С^иЕЗІНФЕКШЯ. ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАШЙНА ОЧИСТКА І СТЕРИЛІЗАЦІЯ

НОСОВИХ КАТЕТЕРІВ. '• Місце проведення:

маніпуляш'йний кабінет. "• Оснащення робочого місця:

1. Ниркоподібний лоток.

2. Носові катетери: одноразовий — пластиковий або багаторазового вико­
ристання — гумовий.

 

3. 3% розчин хлораміну.

4. Ємність, промаркірована "Для промивання носових катетерів".

5. Ємність, промаркірована "Для замочування носових катетерів".

6. Миючий розчин: "Лотос" —5г, пергідроль 27,5% — 17 мл , вода
- 978 мл.

7. Ємність, промаркірована "Для миючого розчину".

8. Шприц ємністю 20 мл.

9. Ножиці.

 

10.Стерилізатор.

11.Бікс.

12.Пелюшка.

13.Пробірка з бензойнокислим натрієм.

14.Ємність, промаркірована "Для стерильних носових катетерів".

15.Гумові рукавички.

16.Ємність, промаркірована "Для використаних гумових рукавичок".

17.Проточна вода, мило, рушник.

///. Попередня підготовка до виконання:

· одягнути гумові рукавички, поліетиленовий фартух;

· приготувати 3% розчин хлораміну (ЗО г хлораміну на 970 мл води).
IV. Основні етапи виконання навику:

1. Після використання носовий катетер промити 3% розчином хл_г
ємності, промаркірованій "Для промивання носових катетерів". Пг
канал катетера 3% розчином хлораміну під тиском за допомогою
шприца.

2. Замочити в 3% розчині хлораміну на 60 хвилин в ємності, промар
ваній "Для замочування носових катетерів".

3. Одноразовий пластиковий катетер розрізати ножицями на шматі
викинути в урну.

4.Гумовий носовий катетер багаторазового використання промити п
ною водою.

5.Занурити у миючий розчин температурою 50°С на 15 хвилин. Пр
канал катетера миючим розчином під тиском за допомогою 20 мл шпр

 

6. Ретельно промити гумовий катетер проточною водою.

7. Провести стерилізацію гумових катетерів методами:

а) паровим методом (загорнути у пелюшку, покласти в бікс, стер
вати при t 121°, тиску 1 атм. 45 хв. ). Для контролю дотри..-
режиму стерилізації покласти у бікс пробірку з бензойнокис
натрієм;

б) кип'ятіння у дистильованій воді протягом ЗО хвилин.

8.Зберігати стерильні носові катетери в асептичних умовах в промаркі
ваній ємності.

9.Після дезінфекції і стерилізації гумовий катетер обов'язково слід
вірити на цілість і еластичність, тому що деформований катетер
порватися і аспірувати в дихальні шляхи.

Д. ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ПОДАЧА КИСНЮ ЧЕРЕЗ МАСКУ. І. Місце проведення:

служби швидкої допомоги, реанімаційне відділення, операційний блок.

І/ Оснащення робочого місця:

1. Кисневий балон.

2. Централізована система подачі кисню.

3. Апарат Боброва.

4. Маска.

5. Стерильні ватні кульки.

6. Розчин 96° етилового спирту.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· надати пацієнту зручне положення у ліжку з підвищеним головним кінцем;

· заповнити на 1/3 апарат Боброва водою;

· приєднати апарат Боброва до централізованої системи та зафіксувати
його біля ліжка пацієнта.

IV. Основні етапи виконання навику:

1.До короткої скляної трубки апарата Боброва приєднати стерильну гумо­
ву трубку з стерильною маскою (при наявності наркозного апарата мож­
на використати маску, яка з'єднана за допомогою широкої трубки з
апаратом).

2.Ретельно стежити за тим, щоб маска щільно прилягала до обличчя пац­
ієнта.

 

3. Відрегулювати швидкість подачі кисню (8-15 л/хв).

4. Тривалість інгаляції — 20-30 хвилин, перерви між інгаляціями — 10-15
хвилин.

5. Провести дезінфекцію маски, двічі протираючи її краї ватними кулька­
ми, змоченими у розчині 96° етилового спирту.

£. ГІПЕРБАРИЧНА ОКСИГЕНАШЯ. І. Місце проведення:

відділення ГБО, яке має приміщення для підготовки пацієнта до сеансу, приміщення для барокамери, а також приміщення для обслуговуючого персо­налу — лікаря, інженера, медичної сестри. '/. Оснащення робочого місця:

1. Барокамера з пультом управління.

2. Телефонний апарат в барокамері (для зв'язку з пацієнтом).

3. Магнітофон.

4. Інструкція по техніці безпеки при роботі з барокамерою.

5. Централізована система подачі кисню, редуктор.
'". Попередня підготовка до виконання навику:

 

· поговорити з пацієнтом напередодні, щоб установити з ним контакт і
уточнити його психологічний стан. При вираженому неспокої (за призна­
ченням лікаря) дати пацієнту на ніч транквілізатори (еленіум, седуксен) у
комбінації з снодійними (люміналом, барбамілом);

· порекомендувати пацієнту зняти з себе одяг із синтетичної тканини і
одягнути легкий одяг із бавовни (тоді кисень буде мати значну поверхню
Для дії);

· оглянути шкіру пацієнта. При наявності пов'язки з маззю, її слід зняти,
ретельно видалити залишки жирової змазки з поверхні шкіри;

· забрати у пацієнта сторонні речі;

БЛОК "ОКСИГЕНОТЕРАПІЯ"

БЛОК "ОКСИГЕНОТЕРАПІЯ"

БЛОК "ОКСИГЕНОТЕРАПІЯ"

БЛОК "ПУНКЦІЯ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПОРОЖНИНИ"

 

 

- запропонувати пацієнту підійти до барокамери і зайняти в ній

лежаче положення. IV. Основні етапи виконання навику:

Гіпербарична оксигенація передбачає застосування кисню під тиском І 2,0 атм. в барокамері. На зміні під час роботи барокамер постійно пр лікар, медична сестра та інженер, який разом з медичними працівник тельно стежить за показниками пультів управління, своєчасно ліквідує відхилення в роботі бароапаратів.

1. Щільно закрити барокамеру за допомогою натискування на відп
кнопку пульту управління.

2. Продути кисень в барокамеру протягом 5-Ю хвилин за допомог
тискування на відповідну кнопку пульта управління.

3. Підняти тиск в барокамері до 1,2-2,0 атм. (користуючись спеціа
кнопкою). Кисень повинен надходити в барокамеру протягом всь.
ансу, який триває в середньому 60 хвилин (якщо це сеанс - лік
ний).

4. Лікарю та медичній сестрі постійно стежити за станом пацієнта
віконце з плексиглазу, підтримувати зв'язок з пацієнтом по телеф

5. Щоб пацієнту було приємніше, включити магнітофон із заспокій/
музикою.

6. Медичним працівникам та інженеру уважно стежити за пультом ,.
іння, який показує тиск, рівень наявності кисню, час перебування
нта в барокамері, та інші дані.

7. По закінченню сеансу вимкнути включені раніше кнопки.

8. Відкрити барокамеру за допомогою натискування на відповідну
пульту управління.

9. Допомогти пацієнту вийти з барокамери, одягнутися, взутися. Якщо І._
неспроможний сам повернутися до відділення, де лікується, його,
транспортувати на каталці.

10.В кінці зміни внутрішню поверхню барокамери протерти марл
серветками, змоченими у 96° етиловому спирті.

11.Пацієнти з гнійною патологією, опіками призначаються на сеанс в
зміни, а якщо такого пацієнта прийняли протягом дня, то приміщ
після сеансу потрібно добре провітрити, зробити вологе прибирання
міщення з застосуванням дезінфікуючих засобів; внутрішню пов
барокамери протерти марлевими серветками, змоченими у 96°

му спирті.

' ЧЕРЕЗ РОТ У ВИГЛЯДІ КИСНЕВОГО КОКТЕЙА

Є. ВВЕДЕННЯ КИГНі І. Місце проведення:

кабінет фітотерапії. //. Оснащення робочого місця:

1. Централізована система подачі кисню або кисневий балон.

2. Каструля ємністю 5-Ю л.

3. Настій лікарських рослин, які застосовують при захворюваннях орг
дихання, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту.

4. Солодкий сироп.

-^Курячі яйця. 6. Кварта. 7 Ложка.

, попередня підготовка до виконання навику:

III- ослинну сировину (листя, квіти, стебла рослин) покласти в Інфундинку, " залити водою кімнатної температури, закрити кришкою і нагріти на во-дЯНІЙ бані протягом 15 хв., часто помішуючи; Інфундинку зняти і охолодити відвар; " відвар процідити, віджимаючи залишки рослинного матеріалу І вилити в

каструлю;

подати солодкий сироп за смаком та зЬитІ яєчні білки; " пропустити через цю рідину кисень, який поступає від централізованої

системи або від кисневого балону. IV, Основні етапи виконання навику:

1 Набрати кисневу пінку, яка утворилася зверху рідини, у кварту. 2. Дати пацієнту кварту з кисневою пінкою та ложку. Пацієнт приймає пінку через рот.

БЛОК "ПУНКЦІЯ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПОРОЖНИНИ"

Пункція плевральної порожнини (плевроцентез) проводиться з діагностичною і лікувальною метою при ексудативному плевриті. Досліджуючи лабораторне плевральну рідину, уточнюють діагноз захворювання, а видалення рідини з мож­ливим потім введенням ліків у плевральну порожнину має лікувальне значення; після видалення рідини легені розправляються і зменшується задишка.

Показаннями для термінового плевроцентезу є травматичний гемоторакс І пневмоторакс (спонтанний, клапанний).

 

 

  "Іомер п/п Назва практичного навику Рівень відповідаль­ності
А. Б. В. Г. Пункція плевральної порожнини з діагнос­тичною метою. Пункція плевральної порожнини з лікува­льною метою. Можливі ускладнення при проведенні плевральної пункції та тактика при них. Дезінфекція, передстерилізаційна очистка та стерилізація інструментів після проведення плевральної пункції. 4 4 4 3

Оснащення блоку:

стерильний маніпуляційний стіл, стерильні: лотки (3 шт.), спеціальна сте-Рильна голка для пункції плеври з тупим зрізом довжиною 10 см І діаметром І-2 мм з щільно укріпленою до неї гумовою трубкою довжиною 15-20 см, шприц Жане, шприци ємністю 2, 10, 20 мл з відповідними до них голками, пінцети.

----- •

БЛОК. "ПУНКЦІЯ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПОРОЖНИНИ"

БЛОК "ПУНКЦІЯ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПОРОЖНИНИ"

 

 

троакар, затискач, ватні тампони, марлеві серветки, пелюшки, бинт, пробірц корком, трубочка від одноразової системи для крапельних вливань довжин 40-45 см з канюлею і довжиною 70-80 см без канюлі, палець від гуі« рукавички, маски (2 шт.), гумові рукавички (2 пари). Робочий маніпуляц стіл, бікси (3 шт.), апарат Потена, банка ємністю Зл (бажано градуйо флакон ємністю 0,5 л, клеол або лейкопластир. Розчини в ампулах: 0,1% піну сульфату, 10% кофеїну-бензоат натрію; розчини у флаконах: 70° ети го спирту, йодонату, 0,5% новокаїну, 0,9% натрію хлориду, фурациліну1:5 5% хлораміну, 0,5% миючий розчин, промаркіровані ємності. СХЕМА НАПИСАННЯ АЛГОРИТМУ ПРАКТИЧНОГО НАВИКУ:

I. Місце проведення.

II. Оснащення робочого місця.

 

III. Попередня підготовка до виконання навику.

IV. Основні етапи виконання навику.

А. ПУНКШЯ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПОРОЖНИНИ З ДІАГНОСТИЧНОЮ >-.-..

Пункцію плевральної порожнини виконує лікар. В обов'язки медичної І три процедурного кабінету входить організація робочого місця, підготовка усь необхідного із оснащення, асистування лікарю під час проведення процеду надання невідкладної допомоги пацієнту при виникненні можливих ускладн І, Місце проведення:

процедурний кабінет, палата (у разі важкого стану пацієнта). //. Оснащення робочого місця:

1.Робочий маніпуляційний стіл.

2.Лотки: один — стерильний, два — нестерильні.

3.Стерильний шприц ємністю 20 мл і стерильна голка для пункції
довжиною 8-Ю см, діаметром 1-2 мм.

4.Стерильні шприци ємністю 2, 10 мл з голками.

 

5. Стерильні тампони, серветки, пелюшки в біксах.

6. Стерильна пробірка з корком.

7. Стерильні гумові рукавички.

8. Розчини: 70° етилового спирту, йодонату, 0,5% новокаїну, 0,1% атр
ну сульфату, 10% кофеїну-бензоат натрію, кордіаміну.

9. Клеол, лейкопластир.

///. Попередня підготовка виконання навику:

· провести психологічну підготовку пацієнта;

· положення пацієнта залежить від його стану та місця проколу: .„

а) якщо прокол у 8-9 міжребер'ї по лопатковій лінії: пацієнта посадити|
стілець обличчям до спинки стільця, спиною до лікаря. На спинку сті
покласти подушку, на якій пацієнт розмістить свої руки до ліктів і
лить на них голову; це дасть можливість забезпечити спокійну позу
єнта;

б) якщо прокол у 6-7 міжребер'ї по середній пахвовій лінії: пацієнта
дити на стілець боком, він спирається на спинку стільця тим боком,
не потребує проколу. Руку з хворої сторони відвести за голову паці*
— це сприятиме розширенню міжреберних проміжків;

в) якщо стан пацієнта важкий, його слід покласти на здоровий бік із ві*

деною за голову рукою;

г) якщо прокол у 2-3 міжребер'ї (при пневмотораксі) по середньоклю-чичній лінії, то пацієнта посадити на стілець спиною до спинки стільцЯІ обличчям до лікаря.

· вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чистим індиві"
дуальним рушником, обробити 70° розчином етилового спирту, одягнути
стерильні гумові рукавички;

· одягнути стерильну маску.

/Й. Основні етапи виконання навику:

Запам'ятайте.1 Пункцію плевральної порожнини на всіх її етапах проводять із суворим дотриманням правил асептики.

1. Подати лікарю стерильний пінцет, стерильні ватні кульки у стерильноИУ
лотку; розчин йодонату, 70°розчин етилового спирту для обробки діляН'
ки пункції у межах кола радіусом 10 см. Місце пункції визначає лікар-

2.Обкласти зону пункції стерильною пелюшкою з отвором всередині.

3.Набрати 0,5% розчин новокаїну в шприц ємністю 10 мл, замінити вик^
ристану голку на стерильну довжиною 4-5 см і подати лікарю для прове~
дення знеболювання шкіри, підшкірної основи, м'язів і парієтальноґ0

листка плеври.

4. Через 2-4 хв. після проведення знеболювання подати лікарю стерильнИи
шприц ємністю 20 мл з щільно надітою на нього голкою довжиною 8''
см; поршень шприца введений до кінця циліндра. Лікар тримає шприц У
правій руці, як перо; вводить голку по верхньому краю ребра, щоб уни*~
нуги пошкодження судинно-нервового пучка, який проходить по ниЖи(г

ому краю ребра.

5. Після попадання в плевральну порожнину лікар відтягує в шприц рідииУ'
а потім виймає голку швидким рухом.

6. Подати лікарю все необхідне для накладання асептичної пов'язки: сТе~
рильні марлеві тампони, зволожені 70° розчином етилового спирту, cte"
рильні марлеві серветки, стерильний пінцет на стерильному лотку; кяе°

або лейкопластир.

7. Отриману плевральну рідину випустити з шприца в стерильну пробір"'

пробірку закрити корком.

8. На пробірку прикріпити направлення, в якому вказати мету дослідг*еН
ня, прізвище, ім'я та по батькові пацієнта, відділення, дату направлеН
матеріалу для лабораторного дослідження.

9. Плевральну рідину в пробірці відправити до лабораторії негайно пісЯ*
добування, щоб запобігти руйнуванню клітинних та формених елемеИт

ОЇ ПОРОЖНИНИ З ЛІКУВАЛЬНОЮ

І- Місце проведення:

^ процедурний кабінет, палата (у разі важкого стану пацієнта).

10.Допомогти пацієнту пройти в палату, лягти у ліжко і простежити
його станом деякий час.

11.Провести дезінфекцію використаного інструментарію (навик "Г").

12.Отриману плевральну рідину засипати сухим хлорним вапном у співвіД
шенні 1:5.

8. БЛОК "ПУНКЦІЯ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПОРОЖНИНИ"

БЛОК "ПУНКЦІЯ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПОРОЖНИНИ"

 

 

II. Оснащення робочого місця:

1. Робочий маніпуляційний стіл.

2.Лотки: один — стерильний, два — нестерильні. „

3. Спеціальна стерильна голка для пункції плеври довжиною до 10. j
діаметром 1-2 мм з щільно укріпленою до неї гумовою трубкою
ною 15-20 см.

4. Стерильний шприц Жане.

5. Стерильні шприци ємністю 2, 10 мл з голками.

6. Стерильні тампони, серветки, пелюшки в біксах.

7. Стерильні гумові рукавички.

8. Затискач.

9. Апарат Потена.

 

10.Електровідсмоктувач.

11.Розчини: 70° етилового спирту, йодонату, 0,5% новокаїну, 0,1%
піну сульфату, 10% кофеїну-бензоат натрію, кордіаміну, 0,9%
хлориду.

12.Антибіотик у флаконі.

13.Клеол або лейкопластир.

14.Банка ємністю 3 л (бажано градуйована).

 

III. Попередня підготовка до виконання навику: (навик "А").

IV.Основні етапи виконання навику:

Запам'ятайте! Пункцію плевральної порожнини на всіх її етапах пров із суворим дотриманням правил асептики.

1. Подати лікарю стерильний пінцет, стерильні ватні кульки у , ..

лотку; розчин йодонату, 70° розчин етилового спирту для обробки ДІЛІ пункції у межах кола радіусом 10 см. Місце пункції визначає лікар.|

2. Обкласти зону пункції стерильною пелюшкою з отвором всереди»

3. Набрати 0,5% розчин новокаїну в шприц ємністю 10 мл, замінити
ристану голку на стерильну довжиною 4-5 см і подати лікарю для .-т
дення знеболювання шкіри, підшкірної основи, м'язів і парієталь
листка плеври.

4. До спеціальної стерильної голки з тупим зрізом довжиною 10 см ,
метром 1-2 мм приєднати герметично стерильну гумову трубку. На т|
ку накласти затискач для уникнення попадання повітря в плевр
порожнину. Дати лікарю підготовлене на стерильному лотку.

5. Лікар тримає голку у правій руці, як перо, обережно вводить її по
хньому краю ребра, щоб уникнути пошкодження судинно-нервового І
який проходить по нижньому краю ребра.

6. Подати лікарю стерильний шприц Жане для відтягування плевра
рідини із плевральної порожнини.

7. Після приєднання шприца Жане до гумової трубки, яка розміщуєть
голці, медичній сестрі зняти з трубки затискач, а лікарю — відтяг
плевральну рідину у шприц.

8. Коли шприц наповниться рідиною, медичній сестрі знову накласти
тискач на гумову трубку, а лікарю — від'єднати шприц від трубки, ви
плевральну рідину в банку ємністю 3 л (бажано градуйовану).

9. Роботу, зазначену в пунктах 7,8, повторяти, доки буде поступати плев­ральна рідина.

Ю. Можливо приєднання гумової трубки, що з'єднана з голкою, до елект-ровідсмоктувача або до апарата Потена, які слід попередньо перевірити на справність, робочий стан.

11.Після закінчення видалення плевральної рідини подати лікарю шприц з
розчином антибіотика, який вводиться в плевральну порожнину.

12.Після введення антибіотика лікар видаляє голку швидким рухом з плев­
ральної порожнини.

13.Подати лікарю все необхідне для накладання асептичної пов'язки: сте­
рильні марлеві тампони, зволожені у 70° розчині етилового спирту, сте­
рильні марлеві серветки, стерильний пінцет на стерильному лотку; клеол
або лейкопластир.

 

14.Допомогти пацієнту пройти в палату, лягти у ліжко і простежити за
його станом деякий час.

15.Визначити кількість одержаної плевральної рідини.

16.Провести дезінфекцію використаного інструментарію (навик "Г").

17.Отриману плевральну рідину засипати сухим хлорним вапном у співвідно­
шенні 1:5.

. МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПУНКШЇ ТА ТАКТИКА ПРИ НИХ.

1. Виникнення або посилення кашлю під час процедури.

Тактика: заздалегідь дати пацієнту протикашльові засоби — лібексин, кодтерпін, кодеїн.

2. Непритомність, яка може бути пов'язана з видом крові, з реакцією на
біль та з іншими чинниками.

Тактика: припинити плевроцентез, дати понюхати пацієнту розчин аміаку на шматочку вати, ввести 2 мл кордіаміну під шкіру.

3. Колапс, який може виникнути внаслідок швидкого відтягування великої
кількості плевральної рідини. Клініку колапсу дивись блок "Вимірюван­
ня температури тіла", навик "З".

Тактика: припинити плевроцентез, надати пацієнту горизонтальне поло­ження у ліжку з піднятим ніжним кінцем тулуба, негайно ввести під шкіру 1 мл 10% розчину кофеїну-бензоат натрію.

4.Поява вазовагального рефлексу, який розвивається внаслідок под­
разнення листків плеври при їх проколі. При цьому артеріальний кров'я­
ний тиск знижується, пульс стає рідким, слабкого наповнення.
Тактика: припинити плевроцентез, під шкіру ввести 1 мл 0,1% розчину
атропіну сульфату. Вкласти пацієнта у ліжко.

5.Пневмоторакс, який може виникнути при пошкодженні вісцеральної плев­
ри та легеневої тканини, тому повітря потрапляє з альвеол легені в плев­
ральну порожнину. Щоб цього не трапилося, по-перше, пацієнт повинен
стримувати кашель під час пункції, по-друге, голка для пункції повинна
мати тупий зріз і по-третє, не слід надто глибоко робити прокол.
Тактику при виникненні цього ускладнення визначає лікар; медична се­
стра виконує його вказівки.

—-

БЛОК "БРОНХОСКОПІЯ. БРОНХОГРАФІЯ"

БЛОК "БРОНХОСКОПІЯ. БРОНХОГРАФІЯ"

 

 

марлеві серветки, пробірка з корком, предметне скло, гумові рукавички пари), маски (2 шт.), бронхофіброскоп, жорсткий бронхоскоп. Робочий маніп ляційний стіл: інгалятор кишеньковий портативний (ІКП-М), апарат для рювання артеріального тиску, фонендоскоп, лікарські препарати: еленіу люмінал в таблетках, сальбутамол в аерозолі. Розчини в ампулах: 0,1% атр піну сульфату, 1% димедролу, 0,5% седуксен, 2,4% еуфіліну, 2% лідокаІІЛ 2% дитиліну, 2% промедолу, 1% тіопенталу натрію; розчини у флаконах: 0,1 нафтизину, 10% новокаїну, 5% амінокапронової кислоти, 10% медичн желатину, 70° етилового спирту. Аптечка з укомплектованими лікарськими собами для надання невідкладної допомоги при можливих ускладненнях, тровідсмоктувач. !0% розчин формаліну, 3% розчин хлораміну в промаркір ваних ємностях.

СХЕМА НАПИСАННЯ АЛГОРИТМУ ПРАКТИЧНОГО НАВИКУ:

I. Місце проведення.

II. Оснащення робочого місця.

III. Попередня підготовка до виконання навику.

IV. Основні етапи виконання навику.



php"; ?>