Показники розвитку телекомунікаційної сфери України
| Показники | |||||
| Чисельність населення, млн. осіб | 47,5 | 47,1 | 46,8 | 46,5 | 46,3 |
| ВВП, млрд. грн. | 345,1 | 441,5 | 544,2 | 720,7 | 949,9 |
| Відносний приріст, ВВП, % | 29,1 | 27,9 | 23,3 | 32,4 | 31,8 |
| Доходи телекомунікацій, млрд. грн. | 19,9 | 25,8 | 31,7 | 37,8 | |
| Відносний приріст доходів телекомунікацій, % | 61,8 | 29,6 | 22,9 | 19,2 | 16,4 |
| Частка доходів телекомунікацій у ВВП, % | 5,8 | 5,8 | 5,8 | 5,2 | 4,6 |
| Показники | |||||
| Ємність фіксованої частини ТМЗК, млн. номерів, у тому числі в селах | 11,6 1,3 | 12,4 1,5 | 13,1 1,6 | 13,6 1,7 | 13,0 1,7 |
| Кількість уведених нових стаціонарних номерів ТМЗК, млн. | 0,925 | 0,728 | 0,660 | 0,477 | 0,330 |
| Ємність рухомих номерів ТМЗК, млн. | 13,7 | 29,0 | 45,6 | 55,2 | 55,5 |
| Приріст рухомих номерів ТМЗК, млн. | 7,2 | 15,3 | 16,6 | 9,6 | 0,3 |
| Кількість користувачів Інтернету, млн.. абонентська база проникнення | 5,3 | 6,5 | 0,95 7,0 | 1,37 13,7 | 1,9 22,3 |
| Ємність мережі кабельного телебачення, млн.. підключень | - | 2,5 | 2,9 | 3,2 | 3,5 |
За результатами розвитку українських телекомунікацій упродовж 2006-2010 рр. виробничий потенціал сфери телекомунікацій можна схарактеризувати такими показниками:
- мережа ефірного телерадіомовлення забезпечує майже повне покриття населених пунктів України (80-95% населення)радіосигналами перших трьох загальнонаціональних програм телебачення та радіомовлення, забезпечуючи роботу близько 20 млн.радіоприймачів та близько 15 млн.телевізорів;
- мережа проводового радіомовлення, поступово скорочуючись, забезпечує роботу близько 6 млн. радіоточок;
- у великих містах мережа кабельного телебачення забезпечує радіосигналами десятки телевізійних програм, а також швидкісний доступ до Інтернету для близько 100 тис. комп’ютерів;
- мережа кабельних (волоконно-оптичних і мідних) та радіорелейних ліній зв’язку має протяжність міжрегіональних, регіональних і місцевих ділянок, що становить відповідно близько 10,80 і 260 тис. км;
- мережа стаціонарного телефонного зв’язку забезпечує роботу 13 млн.основних телефонних апаратів, зокрема 1,6 млн.у сільських населених пунктах.
- мережа рухомого (мобільного) зв’язку забезпечує телефонним зв’язком близько 30 млн.персональних рухомих апаратів телефонно-текстового зв’язку.
- мережа Інтернет забезпечує обслуговування понад мільйона персональних комп’ютерів, за допомогою яких близько 7 млн. користувачівотримують різноманітні інформаційно-комунікаційні послуги.
- обслуговуванням мереж та наданням телекомунікаційно-інформаційних послуг у сфері телекомунікацій зайнято 253 тис. працівників;
- загальний щорічний обсяг надаваних послуг сфери телекомунікацій становить 32,1 млрд. грн., зокрема послуг рухомого зв’язку – 20,2 млрд. грн.
Слід зазначити, що внаслідок невисокого ВВП. України і, відповідно, невеликих інвестиційних можливостей операторів телекомунікацій основний (за обсягом капітальних витрат) потенціал сфери телекомунікацій морально застарів і фізично зношений. Більш-менш сучасними можна вважати засоби й персонал мереж рухомого зв’язку, кабельного телебачення та Інтернету. Мережі фіксованого телефонного зв’язку зношені приблизно на 60%,а мережі проводового мовлення та ефірного телерадіомовлення – майже на 90%.
Аналіз динаміки доходів галузі за окремими сегментами свідчить про суттєве уповільнення темпів зростання доходів від надання телекомунікаційних послуг та збереження позитивної динаміки зростання доходів від надання послуг поштового зв'язку (рис. 1.2а та 1.2б). Якщо за 2006-2008 рр. зростання доходів від надання телекомунікаційних послуг щорічно становило у середньому 16,8%, то в 2009 рр. вони у порівнянні з попереднім роком зменшились на 0,7%, а в 2010 р. порівняно з 2009 р. зросли лише на 1,7% (з 42,9 до 43,6 млрд. грн.). Доходи від надання послуг поштового зв'язку в 2009 р. зросли у порівнянні з попереднім роком на 25,3%, а в 2010 р. аналогічний показник становив 11,5%. Загалом, протягом 2002-2010 рр. доходи від надання вказаних послуг збільшились у 4,2 рази (з 0,7 до 2,9 млрд. грн.) [2].
Рис. 1.1. Динаміка доходів від надання послуг зв'язку за 2002-2010 рр., млрд. грн.
Рис. 1.2 а. Динаміка доходів поштових послуг за 2002-2010 рр., млн. грн.
Рис. 1.2б. Динаміка доходів телекомунікаційних послуг за 2006-2010 рр., млрд. грн.
У структурі доходів галузі зв'язку частка доходів від надання телекомунікаційних послуг зменшилась з 95% у 2006 р. до 92% у 2010 р.
Основними причинами уповільнення динаміки зростання доходів сфери телекомунікацій є наступні:
- скорочення за останні два роки витрат корпоративних та індивідуальних споживачів на телекомунікаційні послуги, і передусім, на послуги мобільного зв'язку;
- висока ступінь насиченості послугами мобільного зв'язку, які протягом останніх років були основним чинником зростання доходів сфери телекомунікацій.
Лідером за обсягами доходів сфери телекомунікацій протягом останніх років залишається мобільний зв'язок. Його питома вага в загальному обсязі доходів цієї сфери в 2010 становила 66% (рис. 1.3).
Питома вага фіксованого місцевого телефонного зв'язку у 2010 році становила близько 10% і була майже незмінною з 2006 року. Доходи від надання таких послуг у 2010 р. становили 4,2 млрд. грн., що на 1,7% більше у порівнянні з 2009 р. здебільшого за рахунок підвищення тарифів на послуги міського телефонного зв'язку.
Рис. 1.3. Розподіл обсягів доходів по сегментах телекомунікаційних послуг за 2007 і 2010 рр., питома вага %, млрд. грн.
У 2010 р. в порівнянні з 2009 р. зменшилась питома вага послуг фіксованого міжнародного (з 3,6 до 2,9%) та міжміського (з 7,2 до 6,2%) телефонного зв'язку. Доходи на послуги міжнародного фіксованого зв'язку зменшились майже на 20% (з 1,6 до 1,3 млрд. грн.), а міжміського – на 12,5% (з 3,1 до 2,7 млрд. грн) [2].
Однією з основних причин такого падіння доходів вбачається незбалансованість тарифів на послуги фіксованого і мобільного телефонного зв'язку, зокрема, надмірно висока вартість дзвінків з фіксованих на мобільні мережі, внаслідок чого споживачі майже не користуються цією телекомунікаційною послугою.
В останні роки стрімко розвиваються послуги широкосмугового доступу (ШСД), їх питома вага в загальних доходах сфери телекомунікацій протягом 2007-2010 років збільшилася з 4% до 10%, а доходи від надання зазначених послуг зросли майже втричі.
Дещо збільшилась частка інших телекомунікаційних послуг (проводове мовлення, послуги передачі і прийому телевізійних та радіопрограм, ІР‑телефонії, радіозв'язку), зокрема за рахунок IP-телефонії.
Порівняння обсягу доходів від надання різних видів телекомунікаційних послуг за 2010 та 2009 рр. свідчить про наступне (рис. 1.4):
Рис. 1.4. Динаміка доходів від надання різних видів телекомунікаційних послуг у 2009-2010 рр., млн. грн.
- падіння доходів спостерігалось у сегментах фіксованого (-7,0%) та телеграфного (-14,6%) зв'язку;
- дещо зросли доходи від надання послуг мобільного зв'язку (1,1%), ІР‑телефонії (5,5%), проводового мовлення (4,3%), передачі і прийому телевізійних та радіопрограм (6,6%);
- більш ніж на чверть (26%) зросли доходи від надання послуг широкосмугового доступу.
Послуги фіксованого телефонного зв'язку. За 2010 р. доходи від надання послуг фіксованого телефонного зв'язку склали 8,2 млрд. грн. (рис. 1.5), що менше ніж у попередньому році на 7%. Падіння доходів відбулося, як зазначалося раніше, за рахунок зменшення доходів від послуг міжміського і міжнародного зв'язку (на 14,7%, з 4,66 до 3,97 млрд. грн.). Разом з тим, доходи від надання послуг місцевого телефонного зв'язку зросли на 1,7%, з 4,16 до 4,23 млрд. грн. [2].
Як видно з рис. 1.5, в останні роки спостерігалося суттєве перевищення доходів від надання послуг міжміського та міжнародного зв'язку над доходами від місцевого зв'язку, однак вже в 2010 р. доходи від послуг міжміського та міжнародного зв'язку стали нижчими за послуги місцевого зв'язку.
Рис. 1.5. Динаміка доходів від надання послуг фіксованого телефонного зв'язку
у 2002-2010 рр., млн. грн.
Розглядаючи послуги місцевого зв'язку, слід відмітити щорічне зростання доходів від надання послуг як міського, так і сільського зв'язку (рис. 1.6). Зазначене збільшення відбулося переважно за рахунок підвищення тарифів на ці послуги.
Абонентська база місцевого фіксованого телефонного зв'язку збільшувалась до 2008 року (рис. 1.7). Проте, починаючи з 2009 р. спостерігається незначний відтік абонентів. Виходячи із наведених даних, можна зробити висновок, що фіксовані телекомунікаційні мережі, особливо сільські, практично не розвиваються.
Рис. 1.6. Динаміка доходів від надання послуг міського та сільського зв'язку
у 2002-2010 рр., млн. грн.
Рис. 1.7. Динаміка абонентської бази місцевого телефонного зв'язку
у 2004-2010 рр., тис. абонентів
ПАТ «Укртелеком» – провідний оператор фіксованого телефонного зв'язку, частка якого в обслуговуванні сільських мереж становить понад 95%, призупинив їх будівництво. Інші оператори місцевого фіксованого телефонного зв'язку не мають намірів розвивати свої мережі в сільських, гірських та депресивних регіонах, а шукають ринки збуту послуг у великих містах та серед бізнес-клієнтів. Основною причиною такого підходу операторів телекомунікацій є низька рентабельність або збитковість загальнодоступних телекомунікаційних послуг і відсутність механізму компенсації збитків за їх надання. Водночас, попит на встановлення телефонів у селі залишається незадоволеним (на сьогодні зафіксовано близько 300 тисяч заявок).
Слід зазначити, що для фіксованого сільського телефонного зв'язку збитковість пояснюється невисоким рівнем тарифів для споживачів, наявністю морально і технічно застарілої технологічної бази, що не дозволяє ефективно впроваджувати послуги телефонного зв'язку та інші сучасні послуги. Зокрема, йдеться про комплексні послуги (голосова телефонія, плюс доступ до мережі Інтернет, плюс цифрове телебачення). Технологічною умовою реалізації такого підходу є здатність інфраструктури телекомунікаційної мережі об'єднувати ці послуги. І саме Укртелеком, у першу чергу, має можливість істотно розширити свою присутність на перспективному ринку широкосмугового доступу.
Крім Укртелекому, на ринку послуг фіксованого місцевого телефонного зв'язку здійснюють діяльність близько 700 інших операторів, чия абонентська база складає 3,1 млн. абонентів. Найбільшими з них є телекомунікаційна група „Вега", „Інтертелеком", „Телесистеми України", „CST-Invest", „ITC".
Показник щільності фіксованого телефонного зв'язку у 2010 р. на 100 мешканців в Україні порівняно з 2009 р. зменшився на 0,1 відсоткові пункти і склав 28,2% (рис. 1.8), у містах цей показник становить 35,9%, а в сільській місцевості –11,5%.
Рівень щільності телефонного зв'язку в різних регіонах України нерівномірний. Найвищий рівень забезпеченості телефонами мешканців міста Києва (58,0%), Одеської (50,4%), Запорізької (34,9%), Дніпропетровської (32,6%) областей, найнижчий – у Закарпатській області (15,8%).
Рис. 1.8. Щільність мобільного та фіксованого зв'язку в Україні в розрахунку на 100 мешканців, станом на 31.12.2011 р.
Послуги мобільного зв'язку.В Україні ринок послуг мобільного зв'язку другого покоління (технологія GSM-900, 1800 МГц) динамічно розвивався до 2007 р., коли практично досяг насичення. Про це свідчать обсяги доходів і кількість абонентів як в цілому, так і окремих операторів. Рівень покриття території України мережами мобільного зв'язку становить майже 100 відсотків.
За 2010 р. доходи від надання послуг мобільного зв'язку склали 28,8 млрд. грн. (рис. 1.9), що становить 60,9% від загальних обсягів доходів галузі і 66,1% доходів сфери телекомунікацій.
Доходи від надання послуг мобільного зв'язку зростають, в основному за рахунок збільшення тривалості розмов внаслідок гнучкої тарифної та маркетингової політики операторів та впровадження додаткових сервісів.
Станом на 31.12.2010 р. абонентська база мобільних операторів нараховувала 53,9 млн. абонентів, що на 1,4 млн., або на 2,5% менше ніж в 2009 р. (рис. 1.10).
Рис. 1.9. Динаміка доходів від надання послуг мобільного зв'язку у 2002-2010 рр., млрд. грн.
Рівень номінального проникнення мобільного зв'язку в Україні на кінець 2010 р.становив 117,5%, що на 2,6 відсоткові пункти менше ніж минулого року. В 9 регіонах України цей показник нижчий за 100%, зокрема у Хмельницькій (75,4%), Тернопільській (76,7%), Кіровоградській (81,4%), Рівненській (85,9%), Запорізькій (87,8%) областях.
Лідером ринку послуг мобільного зв'язку залишається ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем.", кількість абонентів якого становить 22,4 млн.
ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (МТС-Україна) має майже 18,2 млн. абонентів, ТОВ "Астеліт" – 9,8 млн., ЗАТ "Українські радіосистеми" (ТМ Beeline) – 1,7 млн.
У 2010 р. в сфері телекомунікацій спостерігалася тенденція до злиття компаній. Зокрема, в єдину холдингову структуру VimpelCom Ltd обєдналися компанії ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» та ЗАТ «Українські радіосистеми», а також «Голден Телеком».
Слід зазначити, що в 2007-2009 рр. в розвинутих країнах активно впроваджувались послуги мобільного зв'язку третього покоління (3G), які кардинально збільшили можливості споживачів в отриманні різноманітних телекомунікаційних послуг. Крім традиційної телефонії та SMS-повідомлень, споживачі отримали можливість за допомогою телефонів 3G повноцінного доступу до Інтернету, до корпоративних даних, відео-конференцзв'язку, телебачення, платіжної системи, електронної комерції.
Рис. 1.10. Динаміка кількості абонентів мобільного зв'язку та рівня номінального проникнення у 2007-2010 рр.
Що стосується України, оператори готові інвестувати і будувати мережі мобільного зв'язку, однак протягом майже 4 років НКРЗ не вдавалось завершити вирішення питання конверсії, і як наслідок – виділити і розподілити необхідні радіочастоти. Зараз лише один оператор – «Укртелеком» є власником ліцензії на надання послуг мобільного зв'язку третього покоління (3G), яка була видана НКРЗ наприкінці 2005 р. В 2006 р. оператор розпочав будівництво мережі мобільного зв'язку третього покоління (3G) в стандарті UMTS/HSDPA під торговою маркою „Utel".
Станом на 31.12.2010 р. кількість абонентів мобільного зв'язку «Укртелекому» становила 630 тис.
Послуги широкосмугового доступу (комп'ютерний зв'язок). В Україні сегмент послуг широкосмугового доступу є одним з найдинамічніших і конкурентних. За підсумками 2010 р. доходи від надання послуг широкосмугового доступу склали 4,2 млрд. грн. та перевищили минулорічні показники на 26,1% (рис. 1.11). В той же час, темпи зростання таких доходів у 2010 році зменшились на 13,1% порівняно з 2009 р [2].
Рис. 1.11. Динаміка доходів від надання послуг широкосмугового доступу у 2002-2010 рр., млрд. грн.
Проаналізувавши діяльність телекомунікаційного ринку України перейдемо до розгляду ПАТ «Укртелеком» як сучасного підприємства з розвиненою інфраструктурою, що займає лідируючі позиції на ринку телекомунікаційних послуг України.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА, МІСІЯ, БАЧЕННЯ, СТРАТЕГІЧНА МЕТА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ОПЕРАТОРА ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ»
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – сучасне підприємство з розвиненою інфраструктурою, що займає лідируючі позиції на ринку послуг фіксованого телефонного зв'язку України. Компанія охоплює близько 71% ринку послуг місцевого телефонного зв'язку та 83% ринку послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.
Історія створення ПАТ «Укртелеком» бере початок у 1993 р., коли було зареєстроване Українське об'єднання електрозв'язку «Укрелектрозв'язок» (з 1994 р. – Укртелеком). Пізніше, у 1998 р., відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України програми об'єднання «Укртелеком» було реорганізоване в єдине державне підприємство, а у січні 2000 р., після проведення корпоратизації, його було перетворено на відкрите акціонерне товариство. Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» та на підставі рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком», що відбулися 14 червня 2011 р., відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» з 17 червня 2011р. змінило найменування на публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (скорочене найменування – ПАТ «Укртелеком»). Державну реєстрацію змін до установчих документів ПАТ «Укртелеком» проведено згідно з вимогами чинного законодавства України.
Компанія надає по всій території України практично всі види сучасних телекомунікаційних послуг, таких як:
- міжнародний, міжміський та місцевий телефонний зв'язок;
- мобільний зв'язок за технологією UMTS/WCDMA, послуги передавання даних та побудови віртуальних приватних мереж;
- Інтернет-послуги, у т. ч.: комутований та широкосмуговий доступ до мережі Інтернет для абонентів мережі фіксованого телефонного зв'язку;
- постійне IP-з'єднання по виділеній лінії; апаратний і віртуальний хостінг;
- надання в користування виділених некомутованих каналів зв'язку;
ISDN;
- відеоконференц-зв'язок;
- проводове мовлення;
- телеграфний зв'язок;
- здійснює діяльність з технічного обслуговування мереж ефірного телемовлення та радіомовлення.
Товариство володіє потужною та розгалуженою транспортною мережею з високим ступенем надійності та резервування, яка є основою телекомунікаційної інфраструктури України.
У грудні 2005 р. ПАТ «Укртелеком» отримав ліцензію на надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку за технологією UMTS/WCDMA. Реалізацією проекту з надання послуг нового мобільного стандарту займається філія «Утел». З 1 листопада 2007р. компанія ПАТ «Укртелеком» розпочала продаж послуг мобільного зв’язку третього покоління.
Мережа мобільного зв'язку Укртелекому побудована у вiдповiдностi з лiцензiйними умовами i працює за технологiєю UMTS/WCDMA. Стандарт UMTS/WCDMA дозволяє забезпечити практично непомiтний перехiд з мереж iнших операторiв на мережу нового стандарту мобiльного зв'язку. Абоненти компанiї отримуватимуть всi базовi послуги, але значно вищої якостi, а також принципово новi послуги, зокрема, вiдеодзвiнок, мультимедiйнi ролики, голосова та вiдео пошта, високошвидкiсний доступ до мережi iнтернет та багато iнших послуг. Код мережi стiльникового мобiльного зв'язку Укртелекому 091.
Компанія пропонує своїм клієнтам найновіші сучасні послуги: передавання даних та побудова віртуальних приватних мереж, відео-конференції, послуги мобільного зв’язку третього покоління, зокрема інноваційні – відеодзвінок, мобільний Інтернет зі швидкістю до 3,6 Мбітс, відправка СМС на номери фіксованого зв’язку та багато інших якісних послуг.
З метою задоволення зростаючих потреб клієнтів Укртелеком створює найпотужнішу в Україні національну магістральну мережу передавання даних, побудовану на базі сучасної технології DWDM, пропускна спроможність якої наближається до 4 Гбіт/с. Це дозволяє надавати якісні інформаційно-телекомунікаційні послуги, включаючи Інтернет, в усіх регіонах України. Для надання клієнтам послуг зв'язку з іноземними державами, а також для забезпечення послуг з транзитного передавання трафіку партнерів товариства як в Україні, так і за кордоном, Укртелеком бере активну участь у міжнародних телекомунікаційних проектах, що забезпечують вихід на цифрові телекомунікаційні системи країн Європи, Азії, Африки і Північної Америки, є співвласником 14 міжнародних підводних систем передавання даних, таких як ITUR, BSFOCS, а також є учасником проектів ТЕЛ та ТАЄ.
Компанія є найбільшим в Україні оператором фіксованого телефонного зв'язку, обслуговуючи понад 10 млн. телефонних ліній, лідером серед провайдерів Інтернет в Україні, надаючи послуги комутованого доступу до мережі сотням тисячам клієнтів, а також єдиною в Україні компанією, що надає послуги мобільного зв'язку 3G UMTS.
В складi пiдприємства створенi вертикальнi органiзацiйнi структури з експлуатацiї первинної мережi зв'язку, з експлуатацiї мiсцевих мереж зв'язку та радiофiкацiї, з обслуговування споживачiв i продажу послуг тощо.
Телекомунікаційний оператор ПАТ "Укртелеком", працюючи на українському ринку телекомунікаційних послуг, вбачає свою місію в тому, щоб:
- задовольняти потреби громадян та підприємств України телекомунікаційних послугах високої якості;
- забезпечувати інтереси своїх акціонерів шляхом досягнення високих фінансових результатів діяльності;
- забезпечувати інтереси суспільства у створенні високорозвиненої інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури держави;
- забезпечувати доступність соціально значимих телекомунікаційних послуг для соціально вразливих верств населення."
Стратегічною метою подальшого розвитку ПАТ „Укртелеком” є збереження позиції лідера у наданні традиційних сучасних послуг зв'язку, забезпечення постійного розвитку в інших найперспективніших сегментах ринку телекомунікації.
Враховуючи світові тенденції розвитку телекомунікації, подальший розвиток Укртелекому базуватиметься на диверсифікації послуг зв'язку шляхом проведення докорінних змін в існуючій інфраструктурі розвитку тих напрямків, які забезпечать найбільшу ефективність діяльності у конкурентному середовищі.
Цілі підприємства ПАТ „Укртелеком”:
- забезпечення максимальної прибутковості;
- задоволення потреб підприємства і населення України в телекомунікаційних послугах.
Пріоритети розвитку:
- орієнтація на найприбутковіші сектори ринку телекомунікаційних послуг;
- проведення ефективної економічної (інвестиційної, тарифної, маркетингової, фінансової політики;
- створення нової організаційної та виробничої структури;
- активна участь у створенні та вдосконаленні правової бази в інтересах компанії;
- сприяння розвитку наукових досліджень та впровадженню ціx результатів у сферу телекомунікацій.
Стратегія подальшого впровадження перспективних мереж та послуг в Україні враховує її геополітичні особливості, рівень соціально-економічного розвитку i загальний стан телекомунікаційної сфери.
3. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ОПЕРАТОРА ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ»
На сьогоднi у складi пiдприємства функцiонують 33 фiлiї ( в т.ч.27 регiональних філій) з 373 вiдокремленими структурними пiдроздiлами. ПАТ «Укртелеком» має лінійно-функціональний тип структури управління (рис. 3.1).
Рис. 3.1 Організаційна структура управління ПАТ «Укртелеком»
4. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОГО ТА ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ОПЕРАТОРА ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ»
Телекомунікаційний оператор існує на ринку не ізольовано. На його діяльність впливають законодавчі акти, граничні тарифи, лояльність місцевих та державних органів влади, взаємини із засобами масової інформації, політична ситуація у країні та за її межами – ці та багато інших зовнішніх факторів так званого маркетингового середовища, які або сприяють розвиткові оператора, або гальмують його. Макросередовище –це фактори, які впливають на телекомунікаційного оператора та його мікросередовище і які він не може контролювати.
Під поняттям макросередовища визначають п’ять груп факторів [25]:
- економічні
- соціально-культурні
- природно-географічні
- технологічні
- політико-правові;
- науково-технічні.
Економічні фактори. Стан економіки держави впливає на поведінку організації. Саме від неї залежить ефективність підприємства. На діяльність підприємства впливають: інфляція, рівень безробіття, купівельна спроможність населення, неплатежі, курс національної валюти. Розглянемо їхній вплив на підприємство ПАТ "Укртелеком".
Оскільки Укртелеком працює на ринку послуг фіксованого телефонного зв'язку України, то найбільший вплив на нього має купівель спроможність населення – це об’єм грошових засобів, які населення може витратити на купівлю товарів та послуг. А через те, що телефонний зв'язок є незамінним засобом комунікації, то несплата за його користування призводить до накопичення боргів і майбутніх перепон у фінансовому забезпеченні підприємства.
Не менш важливим фактором є рівень інфляції – надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення. Вона може призвести до подорожчання вартості послуг зв’язку та неспроможності населення заплатити за їх користування.
Соціально-культурні фактори. Суспільство складається з груп людей, які мають різні культурні характеристики (ставлення до підприємництва, роль жінок у суспільстві тощо). Культурні цінності навряд чи можна змінити, їх слід сприймати як об’єктивну реальність і враховувати у діяльності оператора.
Природно-демографічні фактори. Під час прийняття рішення щодо стратегії та тактики маркетингу потрібно враховувати кліматичні та географічні
умови.
Під демографічним середовищем розуміють динаміку народжуваності, процеси старіння населення, зміна рівня освіти, міграційні процеси, ситуацію на ринку праці. Діяльність Укртелекому залежить від участі в роботі підприємства людей (працівників або персоналу), який потребує постійного підвищення рівня кваліфікації та заміни "старіючого" персоналу молодшим.
Технологічні фактори. Рівень науково-технічного прогресу дає можливість надавати нові послуги (електронна пошта, Інтернет-послуги, Wi-Fi, IP-телефонія), ефективної маркетингової діяльності (організація реклами через засоби телекомунікацій, супутники, доведення послуги до споживача та обслуговування на основі сучасних технологій, використання комп'ютерних інформаційних систем тощо).
Політико-правові фактори. Політико-правове середовище представлено законодавчими актами, які мають безпосереднє відношення до діяльності організації. Правова база діяльності ВАТ „Укртелекому” складається з:
- Кодекс України.
- Господарський кодекс України від 16.01.2003 р..
- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.
Закони України:
- "Про телекомунікації" від 18.11.2003 р..
- "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 р..
- "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 р.
- "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000 р.
- "Про управління об’єктами державної власності" від 21.09.2006 р.
- "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" від 05.07.1994 р.
- "Про захист прав споживачів" вод 12.05.1991р.
- "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 р.
- "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 р.
Укази Президента України:
- "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993.
Постанови Кабінету Мiнiстрiв України:
- З 26.08.2005 р. введено в дію "Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг", які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720.
- Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, нова редакція якого затверджена постановою Кабінету Міністрів від 19.11.2008 р. № 1017.
- Правила охорони ліній електрозв’язку, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1996 № 135.
Розпорядження Кабінету Мiнiстрiв України:
- Деякі питання ВАТ "Укртелеком" від 09.08.2001 р. № 344-р.
- Деякі питання управління державними корпоративними правами ВАТ "Укртелеком" від 28.10.2004 р. № 777-р.
Науково-технічні фактори. ПАТ “Укртелеком" проводить ефективну науково-технічну політику з орієнтацією на впровадження новітніх технологій.
Напрямки науково-технічного забезпечення діяльності товариства визначаються з урахуванням рівня розвитку інфокомунікаційних технологій і ринкового попиту на сучасні інформаційні та телекомунікаційні послуги.
Разом з провідними науково-дослідними установами сфери телекомунікацій товариство визначає пріоритети розвитку, розробляє заходи щодо підвищення ефективності роботи діючих мереж та нормативно-технічну документацію, виступає замовником низки пріоритетних науково-дослідних розробок.
Мікросередовище телекомунікаційного оператора становлять: конкуренти, клієнти, транспортні мережі та системи, мережі та системи електрозв’язку, контактні аудиторі.
Конкуренти організації.
ПАТ „Укртелеком” знаходиться на ринку монополістичної конкуренції. Цей ринок складається з великої кількості покупців (юридичні та фізичні особи), продавців (фірми, які надають аналогічні послуги). Угоди між ними здійснюються не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін. Це пояснюється здатністю продавців запропонувати покупцям різні варіанти товарів. Вироби відрізняються один від одного якістю, властивостями.
В таких умовах ПАТ „Укртелеком” має ряд конкурентнихпереваг, завдяки яким може утримувати свої позиції на ринку послуг зв’язку.
Якщо розглядати сферу телекомунікаційних послуг точки зору кількості операторів, то, на перший погляд, можна зробити висновок, що тут існує досить розвинений конкурентний ринок. Основну конкуренцію ВАТ „Укртелекому” в наданні послуг фіксованого зв'язку складає компанія Vega.
Безсумнівно серйозну конкуренцію в наданні послуг мобільного зв'язку складають оператори мобільного зв'язку: МТС, Київстар, Астеліт, Билайн Голден Телеком. Оператори АТЗТ „Укомлайн”, ТОВ „Голден Телеком”, ЗАТ „Київстар GSМ та ЗАТ „Українські телесистеми" надають послуги ІР-телефонії, що веде до значного недоодержання доходів Укртелекомом. Послуги ІР-телефонії, крім операторів стаціонарного та мобільного зв'язку, надають і компанії, що спеціалізуються на цьому, але не мають на цю діяльність відповідного дозволу.
Як вже відзначалося, на цьому ринку надають послуги 9 операторів. Разом із тим, левову частку ринку (99,8%) займають чотири оператора – Київстар, МТС (ЗАТ “УМЗ”), Астеліт, Українські радіосистеми.
Також конкуренцію з боку надання Інтернет-послуг надають телекомунікаційні провайдери України, які надають Інтернет-послуги. Відомо, що у 1999 р. в Україні було порядку 100 провайдерів, у 2000 р. – 160. По інформації Держкомзв’язку, з початку 2000 р. кількість провайдерів збільшилося ще на 25%. Сьогодні їх налічується більш 4 500 Інтернет-провайдерів. При тому, що на ринку сьогодні працює близько 4,5 тисяч провайдерів, більше 60% доходів одержують шість найбільших компаній – „Укртелеком", „Vega", „Воля-Кабель", „Ґолден телеком" і „Лакі Нет".
Щоб залишатися конкурентоспроможним телекомунікаційний оператор ПАТ „Укртелеком” постійно розширює спектр послуг, впроваджують нові технології, завдяки яким швидкість та якість послуг значно поліпшується.
Клієнти. ВАТ „Укртелеком" є єдиним в Україні оператором, який надає послуги фіксованого телефонного зв’язку на всій території країни всім категоріям споживачів як у міській, так і в сільській місцевості.
Укртелеком забезпечує високоякісний місцевий, міжміський та міжнародний телефонний зв’язок, надає громадянам України та бізнес-сектору широкі можливості для спілкування між собою та з усім світом.
На кінець 2010 р. Укртелеком обслуговував понад 10,4 млн. ліній, 87% з яких належать абонентам – фізичним особам, а 13% – абонентам - юридичним особам. Основою ринку масових послуг є споживачі – фізичні особи, яких у товариства налічується понад 9 млн.
Контактні аудиторії.Контактні аудиторії – це групи людей, що виявляють інтерес до діяльності оператора і можуть вплинути на досягнення поставлених цілей.
Аналіз внутрішнього середовища також охоплює аналіз кадрової, маркетингової, фінансової та виробничої діяльності телекомунікаційного оператора ПАТ “Укртелеком”.