Психологія зворотного зв’язку на уроці англійської мови

 

Зворотний зв'язок, тобто ті вміння і навички, які учні демонструють у процесі навчання, є показником ефективності но­вих технологій. При цьому, найкращі підручники, найсучасніші технології спра­цьовують за умови врахування психологіч­них аспектів навчання англійської мови, таких як

1) розв'язання проблеми «вчитель —клас» як початок встановлення продук­тивного зворотного зв'язку;

2) оволодіння психологічними зако­номірностями запам'ятовування як шлях до довготривалих знань учнів;

3) реалізація вчителем «законів» за­пам'ятовування через систему продума­них мовних та мовленнєвих вправ як основа глибоких знань.

Для цього потрібно:

1) у будь-якій ситуації ставитися до учнів по-дружньому (не звертаючи ува­ги на те, подобаєтеся ви чи ні);

2) ніколи не виявляти зверхність;

3) щиро цікавитися учнями, їхніми проблемами, намагатися спільно знай­ти вихід зі скрутного становища;

4) шанувати в учнях особистість;

5) навчитися критикувати так, щоб не образити:

- уникати прямої критики;

- вказувати на постійні недоліки віч-на-віч;

- починати з похвали за роботу, яку учень робить добре;

6) постійно підвищувати свій профе­сійний рівень;

7) слідкувати за зовнішнім виглядом, пам'ятаючи, що вчитель справляє вра­ження ще до того, як починає говорити;

8) навчитись говорити, беручи до уваги кілька правил:

- починати говорити, дочекавшись тиші;

- якщо говорити надто тихо, вини­кає враження невпевненості у своїх си­лах, надто голосно — агресивності;

- мова повинна бути чіткою і зро­зумілою, настанови конкретними й точ­ними;

- недоліки мовлення можна вия­вити, записавши свій голос на магні­тофон;

- якого учня;

9) дати зрозуміти учневі, що ви праг­нете навчити його і докладаєте всіх зу­силь для цього;

10) прогнозувати різні ситуації і зна­ходити способи реагування на них.

 

Уміння концентрувати увагу учнів на вивченні матеріалу є першим кро­ком успішного засвоєння знань. Учити неуважного — це все одно, що напов­нювати водою бездонну бочку. Учите­лю слід пам'ятати про організаційні моменти концентрації уваги:

1) своєчасно готувати матеріали, потрібні на уроці: від крейди до підклю­чення комп'ютера до роботи;

2) за 2 — 3 хвилини до початку уроку переключити увагу учнів від перерви до
конкретних завдань;

3) уникати різкого тону, який, зава­жає дітям зосередитися;

4) елементи уроку повинні бути по­в'язані між собою;

5) уникати "одноманітності оточення", яке, за словами фізіолога Павлова, сприяє
процесам гальмування;

6) при усному опитуванні тримати в полі зору всіх учнів, включаючи їх у роботу;

7) даючи вказівки: "Увага!" "Поди­віться на дошку", "Слухайте уважно!" — простежити за їх виконанням;

8) вводячи новий матеріал, спиратися на старий, але повторення вивченого про­водити в короткій формі, оскільки трива­ле повторення відомого матеріалу розсіює увагу, знижує концентрацію на новому;

9) важливим для зміцнення уваги є виставлення оцінок за домашнє завдан­ня, новий матеріал, інші стимули до праці;

10) привчати учнів до самостійної роботи, розвиваючи в них таким чином довільну увагу;

11)враховувати індивідуальні недоліки учнів (відсутність свідомого ставлення до
навчання, дисциплінованості або ж не­уважність через недовантаженість на уроці
тощо) і вчасно на них реагувати;

12)пам'ятати, що на дітей впливає середовище: гамір у коридорі, холод, спека, незручні меблі тощо.

Критерієм уважності учня є актив­не сприйняття ним навчального матеріалу, виконання завдань вчителя — ефективний зворотний зв'язок.

Для встановлення продуктивного зворотного зв'язку необхідно підключи­ти всі стимулятори пам'яті учня.

Оволодіння психологічними законо­мірностями запам'ятовування є шля­хом до довготривалих знань. Середня людина, на думку американського пси­холога Карла Сишора, використовує не більше 10 % вроджених здібностей своєї пам'яті. Решта 90 % втрачаються, оск­ільки порушуються природні закони запам'ятовування.