КЫДЗ МЕ ВИНАКÖТ ДУГДI ТÖДЧЫНЫ 20 страница

Боец Егоров батареяö ваялiс письмоэз, пакеттэз. Сiйö панталiсö бытшöма, радöн, юасисö, мый пö кывсьö вевдöрас, мый пö баитöны генераллэз. Егор нем эз кыв, нем эз тöд. А öтiк-мöдiк пиннезнысö кеслiсö, но кыдз пö, артиллерист-техничка, генерал пызан вылас сёяныс чöскытжык?

Егоров учебнöй и боевöй лыйсьöммез коста мукöд командиррезлö отсалiс керны расчёттэз. А медумöля командуйтiс лейтенант Шухта. Сiя лöгöн видзöтiс «генеральскöй техничка» вылö и бытьтö эз кыв сылiсь подсказкаэз, но сёравно керис Егор сьöртi. Öтчид генерал кылiс лейтенантлiсь Егор йылiсь нёштöм баитöм и лöгöна горöтчис: «Батенька, лейтенант Шухта, тэнат кодь тысяча юр оз вермö вежны Егоровлiсь öтiк юр». А кыдзкö генерал аслас заместительлö висьталiс, берегитö пö Егоровсö, мед пö пуляэз да бомбаэз увтö весь юрсö эз сюйышт. Сылöн пö донаöсь юрас веммезыс. Но а Шухта эшö öддьöнжык киэсö пидзралiс Егоров вылö, мыля генерал сiйö лэдзис улöжык рядовöй солдатся.

Кыдзкö неыджыт бой бöрын гажöн локтiс гöгрöса, жаритчöм шаньга чужöма, кыдз сьöкыт инька, батареяись старшина, и радöна юöртiс, талун пö каждöй боецлö полагайтчö паёк. Боеццез гажöна панталiсö старшинаöс, пöрччалiсö вещмешоккез, чурскыштiсö паёк и сёйыштiсö нянь госöн. Боеццез гыркö пырис видзчисьтöм праздник. Егор Егорович несйис спирт дуксянь, но кыдз кылiс Шухталiсь горöтчöм «генеральскöй техничка», сiя лöгувьяс пöрöтiс öмас нечöскыт дука ва. И, быль, чожа юрас кайис долыт, югыт кымöрок, и быдлаын лоис сэтшöм гажа, и ачыс эз казяв, кыдз сы öмись петiсö дона сьылан шыэз: «Кытчö тiйö мунатö, мыля менö колятö? Кыдз ме понда овнытö, ойлунсö чулöтнытö?». Боец эз ешты тупкавны öм, кыдз сы одзö сувтiс шардöм Хамса. «Егорка, тэ кин, япона мать? Тэ кинлiсь песня сьылан? Япошкаэзлiсь?» — вежмасис Хамса.

Боец Егоров талун некин вылö эз вермы лöгавны, сiя Маринасянь босьтiс письмо, кöда вылын гижöмась медбур кыввез, медгажа кыввез, медчöскыт кыввез. Боеццез тöдöны любимöй нывка кыввезлiсь дон. Война вылын сьöлöм понда эта меддона лекарство. Боецлö мый сэсся унажык колö, кöдалöн каждöй лун лыддьöм: талун — ловья, ашын — абу.

— Хамса, тэ мый синтöм? Паёксянь веммезыт пакмисö? Ме ассим коми песня сьыла, — только и горöтчис Егор.

Кад котöртiс одзлань. Шоныт гожум пондiс кöдзыт руöн лолавны. Пуэз вылын мыччисисö первöй вежöтöм листтэз.

Генерал мунiс армия штабö и сэсся кыдз гуö вöйис, батареяö эз берт. Артиллеристтэз коласын гусьöн моз мунiсö басниэз, что генерал шедöм неприятельскöй засадаö. Мукöдыс лёбисö, генералсö пö особöй отделiсь отир арестуйтöмась. Но правдасö некин эз висьтав, а юасьны, вöлi некинлiсь.

Чожа батареялöн лоис виль командир — майор. Том, бытшöм, статнöй, настоящöй боевöй офицер. Егор завидуйтöмöн видзöтiс виль командир вылö и думаэзнас ошкис, вот пö настоящöй офицер. Виль командир видзöтiс бумагаэз, уна цифраэза расчёттэз, таблицаэз, кöдна кольччисö важ командирсянь. Егор юасьтöг, смелöя, кыдз генерал дырни, пырис виль командир дынö.

Командир сьöкыта лэбтiс юрсö, вирдыштiс синнэзнас боец вылö и чорыта горöтчис: «Отставить! Устав вунöтiн? Безобразие!»

Солдат петiс кабинетiсь рушмöм, но смевсялiс, стукнитiс ыбöс кузя и перыта пырис бöр:

— «Ёрт майор-генерал...» — и эстöн Егор юр кузяс кыдз öшöпекöн вачкисö, виньдiс, повзьöмсянь бледöтiс и видзчисис, мый сыкöт керас виль командир.

Майор мöдiс только горöтчыны «отставить!», но мыйкö сiйö сувтöтiс. Сiя внимательнöя видзöтiс солдатик вылö, а боец повзьöмсянь дрöжитiс, кыдз тöв вылын бабапель. Майор ас кежас шытöг горöтчис, детскöй пö сад, и чуть эз серöмтчы, юалiс боецлiсь, кытшöм пö могöн локтiн. Егоров висьталiс, что важ командир дынын служитiс почтальонöн, техничкаöн, официантöн, а сiдзжö генералкöт уравненнёэзöн занимайтчисö.

— Мыйöн, мыйöн?

— Расчёттэз, таблицаэз, кöднö киат видзан, отсалi керны. Генерал кытшöмкö научнöй удж керис — ме уравненнёэз отсалi решайтны. Ыстö менö служитны батареяö, а то письмо гортö стыдитча гижны. Да и боеццез ме вылын сералöны, генеральскöй техничкаöн видöны, — норасьöмöн корис Егор.

Майорлöн оссис интерес эта том солдат дынö. Мыйлö генераллö колiс видзны этö боецсö ас дынас? Только ли джодж чышкыны? Эстöн мыйкö эм. Знаменитöй учёнöй не джодж чышкыны видзис ас дынас солдатикöс. Расчёттэз, таблицаэз — вот кытöн загадкаыс. Но кытшöм ны дынö эм дело боецлöн, некыдз эз вежöрт майор.

Кöр батареялöн командир думайтiс эта йылiсь, Егор веськöтчис, чорытжыка сувтiс и, бытьтö тöдiс командирлiсь думаэз, шваткис: «Ёрт майор, расчёттэз сэсся озö колö, ыстö менö батареяö».

Командир дзар керис солдат вылö и жвангис приказ:

— Пондан обслуживайтны куимöт орудие. И эшö — веж обмундированнё. Öнi жö мун старшина дынö и висьтав месянь приказ.

Егор радöн петiс командир дынсянь и перво-наперво гижис письмоэз аймамыслö и аслас нывкалö, Мариналö, и котöртiс батарея расположеннёö. Батареяись боеццез гажöна примитiсö асланыс боевöй семьяö, а медöддьöн вöлi рад Хамса.

Старшина вежис Егорлiсь обмундированнё, сетiс, кöть и женскöйöсь, дзуртана хромовöй сапоггез, лöсяласö пö, коккезыт учöтöсь, и кучикись ремень бляшкаöн. Боец нач мöдкодьсялiс: веськалiс, волькамис и кыдз бытьтö син одзын нюжалiс — настоящöй жöник.

Мунiсö, кöть неыджытöсь, бойез. Неприятель нервничайтiс, что кольö ассис позицияэз. Гитлеровскöй самолёттэз бергалiсö батарея гöгöр. Вынсьöтчисö уничтожитны миянлiсь грознöй оружие, но миян зенитчиккез вашöтiсö бöр. Вот только час мымда чулалiс, кыдз батарея вылö уськöтчис бöбмöм миян зениткаэзсянь неприятельлöн самолёт, чапкис кынымкö бомба, ачыс öзйис и кожгисис-усис километр ылына батарея дынсянь. Майор этна луннэзö босьтiс письмо генерал-майорсянь и ыджыт военнöй начальниксянь приказ командируйтны Москваö генерал-майор расположеннё увтö рядовöй солдатöс Егоров Егор Егоровичöс. А генерал ассяняс гижыштöм, что эттшöм талантливöй морттэзöс, кыдз Егоров, колö берегитны и быдтыны Россия наука понда. Майор только öнi вежöртiс, мыля генерал ас дынас видзис Егоров боецöс. Майор ачыс мунiс батарея расположеннёö пантасьны Егоровкöт. Кöр сiя сибöтчис матöжык батарея дынö, казялiс: боеццез чукöртчöмась куимöт орудие гöгöр. Кинкö ны коласiсь пильскис-горзiс, Хамса матясис, кинкö вылö грöзитчис и чышкис синваэсö. Майор сьöлöмö зубыта мöртчис йыла ёсь, и сiя перыта юалiс, мый пö лоис. Егор, кыдз чочком чышьян, куйлiс му вылын и перыта чушыктiс, сы öмись сöдзис вир. Боец осьтiс гудыртчöм синнэсö и нёджжöвтiс майор вылö. Батареяись командир боец Егоровлö висьталiс, генерал-майор пö тэныт ыстö привет и корö тэнö ас дынас Москваö. Егоров пыдына-пыдына ловзисис и сотчöм тырппезнас гусьöна, торьясьöмöн горöтчис:

— Спасибо... Ловья... Сiдз и тöдi. — Эта кыввез бöрын боец век кежö кунис синнэсö. Майор только öнi вежöртiс, что генерал берегитiс зонкасö, сылiсь талант. Если бы сiя эшö тöн локтiс батареяö, дзугис бы этö трагедиясö.

Солдаттэз боевöй условиеэз коста Егоровöс дзебисö скромнöя. Кынымкö винтовкаись керисö медбöрья салют и стружитöм тёссэзiсь керöм гроб лэдзисö гарйöм могилаö. Хамса дзебсисьтöг сыркьялiс-горзiс, майор и боеццез чышкисö синваэз. Сiдз, неылын батарея дынсянь, Гостья посад бердын, читкыля нинпуэз увтын быдмис неыджыт мысок. Солдаттэз сувтöтiсö, кытшöм вöлi кипод увтын материал, стальнöй листiсь памятник и гижисö кыввез: «Егоров Егор Егорович, рядовöй артиллерист. 23 сентября 1943 г.».