Етапи навчання писемного мовлення

У навчанні письма дослідники виділяють три етапи: 1. оволодіння графікою/ орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно; 2. засвоєння струк­турних моделей речень, властивих усній та письмовій формам спілкування, комбінування їх у мовленні; 3. оволодіння писемним мовленням як засобом спілкування. Для кожного з етапів характерні різні типи і види вправ. Так, на першому етапі формування орфографічних навичок використовуються вправи з аналізу, вправи на ідентифікацію та диференціацію:

Ø звуко-буквений аналіз слова; групування слів з однаковими звуками, але різними графемами;

Ø групування слів на основі протиставлення графем;

Ø диференціація подібних, але не тотожних графем;

Ø списування за зразком;

Ø списування з різними завданнями (підкреслити букву, буквосполучення, слова з однією і тією орфограмою);

Ø групування слів з використанням картинок-орфограм;

Ø складання слів із складів з використанням схем;

Ø написання слів за заданими першими літерами.

Основною метою другого етапу, поряд з орфографічними навичками, є формування лексико-граматичної правильності письма. На цьому етапі найбільш поширеними визнаються такі види вправ:

- вправи на запитання-відповіді з частковою зміною мовного матеріалу;

- на трансформацію мовного зразка; на підстановку;

- на розширення та скорочення;

- диктанти.

Останній вид вправи широко використовується на різних ступенях нав­чання. Так, на початковому виконуються такі види диктантів як слуховий, слуховий з попереднім аналізом труднощів, самодиктант, зоровий, зоро-слуховий, вибірковий. На середньому та старшому ступенях навчання, крім зазначених, проводяться ускладнені диктанти, а саме: диктант із самоконтро­лем, пояснювальний диктант, диктант вивченого напам'ять (уривок прози, вірш), диктант-переклад.

Мета третього етапу в навчанні письма і писемного мовлення - форму­вання дій, що забезпечують виклад власних думок в письмовій формі. Харак­терними видами вправ на цьому етапі можуть бути:

У п'ятому-шостому класах

- відповіді на запитання щодо змісту тексту;

- складання запитань до тексту;

у сьомому-дев'ятому класах

- відповіді на запитання та складання запитань до тексту;

- складання плану до прочитаного тексту;

- переказ за планом;

- складання листа другові за зразком;

- резюме до тексту;

- розповідь з придуманим початком (кінцем);

- переказ тексту;

- написання розгорнутого плану/тезів для усного висловлювання;

у десятому-дванадцятому класах(крім названих вправ)

- написання листа (неофіційного та офіційного);

- написання короткої автобіографії;

- складання короткої анотації до статті і т.ін.;

- опис картини, слайдів, міста, вулиці;

- скорочення прочитаного тексту (його письмовий виклад);

- написання заміток до газети за темою: навчання, побут, дозвілля, суспільна робота школярів.

Розглянемо деякі із зазначених вправ. Як уже відмічалось, для навчання писемного мовлення, тобто вміння висловлюватись за допомогою графічних знаків, методисти рекомендують два типи вправ: умовно-комунікативні та комунікативні. Умовно-комунікативні вправи використовуються для фор­мування і вдосконалення лексико-граматичних навичок письма. Нагадаємо, що в умовно-комунікативних вправах перед учнем має бути поставлене певне мовленнєве завдання (з'ясувати щось, дати комусь пораду тощо) та сформу­льовані ситуативні умови. Наведемо завдання до деяких письмових умовно-комунікативних вправ: 1) "Ви - кореспондент спортивної газети. Під­готуйте п'ять-шість запитань, які ви поставите спортсменам різних країн після закінчення міжнародних змагань". 2) "Ви збираєтесь поспілкуватися із своїм зарубіжним другом через мережу Інтернет. Він/вона цікавиться, як стати гар­ним/гарною спортсменом/спортсменкою. Як досвідчений спортсмен, передусім дайте йому декілька порад. Запишіть їх, щоб зекономити час в Інтернеті."

Серед комунікативних письмових вправ можна назвати передусім такі жанри писемного спілкування як написання листів, короткої автобіографії із супровідним листом, заповнення офіційних форм, а також написання записок, творів-описів, розповідей, роздумів, есе.

В основній школі (5-9 кл.) опис, розповідь частіше проводяться за допомо­гою дидактичного матеріалу: малюнка, серії малюнків, діапозитивів тощо. Для розвитку уміння творчого викладу думок пропонується завдання на до­думування деталей, початку чи кінця запропонованого вчителем тексту. До творчих письмових вправ, які пропонуються у старшій школі, відноситься рецензування, реферування, анотація прочитаного чи прослуханого тексту.

Письмові роботи творчого та напівтворчого характеру виконуються спочатку за допомогою запитань до картини, малюнка, а далі без опори на них.

Завдання до письмових вправ можуть бути сформульовані таким чином:

1) Дайте відповіді на запитання.

2) Поставте запитання до підкреслених слів/фраз.

3) З'єднайте декілька (2 — 3) речень в одне.

4) Перепишіть і доповніть речення.

5) Виберіть правильну відповідь.

6) Доповніть за зразком початок/кінець розповіді.

7) Напишіть протилежне.

8) Подивіться на дві метеорологічні картки і складіть метеобюлетені на вчорашній та завтрашній дні.

9) Опишіть клімат вашої країни чи вашого району/області.

10) Розпитайте вашого друга про його смаки, про те, як він/вона проводить вихід ні дні.

11) Заповніть анкету, відповідаючи «так» або «ні».

12) Виправте твердження.

13) Складіть діалог, об'єднавши розрізнені репліки.

14) Дайте ваш коментар щодо картини, використовуючи прикметники у вищому та найвищому ступенях.

15) Розкажіть про ваші останні канікули, вживаючи такі слова...

16) Висловте вашу думку щодо..., вживаючи речення...

17) Складіть звіт про ...

18) Напишіть, що ви бачите з вашого вікна.

19) Складіть текст оголошення.

20) Складіть ваше меню на завтра.

21) Складіть листа за планом.

22) Опишіть місто.

23) Напишіть, хто ви (відрекомендуйтесь).

Для роботи з текстом можна запропонувати такі завдання:

1) Випишіть з тексту речення, що розкривають його основний зміст.

2) Поставте запитання щодо змісту тексту.

3) Складіть резюме прочитаного тексту.

4) Дайте опис персонажів.

5) Дайте назву абзацам тексту.

6)Напишіть інший початок/кінець тексту.

9) Опишіть житло/одяг персонажів.

10) Випишіть з тексту нові слова та вирази.

У навчанні написання листів - неофіційних та офіційних - можна виділити три етапи: 1) етап ознайомлення із текстом-зразком листа відповідного виду (лист-подяка, лист-вибачення тощо) та стандартами його побудови; 2) етап формування вмінь побудови тексту листа; 3) етап розвитку вмінь написання тексту листа. На першому етапі учні ознайомлюються із зразком тексту листа і аналізують особливості його побудови; на другому - сприймають репродукують текст-зразок, використовуючи допоміжну інформацію щодо його логічного плану, мовленнєвих зразків та засобів міжфразового зв'язку на третьому - самостійно створюють текст листа.

Навчаючи написання реферату, статті, вчитель може запропонував учням:

- уважно прочитати всю статтю і визначити її основну думку;

- встановити призначення/мету статті; виписати опорні речення з кож­ного абзацу;

- виписати із статті її основні положення;

- узагальнити думку автора статті;

- перечитати текст, з'ясувати, які думки автора вимагають додаткової аргументації, дописати необхідні речення.

Навчання написання анотації базується на попередньо складеному плані тексту-джерела, а також на серії послідовних завдань:

- вказати прізвище та ініціали авторів;

- написати назву статті;

- вказати місце видання, видавництво, рік видання, номер журналу, газети, сторінки;

- визначити і написати, до якої галузі знань відноситься стаття, яка її основна тема;

- з'ясувати головну думку кожного з абзаців; згрупувати абзаци згідно з основною думкою тексту;

- сформулювати основну думку/ідею тексту.