Етапи навчання писемного мовлення
У навчанні письма дослідники виділяють три етапи: 1. оволодіння графікою/ орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно; 2. засвоєння структурних моделей речень, властивих усній та письмовій формам спілкування, комбінування їх у мовленні; 3. оволодіння писемним мовленням як засобом спілкування. Для кожного з етапів характерні різні типи і види вправ. Так, на першому етапі формування орфографічних навичок використовуються вправи з аналізу, вправи на ідентифікацію та диференціацію:
Ø звуко-буквений аналіз слова; групування слів з однаковими звуками, але різними графемами;
Ø групування слів на основі протиставлення графем;
Ø диференціація подібних, але не тотожних графем;
Ø списування за зразком;
Ø списування з різними завданнями (підкреслити букву, буквосполучення, слова з однією і тією орфограмою);
Ø групування слів з використанням картинок-орфограм;
Ø складання слів із складів з використанням схем;
Ø написання слів за заданими першими літерами.
Основною метою другого етапу, поряд з орфографічними навичками, є формування лексико-граматичної правильності письма. На цьому етапі найбільш поширеними визнаються такі види вправ:
- вправи на запитання-відповіді з частковою зміною мовного матеріалу;
- на трансформацію мовного зразка; на підстановку;
- на розширення та скорочення;
- диктанти.
Останній вид вправи широко використовується на різних ступенях навчання. Так, на початковому виконуються такі види диктантів як слуховий, слуховий з попереднім аналізом труднощів, самодиктант, зоровий, зоро-слуховий, вибірковий. На середньому та старшому ступенях навчання, крім зазначених, проводяться ускладнені диктанти, а саме: диктант із самоконтролем, пояснювальний диктант, диктант вивченого напам'ять (уривок прози, вірш), диктант-переклад.
Мета третього етапу в навчанні письма і писемного мовлення - формування дій, що забезпечують виклад власних думок в письмовій формі. Характерними видами вправ на цьому етапі можуть бути:
У п'ятому-шостому класах
- відповіді на запитання щодо змісту тексту;
- складання запитань до тексту;
у сьомому-дев'ятому класах
- відповіді на запитання та складання запитань до тексту;
- складання плану до прочитаного тексту;
- переказ за планом;
- складання листа другові за зразком;
- резюме до тексту;
- розповідь з придуманим початком (кінцем);
- переказ тексту;
- написання розгорнутого плану/тезів для усного висловлювання;
у десятому-дванадцятому класах(крім названих вправ)
- написання листа (неофіційного та офіційного);
- написання короткої автобіографії;
- складання короткої анотації до статті і т.ін.;
- опис картини, слайдів, міста, вулиці;
- скорочення прочитаного тексту (його письмовий виклад);
- написання заміток до газети за темою: навчання, побут, дозвілля, суспільна робота школярів.
Розглянемо деякі із зазначених вправ. Як уже відмічалось, для навчання писемного мовлення, тобто вміння висловлюватись за допомогою графічних знаків, методисти рекомендують два типи вправ: умовно-комунікативні та комунікативні. Умовно-комунікативні вправи використовуються для формування і вдосконалення лексико-граматичних навичок письма. Нагадаємо, що в умовно-комунікативних вправах перед учнем має бути поставлене певне мовленнєве завдання (з'ясувати щось, дати комусь пораду тощо) та сформульовані ситуативні умови. Наведемо завдання до деяких письмових умовно-комунікативних вправ: 1) "Ви - кореспондент спортивної газети. Підготуйте п'ять-шість запитань, які ви поставите спортсменам різних країн після закінчення міжнародних змагань". 2) "Ви збираєтесь поспілкуватися із своїм зарубіжним другом через мережу Інтернет. Він/вона цікавиться, як стати гарним/гарною спортсменом/спортсменкою. Як досвідчений спортсмен, передусім дайте йому декілька порад. Запишіть їх, щоб зекономити час в Інтернеті."
Серед комунікативних письмових вправ можна назвати передусім такі жанри писемного спілкування як написання листів, короткої автобіографії із супровідним листом, заповнення офіційних форм, а також написання записок, творів-описів, розповідей, роздумів, есе.
В основній школі (5-9 кл.) опис, розповідь частіше проводяться за допомогою дидактичного матеріалу: малюнка, серії малюнків, діапозитивів тощо. Для розвитку уміння творчого викладу думок пропонується завдання на додумування деталей, початку чи кінця запропонованого вчителем тексту. До творчих письмових вправ, які пропонуються у старшій школі, відноситься рецензування, реферування, анотація прочитаного чи прослуханого тексту.
Письмові роботи творчого та напівтворчого характеру виконуються спочатку за допомогою запитань до картини, малюнка, а далі без опори на них.
Завдання до письмових вправ можуть бути сформульовані таким чином:
1) Дайте відповіді на запитання.
2) Поставте запитання до підкреслених слів/фраз.
3) З'єднайте декілька (2 — 3) речень в одне.
4) Перепишіть і доповніть речення.
5) Виберіть правильну відповідь.
6) Доповніть за зразком початок/кінець розповіді.
7) Напишіть протилежне.
8) Подивіться на дві метеорологічні картки і складіть метеобюлетені на вчорашній та завтрашній дні.
9) Опишіть клімат вашої країни чи вашого району/області.
10) Розпитайте вашого друга про його смаки, про те, як він/вона проводить вихід ні дні.
11) Заповніть анкету, відповідаючи «так» або «ні».
12) Виправте твердження.
13) Складіть діалог, об'єднавши розрізнені репліки.
14) Дайте ваш коментар щодо картини, використовуючи прикметники у вищому та найвищому ступенях.
15) Розкажіть про ваші останні канікули, вживаючи такі слова...
16) Висловте вашу думку щодо..., вживаючи речення...
17) Складіть звіт про ...
18) Напишіть, що ви бачите з вашого вікна.
19) Складіть текст оголошення.
20) Складіть ваше меню на завтра.
21) Складіть листа за планом.
22) Опишіть місто.
23) Напишіть, хто ви (відрекомендуйтесь).
Для роботи з текстом можна запропонувати такі завдання:
1) Випишіть з тексту речення, що розкривають його основний зміст.
2) Поставте запитання щодо змісту тексту.
3) Складіть резюме прочитаного тексту.
4) Дайте опис персонажів.
5) Дайте назву абзацам тексту.
6)Напишіть інший початок/кінець тексту.
9) Опишіть житло/одяг персонажів.
10) Випишіть з тексту нові слова та вирази.
У навчанні написання листів - неофіційних та офіційних - можна виділити три етапи: 1) етап ознайомлення із текстом-зразком листа відповідного виду (лист-подяка, лист-вибачення тощо) та стандартами його побудови; 2) етап формування вмінь побудови тексту листа; 3) етап розвитку вмінь написання тексту листа. На першому етапі учні ознайомлюються із зразком тексту листа і аналізують особливості його побудови; на другому - сприймають репродукують текст-зразок, використовуючи допоміжну інформацію щодо його логічного плану, мовленнєвих зразків та засобів міжфразового зв'язку на третьому - самостійно створюють текст листа.
Навчаючи написання реферату, статті, вчитель може запропонував учням:
- уважно прочитати всю статтю і визначити її основну думку;
- встановити призначення/мету статті; виписати опорні речення з кожного абзацу;
- виписати із статті її основні положення;
- узагальнити думку автора статті;
- перечитати текст, з'ясувати, які думки автора вимагають додаткової аргументації, дописати необхідні речення.
Навчання написання анотації базується на попередньо складеному плані тексту-джерела, а також на серії послідовних завдань:
- вказати прізвище та ініціали авторів;
- написати назву статті;
- вказати місце видання, видавництво, рік видання, номер журналу, газети, сторінки;
- визначити і написати, до якої галузі знань відноситься стаття, яка її основна тема;
- з'ясувати головну думку кожного з абзаців; згрупувати абзаци згідно з основною думкою тексту;
- сформулювати основну думку/ідею тексту.