Легалізації господарської діяльності
Під легалізацією господарської діяльності розуміється наділення суб'єкта господарювання необхідними юридичними документами, що дозволяють йому законно здійснювати господарську діяльність[3]. Здійснення господарської діяльності без відповідної легалізації спричиняє за собою господарсько-правову (ст. 240 ГК України), адміністративну (ст. 164 КУпАП) і кримінальну (ст. 205 КК України) відповідальність. Легалізація суб’єктів господарської діяльності може включати наступні процедури: державну реєстрацію суб’єктів господарювання; ліцензування певних видів господарської (підприємницької) діяльності; патентування деяких видів підприємницької діяльності; надання дозволу (виснову) органів санітарного, пожежного та екологічного контролю, органів охорони праці та інших органів на початок експлуатації торговельно-промислових об’єктів; квотування та ліцензування господарської діяльності у зовнішньоекономічній діяльності; реєстрація (прийняття на облік) у податкових, митних органах, органах соціального і пенсійного страхування; надання дозволу органами Антимонопольного комітету на концентрацію та узгоджені дії, що обмежують конкуренцію тощо.
Перелік легалізаційних процедур не є вичерпним і залежить від виду та сфери господарської діяльності. Наприклад, у сфері морських перевезень додатково встановлюється порядок реєстрації морських суден, у сфері автоперевезень – реєстрація та періодичний техогляд автотранспортних засобів тощо.
Першою необхідною та загальною є процедура державної реєстрації суб’єктів господарювання.Державна реєстрація суб’єкта господарювання– це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Регулювання питань державної реєстрації здійснюється ГК України (ст.58) та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. (надалі - Закон від 15.05.2003 р.).
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором, за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця. Державний реєстратор – це посадова особа центрального органу виконавчої влади (Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстр)), що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців яка відповідно до закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Наразі Законом від 15.05.2003 р. передбачена можливість здійснення державної реєстрації субєкта господарювання, крім інших способів, також шляхом подання електронних документів. Конкретні вимоги, щодо такої реєстрації встановлені Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку подання та обігу електронних документів державному реєстратору» від 19.08.2011 р.
Для проведення державної реєстрації суб’єкта господарювання - юридичної особи необхідно подати наступні документи:
1) реєстраційну картку встановленої форми;примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
2) два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник);
3) документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи (або примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом – у разі подання електронних документів;
4) інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.
У випадках, що передбачені законом, крім зазначених документів, додатково подається (надсилається): 1) копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання; 2) копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, або нотаріально посвідчена копія договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди - у разі державної реєстрації фермерського господарства; 3) документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження (зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру) - у разі якщо така особа є засновником (засновниками) юридичної особи.
Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, або уповноважена нею особа (далі - заявник) повинна подати такі документи: 1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; 2) копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; 3) документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору; 4) нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.
У разі подання державному реєстратору електронних документів фізичної особи до них додається електронний документ, що засвідчує повноваження особи, пов'язані з підготовкою електронних документів фізичної особи.
Якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.
Для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідні державні органи, має відмітку у паспорті та намір стати підприємцем, повинна подати виключно особисто: 1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; 2) документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця (примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом - у разі подання електронних документів); 3) пред'явити державному реєстратору паспорт із відповідною відміткою або додати копію сторінки паспорта з відповідною відміткою у разі подання такою особою електронних документів.
Уповноважена особа повинна пред'явити свій паспорт та документ, що засвідчує її повноваження.
Строк державної реєстрації юридичної особи (фізичної особи –підприємця) не повинен перевищувати три (два) робочих дні з дати надходження документів. Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації суб’єкта підприємництва державним реєстратором видається (надсилається поштовим відправленням) засновнику або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та виписка з Єдиного державного реєстру, (для фізичної особи - підприємця видається (надсилається) лише виписка).
Державний реєстратор у день державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Підставою для взяття юридичної особи на облік в цих органах є надходження до них органів відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.
Відносно фізичної особи – підприємця державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації зобов'язаний передати відповідним органам повідомлення про проведення державної реєстрації для взяття фізичної особи - підприємця на облік.
За проведення державної реєстрації юридичної особи (фізичної особи - підприємця) справляється реєстраційний збір у розмірі 10 (2) НМДГ.
Зазначимо, що з метою спрощення та прискорення процедури відкриття бізнесу Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014р. (набрання чинності відбудеться 06.11.2014 р.) внесено зміни до Закону від 15.05.2003 р., якими скасовуєтья реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичної особи (фізичної особи - підприємця). Відповідним законом передбачається також встановлення механізму здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом подання електронних документів без обов'язкового використання електронного цифрового підпису.
Зміна реєстраційних даних про суб’єкта підприємництва також потребує державної реєстрації. При цьому слід розрізняти:
1) Внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі (наприклад, зміна прізвища, ім’я її керівника) (ст. 19 Закону);
2) Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (наприклад , у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною організаційно - правової форми, форми власності, найменування юридичної особи, із зменшенням статутного фонду (статутного або складеного капіталу), складу засновників (учасників) юридичної особи (ст. ст. 29-31 Закону від 15 травня 2003 р. );
3) Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу – підприємця (а саме змін щодо імені фізичної особи, місця її проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера та серії паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків).
Спеціальні правила державної реєстрації окремих організаційних форм господарювання встановлюються законодавством України, зокрема, спеціальними законами регламентується державна реєстрація банків, страхових компаній, засобів масової інформації тощо.
Обовязкововою, у випадках передбачених законом, є також процедураліцензування господарської діяльності. Ліцензування - це видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у провадженні господарської діяльності. Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню:
а) Відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 1) банківська діяльність; 2) професійна діяльність на ринку цінних паперів; 3) із надання фінансових послуг; 4) зовнішньоекономічна діяльність; 5) діяльність у галузі телебачення і радіомовлення; 6) діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії; 7) діяльність у сфері освіти; 9) виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами; 10) діяльність у сфері телекомунікацій; 11) будівельна діяльність; 12) надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу повітряним транспортом.
б) Господарська діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, а також охоронна діяльність підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 з урахуванням особливостей, визначених законами України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" , "Про лікарські засоби" та "Про охоронну діяльність".
в) Види діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000. Згідно цього Закону ліцензуванню підлягають 45 видів господарської діяльності.
Для отримання ліцензії суб'єкт господарювання подає до органу, що визначається Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14.11.2000 р.), заяву про видачу ліцензії. Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюєтьсяПостановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» від 4 липня 2001 р. № 756. Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не передбачені діючим законодавством.
Відсутність ліцензійних умов на провадження певного виду господарської діяльності, щодо якого запроваджується ліцензування, не є підставою для відмови у видачі ліцензії.
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж 10 робочих днівз дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, якщо спеціальним законами, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є: недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії; невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії тощо.
Ліцензування видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, у разі надходження кількох заяв про видачу ліцензій, здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів.
Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за 3 робочі дніз дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Згідно п. 1-1. Постанови Кабінету міністрів України «Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» від 29.11.2000 р.(далі - Постанова КМУ від 29.11.2000 р.),розмір плати за отримання ліцензії становить одну мінімальну заробітну плату виходячи з її розміру, що діє на дату прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, крім плати, розмір якої встановлений законами (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про страхування" та Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру плати за видачу ліцензії на проведення конкретного виду страхування» від 13 квітня 2005 р. Платаза видачу ліцензії на проведення конкретного виду страхування є разовою і вноситься у розмірі, що становить 12,5 тис. гривень для кожного виду за переліком згідно з додатком).
Строк дії ліцензії - необмежений. Законом України від 01.06.2000 р. визначено, що Кабінет Міністрів України (за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування) може обмежити строк дії ліцензії, але цей строк не може бути меншим, ніж п'ять років. Відповідно до п. 2. Постанови КМУ № 1755 від 29.11.2000 р.строк дії ліцензії на провадження видів господарської діяльності, визначених пунктами 2, 3, 11, 13-17, 26 і 42 ч. 3 ст. 9 Закону України від 01.06.2000 р., становить в 5 років. Відповідно до п. 3 даної постанови строк дії ліцензій на провадження діяльності з випуску та проведення лотерей, які видаються Міністерством фінансів в процесі переоформлення реєстраційних свідоцтв, становить12 років.
За наявності підстав (зміна найменування юридичної особи або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця тощо) для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
Ліцензія, також може бути анульована (наприклад, на підставі заяви ліцензіата; на підставі акту про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов тощо).