилення від них у поведінці. У такому разі право­

вими нормами здійснюється контроль за тими, хто

порушує моральні норми. Тому правове виховання, як за­

сіб профілактики правопорушень неповнолітніх, повинно

постійно здійснюватися як складова морального вихован­

ня, а не як "автономна" правова освіта.

У реалізації цього принципу важливо вміло поєднувати

моральну і правову оцінки поведінки школяра. На жаль,

нерідко використовують тільки правові оцінки відхилень

у поведінці школяра ("законно чи незаконно"). Оцінка по­

ведінки тільки з правової позиції є однобічною, обмеже­

ною. Вона звужує ефективність права. Часто ця однобіч­

ність виявляється в тому, що переконання починається з

погрози, покарання, або при поясненні закону робиться

наголос на правових санкціях, на їхній каральній силі, а

не пояснюється, чому саме потрібно дотримуватися пра­

вил поведінки, вимог законів. Таке переконання не завж­

ди добре сприймається з емоційної та психологічної пози­

цій. Переконувати треба не тільки силою закону, погрозою

покарання (про це говорити, звичайно, також треба, але

не в першу чергу), а передусім розумністю, доцільністю,

необхідністю встановлених у суспільстві норм моралі.

В основі правового виховання має бути передусім вихо­

вання культури спілкування з людьми, повага до людей,

праці, природних багатств, до матеріальних і духовних

цінностей, а вже потім, як наслідок, має бути виховання

поваги до закону, права, бо саме в правових нормах, пра­

вилах поведінки виражені моральні цінності нашого су­

спільства. Звідси висновок, що кожен вчинок учня, його

190 поведінку слід оцінювати передусім з позиції моральних

норм. З їх засвоєння, прищеплення звички їх дотримуван­

ня і розпочинається процес виховання взагалі. Для цього

не треба особливих знань, адже кожному з дитинства відо­

мо, що аморально красти, грабувати, вбивати, ґвалтувати.

Але як часто під час пояснення неправильної поведінки чи

правопорушення ми задовольняємося відповіддю непов­

нолітнього, що він не знав про відповідальність перед за­

коном за той чи інший негативний вчинок! Таке помилко­

ве пояснення злочину, протиправної поведінки досить

часто зустрічається в практиці правового виховання. Це

свідчить про відрив правової оцінки від моральної. Адже

досить поставити питання: "А хіба не відомо було, що та­

кий вчинок не можна допускати, бо це аморально?" — і

наведене пояснення втрачає силу. Моральна оцінка має

бути основою правової оцінки вчинку. Переконувати в не­

обхідності дотримання законів треба, але тільки на основі

моральних норм.

Тісний зв'язок морального і правового виховання дає

можливість глибше зрозуміти правові норми, внутрішньо

сприйняти провідні правові положення, а не просто засвої­

ти їх. Моральна переконаність у необхідності дотримання

правових норм зміцнює повагу до права, сприяє вироблен­

ню у шкільної молоді своєрідного кодексу поведінки.

Одним із важливих принципів правового виховання є

оперативність. Реалізація цього принципу передбачає

своєчасне вміле пропагування і роз'яснення прийнятих

законів чи нормативних актів. Метою її є також організа­

ція цілеспрямованої правовиховної роботи в тій чи іншій

школі або класі у зв'язку з виявленням певних випадків

порушення правил поведінки чи правопорушення. І на­

решті, цей принцип вимагає, щоб педагог, отримавши нові

відомості про конкретного учня, коригував виховну робо­

ту з ним залежно від змісту отриманої інформації.

У процесі правового виховання учнів дотримуються

принципу поєднання переконання з примусом. Суть цього

191 принципу полягає в тому, що у правовиховній роботі, крім

засобів переконання, у деяких випадках застосовують і за­

соби примусу (покарання учня адміністрацією школи, за­

собами служби у справах неповнолітніх, народного суду).

Завдяки примусу недисциплінований підліток чи право­

порушник змушений дотримуватися загальноприйнятих

моральних норм людського співжиття.

Поєднання переконання з примусом у діяльності педа­

гогічного колективу чи інших виховних інститутів зале­

жить від рівня правової свідомості учнів, з підвищенням

якого потреба в застосуванні примусу зникає. Доміную­

чим у правовому вихованні має бути переконання.

Використання примусу вимагає від педагога почуття

міри, аби не допустити образи людської гідності чи пору­

шення законності. Звідси випливає необхідність дотри­

мання принципу законності у правовому вихованні шко­

лярів. Це вимагає, передусім, щоб педагоги у своїй

діяльності самі суворо дотримувалися норм моралі і пра­

ва. Вони мають сумлінно ставитися до праці, дотримува­

тися вимог дисципліни праці, берегти і примножувати на­

родне добро, чесно виконувати доручення, поважати

правила людського співжиття, тобто бути взірцем високої

правової культури.

Учні також мають права й обов'язки. Відповідно до них

вони повинні сумлінно вчитися, чесно працювати, брати

участь у громадському житті, берегти шкільне майно, ви­

конувати розпорядок дня тощо. Саме в цьому виявляється

їх повага до норм моралі і права. Учні повинні усвідомити,

що невиконання ними своїх обов'язків, допущення пору­

шень правил поведінки є також порушенням законності і

за такі дії потрібно нести відповідальність. Тим самим роз­

віюється помилкова думка окремих учнів, що неповноліт­

ні нібито звільняються від відповідальності за скоєні вчин­

ки. Водночас слід мати на увазі, що надмірна увага до

каральної функції закону може звести правове виховання

до залякування школярів, що є педагогічно недоцільним.

192 Дотримання принципу законності означає і те, що ні

педагоги, ні учні, ні батьки не повинні зловживати своїми

правами. На жаль, учителі й батьки нерідко допускають

порушення учнівських прав із "виховною" метою. Так, із

метою затримати учня або домогтися виклику батьків до

школи, педагоги забирають в учня портфель; щоб добити­

ся послуху, батьки погрожують "вигнати з дому" сина чи

дочку, члени учнівського самоврядування також інколи

використовують недозволені методи впливу на учнів. Та­

ким чином, під виглядом боротьби за дисципліну учнів пе­

дагоги, батьки й учнівське самоврядування часто порушу­

ють права учнів на особисту власність, честь і гідність

(обшуки, допити тощо). Дотримання принципу законності

вимагає рішучої боротьби з подібними випадками у шкіль­

ному житті.

У правовому вихованні важливо дотримуватися прин­

ципу єдності прав і обов'язків школярів. Єдність прав і

обов'язків громадянина України ґрунтується на поєднан­

ні інтересів особистості та суспільства. Конституційні пра­

ва і свободи громадян забезпечуються широкою системою

економічних, політичних і юридичних гарантій. Надаючи

першочергового значення охороні прав і свобод громадян,

нагла держава водночас вимагає від кожного громадянина

неухильного виконання своїх обов'язків. Адже демо­

кратія — це не тільки права, а й висока громадянська від­

повідальність. І чим ширшими стають права, тим вищою є

відповідальність особистості перед суспільством і держа­

вою. Тільки сумлінне виконання обов'язків громадянина

сприяє реалізації ним у всій повноті своїх прав.

У своїй практичній діяльності з правового виховання

учнів педагоги дотримуються двох умов. Одні намагають­

ся перенести центр ваги правової інформації на заборони і

санкції, тобто застерегти учнів від того, що закон не дозво­

ляє. Знання обов'язків без прав сприяє формуванню па­

сивної особистості, байдужої до явищ навколишнього

життя. Інші, навпаки, всю правову інформацію зводять до

1 8-82 193 розкриття прав молоді. Тоді на такому тлі обов'язки вида­

ються незначними, виникає уявлення про те, що ними

можна нехтувати, що їх виконання не є обов'язковим. Та­

ким чином, обидві умови не дають користі. Учням слід де­

монструвати і їхні права, передбачені законом для актив­

ної діяльності на благо суспільства й держави, і їхні

обов'язки перед суспільством. За цих умов правове вихо­

вання стане важливим засобом формування соціальної ак­

тивності молодої людини з почуттям високої відповідаль­

ності.

Усвідомлення учнями своїх прав і обов'язків відбу­

вається поетапно. На першому етапі учні здобувають знан­

ня про сутність правових норм (те чи інше громадянське

право чи обов'язок), дізнаються про те, за яких умов ця

норма діє, якої поведінки вимагає, що буде у разі пору­

шення цього громадянського обов'язку. На другому —

школярі здобувають знання про те, чому цю норму слід ви­

конувати. На цьому етапі права й обов'язки сприймають­

ся учнями як необхідні, а усвідомлення необхідності їх

дотримання стає не вимушеним, а свідомим. На третьому

етапі права та обов'язки усвідомлюються учнями як єдино

правильний і можливий спосіб поведінки. Мотивом реалі­

зації норм у свідомості й поведінці учнів постає почуття

морального обов'язку, відповідальності, совісті. У цьому

разі права й обов'язки виступають внутрішнім регулято­

ром поведінки школярів. Таким чином, дотримання гро­

мадянських прав і обов'язків на перших двох етапах є для

учня вирішенням морально-правового завдання на основі

аналізу й оцінки сукупності фактів, що визначають вибір

поведінки, і тільки на третьому етапі прийняті морально-

правові норми виступають як регулятори поведінки,

обов'язки виконуються усвідомлено, за звичкою.

Знання педагогами особливостей загальних принципів

виховання і специфічних принципів правового вихован­

ня дає змогу добирати оптимальний зміст, ефективні ме­

тоди і форми роботи з формування в учнів правової свідо-

194 мості, вироблення у них навичок і звичок правомірної

поведінки.

Добре відомо, що молодші школярі суворіше, ніж дорос­

лі, дотримуються правил гри і дитячого кодексу поведінки

(не бреши, не донось, не будь жадібним, не будь боягузом).

На ці риси почуття справедливості дітей і слід спиратися у

правовому вихованні молодших школярів. Принципи пра­

восуддя цілком доступні дітям 8—10 років, треба тільки

використовувати відповідні сюжетні приклади.

У роботі з правового виховання молодших школярів

слід ураховувати морально-психологічні особливості дітей

цього віку, зокрема те, що вони сприймають "на віру" все

сказане вчителем. Його думка для них часто є більш авто­

ритетною, ніж думка батьків. У цьому віці діти дуже враз­

ливі, емоційні. У зв'язку з цим виховна робота з ними ба­

зується на використанні моральних установок, переваг

чуттєвого сприймання дитиною життєвих стосунків. На

прикладах конкретних ситуацій важливо дохідливо пояс­

нювати дітям категорії добра, зла, жорстокості, справед­

ливості, заздрості тощо. Одночасно в доступній формі тре­

ба давати дітям елементарні уявлення про важливі закони

нашої країни, правила праці й поведінки у школі, вдома,

на вулиці, пояснювати роль людей, які охороняють поря­

док у місті, селі, прищеплювати повагу до них. Молодші

школярі тоді прагнуть дотримуватися цих правил, коли у

них формується уявлення про свою відповідальність за по­

рушення дисципліни і порядку, виробляється негативне

ставлення до порушників дисципліни.

Правовиховна робота з молодшими школярами на уро­

ках має свої особливості, зумовлені змістом навчального

матеріалу і віком дітей. Кожен навчальний предмет у сис­

темі початкової освіти містить цінний матеріал для вирі­

шення різноманітних виховних завдань. Одним з основ­

них завдань, яке вирішують під час викладання всіх

предметів, є виховання у молодших школярів дисциплі-

195 нованості як важливої морально-правової якості. Вихо­

вання цієї риси в молодшому шкільному віці стає фунда­

ментом правомірної поведінки людини. За умов реалізації

цієї категорії учні усвідомлюють свою здатність до мораль­

ної оцінки негативних вчинків, порушень дисципліни, по­

рядку в школі.

З метою виховання дисциплінованості вчитель прагне

до того, щоб уроки були різноманітними, змістовними,

щоб кожне завдання викликало бажання працювати. Слід

завжди пам'ятати про темп уроку. Це особливо важливо

для першокласників, тому що навчальна праця для них

— новий вид діяльності. Слід намагатися не поспішати,

уникати перевантаження, щоб усі зрозуміли матеріал,

щоб ніхто не відстав, бо той, хто відстав, уже не в змозі

буде рухатися далі, стане неуважним, почне порушувати

дисципліну.

Важливе значення у морально-правовому вихованні в

процесі навчання має емоційний настрій людини. Ось

чому уроки, на яких розглядаються ці питання, мають

бути емоційно насиченими, викликати переживання, зди­

вування, захоплення, засмучення чи обурення. Доцільно

при цьому звертатися до особистого досвіду школярів,

пропонувати їм згадати і розповісти про хороші вчинки їх­

ніх друзів, знайомих, дорослих. Крім того, у класному ку­

точку варто завести рубрику "Наші добрі справи", в якій

розміщувати замітки про хороші справи учнів класу.

Особлива роль у морально-правовому вихованні молод­

ших школярів належить читанню і розвитку мовлення. В

усіх без винятку темах цього предмета є тексти, які роз­

кривають перед дітьми красу людини, різні сторони її

діяльності та стосунків з іншими людьми.

Низка тем з читання дають можливість із року в рік

розширювати конкретний зміст моральних і правових

уявлень та понять. Цьому сприяє те, що окремі вузлові

теми, які пронизують навчальний матеріал усіх початко­

вих класів, мають концентричний характер.

196 Важливе місце в молодших класах займає тема Вітчиз­

ни. Учителі мають можливість щоденно проводити захоп­

люючі розмови з учнями про нашу рідну Україну, її мину­

ле, сучасне, майбутнє. При цьому важливо формувати в

учнів уявлення про те, що герб, прапор і гімн — символи

нашої незалежної держави, що наша Вітчизна — Україна,

її столиця — Київ, що наш прапор — синьо-жовтого кольо­

ру, українці цінують його, оберігають як святиню; гімн

України —урочиста пісня про Україну, її співають стоячи;

герб — відзнака нашої держави у вигляді позолоченого

тризуба. У подальшому знання про символи нашої держа­

ви розширюються і поглиблюються. На уроках читання

учні отримують початкові уявлення про громадянство

України, про найважливіші її закони, їм розкривають

роль сьогоднішньої демократії. Читаючи оповідання про

життя і працю людей, про їхнє ставлення до своїх

обов'язків, до народного надбання, до України, вчителі

домагаються повнішого і глибшого усвідомлення дітьми

нашої дійсності, значення прав і обов 'язків громадян Укра­

їни. Таким чином, у школярів формуються початкові уяв­

лення про норми моралі і права. Аналізуючи вчинки ге­

роїв різних оповідань, учні визначають для себе, що є

погане і що добре, за що можна поважати людину, а за що

її слід осуджувати й карати.

Говорячи про боротьбу зі злом, слід формувати в учнів

загальне уявлення про діяльність органів охорони поряд­

ку у місті чи селі. З цією метою проводять бесіди, читають

оповідання про прояви мужності працівниками правоохо­

ронних органів у боротьбі з правопорушеннями. Варто при

цьому обговорювати події чи факти, які діти самі спостері­

гають.

Важко переоцінити важливість для морально-правово­

го виховання молодших школярів уроків української

мови, які виховують у них любов до рідної мови, роз­

ширюють їхні уявлення про Вітчизну, про права та обо­

в'язки людей, правила поведінки, охорону природи тощо.

197 Певні можливості закладені й в уроках математики.

Мовою цифр і фактів ілюструють учням вартість їхнього

навчання, ціну комплексу підручників як для одного, так

і для всіх учнів класу. Обговорення отриманих даних дасть

можливість зрозуміти витрати держави на навчання кож­

ного учня, на освіту взагалі. Подібним чином можна за­

пропонувати учням визначити вартість плати за квартиру

і комунальні послуги.

Значні виховні можливості закладені в предметі "Рід­

ний край" ("Людина і світ"), завдання якого — ознайом­

лення учнів з певними морально-правовими питаннями.

Так, під час вивчення теми "Наша школа" програма вима­

гає ознайомити учнів із режимом перебування в школі, з

найпростішими громадськими обов'язками, правилами

поведінки під час занять, у їдальні, у спілкуванні з това­

ришами і старшими, у ставленні до шкільного майна. Вчи­

телі при цьому підкреслюють значення дотримання пра­

вил поведінки і вимог шкільного режиму як для самого

учня, так і для загального порядку в школі, домагаються

від них дотримання цих правил. Звертається особлива

увага на виховання у дітей непримиренного ставлення до

брехні, хитрощів, лінощів, жорстокості, жадібності та ін­

ших негативних людських рис. Вивчення теми "Твоя

сім'я" використовується для формування в учнів ввічли­

вого і турботливого ставлення до членів сім'ї, сумлінного

виконання ними домашніх обов'язків, дотримання режи­

му дня, піклування про здоров'я, формування позитивних

інтересів.

Тема "Наша вулиця" передбачає ознайомлення учнів із

правилами переходу вулиць, які регулюються і які не ре­

гулюються, з різними видами переходів, правилами обхо­

ду транспорту, правилами поведінки в громадських міс­

цях. Особлива увага при цьому звертається на небезпеку,

яку таїть у собі гра на вулиці. Ці знання поглиблюються

під час реалізації спеціальної програми з правил дорож-

198 нього руху. У ході вивчення цих правил значне місце зай­

мають різноманітні рольові ігри-заняття: "Поведінка на

перерві", "Де можна гратися", "На вулиці", "Світлофор",

"Як іти вулицею і як переходити її", "Ми — пасажири"

таін.

У темі "Місто (село), де ми живемо" учнів ознайомлю­

ють із правилами поведінки в громадських місцях (бібліо­

теці, музеї, кінотеатрі, клубі тощо). Особливу увагу звер­

тають на те, щоб учні не штовхалися, не проходили без

черги, не запізнювалися на початок сеансу, не розмовляли

під час перегляду фільму тощо.

Під час вивчення теми "Рідна країна" учням розповіда­

ють про назву нашої держави — України, її столицю —

Київ, прапор, герб, гімн тощо.

У темі "Природа навколо нас" особливу увагу звертають

на дотримання учнями правил поведінки під час екскурсій